Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Класифікація та визначення видів інформації в ССУ



Поняття “інформація” має різні аспекти: від найбільш загального філософського (інформація - відображена різноманітність об’єктив-ного світу) до частинного прикладного (інформація-відомості, які є об’єктом переробки). В той же час закономірності отримання та перетворення інформації вивчені недостатньо, відсутній універсаль-ний математичний апарат для опису цих процесів.

Уточнення змісту цього поняття приводиться таким чином:

1.Інформація в “широкому“ смислі – властивість об’єктів (процесів) навколишнього матеріального світу породжувати різноманітність станів, які через відображення передаються від одного об’єкта до другого (пасивна форма) та засіб обмеження різноманітності, тобто організації, управління, дезорганізації і ін. (активна форма).

Цей підхід, дозволяє:

-визначити інформаційні процеси як одну із властивостей об’єктивного світу;

-визначити наявність та необхідність урахування в складних СУ об’єктивних інформаційних характеристик (обмежень) обслуговуючих та обслуговуваних об’єктів (процесів) будь-якої фізичної природи як різних станів останніх та їх вплив та інформаційні характеристики суб’єктивних знань, які циркулюють між об’єктами, що можуть їх осмислити;

-використати інформацію як засіб обмеження різноманіт-ності (управління) станів об’єктів (процесів), впливати на їх інформаційні характеристики.

В ССУ є два роди інформації (об’єктивна та суб’єктивна):

-внутрішня (перетворююча), яка міститься в структурах СУ, її елементах, алгоритмах, програмах - фізична величина;

-зовнішня відносна змістовна (вимірювальна, управляюча), а також науково-технічна, технологічна, економічна, яка вилучається з інформаційних потоків (повідомлень, команд)

2.Структурна інформація Js(q) - відображена в знаковій формі організованість (складність, різноманітність) мате-ріальних об’єктів – систем q, яка є універсальною фізичною величиною, що використовується для опису процесів функціонування об’єктів.

Js - фізична величина, вона вимірювана, є алгоритм отримання її кількості Js, об’єктивна, тобто Js не залежить від користувача і не зменшується при наступних отриманнях її користувачами.

Js-внутрішня властивість СУ, що характеризує її структурно-інформаційний ресурс.

3. Змістовна інформація Jz (m, T) - сукупність даних (знань) про конкретний матеріальний об’єкт - систему, яка є в інформаційних масивах m Î M (масивах даних, програм, повідомленнях, фактах), які сприймаються отримувачем (людиною-оператором, інформаційним вузлом і ін.) і використовується для вироблення та прийняття управляючого рішення (прагматичний аспект) з урахуванням загальносистем-ного тезауруса Т.

Тезаурус – повний систематизований набір даних про певну галузь знань, що дає можливість орієнтуватись в ній.

Наявність Jz (m,T) в системі дозволяє зменшити невизначеність (різноманітність) істинної ситуації і на цій основі зробити вибір одного чи декількох варіантів з множини рівноправних (однородних) альтернатив.

Важливою різновидністю змістовної інформації Jz є зв’язна Jzc, яка характеризує процеси взаємодії (взаємозв’язку) функціональних підсистем (елементів) ССУ.

4. Зв’язна інформація Jzc (pm,Tc) – сукупність даних (знань) про конкретний процес взаємодії в ансамблі матеріальних об’єктів – систем, яка міститься в статистичних структурах

Pmi, i = 1,n заданої множини М інформаційних масивів (повідомлень), які сприймаються отримувачем (людиною – оператором чи технічними засобами) та використовувана для визначення джерела інформації.

Наявність Jzc в системі дозволяє отримувачу зменшити наявну невизначеність (різноманітність) істинної ситуації (приписати їй більшу імовірність, чим вона мала раніше) і на основі цього зробити вибір одного інформаційного масиву з множини можливих.

Інформація повідомлення:

(7.4)

Іz - змістовна інформація (семантична та прагматична);

Izc - зв’язна інформація (структурно-статистична);

Тоді інформація перетворювальна:

(7.5)

Iv - структурна інформація;

Iz - змістовна інформація.

Інформація прийняття рішень:

(7.6)

m-інформаційний масив;

Pm- апріорна ймовірність отримання інформаційного масиву;

Т, Тс – загальносиситемній тезаурус і тезаурус підсистеми інформаційної взаємодії (обміну);

q – кортеж параметрів системи (модель).

В ССУ інформація має різні види та якісні форми проявлення, тому для вимірювання інформаційного ресурсу (структурного та змістовного) потрібно використовувати множину (обгрунтовану сукупність) різних інформаційних мір, до яких пред’являються вимоги:

- адекватність (відповідність виду і якісній формі проявлення інформації);

- узгодженість (відображення специфіки предметної області, тобто функціональної підсистеми СУ та реалізуємого в ній технологічного процесу переробки інформації);

- ефективність (алгоритмічна, регулярна обчислюваність);

- адитивність (забезпечення, визначення сукупного інформаційного ресурсу СУ як суми кількостей інформації);

- зрозумілість (припущення раціональної інформаційної інтерпретації).

Використання обгрунтованої сукупності (комплексу) інформаційних мір з заданими вимогами до конкретної СУ дозволяє реалізувати З-х-екстремальний принцип раціональ-ності переробки інформації в СУ:

(7.7)

- інформаційний ресурс СУ Qn необхідно використати оптимальним способом (*) і лише для преробки найбільш цінної (якісної) інформації Qv*, на основі якої дійсно можливе вироблення оптимальних упралінь UG* при обмеженні на кількість інформації J0.

Спосіб використання інформаційного ресурсу СУ- спеціальна інформаційна технологія як сукупність інформаційних процедур формування (рецепції), інтерпретації (перетворення, пошуку, реорганізації) та комунікації (передачі, збереження) інформації.

Якість інформації в СУ - сукупність властивостей інфор-мації, яка характеризує степінь її відповідності потребам користувачів (операторів, персонала). Якість можна розглядати як внутрішню (властиву власне інформації і зберігаєму при її переносі в іншу СУ, підсистему) та зовнішню:

-змістовність (значущість, ідентичність, гомоморфізм, кумулятивність, повнота, вибірковість);

-захищеність (достовірність, істинність, безпомилковість, захищеність, перешкодостійкість, перешкодозахищеність, цілістність, оперативність, своєчасність, готовність, конфіден-ційність, доступність,…)[1]

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.