Список використаної літератури

1. О.Ф Клименко та інші “Інформатика та комп’ютерна техніка”. Навчальний посібник – К: КНЕУ. 2002

2. В.Д. Руденко, О.М. Макарчук, та інші “Курс інформатики” Київ 2001

3. І. Т. Зарецька та інші “Інформатика” Київ 2002

4. С. Симонович, Г. Евсеев, А. Алексеев “Специальная информатика” Москва 2002

5. Д. О.Рзаєв та інші. “ Інформатика та комп’ютерна техніка ”Навчально – методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни – К: КНЕУ, 2003.

Назва реферату: Комп’ютерні мережі: класифікація, протоколи, послуги, локальні та глобальні мережі
Розділ: Комп'ютери, програмування
Опубліковано: 2008-01-06 10:59:55
Прочитано: 62500 раз

Практична робота № 1.

Розробимо технічний опис комп'ютерної мережі на прикладі каси ваеропорту міста Краснодара. Тут використовується мережева технологія Ethernetз коаксіальним кабелем.

Дана система має виділений сервер. Як сервервикористовується IBM-сумісний комп'ютер на базі INTELL PENTIUM II - 300 соб'ємом оперативної пам'яті 128 Mb і дисковим простором близько 6 ГБайт.
Для з'єднання з робочими станціями (11 штук) використовується HUB на 16 портівз пропускною здатністю 10Мб/с. Робочі станції на базі PENTIUM - 166
MMX, з об'ємом оперативної пам'яті від 16 до 32 Мбайт і дисковиминакопичувачами від 1,3 до 2,7 Гбайт. У даній системі використовується мережевікарти 3COM 3C5096, а також мережевий принтер Lazer Jet 5P. Кожній робочоїстанції на файловому сервері виділено своє робоче місце, а також визначеніправа доступу до системних ресурсів мережі.

Як вибраної топології - використовується шинна топологія, такяк мережа розташована в одному місці і відстань до робочих станційневелика.

Основним засобом подання з іншими мережами, а саме зглобальною мережею INTERNET служить модем ZyXEL U - 1496 E
(пропускна здатність 19Кбіт/с). Програмно соедіненіt здійснюється здопомога системи WINDOWS 95 і програмним комплексом INTERNET EXPLORER -
3.01. Як засоби комплексіровангія також використовуються мости, шлюзиі маршрутизатори.

Структурна схема для мереж з шинної топологією

Практична робота № 2.

Аналіз даної мережі та методи покращення продуктивності

Як було сказано раніше, у даній мережі використовується шинна топологія.
Перевагою даної топології є простота використання і невисокавартість. Одним з недоліків даної топології є сама шина, вякої можливі затримки при обміні інформацією. Вузьким місцем даної мережіє кабельне обладнання, яке забезпечує роботу мережі нафізичному рівні. Перевагою даної системи може служити такожможливість створювати великі дискові тому: на одному сервері можнавстановити до 64 томів, для утворення тому можуть бути з'єднані до 32дисків, так що кожен том може мати обсяг до 32 Тбайт, а також системазахисту SFT.

Для збільшення продуктивності мережі можна використовувати більшранні версії системи, наприклад, версія 4.1, 4.12. У них більш розвиненасистема керування і захисту, підвищена продуктивність, але вимагаєпідвищеної витрати пам'яті на одного клієнта.

Для збільшення продуктивності можна використовувати більшпродуктивні мости, шлюзи та маршрутизатори. Використання мостівдозволяє:знизити навантаження на компоненти мережі; нарощувати комп'ютерну локальну мережу, яка досягла своєї граничноїконфігурації;підвищити надійність за рахунок надання декількох шляхів міжабонентськими системами;забезпечує захист з'єднуються мереж;погоджувати передачу інформації між локальними мережами і різноїшвидкістю роботи.
Крім того, деякі мости дозволяють регулювати рівні доступностіданих у мережі.
Для захисту інформації в мережі крім вбудованих засобів захисту можнавикористовувати систему захисту Fizewall.
Щоб збільшити пропускну спроможність даних в каналі необхідновикористовувати технологію FAST ETHERNET, яка дозволяє збільшитипропускну здатність каналу в 10 разів.

РОЗМІСТИТИ НА FACEBOOKРОЗМІСТИТИ В TWITTERРОЗМІСТИТИ НА ВКОНТАКТЕ.РУ

^ Вихідні дані: комп’ютерна мережа для комерційна організація, двоповерхового будинку з приміщеннями розміром 3×4 м, 3×5м, 6×5м; коридор заширшки 2,5 м.; всього 129 комп’ютерів, з них 5 серверів.

