Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Приватні розділи книги



 

Як вже наголошувалося, ми виходимо за межі традиційних класифікацій розладів, і спеціальна частина підручника, присвячена окремим розладам, складається з трьох розділів (VI—VIII). Нам здається це особливо важливим, оскільки психічні розлади структуруються не тільки по МКБ і DSM; у клінічній психології необхідно враховувати знання з інших областей психології (особливо загальній психології).

Розділ VI. На самому нижньому рівні розглядаються розлади окремих психічних функцій людини. В цьому відношенні наш підручник відповідає класичним підручникам і монографіям англомовних країн (наприклад, Eysenck, 1973), — ми прагнули пов'язати клінічну психологію із загальною психологією. З багатьох причин ми не можемо тут обговорювати всі можливі функції і тому обмежилися найбільш важливими: моторика (розділ 25), сприйняття (розділ 26), пам'ять (розділ 27), навчення (розділ 28), мислення/рішення проблем (розділ 29), емоції (розділ 30), мотивація (розділ 31), сон (розділ 32), харчова поведінка (розділ 33).

Кожна функція розглядається в плані її класифікації, діагностики (розділ 25.1), етіології/аналізу умов виникнення (розділ 26.2) і інтервенції (розділ 26.3). Таким чином, спеціальна частина підручника не відірвана від основних проблем, загальних для всіх розладів. У відповідних розділах по етіології/аналізу умов виникнення дається опис і проводиться аналіз умов виникнення порушень функцій в термінах мови опису відповідної функціональної моделі. Наскільки можливо, даються пояснення порушених патернів функціонування, комплексів (напр., депресія на базі окремих порушених функцій — емоційний розлад як базис депресії).

Розділ VII. На складнішому ступені розташовані розлади патернів функціонування. Тут обговорюються: розлади, обумовлені вживанням психоактивних речовин (розділ 34), шизофренія (розділ 35), депресивні розлади (розділ 36), тривожні розлади (розділ 37), соматоформные і диссоциативные розлади (розділ 38). У цей розділ теж включені підрозділи про класифікацію, діагностику (розділ 34.1), етіологію/аналізі умов виникнення (розділ 34.2) і інтервенції (розділ 34.3). Дані по епідеміології можна узяти із загального розділу про епідеміологію (розділ 8), крім того, вони містяться у відповідних підрозділах.

Кажучи про порушення функцій і патернів функціонування, можна не брати до уваги вік пацієнта, особливо це стосується етіологічних теорій. Але в більш спеціалізованих розділах цілком логічно приділити увагу і розладам, що мають вікову специфіку. Тому ми включили розділи про розлади у дітей і підлітків (розділ 39) і у літніх людей (розділ 40) (інформацію про них можна знайти також в підрозділах про класифікацію/діагностику — розділ 40.1 — і інтервенції — розділ 40.2).

Розділ VIII. Психічні розлади можна розглядати також стосовно міжособових систем, тобто системам, об'єднуючим дві або більш за осіб. Тут нас цікавлять раніше всього порушення відносин і сексуальні розлади, релевантні для малих систем (розділ 41), а також для двох обширніших областей: утворення (висловлюється на прикладі школи; розділ 42) і роботи (виробничі організації; розділ 43). Всі ці системи розглядаються в плані їх класифікації, діагностики (розділ 41.1) і інтервенції (розділ 41.2).

Підсумовуючи, можна сказати, що клінічна психологія володіє вельми складною структурою. Особливо значущим є розмежування клінічної і загальної психології і виділення різних рівнів (функція, патерн функціонування, міжособова система). Таким чином, стає очевидним, що клінічні психологи володіють обширними і різноманітними пізнаннями про психічні розлади.

 

Література

 

Ash, M. G. & Geuter, U. (Hrsg). (1985). Geschichte der deutschen Psychologie im 20. Jahrhundert. Opladen: Westdeutscher Verlag.

Bastine, R. (1990). Klinische Psychologie (Band 1; 2. Aufl.). Stuttgart: Kohlhammer.

Bastine, R. (Hrsg.). (1992). Klinische Psychologie (Band 2). Stuttgart: Kohlhammer.

Baumann, U. (1995). Bericht zur Lage der deutschsprachigen Psychologie 1994 — Fakten und Perspektiven. Psychologische Rundschau, 46, 3-17.

Baumann, U. (1996). Wissenschaftliche Psychotherapie auf der Basis der Wissenschaftlichen Psychologie. Report Psychologie, 21, 686-689.

Baumann, U. (1997). Zur Verwechslung von Psychologie mit Psychologen/innen. Report Psychologie, 22, 38-42.

Berger, M. (Hrsg.). (1998). Lehrbuch der Psychiatrie und Psychotherapie. Mьnchen: Urban und Schwarzenberg.

Blanchard, E. B. (1992). Behavioral medicine: an update for the 1990s (Special issue). Journal of Consulting and Clinical psychology, 60 (4 ).

Bunge, M. (1984) Das Leib-Seele-Problem. Tьbingen: Mohr.

Davison, G. C. & Neale, J. M. (1996). Abnormal psychology (4th ed.). New York: Wiley (deutsch: Klinische Psychologie. Mьnchen: Psychologie Verlags Union).

Dick, F., Gauggel, S., Hдttig, H. & Wittlieb & Verpoort, E. (1996). Klinische Neuropsychologie. Bonn: Deutscher Psychologen Verlag.

Ehlers, A. & Hahlweg, K. (Hrsg.). (1996). Grundlagen der Klinischen Psychologie. (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Klinische Psychologie Band 1). Gцttingen: Hogrefe.

