Види бинтових пов'язок.

Бинтові пов'язки накладають за допомогою бинтів. Розрізня­ють три види бинтів:

1. Ширина 5 см (вузькі). Застосовуються при накладанні
пов'язок на пальці.

2. 7—9 см (середніх розмірів) — на голову, плече, передпліччя
і гомілку.

3. 16—20 см (широкі). Для бинтування тулуба і стегна.

Колова (циркулярна) пов'язкаскладається з декількох ко­лових турів бинта, накладених один на одного. Вона служить скріплювальним елементом будь-якої пов'язки (рис. 1.10).

Рис, 1.10. Колова пов'язка на плече

Спіральна пов'язка накладається на кінцівки і тулуб. Існує два види спіральних пов'язок: висхідна і нисхідна. При накла­данні першої — бинтують догори, другої навпаки — донизу. Як­що спіральний хід бинта не співпадає з бинтованою ділянкою, накладають спіральну пов'язку з перегинами: повертають бинт нижнім боком догори, підтримуючи його нижній кінець. Переги­ни слід робити збоку від рани (рис. 1.11).

Повзуча пов'язка(різновид спіральної), її застосовують, як­що потрібно утримувати перев'язувальний матеріал на великій поверхні: тури бинта ведуть з проміжками. Поверх повзучої пов'язки накладають спіральну (рис. 1.12).

Рис. 1.12. Повзуча пов'язка на передпліччя

Хрестоподібна(8-подібна) пов'язка зручна при бинтуванні потилиці, кисті, гомілкоступневого суглоба: бинт фіксують кру­говими турами, а потім перехрещують у вигляді цифри 8.

Колосоподібна пов'язканакладається на плечовий суглоб, кульшовий, гомілку, передпліччя. Техніка накладання на плечо­вий суглоб така: кінець бинта закріплюють на верхній третині плеча, потім хід бинта спрямовують по передній поверхні груд­ної клітки до пахвової ямки здорового боку і, повернувши хід бинта на спину, ведуть упоперек по спині паралельно попере­дньому ходу. Після колового ходу навколо плеча по зовнішній його поверхні бинт ведуть так, щоб він перетинав попередній хід, поступово посуваючись вгору, покриваючи всі зони суглоба (рис. 1.13).

Рис. 1.13. Колосоподібна пов'язка на плечовий суглоб

Черепашкова пов'язка(рис. 1.14) накладається на п'яти, лік­тьовий і колінний суглоби. Існує два варіанти: розхідна — вона

зручна при накладанні на пошкоджений суглоб, і збіжна — пов'язка накладається при травмуванні ділянок вище або нижче суглоба. При накладанні розхідної пов'язки закріплювальний тур роблять в ділянці суглоба, а наступні тури — по черзі вище і ни­жче першого, зсовуючись кожного разу на 1/2 — 1/3 ширини би­нта. В іншому випадку тури пов'язки поступово наближають до суглоба, поки не закриють його повністю.

Рис. 1.14. Черепашкова на лікоть: а — збіжна, б — розхідна

ПОВ'ЯЗКИ НА ОКРЕМІ ДІЛЯНКИ

Пов'язки на голову, обличчя, шию

Пов'язку на голову зручніше накладати бинтом шири­ною 7—9 см. Існують поворотна пов'язка, «шапочка Гіппокра­та», «чепець». Остання пов'язка найміцніша. Смужку бинта дов­жиною приблизно 1 м накладають на тім'я, опущені кінці утримує натягнутими сам потерпілий або помічник. Перший го­ризонтальний хід роблять навколо голови, потім бинт обгортають навколо пов'язки і ведуть навкіс, прикриваючи потилицю, далі обертають з другого боку зав'язки і прикривають ділянку лоба. Повторюючи попередні тури, закривають все склепіння черепа. Пов'язку закінчують циркулярним туром, зав'язуючи бинт спе­реду або прикріплюючи до вертикальної стрічки, кінці якої зав'язують на підборідді.

Пов'язка «вуздечка» використовується при пораненні тім'яної і скроневої ділянки, щоки, підборіддя, переломах нижньої щеле­пи. Після закріплювального туру навколо голови бинт ведуть на­вкіс на потилицю, з потилиці під вушною раковиною під підбо­ріддя і декількома вертикальними турами закривають тім'яну і скроневу ділянки. Потім бинт від підборіддя після закріплюваль­них турів проводять по верхній частині потилиці на бокову пове­рхню шиї, роблять декілька горизонтальних турів під підборіддя, а потім вертикальні тури ведуть через тім'яну ділянку.

Рис. 1.15. Етапи накладання пов'язки «чепець»

Пов'язка на одне око (монокулярна). Бинтуючи праве око, пов'язку ведуть зліва направо, бинтуючи ліве,— справа наліво. Спочатку роблять циркулярні тури навколо голови, потім бинт ве­дуть навкіс назад на потилицю, потім під вухом і навкіс догори, закриваючи пошкоджене око. Повторюють коловий, а потім косий тури, закриваючи повністю ділянку ушкодженого ока (рис. 1.16).

Рис. 1.16 Монокулярна пов'язка

Пов'язка на обидва ока (бінокулярна). Починають циркуляр­ним обертом навколо голови, потім бинт з потилиці спускають

донизу, ведуть під правою вушною раковиною і навкіс догори, закриваючи праве око, потім бинт ведуть навколо голови до лоба і опускають згори донизу, закриваючи ліве око, і з-під лівої пупі ної раковини — на потилицю, і повторюють тури, чергуючи косі ходи бинта, накладають пов'язки на обидва ока. Закріплюють го ризонтальними обертами навколо голови.

