Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Змінні психотерапевта, загальні для всіх методів



 

Під цими змінними розуміються характеристики психотерапевта, ступінь вираженості яких, ймовірно, функціонально пов'язана із змінними процесу і результату з боку пацієнта. Бойтлер, Мачадо і Нойфелдт (Beutler, Machado & Neufeldt, 1994) запропонували в своєму огляді порядок опису характеристик психотерапевта: на одній осі розрізняються незалежні від ситуації або відповідно специфічні для терапевтичної ситуації змінні, а на іншій — об'єктивні і суб'єктивні характеристики (ср. мал. 22.1.1).

 

Мал. 22.1.1. Класифікація характеристик психотерапевта (Beutler, Machado & Neufeldt, 1994, S. 231)

 

- Відносно змінних віку, підлоги і етнічної приналежності (1-й квадрант) ми не маємо уніфікованих даних. Але, мабуть, якщо пацієнт і психотерапевт схожі між собою в цих змінних, то ця обставина надає хоч і не головне, але все таки позитивний вплив на терапію (ср. Beutler, Machado & Neufeldt, 1994).

- Останніми роками найінтенсивніше досліджувалися ті групи чинників, які можна описати як здатність встановлювати теплі, поважні і такі, що не викликають страх відносини з пацієнтом (4-й квадрант). Три змінних Роджерса — «теплота, эмпатия і достовірність» (ср. підрозділ про розмовну психотерапію) — відносяться до цього комплексу змінних, що має значення для всіх видів психотерапії, а також для лікування порушених функцій. У соціальній психології поведінки допомоги (Wills, 1982) і в дослідженні психотерапії (Stiles, Shapiro & Elliott, 1986) вдалося довести серед іншого, що ці змінні пов'язані з підвищенням відчуття самоценности у пацієнтів, що є, судячи з усього, загальним ефектом відносин допомоги. Орлінськи, Граве і Паркс (Orlinsky, Grawe & Parks, 1994) узагальнюють сучасний стан досліджень, присвячених змінним терапевтичних відносин: понад 1000 відповідних результатів говорять про те, що цей чинник є основній змінній психотерапевта як в індивідуальній, так і в груповій терапії і сильно впливає на дію терапії в цілому.

Інший приклад — змінна очікування. Очікування і установки психотерапевта по відношенню до пацієнта (Feitkau, 1977), швидше за все, впливають в сенсі ефекту Розенталя на поведінку і психотерапевта, і пацієнта. Дослідження цього питання показують, що найбільш сильна дія спостерігається в тому випадку, якщо очікування психотерапевта і пацієнта позитивні (ср. Beutler, Machado & Neufeldt, 1994). Роль очікування психотерапевта і пацієнта детально обговорювалася також у зв'язку з ефектом плацебо (ср. Baumann, 1986).

- Третя група змінних психотерапевта — це особові характеристики, які виступають для пацієнтів як модель (3-й квадрант). Дією моделі володіють, більш менш незалежно від пацієнта, такі характеристики психотерапевта, як упевненість в собі, ухвалення себе, відсутність тривоги або толерантність до фрустрации, а також ціннісні і загальні установки (ср. Wills, 1982).

- По приводу змінної досвіду (2-й квадрант) — чинника, який природним чином представляється, можливо, особливо важливим — у нас до теперішнього часу немає уніфікованих даних. Психотерапевти приписують цій змінній велике значення в плані їх власного розвитку (Margraf & Baumann, 1986), проте вплив цього чинника на пацієнтів поки однозначно не доведено. Той факт, що навіть непрофесійні психотерапевти, що не мають психологічної і медичної освіти, пройшовши інтенсивний терапевтичний тренінг, здатні успішно допомагати пацієнтам з складними психічними проблемами, доведений стосовно розмовної психотерапії (Zielke, 1979). Проте, даючи оцінку ефективності психотерапевтів-непрофесіоналів, слід подумати про те, що існуючі дослідження не інформують, якою мірою непрофесіонали здатні підтримувати свою «діяльність що допомагає» протягом довгого часу. Можна припустити, що психотерапевти володіють більшою толерантністю до фрустрации і завдяки своєму професіоналізму можуть краще упорядковувати і переробляти не завжди однозначні процеси, що відбуваються з пацієнтом. Згідно метаанализу, який виконали Стайн і Ламберт (Stein & Lambert, 1984), досвідчені психотерапевти при важчих розладах добиваються кращих результатів, чим недосвідчені. Нітцель і Фішер (Nietzel & Fisher, 1981) піддають критичному розбору наявні роботи, присвячені порівнянню ефективності професійних і непрофесійних психотерапевтів. На думку цих авторів, при сучасному рівні досліджень не можна зробити вивід про те, наскільки успіх психотерапії обумовлений відповідною освітою психотерапевта. Ламберт і Бергин (Lambert & Bergin, 1994) відзначають також, що нинішній стан даних неоднозначний, оскільки поняття «непрофесіонал» по-різному визначається в різних роботах (іноді «досвідчений» — «недосвідчений», такий, що іноді «пройшов тренінг» — «не минулий тренінг» і т. д.). Часто відсутні точні відомості про те, якою мірою так звані непрофесіонали використовують психологічні методи, ефективність яких за деяких умов вже відома (ср. Christensen & Jacobson, 1994).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.