Eysenck, H. J. (Eds.). (1973). Handbook of abnormal psychology (2nd ed.). London: Pitman.

Fahrenberg, J. (1981). Zum Verstдndnis des Komplementaritдtsprinzips. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 29, 205-208.

Fallend, K., Handlbauer, B., Kienreich, W., Reichmayr, J. & Steiner, M. (1985). Psychoanalyse bis 1945. In M. G. Sah & U. Geuter (Hrsg.), Geschichte der deutschen Psychologie im 20. Jahrhundert (S. 113-145). Opladen: Westdeutscher Verlag.

Freedheim, D. K. (Ed.). (1992). History of psychotherapy. Washington: American Psychological Association.

Freyberger, H. J. & Stieglitz, R. D. (Hrsg.). (1996). Kompendium der Psychiatrie und Psychotherapie (10. Aufl.). Basel: Karger.

Geuter, U. (1984). Die Professionalisierung der deutschen Psychologie im Nationalsozialismus. Frankfurt: Suhrkamp.

Gutzwiller, F. & Jaenneret, O. (1996). Konzepte und Definitionen. In F. Gutzwiller, F. & O. Jaenneret (Hrsg.), Sozialund Prдventivmedizin Public Health (S. 23-29). Bern: Huber.

Hahlweg, K. & Ehlers, A. (Hrsg.). (1997). Klinisch-psychologische Stцrungen und ihre Behandlung (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Klinische Psychologie Band 2). Gцttingen: Hogrefe.

Hellpach, W. (1946). Klinische Psychologie. Stuttgart: Thieme.

Humphreys, K. (1996). Clinical psychologists as psychotherapists. American Psychologist, 51, 190-197.

Lee, P. & Paxman, D. (1997). Reinventing public health. Annual Review of Public Health, 18, 1-35.

Margraf, J. (1995). Interdisziplinдre Ziele und fachьbergreifende Methoden der Public Health Forschung. In J. Margraf & H. Kunath (Hrsg.), Methodische Ansдtze in der Public Health Forschung (S. 4-6). Regensburg: Roderer-Verlag.

Margraf, J. (1996). Grundprinzipien und historische Entwicklung. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltenstherapie (Bd 1, S. 1-30). Berlin: Springer.

Melamed, B. G. (Ed.). (1995). The interface of mental and physical health (Special section). Health Psychology, 14(5).

Miltner, W. (Hrsg.). (1997). Abstract-6. KongreЯ der Deutschen Gesellschaft fьr Verhaltensmedizin und Verhaltensmodifikation. Verhaltenstherapie, 7(Suppl. 1).

Miltner, W., Birbaumer, N. & Gerber, W. D. (Hrsg.). (1986). Verhaltensmedizin. Berlin: Springer.

Perrez, M. (Hrsg.). (1992). Zur Situation der Klinischen Psychologie und der Psychotherapie (Themenheft Klinische Psychologie/Psychotherapie: Berichtteil). Psychologische Rundschau, 43 (3).

Pongratz, J. L. (1977). Geschichte, Gegenstand und Grundlagen der Klinischen Psychologie. In J. L. Pongratz (Hrsg.), Klinische Psychologie (Handbuch der Psychologie, Band 8, 1. Halbband). Gцttingen: Hogrefe.

Pritz, A. (Hrsg.). (1996). Psychotherapie — eine neue Wissenschaft vom Menschen. Wien: Springer.

Reinecker, H. (Hrsg.). (1990). Lehrbuch Klinische Psychologie. Gцttingen: Hogrefe.

Rцsler, H. D., Szewczyk, H. & Wildgrube, K. (1996). Medizinische Psychologie. Heidelberg: Spektrum Akademischer Verlag.

Routh, D. K. (1994). Clinical psychology since 1917. New York: Plenum Press.

Sayette, M. A. & Mayne, T. J. (1990). Survey of current clinical and research trends in clinical psychology. American Psychologist, 45, 1263-1266.

Schmidt, L. & Schwenkmezger, P. (1992). Zur Gesundheitspsychologie (Editorial). Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 21, 1-3.

Schraml, W. J. (1969). AbriЯ der Klinischen Psychologie. Stuttgart: Kohlhammer.

Schraml, W. J. (Hrsg.). (1970). Klinische Psychologie. Bern: Huber.

Schraml, W. J. & Baumann, U. (Hrsg.). (1974). Klinische Psychologie (Band 2). Bern: Huber.

Schraml, W. J. & Baumann, U. (Hrsg.). (1975). Klinische Psychologie (Band 1; 3.Aufl.). Bern: Huber.

Schwarzer, R. (Hrsg.). (1997). Gesundheitspsychologie (2. Aufl.). Gцttingen: Hogrefe.

Schwenkmezger, P. & Schmidt, L. (1994). Gesundheitspsychologie: Alter Wein in neuen Schlдuchen? In P. Schwenkmezger & L. Schmidt (Hrsg.), Lehrbuch der Gesundheitspsychologie (S. 1-8). Stuttgart: Enke.

Spada, H. (Hrsg.). (1992). Allgemeine Psychologie (2. Aufl.). Bern: Huber.

Stone, G. C., Weiss, S. M., Matarazzo, J. D., Miller, N. E., Rodon, J., Belar, C. D., Follick, M. J. & Singer, J. E. (Eds.). (1987). Health psychology. Chicago: University of Chicago Press.

Troschke, J. von, Hoffmann-Markwald, A. & Hдberlein, U. (1993). Entwicklung der Gesundheitswissenschaften / Public Health in Deutschland. Freiburg: Druckerwerkstatt im Grьn.

Walker, C. E. (Ed.). (1991). Clinical psychology: Historical and research foundations. New York: Plenum.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.