Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними



З'ясувальниминазиваються такі складнопідрядні речення нерозчленованої структури, в яких головна частина характе­ризується семантичною і структурною неповнотою, а підряд­на, розкриваючи зміст певного слова головної частини, ком­пенсує цю неповноту. Зазвичай підрядна частина складнопід­рядного з'ясувально-го речення виступає в ролі описової замі­ни відсутнього в головній частині підмета чи додатка. Так, у реченнях Було видно, було чути, Як реве ревучий (Т. Ш.); Крізь дерево я чув, як пашить вогнем дуло моєї гвинтівки (М. С); Хочу, щоб ви надиха-лись цього повітря (О. Г.) підрядні частини (як реве ревучий, як пашить вогнем дуло моєї гвинтівки, щоб ви на­дихались цього повітря) описово замінюють від-сутні в головній частині додатки, а в реченнях І мариться крізь сон дідові, що в сінях над ним бринить струна (С. В.); Гафійці здавалось, що ясна для неї кожна душа і кожна думка (М. К.); І снилось, як гаряче дихають дні (А. М.) підрядні частини (що в сінях над ним бри­нить струна; що ясна для неї кожна душа і кож-на думка; як гаряче дихають дні) виконують функцію відсутнього в головній частині підмета.

Важливою структурною ознакою складнопідрядних речень із підрядними з'ясувальними є те, що підрядні частини їх безпосередньо відносяться до певного слова (зрідка словосполучення) головної частини, яке є пояснюваним, опорним.Поширюючись підрядною частиною, це пояснюване слово головної частини є своєрідним структурним ядром усього складнопідрядного ре­чення. Тому зупині-мося на характеристиці цих слів доклад­ніше. Найчастіше такими словами висту-пають окремі семан­тичні розряди дієслів, а також предикативні прислівники (сло­ва так званої категорії стану), прикметники, віддієслівні і співвідносні з дієслова-ми іменники, що характеризуються тією самою семантикою, що й відповідні діє-слова, та стійкі слово­сполучення, співвідносні своєю семантикою зі згаданими роз­рядами слів.

У сучасній писемній українській мові і в усному мовленні здебільшого трап-ляються складнопідрядні з'ясувальні речення, в яких підрядна частина відно-ситься до дієслів з певною семан­тикою, що у головній частині виступають як по-яснювані, опорні. Ці дієслова переважно означають процеси:

1) мовлення (говорити, казати, розповідати, повідомляти, оголошувати, пере-давати, запевняти, зауважувати тощо): Сум­на повернулась додому Маланка й нікому не похвалилась,що ба­чила й чула (М. К.);

2) мислення, розумової діяльності (думати, розуміти, усві­домлювати, гадати, знати, збагнути, вирішувати, передбача­ти та ін.): Ми знаєм, для чого жить

(Б. О.);

3) волевиявлення, спонукання (бажати, хотіти, прагнути, вимагати, забороня-ти, наполягати, просити, радити та ін.): Хочу, щоб ви надихались цього повітря (О. Г.);

4) сприймання, відчуття (бачити, чути, стежити, спостері­гати, відчувати, по-чувати, уявляти тощо): Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А. М.); Мені спочатку навіть здалося,що кружляю на одному місці (Є. Гуц.);

5) психічні процеси, почуття та їх виявлення (радіти, суму­вати, боятися, обра-жатися, соромитися та ін.): Раділа, що йду, живу, п'ю цілюще степове повітря (О. Г.);

6) сподівання, віри (чекати, надіятися, вірити, упевнятися і т. ін.): Я все на-діявся,що ви таки надумаєтеся і зважитесь при­їхати до нас (М. К.);

7) піклування, турботу (дбати, турбуватися, старатися, клопотатися тощо): Оці добродії почали клопотатися,щоб прийняти Шевченка до академії (П. М.);Надвечір Остап почав турбуватися..,що її нема досі (М. К.);

8) буття, виявлення (бувати, статися, траплятися, виявля­тися та ін.): З'ясува-лося, що він перевіряє, чи справжній куле­мет (Ю. Я.);Трапляється, що хата од хати стоїть на аршин довжини (І. Н.-Л.) та ін.

Підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень може пояснювати і такі дієслівні форми, як інфінітив, дієпри­слівник, дієприкметник та предикативні слова на -но, -то: І тільки б знати, що немарно в світі цім Топтав дорогу, сиву од століть (Б. О.); Козаков завжди брав собі найнебезпечніші зав­дання, не за-думуючись, що це може коштувати йому життя (О. Г.); Не перестану вірити в доброго Діда Мороза, Якщо навіть буде доведено, що такого нема (Л. К.); Бла-гословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн (В. Сос).

Підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень може відноситись також до предикативних прислівників: Лю­дині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю. Я.); Як добре, коли світиться вогонь у хаті друга, трошки таємничий (М. Р.); Зрозуміло, що після цієї канонади сюди посу­нуть танки (О. Г.); Жаль, що я не дружив з голубами (А. М.); Чи не відомо вам, куди вона переїхала? (Ю. С).

Зрідка пояснюваними словами головної частини складно­підрядних з'ясуваль-них речень можуть бути прикметники, що своїм значенням наближаються до названих розрядів дієслів: Ми горді [гордимося] собою, що наближаємо трудом золотим щастя весни трудової (В. Сос.).

Іноді у складнопідрядних з'ясувальних реченнях поясню­ваними словами голов-ної частини виступають віддієслівні та співвідносні з дієсловами іменники з близьким до зазначених розрядів дієслів значенням (мова, чутка, гадка, звістка, радість, думка та ін.): Виявляється, чудові ці хлопці везуть звістку бра­там на Словаччину, що Злата Прага вже вільна... (О. Г.); Віру, напевне, хвилювала його своєрідна оповідь, чому він став саме словесником (І. Ц.); Коли оце в Кармелевім селі пройшла чутка, що це їх Кармель отаманує в Чорному лісі (М. В.).

Іноді підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних ре­чень може відноси-тися до стійких словосполучень, співвіднос­них з уже згадуваними розрядами діє-слів (дати слово — запев­нити, дати знати — повідомити, спасти на думку — по-думати та ін.); Даю голову на відруб (запевняю,), що з ними нічого не трапилось (О. Г.).

Підрядні частини складнопідрядних з'ясувальних речень поєднуються з голов-ними частинами в одне ціле за допомогою з'ясувальних сполучників що, як, мов, ніби, наче, щоб, аби, якби, коли, поки, доки, чи та сполучних слів що, який, кот-рий, чий, де, куди, звідки, коли, як, чому, скільки, наскільки, навіщо, причому най-частіше в ролі сполучного засобу в реченнях цього типу виступає сполучник що.

Зазвичай підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень стоїть після або в середині головної, але після слів, яких вона стосується. Щоправда, зрідка трапляються випадки, коли підрядна частина стоїть перед головною. Це буває то-ді, коли необхідно звернути увагу на зміст підрядної частини, логічно наголосити його: Що хотіла зробити, не знає (М. К.); Як ми зайшли сюди, тобі не знати (С. В.).

За логіко-граматичною класифікацією підрядні частини складнопідрядних з'ясувальних речень розглядаються як під­рядні підметові й підрядні додаткові.

Нині у шкільній практиці до складнопідрядних з'ясувальних відносять також ті різновиди складнопідрядних займенниково-співвідносних речень, які за логіко-граматичною класифікацією належать до підметових і додаткових: Безсмертя достойний лиш той на землі, Хто любить свою Батьківщину (М. Р.).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.