Перелік питань, що підлягають розробці:

1.Ескізне розташування робочих місць користувачів та загального устаткування

2. Розрахунок електричної мережі

3. Проектування мережі за стандартом 10Base-2

4. Проектування мережі за стандартом 10Base-Т

5. Проектування мережі за стандартом 100Base-Tх

6. Конфігурація комп’ютерів

7. Висновок

8. Література

Вступ

Комерційна фірма ЗАО „КиївПром” визначає ЛВС передачі даних, що забезпечує деякому числу незалежних пристроїв можливість прямої взаємодії в обмеженому географічному просторі за допомогою фізичного каналу взаємодії обмеженої продуктивності. Типова ЛВС належить тільки одній організації, яка її використовує і управляє нею. Звичайна ЛВС за допомогою мережевої ОС об'єднує сервери, робочі станції, принтери і ін. устаткування, дозволяючи користувачам спільно використовувати ресурси і функціональні можливості ЛВС.

До використання ЛВС основна частина обробки і обміну даними була централізована; інформація і управління нею були зосереджені в одному місці і централізовані. Зараз ЛВС логічно і фізично розосередили дані, а також обчислювальну потужність і служби обміну повідомленнями по всій організації.

Основна мета даного курсового проекту – побудова комп'ютерної мережі за стандартами 10Base-2, 10Base-T і 100Base-Tх, а також їх аналіз і порівняння.

Також одним з важливих завдань даного курсового проекту є розробка електричної мережі для забезпечення струмом устаткування, що використовується в даній ЛВС.

^ 1. Ескізне розташування робочих місць користувачів і загального устаткування

Робочим місцем прийнято називати стіл, на якому ррозташоване остаткування, стілец користувача і займану ним габаритну площу. Робоче мцсце повинно бути максимально зручним як для користувача так і обслуговуючого пресоналу.

Фірма розміщена в двоповерховому будинку, який має 67 кімнати, розміром 3×4м, 3×5м, 6×5 м., між ними коридор 2,5 м. завширшки, 129 комп’ютерів, з них 5 серверів, а інші- машини користувачів.

На першому повурсі 33 кімнати. Кількість ПК на цьому поверсі -60 шт.

На другому поверсі 34 кімнати. Кількість ПК на цьому поверсі – 69 шт.

^ У першому приміщенні розміром 3×5 м., розміщено 8 робочих місць на 1 з них встановлено принтер та сканер. Всі робочі місця розташовані під стіною по периметру приміщення, такий способ розтановки машин є найбільш зручним як для користувачів так і для обслуговуючого персоналу, крім того при прокладці комп’ютерної і електричної мереж значною мірою економляться засоби на придбання кабелю, витрати на монтаж мереж, спрощується їх експлуотація. Завдяки такому розташуванню робочих місць, підхід і відхід от/к не супроводжувався необхідністю підйому з місць решти співробітників.

Оскільки прект виконується для комерційної організаціїї і засоби на реалізацію проекту частково обмежені, то вважатимемо, що все устаткування розташоване на комп’ютерних столах, отже системний блок розташований на спеціальній ділянці під столом.

Робоче місце має розміри 1,1 м (ширина столу) × 1,4 м., при цьому важливо відмітитти, що відстань від екрану монітора до користувача може скласти до 0,8 м.

На столі №8 розташован принтер та сканер. Столи стоять на відстані 0,25м. від стіни що полегшує доступ адміністраторам до фізичних сегментів мережі.

Для цієї кімнати, на одне робоче місце в середньому приходиться по 3,2 м² загальної площі. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що нормативи по ТЕ і ТБ виконуються.

Ескізне розташування робочих місць в приміщенні розміром 3×5 м. представлено на малюнку №1.1.

Рис 1.1.Ескізне розташування комп’ютерів в приміщенні №1 3×5м

У другому приміщенні, розміром 3×4 м., розміщено 6 призначених для користувача машин, на комп’ютерному столі №3 розміщені принтер та сканер. Розташування комп’ютерів в цьому приміщенні аналогічно розташуванні їх в першому. В цій комнаті на один комп’ютер доводиться по 3,2 м² загальної площі, а габаритна площа робочого місця такаж як і в першому приміщенні. Отже нормативи по ТЕ і ТБ виконуються.

Ескізне розташування робочих місць в приміщенні №2 розміром 3×4 м. представлені на малюнку №1.2.

Рис 1.2.Ескізне розташування комп’ютерів в приміщенні №2 3×4м

У третьому приміщенні, розміром 6×5 м., розміщено 11 призначених для користувача машин, на комп’ютерному столі №9 розміщені сервер з одним монітором принтер та сканер. Розташування комп’ютерів в цьому приміщенні аналогічно розташуванні їх в першому. В цій комнаті на один комп’ютер доводиться по 3,2 м² загальної площі, а габаритна площа робочого місця такаж як і в першому приміщенні. Отже нормативи по ТЕ і ТБ виконуються.

Ескізне розташування робочих місць в приміщенні №3 розміром 6×5 м. представлені на малюнку №2.3.

