Тварин (гельмінтозоонози)

Носіями личинок гельмінтів являються промислові риби. які мешкають в озерах і річках. Риби. яких розводять в ставкових господарствах (короп. сазан, карась. білий амур, товстолобик та інші) в більшості вільні від личинок гельмінтів, патогенних для людей і тварин. Згідно з науковими даними промислові риби, ракоподібні, молюски, земноводні, плазуни і продукти їх переробки являються потенціальними носіями 27 видів гельмінтів, які являються небезпечними для людини. Найбільш епідеміологічно і епізоотично значними з них являються збудники опісторхозу, дифілоботріоз, а також ендемічні трематодози (колонорхоз, метагонімоз, нанофієтоз, парагонімоз та інші). Збільшення поставок на внутрішній ринок України різних видів гідробіонтів з різних регіонів Мирового океану збільшило ризик зараження збудниками гельмінтозів, які раніше не реєструвались в країні. В число останніх входять анізакідоз, псевдамфістомоз, колонорхоз та інші.

Потенціальними носіями гельмінтозів, небезпечних для людини, є представники більш 40 родин морських і прісноводних гідробіонтів, використовуємих як продовольча сировина і продукти харчування. Серед них оселедцеві, лососеві, камбалові, скумбрієві, тріскові.

З прісноводних риб, яких виловлюють в водоймах України, найбільшу епідемічну значимість мають коропові і щукові.

Опісторхоз

Рисунок 29 – Збудник опісторхозу Opistorchis felineus:

а-доросла трематода з кінцевого хазяїна; б-личинка (метацеркарій) поза цистою; в-личинка в цисті; в-личинка в м’язах; 1-ротова присоска; 2-глотка; 3-стравохід; 4-кишковик; 5-черевна присоска; 6-матка; 7-сім’явиводячий канал; 8-жовточники; 9-яєчник; 10-сім’яприймач; 11-семеники; 12-видільний канал; 13-екскреторний пухирець.

Захворювання викликає трематода, що паразитує в жовчних протоках печінці, рідко у жовчному міхурі та в підшлунковій залозі і викликає важке захворювання. в організм людини збудник потрапляє з рибою, яку вона їсть. В м'язах риби (родина коропових) може знаходитись безліч личинок трематод.

Рисунок 30 – Біологія розвитку Opistorchis felineus:

1-доросла трематода; 2-яйце; 3-мірацидій; 4-спороциста; 5-церкарій; 6-молюск; 7-заражені риби; 8-дефінітивні хазяї.

Дифілоботріоз

Збудник хвороби стьожківець широкий тіло його складається з 4000 і більше члеників, довжина досягає 20 м ширина 1,5 см. Стьожківець широкийживе в кишечнику людини більше 20 років поїдаючи значну кількість поживних речовин і виділяючи отруйні продукти обміну. Іноді таких паразитів в кишковому тракті може бути більше 10 і така інвазія може привести до смерті хворого.

Зараження людини відбувається при поїданні риби в печінці, ястику і м'язах якої знаходяться личинки паразита.

Рисунок 31 – Біологія розвитку Diphyllobothrium latum та ін.:

1-дефінітивні хазяї; 2-яйце; 3-яйце з корацидієм; 4-корацидій; 5-проміжний хазяїн (циклоп) з плероцеркоїдами; 6-додаткові хазяї з плероцеркоїдами; 7-резервуарні хазяї

Рисунок 32 – Йорж, заражений плероцеркоїдами:

А-вилучений плероцеркоїд; Б-плероцеркоїди, що просвічуються через шкіру

Треба мати на увазі, що ікра щук (особливо небезпечна свіжа ікра і вкрай небезпечна).

По-перше, вона отруйна.

По-друге, в ній часто знаходяться личинки стьожківця широкого.

Ендемічні трематодози, які поки що не зустрічаються на Україні

Трематодозні захворювання печінки людини: колонорхоз, псевдамфістомоз, метархоз.

Трематодозні захворювання кишкового тракту рибоїдних тварин: ехінохазмоз, росікотремоз.

Трематодозне захворювання кишкового тракту людини і хижих тварин: нанофієтоз.

Трематодозне захворювання легенів людини і тварин

Парагонімоз

Загальне у названих вище ендемічних захворювань є спільне:

- по-перше, це те, що збудники їх трематоди – глистюки листовидної форми.

- по-друге, те, що зараження людини і тварин відбувається при поїданні риби, в м'язах якої знаходяться личинки трематод.

Нематодозні захворювання людини

Анізакідоз

Людина заражається личинками анізакід при поїданні риби тріски, корюшки, камбали, бельдюги, пікші, морського окуня, ставриди, скумбрії, нототенії, мойви та інших. Доля личинок в м'язах риби може складати до 18% від маси м'язів і 1500 личинок в одній особині.

Рисунок 33 – Біологія розвитку анізакід:

1-дефінітивні хазяї (а-тюлень, б-морж, в-морський котик, г-електричний скат; д-манта); 2-яйце гельмінта; 3-проміжний хазяїн (рачок); 4-додаткові хазяї (а-форель, б-сардина, в-сьомга, г-кета, д-сільдь, е-тюлька, ж-горбуша); 5,6-головний кінець латерально та апікально; 7-передній кінець тіла; 8-задній кінець тіла анізакід

Якщо личинки анізакіди живими потрапляють в травний тракт людини, то вони викликають дуже важке захворювання. Анізакіди закріплюються в кишковому тракті, провокуючи ріст гранульоми, прободіння або закупорювання кишечника.

Діактофімоз

Нематодозне захворювання нирок людини і хижих тварин. Зараження людини відбувається при харчуванні рибою і жабами.

Круглий глистюк довжиною до 1 м шириною до 12 мм локалізується в черевній і грудній порожнинах, сечоводі, сечовому міхурі. уретрі. Нирки атрофуються, від них залишаються тільки оболонки, а людина помирає.

Гнатостомоз

Нематодозне захворювання. яке викликає нематода. яка паразитує в стінках шлунка і нирках, зараження людини і тварин відбувається при вживанні риби, в м'язах якої знаходяться личинки паразита.

Існує набагато більше інвазійних хвороб, ніж викладено в цьому посібнику. деякі з них вивчені частково, але безліч досі невідомі.

Поиск по сайту: