Лікарями вже виявлено кілька тисяч хвороб, які успадковуються аутосомно-рецесивно (АР). Більшість із них – явище досить рідкісне. До АР хвороб, які зустрічаються частіше, належить ФКУ – фенілкетонурія – хвороба, обумовлена вродженим дефектом фенілаланінгідроксилази, унаслідок чого фенілаланін не перетворюється на тирозин і накопичується в крові, що стає причиною появи патологій. Так, у новонароджених з ФКУ (зовнішньо нормальних) у перші ж тижні життя з’являються клінічні ознаки неврологічних порушень: підвищена збудженість, гіпертонус м’язів, судоми, диспепсія; в 4–5 міс. – розумова відсталість, мікроцефалія, освітлення радужки, волосся, шкіри (частота в Європі 1:10000, у Росії 1:6500).
Рецесивні ознаки, як правило, виявляються серед нащадків здорових батьків – носіїв рецесивних алелів. Особливість рецесивних ознак полягає в тому, що фенотипово вони проявляються лише в гомозиготному стані. У гетерозиготному ж стані вони можуть передаватися із покоління в покоління, ніяким чином не проявляючись фенотипово. Як наслідок перший хворий рецесивною хворобою з’являється через кілька поколінь після виникнення мутації, оскільки народження хворої дитини можливе лише за умов гетерозиготності обох батьків, тобто у випадку, коли рецесивний алель часто зустрічається серед населення, що спостерігається в ізолятах і популяціях із великою кількістю близькоспоріднених шлюбів, де і батько, і мати можуть бути носіями одного й того ж рецесивного алеля, успадкованого від спільного предка.
Існує кілька генетичних варіантів шлюбів, які відрізняються прогнозом для нащадків:
Р АА х аа Р Аа х аа Р АА х Аа Р Аа х Аа
G G , G , G , ,
F1 Aa F1 Aa : аа F1 АА : Aa F1 АА : 2Aa : аа
0 % хворих 50 % 0 % 25 %
Основні ознаки аутосомно-рецесивного успадкування:
1) відносно невелика кількість хворих у родоводі (хворіють лише гомозиготи за рецесивом аа);
2) наявність хворих по горизонталі (хворіють сибси – рідні, двоюрідні);
3) від хворого батька народжуються здорові діти, у випадку ж хвороби обох батьків усі діти народжуватимуться хворі;
4) однаково часто хворіють і чоловіки, і жінки (1 : 1) – аутосомна ознака;
5) усі батьки хворих дітей здебільшого здорові, але гетерозиготні носії патологічного гена: P ♀ Аа x ♂ Аа
G , ,
F1 АА : 2Aa : аа
1 : 2 : 1 (25 % – хворі);
6) імовірність народження хворої дитини у фенотипово здорових гетерозигот – 25 %;
7) хворі чоловіки і жінки однаково передають хворобу дітям;
8) у родоводі відзначається більш високий відсоток близькоспоріднених шлюбів.
Хвороби: ідіотія Тея-Сакса (нагромадження ліпідів у клітинах мозку → руйнування нейронів); альбінізм (відсутність пігментації покривів); алкаптонурія (патологія суглобів, хребта та ін.) тощо.
Приклади родоводв з АР типом успадкування
На рис. 4 наведений родовід сім’ї з альбінізмом. Аналіз родоводу свідчить про АР тип успадкування цієї ознаки: у фенотипово здорових батьків (І-1 і І-2) та (ІІ-1 і ІІ-2) є хворі діти; від шлюбів хворих батьків (І-3 і І-4), (ІІ-8 і ІІ-9) та (ІІІ-5 і ІІІ-6) усі діти також хворі; хворіють однаковою мірою жінки й чоловіки. Оскільки альбінізм суттєво не впливає на життєдіяльність організму і може бути досить розповсюдженим в окремих популяціях, можливі шлюби типу аа х аа між двома особами з АР ознакою, хоча вони не є близькими родичами, але усі їхні діти мають патологічний фенотип.
Рис. 4. Родовід сім’ї з альбінізмом – хворобою з АР типом успадкування [6]
Інколи виникають труднощі у визначенні типу успадкування, пов’язані з високою частотою близькоспоріднених шлюбів у родині, внаслідок чого родовід має такий вигляд, як за АД типу успадкування („псевдодомінантний” тип). Приклад такого родоводу за ознакою алькаптонурії поданий на рис. 5.