Рис 2.3.Ескізне розташування комп’ютерів в приміщенні №3 6×5м

^ 2. Розрахунок електричної мережі

Комп’ютери, активне мережеве устаткування і устаткування супутнє забезпеченню роботи мережі споживає ел. енергію, тому перш ніж прокладати комп’ютерну мережу необхідно спочатку спроектувати електричну мережу. Маємо 3 приміщенні і велику кількість ПК в кожному з них. Для того щоб прокласти таку мережу знадобитться кабель з великим перетином провідника. Щоб можна було прокласти відносно тонкий дріт, розбиваємо споживачів на группи.

^ ПК в першому приміщенні 3×5м розбито на дві группи:

Группа 1. ПК №1-№5. Таке розбиття обумовлене тим, що для цієї групи зручна прокладка електромережі і загальне енергоспоживання буде не високим, що дозволить заощадити на кабелі. Розрахуємо потужність споживання електроенергіїї устаткуванням цієї группи (вважаємо по максимуму):

Потужність блоку живлення 250 Вт;

Потужність монітора 250 Вт.

W_i= 250+350=500 Вт.- потужність споживання однієї машиною.

Оскільки в одній групі 5 машин то загальна потужність буде:

W_общ. = 500 * 5 =2500 Вт. – потужність першої групи.

Обчислимо сумарний струм для першої групи:

I_общ.= 2500 Вт./220 В= 13,36 А

Оскільки емпіричне правило свідчить: „Квадратний міліметр перетину мідного дрорту витримує струм в 10 А”, то площа перетину провідника буде:

S_пров.= 13,36/10=1,336 мм. – це мінімальний перетин дроту необхідного для споживачів першої групи. Найближчим за стандартом є 2,5 мм². Вібір дроту з таким перетином хоч і здорожує проект, але електрична мережа матиме високу надійність. Для мережі використано мідний кабель, він надійніший.

Всього потрідно 4,85+6,35 = 11,2 м дроту (6,35 м- ділянка від автомата до правої стіни з урахуванням обходу дверей, 4,85 м- довжина дроту уздовж правої стіни). Дріт прокладається в 0,2 м від підлоги. Вимикачі розташовані на висоті 1,5 м, означає необхідним ще 1,5 м дрота. Разом для першої групи необхідно 11,2+ 1,5 = 12,7 м двожильного кабелю з перетином 2,5 мм². За ринковими данними 2* 2,5 мм² коштує 1,5 грн. за 1 метр довжини.

Витрати на придбання кабелю для першої группи складає:

12,7*1,5 =19,05 грн.

Група 2. Три робочих місця №6-№8 розташовані уздовж лівої стіни, крім того на столі №1 розташовані принтер і сканер, поряд до стінки прикреплений хаб.

Порахуємо потужність споживання електроенергіїї цим устаткуванням:

Потужність призначена для користувача машини 500 Вт;

Потужність принтера 375 Вт;

Потужність сканера 250 Вт;

Потужність хаба 15 Вт.

W_общ. = 500 *3+ 375+250+15 = 2140 Вт. – загальна потужність всього устаткування другої групи.

I_общ. = 2140/220= 9,72А

S_пров= 9,72/10=0,972 мм²- це мінімальний перетин дроту необхідний для споживання електроенергіїї споживачами 2 групи.

Рис 2.4. Електрична мережа приміщення 3×5 м.

Найближчим за стандартом є 1,5 мм². Для підключення цієї групи необхідно 6,43 м кабля з перетином 1,5 мм.

Витрати на придбання кабелю для споживачів другої групи з урахуванням вимикача 1,5 м:

6,43*1,0=6,43 грн.

На вимогу ГОСТу, перетин контура зазамлення повинен бути не менше чим в площі перетину фази, тодто не менше чим (1,336+0,972)*2 =4,616 мм². Для заземлення можна використовувати дріт з діаметром перетину 4,616. Оскільки заземлення для всього приміщення забезпечується загальним кабелем то для прокладки „землі” знадобиться 12,7+6,43= 19,13 м.

Витрати на придбання кабелю в першому приміщенні 3×5=

19,05+6,43=25,48 грн.

В табл. 2.1 приведено кількість єлектротехнічного обладнання, необхідне для проектування єлектрічної частини в тершому приміщенні.

Таблиця 2.1

Перечень єлектротехнічного обладнання для створення сіті в першій кімнаті.

^ У другому приміщенні розміром 3×4 дві групи.

Група 1:

Уздовж правої стіни розміщено 3 ПК, крім того на столі №4 розміщено принтер та сканер, поряд до стіни прикріплен хаб.

Порахуємо потужність споживання цима приладами електроенергію:

Потужність блоку живлення для машини користувача: 250 Вт;

Потужність монітора: 250 Вт;

Потужність принтера: 375 Вт;

Потужність сканера: 250 Вт;

Потужність хаба: 15 Вт;

Потужність розрахована по максимому.