Неаполітанська пов 'язка застосовується при ушкодженні вуха або соскоподібного відростка, її починають з колових закріплю­вальних обертів навколо голови і, поступово знижуючи кожний наступний хід з ушкодженного боку на 1/2-1/3 ширини бинта, турами прикривають ділянку вуха і соскоподібного відростка. Закінчують пов'язку коловими ходами.

На потиличну ділянку і шию накладають 8-подібну пов'язку. Починають її двома коловими турами навколо голови, потім над лівим вухом опускають на потиличну ділянку і під правим кутом нижньої щелепи виводять на передню поверхню шиї, із-під лівого кута нижньої щелепи виводять на передню поверхню шиї, із-під лівого кута нижньої щелепи догори через потиличну ділянку над правим вухом виводять до лоба і, поступово змінюючи місце пе­рехрестя косих турів бинта, закривають всю потиличну ділянку (рис. 1.17). При необхідності закривають шию: до вісімкоподібних турів періодично додають декілька колових турів навколо шиї.

Рис. 1.17. Хрестоподібна пов'язка на потилицю

Пов'язки на грудну клітку

Найпростіша проста пов'язка на грудну клітку— спі­ральна (рис. 1.18). Для цього смужку бинта довжиною 1,5 м пе­рекидають через плече. На грудну клітку накладають спіральну пов'язку знизу догори, покриваючи всю грудну клітку до пахво­вих ямок, кінець закріплюють коловим туром. Вільні кінці бинта, що звисають, піднімають догори та зв'язують над другим плечем.

Бинт-зав'язка добре фіксує спіральну пов'язку і робить її неру­хомою.

Рис. 1.18. Спіральна пов'язка на грудну клітку

Оклюзивну (герметичну) пов'язку накладають при проникних пораненнях грудної клітки для ліквідації відкритого пневмотора­ксу і переведення його у закритий. На рану, дотримуючись по­слідовності, накладають 1—2 серветки або 3—4 шари бинта, об­гортки від індивідуального перев'язувального пакету або поліетиленову плівку.

Поліетиленовий шар повинен перевищувати марлевий шар на З—4 см. Зверху на нього накладається шар вати. Спіральну пов'язку на грудній клітці фіксують на держальцях.

Герметичну пов'язку можна накласти за допомогою липкого пластиру.

Пов'язки на кінцівки

На кінцівки накладають вже розглянуті нами пов'язки: спіральну, хрестоподібну, колосовидну, черепашкову.

Серед пов'язок, які надійно фіксують плечовий пояс і плече до грудної клітки, найбільш розповсюдженою є пов'язка ДЕЗО.

її використовують при наданні першої допомоги при переломі плеча, ключиці. Перед накладанням пов'язки руку згинають під прямим кутом у ліктьовому суглобі, у пахвову ямку вкладають валик із вати. Декількома коловими турами плече фіксують до грудної клітки. Напрямок турів — від здорового боку до ушко­дженого. Наступний тур бинта ведуть крізь пахвову ямку здоро­вого боку передньої поверхні грудної клітки, крізь надпліччя хворого боку позаду бинт опускають донизу під лікоть і, охоп­люючи передпліччя знизу, проводять у пахвову ямку здорового боку. Позаду бинт проводять упоперек хворого надпліччя, пере­кидають крізь нього і опускають вниз попереду плеча під лікоть, далі упоперек спини навкіс догори і через пахвову ямку виводять на передню поверхню грудної клітки. Подалі косі тури (2, 3, 4) повторюють декілька разів до повної фіксації плечового поясу. Слід відмітити, що при накладанні пов'язки ДЕЗО тури бинта ні-| коли не перекидають через здорове плече, а косі тури бинта на­кладають по передній і задній поверхнях грудної клітки, утво­рюючи правильні трикутники (рис. 1.19).

Рис. 1.19. Пов'язка ДЕЗО, накладена за допомогою сучасних матеріалів

Пов'язки на пальці руки. Спіральна пов'язка пальця почина­ється коловими турами в ділянці зап'ястя, потім по тилу кисті бинт ведуть до кінця пальця і спіральними обертами повертають­ся до його основи, по тилу кисті повертають бинт на зап'ястя і там фіксують. За тим самим принципом накладається пов'язка «рукавичка». Починають її з описаної нами пов'язки на один па­лець, потім накладають бинт на зап'ястя. За такою методикою бинтують пальці наступні, всі пальці по черзі. Праву кисть починають бинтувати з першого пальця, ліву — з п'ятого. При прави­льно накладеній пов'язці долоня залишається вільною.

Рис. 1.20. Пов'язка на пальці руки: а — спіральна пов'язка; б — «рукавичка»

На гомілково-ступневий суглоб накладається 8-подібна пов'яз­ка, її починають циркулярним туром на нижній третині гомілки, потім бинт навкіс опускають на тил ступні, роблять оберт навколо ступні, піднімають догори, де перехрещують з попереднім туром, і закріплюють на гомілці (рис 1.21 а). Промисловість випускає елас­тичну пов'язку на гомілковостопний суглоб (рис. 1.21 б).

Рис. 1.21. Пов'язка на гомілково-ступневий суглоб

Поиск по сайту: