Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Профілактика, орієнтована на популяцію, і профілактика, орієнтована на окремі групи населення



 

З самого початку профілактичного руху в XIX столітті, пов'язаного з відкриттям Земмельвейсом шляхів зараження інфекціями, почали організовуватися інформаційні кампанії, звернені до широких верств населення; зокрема, одна така кампанія була направлена на подолання пологової лихоманки. Профілактика популяції націлена на все населення в цілому або на якісь групи зі всього населення, вибрані безвідносно критеріїв риски, наприклад всі школярі або всі батьки. Сюди відноситься, скажімо, вже обов'язкове в багатьох школах інформування про СНІД з метою привернути увагу всіх школярів до небезпеки зараження вірусом СНІДУ і позбавити їх від помилок щодо шляхів зараження. Прикладом диференційованої оцінки однієї такої програми може служити робота Hornung, Wydler, Vontobel, Tschopp & Gutzwiller, 1989; ці автори вивчили обов'язкову в цюріхських школах освіту про СНІД на предмет його ефекту, використовуючи при цьому різні критерії дії. Приклад специфічної профілактичної програми популяції по попередженню куріння тютюну у школярів представлений в прим. 21.2. Популяцією тут є всі школярі 7-го класу, без урахування особливих критеріїв риски, тобто незважаючи на те, чи палять вони вже або, можливо, споживають які-небудь психоактивні речовини.

 

Примітка 21.2. Приклад, специфічної, індивідуально орієнтованої програми популяції інтервенції по профілактиці куріння сигарет (Gohlke H., 1993)

Постановка питання / постановка мети

Підвищити уявлення школярів підліткового віку про небезпеку куріння, утримати від куріння тих, хто ще не почав палити, і спонукати перестати палити тих, хто вже палить.

Методи

-Вибірка: як цільова група обстежувалися учні 7-го класу з 27 класів в 13 школах (N = 752), у віці від 12-13 років. 38-48% хлопчиків і 46-81 % дівчаток на початок інтервенції ніколи не пробували палити. Школи підрозділялися на інтервенційних і контрольних.

- Інтервенція: програма була розрахована на 8 академічних годин і містила наступні теми:

 

Урок Зміст
1-й урок. Здорове живлення Розповідь про багату баластними речовинами дієті з пониженим рівнем холестерину. Пояснення взаємозв'язку між гиперхолестеринемией, яка може викликатися неправильною дієтою, і атеросклерозом
2 + 3 уроки. Кровообіг і функція легенів Пульс і вимірювання кров'яного тиску самими школярами, дія нікотину і окислу вуглецю на судини, дію смол на функцію легенів
4 урок. Спорт і здоров'я Ефект тренувань, вплив куріння на фізичну форму
5 урок. Спокуса до куріння Аргументи за і проти куріння
6 + 7 уроків. Опір спокусі покурити Ролеві ігри, мета яких — навчитися відмовлятися від запропонованої сигарети
8 урок. Реклама і дійсність Рекламні ролики і фактична дія куріння

 

Результати

Інтервенційна група показує виразно кращі результати профілактики куріння. 579 школярів з обох груп було ще раз обстежено через 2,3 роки. За цей проміжок часу почали палити 12,4% учнів з контрольних шкіл і 7,4% — з інтервенційних; щодня споживали сигарети 8,4% учнів контрольних шкіл і 4% — з інтервенційних шкіл.

Тепер цю програму продовжують розробляти і оцінювати Швенкмецгер і Креніг за участю лікарів, тренерів і психологів (ср. Krцnig & Schwenkmezger, 1997; Krцnig, Schwenkmezger & Forster, 1997).

---

 

Програми для цільових груп з поведінкою, чинником риски, що є, задумані для конкретних груп, у яких спостерігається така поведінка, унаслідок чого вони наражаються на підвищену небезпеку захворіти певним розладом, хоча ще не виявляють яких би то не було симптомів. Роль чинників риски тут грають чисто поведінкові чинники, такі як, скажімо, статеві контакти без оберігання. Наприклад, люди із залежністю від психоактивних речовин не мають звичаю оберігатися під час статевого контакту і тому особливо піддаються небезпеки зараження вірусом СНІДУ; ця обставина підштовхнула до створення відповідної профілактичної програми. Ще один приклад — психологічні і соціальні критерії риски відносно жорстокого поводження з дітьми; відповідно з'явилися профілактичні програми, орієнтовані спеціально на таких батьків, які задовольняють цим критеріям. У прим. 21.3 пропонується приклад орієнтованого на цільову групу проекту інтервенції (специфічного) по попередженню ВІЧ-інфікування у увязнених однієї жіночої в'язниці. Тут мова йде про групі з поведінковим чинником риски унаслідок частого споживання психоактивних речовин.