Wi= 350+250 =500 Вт.- потужність призначена для машини користувача;

W_общ.= 500*3+ 375+ 250+15= 2140 Вт – потужність першої групи.

Обчислюємо сумарний струм для першої групи:

I_общ. = 2140/220= 9,72А

S_пр.= 9,72/10= 0,972 мм- це мінімальний перетин дроту.

Всього буде потрібно: 5,04 м кабеля з перетином 1,5 мм (з урахуванням автомата):

5,04*1,0= 5,04 грн.

Рис 2.5. Електрична мережа приміщення 3×4 м.

Група 2.

Три ПК розміщені уздовж лівої стіни. Порахуємо потужність споживання електроенергії цим устаткуванням:

Потужність блоку живлення для ПК: 250 Вт;

Потужність монітора 250 Вт;

Потужність рахуємо по максимому : 250+250=500 Вт.- призначених на машини користувача.

W_общ=500*3=1500 Вт- потужність другої групи;

Обчислено сумарний струм для другої групи:

I_общ=1500/220=6,81 А

S_пров=6,81/10= 0,681 ммЭ- мінімальний перетин дроту.

Для підключення цієї групи необхідне: 3,54+3+3,6+1,5=11,64 м кабелю з перетином провода 1,5 ммЄ(з урахуванням обходу дверей, висота дверей приблизно 1,8 м, 1 м – ширина дверного пройома, а також автомата-1,5 м).

11,64*1,00=11,64 грн.

^ Витрати на придбання кабелю в другому приміщенні 3×4:

16,68*1,00=16,68 грн.

За розрахунками мінімальний перетин дроту для заземлення (0,972+0,681)*2 = 3,306 ммЄ. Використано дріт з перетином провода 5 ммЄ, так як такий дріт найближчий за стандартом. Для прокладки заземлення знадобиться: 5,04+11,64=16,68 м.

Витрати на придбання кабеля для заземлення другого приміщення розміром 3×4 м:

16,68*2,5=41,7 грн.

Таблиця 2.2

Перечень єлектротехнічного обладнання для створення сіті в другому приміщенні.

^ У третім приміщенні кімнаті 5×6 м:

Група 1:

Всього 6 ПК, 3 з них розміщені уздовж верхньої стіни ПК №3-№5, 3 ПК №6- №8, розміщені уздобж правої стіни.

Порахуємо потужність споживання цима приладами електроенергію:

Потужність блоку живлення для машини користувача: 250 Вт;

Потужність монітора: 250 Вт;

Потужність хаба: 15 Вт;

Потужність розрахована по максимому.

Wi= 350+250 =500 Вт.- потужність призначена для машини користувача;

W_общ.= 500*6+ 15= 3015 Вт – потужність першої групи.

Обчислюємо сумарний струм для першої групи:

I_общ. = 3015/220= 13,70А

S_пр.= 13,70/10= 1,370 мм- це мінімальний перетин дроту.

Всього буде потрібно: 3+5+3,55+3,60+1,5=16,65 м кабеля з перетином 1,5 мм

Це коштує: 16,65*1,0= 16,65 грн.

Рис 2.6. Електрична мережа приміщення 5×6 м.

Група 2

Всього 6 ПК, 2 з них розміщені уздовж верхньої стіни ПК №, №2, 3 ПК №10- №12, розміщені уздовж лівої стіни, крім того в центрі кімнати розміщен сервер- ПК №12, на цьому робочому місці також розміщен принтер та сканер та хаб на стіні біля ПК№10.

Порахуємо потужність споживання цима приладами електроенергію:

Потужність блоку живлення для машини користувача: 250 Вт;

Потужність монітора: 250 Вт;

Потужність принтера: 375 Вт;

Потужність сканера: 250 Вт;

Потужність хаба: 15 Вт;

Потужність розрахована по максимому.

Wi= 350+250 =500 Вт.- потужність призначена для машини користувача;

W_общ.= 500*6+375+250+ 15= 3640 Вт – потужність першої групи.

Обчислюємо сумарний струм для першої групи:

I_общ. = 3640/220= 16,54А

S_пр.= 16,54/10= 1,654 мм- це мінімальний перетин дроту.

^ Всього буде потрібно: 2,18+2,75+0,9+5+1,98 +1,5 =14,31 м кабеля з перетином 2,5 мм.

Це коштує: 14,31*1,5= 21,47 грн.

За розрахунками мінімальний перетин дроту для заземлення (1,37 +1,654)* 2 = 6,048 мм². викорнстовуватемо дрітз діаметром перетину 10 мм², так як дріт з таким перетином найближчий за стандартом. Для прокладки заземлення знадобиться

Витрати на придбання кабелю для заземлення в другому приміщенні розміром 5х6 м(мінімально): 30,96*5=154,8 грн.

А для прикладки електр. кабелю: 16,65м* 1.0 грн. +14,31* 1,5 грн = 15,15+21,47=38,12 грн.

Таблиця 2.1

Перечень єлектротехнічного обладнання для створення сіті в третьому приміщенні.

^ Прокладка коробок

Дроти проведено в спеціальному коробі, що має 2 відділення, для електричних і комп’ютерних проводів. Його встановлено на висоті 20 см. від підлоги, по периметру кімнати. Для його установки потрідно куточки для обходу дверей і кутів.

^ Для першого приміщення 3×5 необхідно мінімально:

12,7+6,43 =25,48 м короба, 6 куточків.

Для другого приміщення 3×4м знадобиться мінімально:

5,04+11,64=16,68 м короба, 6 кутів.

^ Для третього приміщення 5×6м знадобиться мінімально:

16,65+14,31=30,95 м короба, 10 кутів.

Всього короби знадобиться: 25,48+16,68+30,95 =73,11 м

Використовуватиме короби LH 80×40 мм, вартість 15 грн. За 1 метр. Він поставляється по 20 м. в упаковці, значить потрібно 4 упаковки (80 м.). Цей короб буде достатньо для прокладки по всьому периметру приміщення.

80*15=1096,65 грн.

Кутів потрібно: 22*5=110 грн.

Для підключення ПКвикористано сітьові фільтри на 3 розетки, так як вони знижують негативне коливання струму і надійніші за розетки. Їх кріпитимуть під коробом, і їх потрібно 40 штук. Ці фільтри розташовані по одному на робоче місце і одну запасну на 2 робочих місця. Один сітьовий фільтр коштує 15 грн.

Тобто коштів потрібно всього: 40*15=480 грн.

^ Всього коштів на електричну мережу потрібно: 2365,32 грн.

3.Планування комп’ютерної мережі по стандарту 10Base-2.

Стандарт 10Ваsе-2 використовує як середовище, що передає, коаксіальний кабель з діаметром центрального мідного дроту 0,89 мм і зовнішнім діаметром близько 5 мм. Кабель має хвильовий опір 50 Ом. Максимальна довжина сегменту без повторптелеп складає 185 м. сегмент повинен мати на кінцях термінатори що погоджують, 50 Ом.

Станції підключаються до кабелю за допомогою високочастотного ВNС Т-конектора, який є трійником, одне відведення якого з'єднується з мережевим адаптером, а два інших - з кінцями розриву кабелю. Максимальна відстань між станціями - 1 м.

Мережа будується на основі логічної і фізичної топології «загальна шина».

Коаксіальний кабель прокладається в приміщенні по перпметру, починаючи зправа від дверей в приміщенні розміром 3х5м. обходить всю кімнату уздовж стін, закріплюється на відкритих ділянках, для запобігання його мимовільному висмикуванню. Так як існує обмеження на кількість ПК в одном мегменті (до 32 ПК), то поділено на сегменти.

На першому поверсі 33 кімнати, я розраховую, що всього на поверсі 60 ПК.Для прикладу я розрахую два сегмент для приміщень розміром 3×5, 3×4, 6×5 м, тобто від ПК 1-8 та 1-6 до ПК 1-12 відповідно. Всього 26 ПК.:

• 
  Перший сегмент ПК 1...8 та 10...12
• 
  Другий сегмент 1...6 та 1...9

Інші сегменти які не розраховуються:

• 
  Третій сегмент ПК 27...53
• 
  Четвертий сегмент ПК 54...80
• 
  П’ятий сегмент ПК 81...107
• 
  Шостий сегмент ПК 108...129

ПК №1 в приміщенні 6×5 м являється маршрутизатором, тобто вона зв’язує між собою два сегменти.

Тобто між робочими місцями і в нішах для ніг під столом. Кріплення проводиться до підлоги (плінтусу), так, щоб не перешкодити вільному переміщенню ПК в межах робочого місця.

Оскільки системні блоки комп'ютерів розташовані безпосередньо під столом, то для підключення необхідно піднятії дріт на висоту їм від підлоги (25см і роз’єм мережевого адаптера знаходиться на висоті від 5 до 15см від поверхні полки).

Рис 3.1. Розташування приміщень для мережі стандарту 10Base-2

Кількість сегментів в першому приміщенні 3×5 м составляє 8, включаючії сегмент між термпнатором і РМ1 і сегмент, що сполучає комп’ютери двох приміщень. Крім того для з'єднання двох приміщень необхідно провести кабель через коридор, ширина якого 2.5м, з урахуванням проходження крізь стіни знадобиться 3 м кабелю. У стіні проробляється отвір розміром 20-30 мм для того, щоб в нього міг пройти BNC-коннектор.

Розрахунки довжин ділянок коаксіального кабелю для приміщення розміром 3х5м приведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Розрахунок довжин ділянок коаксіального кабелю для першого приміщення.

Кількість сегментів в другомуприміщенні 13, включаючи сегмент між термінатором і РМ1 і сегмент, що сполучає комп’ютери двох примішень.

Розрахунки довжин ділянок коаксіального кабелю для приміщення розміром 6х5м приведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Розрахунок довжин ділянок коаксіального кабелю для другого приміщення.

1 2 3 4 5

Как принимать аптечный УГОЛЬ, чтобы сбросить 43 КГ за месяц? Смотри...   Дліна першого сегмента складає: 72,5 м. Кількість сегментів для третього приміщення розміром 3х4м- 7, включаючи сегменти між РС та термінатором. Розрахунки довжин ділянок коаксіального кабелю для приміщення розміром 3х4м приведені в таблиці 3.4. Таблиця 3.4 - Розрахунок довжин ділянок коаксіального кабелю для другого приміщення. Ділянка Рабоче місце1 (РМ1),м (РМ2),м Висота від підлоги РМ1,м Висота від підлоги РМ2,м Відстань між РМ,м Разом,м 5-3 1 1 1 1 4,69 8,69 3-2 1 1 1 1 1,87 5,87 2-1 1 1 1 1 1,87 5,87 1-6 1 1 1 1 5,12 9,12 6-5 1 1 1 1 1,77 5,77 5-4 1 1 1 1 1,77 5,77 4-T 1 1 1 1 4,25 8,25 Резерв1 1 1 1 1 10,06 14,06 Резерв2 1 1 1 1 3,0 7,0 ИТОГО 70,4 Дліна другого сегмента складає: 108,69 м. Це означає, що два сегменти вкладаються в рамки обмежень, які накладає стандарт. Мінімально знадобиться 255,81 м. коаксіального кабеля, крім того для монтажа знадобляться Т-коннектори, термінатори, BNC – коннектори, мережеві адаптери та обтисковий матеріал. Проектний кошторис для мережі стандарта 10base-2 наведен в таблиці 3.5 Таблиця 3.5 Проектний кошторис для мережі 10base-2 Найменування Кіл-сть, шт.(м.) Ціна, грн./шт.(м.) Ціна, грн 58-Коаксіальний кабель RG 255,81 1,26 322,32 Т-коннектор 26 4,50 117,0 Термінатор 4 5,70 22,8 BNC конектор (обжимной) 0000 1,68 00000 Мережевий адаптер SURECOM Combo(BNC+UTP) Full duplex, BootROM Socket, PnP(Retail) PCI(OEM) 26 50,0 1300,0 Обжимной инструмент 1 95,0 95,0 Итого Загальний закупівельний кошторис наведен в таблиці 3.6 Таблиця 3.6 Загальний закупівельний кошторис для мережі 10base-2 Найменовання Кіл-сть, шт.(м.) Ціна, грн./шт.(м.) Ціна, грн 58(10%)-Коаксіальний кабель RG 281,39 1,26 354,55 Т-коннектор (15%) 29,9 4,50 134,55 Термінатор (50%) 6 5,70 34,2 BNC конектор (обжимной) 0000 1,68 0000 Мережевий адаптер SURECOM Combo(BNC+UTP) Full duplex, BootROM Socket, PnP(Retail) PCI(OEM) (5%) 27,3 50,0 1365,0 Обжимной инструмент 1 96,6 96,6 Итого Всього для побудови мережі за стандартом 10Base-2 витрати складуть __________ грн. і можна зробити висновок, що хоча проект такої мережі порівняно простий і витрати на нього не великі, але така мережа має багато недоліків: тонкий коаксиал володіє поганою перешкодозахисною, поганою механічною міцністю і вузькою смугою пропускання. Реалізація цього стандарту на практиці приводить до найбільш простого рішення для кабельної мережі, оскільки для з'єднання комп’ютерів потрібний тільки мережеві адаптери. Т-конектори і термінатори 50 Ом. Проте цей вид кабельних з'єднань найсильніше схильний до аварій і збоїв: кабель сприйнятливіший до перешкод, в моно каналі є велика кількість механічних з'єднань, користувачі мають доступ до роз’ємів і можуть порушити цілісність моноканалу. Крім того, естета ергономічность цього рішення залишають бажати кращого. ^ Проектування мережі стандарта 10 base-T Мережі 10Ваsе-Т використовують як середовище передачі дві неекрановані виті пари. Бітова швидкість передачі даних 10 Мбіт/с і максимальна відстань відрізка витої пари між двома безпосередньо зв'язаними вузлами не більше 100 м. Ця відстань визначається смугою пропускання витої пари - на довжині 100 м. вона дозволяє передавати дані із швидкістю 10 Мбпт/с при використанні манчестерського коду. Дана мережа має фізичну топологію «зірка» і логічну топологію «загальна шина». За цією технологією кожен комп’ютер в мережі з'єднується з хабом відрізком витої пари. Для реалізації цього проекту нам знадобиться три шестнадцятипортових хаба, поодинці в кожне приміщення. Дроти прокладаються в пластиковому коробі, який проходить по периметру приміщень на висоті 20см від підлоги. Хаби кріпляться до стінки, для поліпшення теплоотвода, на висоті 1,5 м від підлоги. Блок індикації і блок підключення RJ-45 розташовані