Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Хвороба, погане самопочуття, роль хворого



 

Наочна область клінічної психології — так само, як і психіатрії — дуже багатогранна, і її нелегко визначити. У буденному лексиконі є безліч понять, які прийнято вживати для характеристики незбагненної і дивної поведінки деяких людей: смішний, нервовий, дивний, затиснутий, навіжений, такий, що звихнувся, зрушений, нервовохворий, дурень, ідіот, недоумкуватий, психічнохворий, схиблений, божевільний і багато інших.

У буденному вживанні ці поняття не є синонімами. Згідно дослідженням Штумме (Stumme, 1975), вони виявляють в приведеній послідовності посилювання психічного відхилення. Непрофесіоналам було запропоновано оцінити незначні психічні розлади (наприклад, неврози) на підставі їх описів в деяких історіях хвороб, і ці відхилення були розцінені ними як ще цілком допустимі варіанти нормальної поведінки. Щось подібне можна сказати і про фізичні «симптоми». Поняття «хвороба» використовується для характеристики тільки таких станів, які вже не виглядають нормальними, а тому потребують особливого пояснення. Це можуть бути вже помітні або тривожні зміни в самопочутті (в першу чергу болі), в поведінці і працездатності якоїсь людини, які не характерні для нього зазвичай. У нормі вони могли б виникнути, скажімо, унаслідок перенапруження або удару долі — наприклад, глибока печаль після втрати близької людини. Використовуючи поняття «хвороба», ми пояснюємо такі зміни: вони є наслідком яких-небудь (передбачуваних) змін в самій людині, як правило, в його організмі. Це відповідає суб'єктивному враженню людини, яка і сама називає себе хворим. Точніше позначення цього суб'єктивного стану — погане самопочуття; хворобою ж можна назвати те, що індивід «має насправді», а саме конкретна зміна в нім самому.

Окрім психологічного («погане самопочуття») і тілесно-біологічного аспектів («хвороба») існує ще соціальний аспект: поведінка хворого («хвора поведінка»), що змінилася, стає очевидною для тих, що оточують і тим самим воно перетворюється на соціальне явище. Наскільки ці зміни здаються з боку дійсним слідством «не можу», а не «не хочу» — настільки даний індивід розглядається як хворий, відповідно так з ним і звертаються: йому виявляють співчуття і надають допомогу, він майже повністю звільняється від своїх звичайних завдань, а також від обов'язкового дотримання правил соціальної поведінки. Та зате він має і нові обов'язки: він повинен берегти себе, прагнути видужати, а з цією метою відвідувати лікаря і виконувати всі його вказівки. Соціолог Парсонс (Parsons, 1967) назвав цю систему змінених очікувань «роль хворого», яка приписується хворій людині.

Таким чином, те, що позначається в німецькій мові поняттям «хворий» або «хвороба», містить в собі три різні перспективи: (1) якийсь змінений (біологічно) стан індивіда, його тіла або частини тіла, (2) переживання з приводу якоїсь збитковості і нездужання або (3) приписана роль, пов'язана з особливими вимогами і привілеями.

Те ж саме можна сказати і про поняття здоров'я. Здоров'я розуміється перш за все як відсутність хвороби, отже, відсутність відхилень в біологічних структурах або процесах в організмі. Ягода (Jahoda, 1958) в цьому сенсі пішов набагато далі, спробувавши дати позитивне визначення mental health (психічне здоров'я). Відповідно до цього ВІЗ визначає здоров'я як «стан повного благополуччя — фізичного, душевного і соціального». Проте це поняття швидше є протилежністю поняттю «Погане самопочуття» — тобто воно визначає «хороше самопочуття». Згідно Парсонсу (Parsons, 1976. S. 71), здоров'я можна зрештою «...определить як полягання оптимальної працездатності індивіда в сенсі ефективного виконання ролей і завдань, відповідних його соціальному статусу». Таким чином, здоровою є працездатна людина, яка оптимально відповідає «нормальним» ролевим очікуванням і який в змозі справитися з повсякденними вимогами (Becker, 1995), внаслідок чого немає потреби приписувати йому особливу роль хворого. Здоров'я, отже, теж можна розглядати виходячи з трьох різних перспектив: здоров'я, хороше самопочуття, роль здорового.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.