 

Примітка 21.3. Орієнтована на певну групу, специфічна, індивідуально орієнтована профілактична програма для групи з поведінкою, чинником риски, що є: увязнені (Nelles, 1997)

Відомо, що при відбуванні покарання особливо часто має місце ВІЧ-інфікування. У одній жіночій в'язниці в Швейцарії кожна третя з 137 опитаних арештанток показала, що споживає героїн або кокаїн, три чверті роблять це внутрішньовенно. Передбачається, що особи, залежні від психоактивних речовин, у в'язницях складають від 30 до 50%. Споживання психоактивних речовин супроводжується частим обміном шприцами, а також гомо- і гетеросексуальною проституцією з метою отримання необхідних грошових коштів. Захворюваність Віл-інфекціями і гепатитом серед увязнених в середньому в 60 разів вище, ніж у решти населення.

Постановка питання / постановка мети

Зниження небезпеки ВІЧ-інфікування в жіночій в'язниці.

Метод

-Вибірка: під час фази оцінки у в'язниці, де проводилася інтервенція, знаходилося 189 арештанток. 137 з них (88%) взяли участь щонайменше в одному інтерв'ю.

- Інтервенція: групові і інформаційні заходи, індивідуальні прийомні години і вільна роздача стерильних шприців через автомати обміну шприців (за один використаний шприц арештантки отримували один новий) — все це повинно привести до такої поведінки арештанток, яка не представляла б небезпеки ні для них самих, ні для інших.

- Часовий план, методи дослідження: опит проводився безпосередньо перед початком профілактичних заходів, а також через 3,6 і 12 місяців. Опити були анонімними і добровільними і частково — для службовців — письмові.

 

Таблиця. Інструменти збору інформації і опити(Nelles, 1997, S. 370)

Момент часу Оцінна група Профілактична група
Збір інформації I (19.5—9.6.94) Інтерв'ю (з увязненими і службовцями)  
Початок пілотажного проекту (13.6.94)   Соматичне обстеження, лабораторні аналізи (увязнених)
Збір інформації II (13.8.—31.8.94) Інтерв'ю (з увязненими) Опит дирекції, служби охорони здоров'я, профілактичної групи Опитувальники про користь групових і інформаційних заходів (після кожного заходу)
Збір інформації III (24.11—9.12.94) Інтерв'ю (з увязненими і службовцями) Опит дирекції, служби охорони здоров'я, профілактичної групи Опитувальники про користь індивідуального прийому (після кожного прийому)
Збір інформації IV (23.5—30.5.95) Інтерв'ю (з увязненими) Письмовий опит службовців Опит дирекції, служби охорони здоров'я, профілактичної групи Реєстрація числа шприців, отриманих з автоматів (при кожному наповненні)
Кінець пілотажного проекту (27.6.95)    

 

Результати

Можна відзначити, що заходи приймалися добре, причому від шприцевого автомата частково відмовлялися. Не було відмічено ні приросту споживання психоактивних речовин, ні нових інфекцій. Обмін шприцами серед залежних від психоактивних речовин помітно впав і практично мав місце тільки тоді, коли автомати не функціонували.

 

Таблиця. Обмін шприцами(Nelles, 1997, S. 373)

Кількість місяців, що пройшли після початку профілактики Число інтерв'ю Число увязнених, які показали, що обмінювалися шприцами
8 — з них 6 з однією особою, 2 — з трьома особами
4 — все з відповідно однією особою
2 — обидві з однією особою
1 — з однією особою

 

Автор узагальнює результати таким чином: «Профілактичні проекти, включаючи роздачу шприців, можна здійснювати у в'язниці, і ефект зіставимо з ефектом таких же заходів поза в'язницею» (Nelles, 1997, S. 375). Для більш загальних виводів необхідні подальші експерименти.

---

 

Такі ознаки, як «специфические—неспецифические» і «орієнтовані на популяцію або на групу», можуть варіюватися незалежно один від одного (ср. табл. 21.2). Як показує матриця ознак профілактичної програми, пропозиції по інтервенції допустимі в будь-яких комбінаціях залежно від мети і передумов.

 

Таблиця 21.2. Матриця ознак профілактичної програми

  Специфічні Неспецифічні
Для цільових груп Тренінг для осіб типу А або приклад з ВІЧ-інфікуванням (примітка 21.3) Тренінг, направлений на зміцнення здоров'я, для осіб з позитивною реакцією на ВІЧ
Для популяції Швейцарська кампанія СТОП СНІД (примітка 21.1) Споживання сигарет (примітка 21.2) Тренінг для батьків тренінг для подружжя (примітка 21.5)

 

Окрім профілактики, орієнтованої на популяцію і групи риски, виділяють ще одну форму — «цілеспрямовану профілактику» («indicated preventive intervention»). Вона направлена на осіб з високим ризиком, які вже мають незначні, але такі, що ідентифікуються прикмети або симптоми психічного розладу, що насувається, або біологічні маркери, що свідчать про нахил до якогось психічного розладу (Munoz, Mrazek & Haggerty, 1996).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.