на одній стороні, тому розташовуємо хаби виходячи із зручності візуального контролю блоку індикації і мінімального вигину пачкордов (вигин на 90°). ^ У першому приміщенні з розмірами 3х5м розташовується 8 машин, тут встановлений хаб на 16 портів, до 8 з них підключені комп'ютери, 1 для з'єднання з другим хабом, який розташований в другому приміщенні і ще 7 портів залишаються вільним. ^ У другому приміщенні розміром 6×5 м. також встановлений хаб на 16 портів. До його портів підключено 12 машин, 2 порт для з'єднання з другими хабами та інші 2 порти залишаються незадіяними, надалі вони можуть бути використані для розширення мережі. ^ У третьому приміщенні розміром 3×4 м. також встановлений хаб на 16 портів. До його портів підключено 6 машин, 1 порт для з'єднання з другим хабом та інші 9 порти залишаються незадіяними, надалі вони можуть бути використані для розширення мережі. Для з'єднання комп'ютерів з хабом використовуватимемо виту пару UTP Саt 5. Машини підключаються до мережі через подвійні коробки для зовнішньої розетки 2хRJ-45 1032-2 + 2 Модулі RJ-45 UTP. їх використання дозволить заощадити гроші, оскільки одна подвійна коробочка стоїть менше ніж дві одинарні. Схемне зображення подвійної і одинарної коробочок показане на малюнку 4.1. Рис. 4.1. Опис коробочок для зовнішньої розтки RJ-45 Позначення кольору проводів Позначення кольору проводів Б Білий Кр Червоний Ко Коричневий Ч Чорний Ж Жовтий О Оранжевый З Зелений С Синій Рис. 4.2. Патчкорд для з’єднання коробочок з хабом Позначення кольору проводів Позначення кольору проводів Б.о Біло-оранжевий с Синій о оранжевый Б.с Біло-синій Б.з Біло-зелений Б.к Біло-коричневий З Зелений к Коричневий Коробочки кріпитимуться на стіні між двома сусідніми робочими місцями безпосередньо над коробом. Оскільки в проекті використовується всього 3 хаба. то зрозумілосте "правило 4-х хабов" виконується. Рис 4.3. Розташування приміщень для мережі стандарту 10Base-Т Розрахунок довжин ділянок витої пари для приміщення розміром 3х5м показаний в таблиці 4.4. Таблиця 4.4 - Розрахунок довжин ділянок витої пари для приміщення розміром 3х5м Хаб и порт Рабоч. месце (номер) або інший хаб Довжина спуску, м Длина в коробі, м Довжина підйому, м Довжина патчкорда, м Разом Хаб16 – порт 1 8 0,5 1,43 0,2 1 3,13 Хаб16 – порт 2 7 0,5 2,98 0,2 1 4,68 Хаб16 – порт 3 6 0,5 4,43 0,2 1 6,13 Хаб16 – порт 4 5 0,5 8,7 0,2 1 10,4 Хаб16 – порт 5 4 0,5 9,65 0,2 1 11,35 Хаб16 – порт 6 3 0,5 10,63 0,2 1 12,33 Хаб16 – порт 7 2 0,5 8,98 0,2 1 10,68 Хаб16 – порт 8 1 0,5 7,98 0,2 1 9,68 Хаб16 – порт 9 2Хаб 16- порт13 1,5 2,9 0,2 1 5,6 Разом 73,98 Розрахунок довжин ділянок витої пари для приміщення розміром 6х5м показаний в таблиці 4.5. Таблиця 4.5 - Розрахунок довжин ділянок витої пари для приміщення розміром 6х5м Хаб и порт Рабоч. месце (номер) або інший хаб Довжина спуску, м Длина в коробі, м Довжина підйому, м Довжина патчкорда, м Разом Хаб16 – порт 1 10 0,5 0,95 0,2 1 2,65 Хаб16 – порт 2 11 0,5 2 0,2 1 3,7 Хаб16 – порт 3 12 0,5 3 0,2 1 4,7 Хаб16 – порт 4 9 0,5 6,66 0,2 1 8,36 Хаб16 – порт 5 1 0,5 5,96 0,2 1 7,66 Хаб16 – порт 6 2 0,5 7,11 0,2 1 8,81 Хаб16 – порт 7 3 0,5 8,31 0,2 1 10,01 Хаб16 – порт 8 4 0,5 9,47 0,2 1 11,17 Хаб16 – порт 9 5 0,5 10,7 0,2 1 12,4 Хаб16 – порт 10 6 0,5 13,21 1,0 1 14,91 Хаб16 – порт 11 7 0,5 12,03 1,0 1 13,73 Хаб16 – порт 12 8 0,5 11 1,0 1 11,7 Хаб16 – порт 13 0 0 0 0 0 0 Хаб16 – порт 14 3хаб16- порт 7 1,5 13,7 0,2 1 31,6 Итого 141,4 Розрахунок довжин ділянок витої пари для приміщення розміром 3х4м показаний в таблиці 4.6. Таблиця 4.6 - Розрахунок довжин ділянок витої пари для приміщення розміром 3х4м Хаб и порт Рабоч. месце (номер) або інший хаб Довжина спуску, м Длина в коробі, м Довжина підйому, м Довжина патчкорда, м Разом Хаб16 – порт 1 3 0,5 0,9 0,2 1 2,6 Хаб16 – порт 2 2 0,5 2,24 0,2 1 3,94 Хаб16 – порт 3 1 0,5 3,58 0,2 1 5,28 Хаб16 – порт 4 6 0,5 7,46 0,2 1 9,16 Хаб16 – порт 5 5 0,5 9,32 0,2 1 11,02 Хаб16 – порт 6 4 0,5 7,66 0,2 1 9,36 Хаб16 – порт 7 3хаб16- порт 14 0 0 0 0 0 Итого 41,36

