Перетягування кінцівки джгутом.

Цей метод використовують тільки при артеріальній крово­течі із судин кінцівок, використовуючи кровоспинний джгут. Випускається готовий гумовий джгут у вигляді стрічки довжи­ною 1,5 м, яка має на одному кінці гачок, на другому— лан­цюжок, а також тканинний джгут з механічною закруткою. В залежності від локалізації джерела крововиливу джгут накла­дається на верхню третину плеча або на середню частину стег­на (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Перетягування кінцівки джгутом:

а, б, в, г — етапи накладання джгута (пояснення в тексті)

Правила і техніка накладання кровоспинного джгута.

Джгут накладають при ушкодженні великих артеріальних сто­вбурів кінцівки.

1. Накладають джгут на рівну підкладку без складок.

2. При кровотечі з верхньої кінцівки джгут розташовується на
верхній третині плеча; при кровотечі з артерій нижньої кінців­
ки — на середній третині стегна.

3. Джгут накладають на припідняту кінцівку: підводять його
під місце, де він буде накладатись, енергійно розтягують і, під­
клавши під нього м'яку підкладку (бинт, одяг тощо), накручують
його декілька разів до повної зупинки кровотечі) так, щоб його
тури лягали один до одного і щоб між ними не потрапили склад­
ки шкіри. Кінці джгута надійно зв'язують або щеплюють за до­
помогою петельки та гачка.

4. Правильність накладання джгута перевіряють по зупинці
кровотечі та зникненню пульсу, кольору шкіри (при правильно
накладеному джгуті шкіра бліда).

5. Після накладання джгута під нього підкладають записку
про час його накладання у 24-годинному обчисленні, наприклад,
«джгут накладався о 13 год. 20 хвилин».

6. Не можна ховати джгут під пов'язку або одяг, він повинен
одразу впадати в очі.

7. Джгут може бути накладений не довше як на 1,5 год, а у ді­
тей не довше 40 хв., у холодну пору року — не довше 40 хв у до­
рослих та 20—30 хв у дітей.

8. Після накладання джгута необхідно обов'язково зробити
іммобілізацію кінцівки стандартною або транспортною шиною,
при її відсутності — за допомогою підручних засобів.

9. Транспортують потерпілого з джгутом до лікувального за­
кладу у першу чергу.

При відсутності стандартного джгута артеріальна кровотеча може бути зупинена підручними засобами: за допомогою закрут­ки або пояса (паска) (рис 4.4).

Рис. 4.4. Спинення артеріальної кровотечі за допомогою підручних засобів

При пораненні судинного пучка шиї, щоб притиснути сонну артерію, джгут накладають за методом Микуліча, за допомогою шини Крамера. Шина, яка накладена на здорову бокову сторону,

упирається в голову та плече й служить каркасом, джгут накла­дають навколо шиї, підклавши під нього ватно-марлевий валик, при цьому він стискає судинний пучок тільки з одного боку. Якщо шина відсутня, використовують руку постраждалого. Для цього її кладуть на голову, і плече використовують замість шини. Помилки при накладанні артеріального джгута.

1.Накладання джгута без потреби (відсутність артеріальної
кровотечі).

2. Накладання джгута на оголене тіло.

3. Дуже сильне стиснення джгутом, що призводить до травму­
вання нервових стовбурів і може стати причиною виникнень не­
вритів, паралічу, омертвіння тканин.

4. Слабо накладений джгут, що не спиняє кровотечі.

5. Неправильний вибір місця накладання джгута.

6. Госпіталізація (евакуація) без записки про час накладання
джгута або зі джгутом, схованим під одягом, що може призвести
до несвоєчасного надання медичної допомоги і омертвіння кінці­
вки.

Описані способи зупинки кровотечі застосовуються тільки при артеріальній кровотечі. При венозній та капілярній кровоте­чах застосовують менш небезпечні, простіші способи.

Венозну кровотечу зупиняють накладанням здавлювальної пов'язки. Пов'язка накладається нижче місця травми. На рану кладуть стерильну серветку, на неї — щільну пов'язку (рис. 4.5).

Рис. 4.5. Етапи накладання здавлювальної пов'язки

Наклавши таку пов'язку, треба припідняти кінцівку. Невеликі кровотечі можуть зупинитися самі внаслідок закупорки тромбом, який утворився при зсіданні крові.

Поиск по сайту: