Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Загальні вимоги до територій, виробничих приміщень і робочих місць сільськогосподарських об’єктів.



Вибір території і розміщення на ній сільськогосподарських підприємств, ремонтних майстерень, пунктів технічного обслуговування, агрохімкомплексів та підприємств для зберігання -і переробки сільськогосподарської продукції здійснюють за СН 245—71, СНиП П-97-76, СНиП П-35-76, СНиП П-100-75, СНиП ІІ-М-2-72, СНиП П-99-77 та інших документів.

Не допускається розміщення сільськогосподарських підприємств, складів і сховищ сільськогосподарської продукції в місцях з рівнем ґрунтових вод менше 1,5 м, а складів мінеральних добрив і пестицидів ближче ніж за 2 км від рибогосподарських водойм.

Усі об'єкти та виробничі комплекси відокремлюють від доріг, житлових і громадських приміщень санітарно-захисними зонами.

Ширина санітарно-захисної зони (м) залежить від ступеня шкідливості виробництва та класу підприємства і встановлюється згідно із СН 245-71: для теплиць і парників з біологічним підігрівом— 100 м, сховищ фруктів, овочів, картоплі і зерна — 50, для складів окремого зберігання мінеральних добрив та сумісного зберігання мінеральних добрив і пестицидів до 20 т — 200 м.

Стічні води з підприємств перед зливанням у водойми слід очистити від хімічних, механічних, біологічних та інших забруднень.

Ширина воріт для в'їзду на сільськогосподарські підприємства повинна бути на 1,5 м більша за ширину сільськогосподарської машини, але не менше ніж 4,5 м. Ширина дороги при односторонньому русі має бути на 1,8 м більша за ширину машини, при двосторонньому — перевищувати дві ширини машини на 2,7 м.

Рух транспорту по території регулюється правилами дорожнього руху і сигнальними знаками.

Територія має бути вирівняна, озеленена і в нічний час — освітлена. У зимовий період територію очищають від снігу.

До всіх будівель по всій їх довжині роблять вільний під'їзд для пожежних засобів.

Усі постійні або тимчасові ями, котловани, криниці, траншеї огороджують, а розміщені в місцях проходу людей — обладнують містками шириною не менше 1 м з перилами.

Ефективність виробництва незалежно від виду виконуваних робіт значною мірою залежить від досконалості організації праці і, зокрема, від організації робочих місць. Доведено, що низький рівень організації робочого місця є однією з умов формування та виникнення небезпечних ситуацій.

Робоче місце — це зона, оснащена необхідними технічними засобами, в якій відбувається трудова діяльність виконавця або групи виконавців, що виконують одну і ту ж роботу або операцію. Поняття «робоче місце» асоціюється з поняттям «робоча зона».

Робоча зона — простір висотою 2 м над рівнем підлоги або майданчика, де постійно або тимчасово перебувають працівники.

Постійне робоче місце — місце, де працівник проводить більшу частину (понад 50 % або більше 2 год безперервно) свого робочого часу. При виконанні роботи в різних пунктах робочої зони постійною вважається вся робоча зона.

При технологічному забрудненні робочої зони шкідливими речовинами, необхідно передбачати спеціальні технічні засоби для їх знешкодження, видалення або застосування засобів індивідуального захисту.

Виробниче обладнання на робочих місцях повинне бути розміщене відповідно до існуючих вимог з необхідними технічними засобами безпеки (огородження, запобіжні пристрої, гальма, блокувальні пристрої, сигналізація, дистанційне керування, необхідні знаки безпеки тощо).

Надзвичайно важливим при плануванні робочих місць є раціональне розміщення виробничого обладнання на робочих місцях. У ремонтних майстернях, пунктах технічного обслуговування, гаражах, деревообробних та інших майстернях і лабораторіях необхідно дотримувати таких вимог: об'єм повітряного простору, що припадає на одного працюючого, повинен становити не менше 15 м3, вільна площа підлоги одного робочого місця з одним пра­цюючим — не менше 4,5 м2, висота приміщення від підлоги до стелі — не нижче 3,2 м. Якщо у виробничому приміщенні об'єм повітря на одного працюючого становить менше 20 м3, то таке приміщення обладнують вентиляцією з подачею повітря не менше 30 м3/год на одного працюючого.

Ширину воріт роблять більшою від габаритів навантажених транспортних засобів по ширині на 0,6 м, а по висоті — на 0,2 м. Пандуси для в'їзду в приміщення транспорту повинні мати уклон не більше 10°.

Підлога в приміщеннях має бути рівною, не слизькою, міцною, а в приміщеннях, де роботи виконуються і взимку,— утепленою.

Вихідні двері і ворота обладнують так, щоб вони відчинялися тільки назовні.

Залежно від призначення виробничих приміщень і виробничих процесів стелю і стіни фарбують переважно у білий і світлі кольори: ніжно-голубий, жовтий (кремовий), зелений (салатовий), бірюзовий. Відповідно до ГОСТ 12.4.026—76* фарбують і вироб­ниче обладнання.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.