Всього для мережі 10 base-Т необхідне 73.98 + 141,4 + 41,36 = 256,74 м витої пари.

Проектний кошторис для мережі стандарту 10 base-Т представлений в таблиці 4.7.

Кошторис включає все устаткування і що комплектують необхідне для створення мережі, а також їх кількість і ціну.

Таблиця 4.7 - Проектний кошторис для мережі стандарту 10base-Т

Таблиця 4.8 Закупівельний кошторис для мережі стандарту 10base-Т

Всього на мережу стандарту 10base-Т витрати складуть 3407,18 грн., що всього на __________ грн більш ніж витрати на мережу специфікації 10base-2, але мережа, побудована на основі стандарту 10Base-Т,володіє в порівнянні з 10Ваsе-2багатьма перевагами. Ці переваги пов'язані з розділенням загального фізичного кабелю на окремі кабельні відрізки, підключені до центрального комунікаційного пристрою. І хоча логічно ці відрізки як і раніше утворюють загальне середовище, що розділяється, їх фізичне розділення дозволяє контролювати їх стан і відключати у разі обриву, короткого замикання або несправного мережевого адаптера на індивідуальній основі. Поява між кінцевими вузлами активного пристрою, який може контролювати роботу вузлів і ізолювати від мережі що некоректно працюють, є головною перевагою10Base-Т.

^ 5. Проектування мережі за стандартом 100 Ваsе-Тх

Дана специфікація використовує метод MLТ-3 для передачі сигналів 5-бітових порцій коду 4В/5В по витій парі, а так само наявність функції автопереговорів для вибору режиму роботи порту. Швидкість передачі 100 Мбит/с.

Для переходу від комп'ютерної мережі за стандартом ЮВаsе-Т на стандарт 100Ваsе-Тх необхідно замінити хаби на свичи і замінити мережеві адаптери на адаптери що підтримують стандарт ЮОВаsе-Тх. Решта всього устаткування залишається тим самим. При заміні хаба на свич логічна топологія з «загальної шини» міняється на «зірку».

Проектний кошторис для мережі стандарту 100 Base-Тх представлений в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Проектний кошторис для мережі стандарту 100Base-Тх

Таблиця 5.2 Закупівельний кошторис для мережі стандарту 10base-Тх

Всього на мережу стандарту 100 Base-Тх витрати складуть 2533,18 грн, це на 874,0 грн. менше ніж витрати на мережу специфікації 10Base-Т, і так як швидкість передачі даних значно вища, то можна зробити висновок, що така мережа володіє великими перевагами чим мережа 10Base-Т. Організація при переході на стандарт 10Base-Т виграє двічі: по вартості реалізації і за швидкістю передачі даних.

^ 6.Конфігурація комп’ютерів

Конфігурацію комп’ютерів підбирано на основі необхідного програмного забезпечення, тобто, щоб підібрати конфігурацію необхідно знати які завдання на них вирішуватимуться. Для роботи мережі нам необхідна мережева операційна система, наприклад Windows 2000. У нашій, як і в будь-якій іншій організації, користувачам потрібно працювати в текстових і графічних редакторах, необхідно вести бухгалтерський облік і ін., тому знадобиться засоби Місrosoft Оffice, 1С або інша бухгалтерська програма, а також, залежно від роду діяльності організації інше ПО. Слідує, так само передбачати можливі зміни і нові потреби.

Закупівельний кошторис для серверів(прайс NOVO STAR computers) представлений в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Закупівельний кошторис для серверів

Таблиця 6.2 - Закупівельний кошторис для машин користувачів

Таблиця 6.3 - Закупівельний кошторис для програмного забезпечення