Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Предмет і основні поняття педагогіки

Термін «педагогіка» від грецьких слів paidos — дитина і ago — вести, paidagogos означає «проводир дітей». Педагогом у Стародавній Греції називали раба(ПЕДОНОМ), який брав за руку дитину свого господаря і супроводжував її до школи,у Вавилоні,Єгипті,Сирії- жерці,у Римі-чиновники,на Русі-майстри. Поступово слово «педагогіка» стало вживатися більш загально: для визначення мистецтва вести дитину протягом життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту.

Педаго́гіка — наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини — про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.

Виникнення педагогіки зумовлене потребою суспільства в ефективній підготовці підростаючого покоління до життя. стадії: народна педагогіка, духовна педагогіка, світська педагогіка.

Народна педагогіка — галузь педагогіки, що охоплює накопичений віками народний досвід, погляди на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання підростаючого покоління. Термін - Олександр Духнович у підручнику «Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельских».

Етнопедагогіка досліджує можливості й ефективні шляхи реалізації прогресивних педагогічних ідей певного народу в сучасній науково-педагогічній практиці,є складовою народознавства й водночас — педагогіки народознавства.

Педагогіка народознавства — напрям сучасної педагогіки, який вивчає шляхи та засоби практичного засвоєння учнями культурно-історичних надбань минулих поколінь: традицій, звичаїв, обрядів свого народу.

Педагогічна деонтологія— народні знання про виховні обов'язки батьків перед дітьми, вчителів перед учнями, вихователів перед вихованцями, про етичні норми, необхідні для виконання педагогічних функцій.

Педагогіка народного календаря — складова народної педагогіки, що передбачає виховання дітей та молоді шляхом залучення їх до сезонних робіт, підтримання звичаїв, участі у святах і обрядах.

Козацька педагогіка — педагогіка українського народу, спрямована на формування мужнього громадянина (козака — лицаря) з яскраво вираженою українською національною свідомістю, твердою волею і характером.

Родинна педагогіка — складова народної педагогіки, в якій зосереджено знання й досвід щодо створення і збереження сім'ї, започаткування та продовження сімейних традицій.

Духовна педагогіка — галузь педагогічних знань, що передбачає пріоритет релігії у вихованні й навчанні особистості.

Розвитку набула в епоху середньовіччя, коли церква монополізувала духовне життя суспільства, спрямовуючи виховання в релігійне річище.

Світська педагогіка – співвідношення політики і виховання ,особистості й держави,цілі,змісту і правил виховної діяльності.

Етапи:

1донауковий(з античних часів до середини17 ст.)1632р.-чеський педагог Ян Амос Коменський видав працю»Вел. Дидактика, або»Мистецтво навчати всіх і всьому»,визначив і обгрунт. Педагогіку як поняття,методи і виділив її в науку.

2науковий(з 2 половини 17ст. до сьогодні)

Ктегорїпедагогіки

Виховання - цілеспрямований і організований процес формування особистості.

В широкому соціальному розумінні виховання — це передача накопиченого досвіду від старших поколінь до молодших

У вузькому соціальному значенні під вихованням розуміють цілеспрямований вплив на людину з боку суспільно-громадських інституцій з метою формування в неї певної системи знань, поглядів, переконань, моральних цінностей, підготовки до життя.

У широкому педагогічному розумінні виховання це спеціально організований, цілеспрямований і керований вплив колективу вихователів на вихованців з метою формування у них певних якостей, що здійснюється в навчально-виховних закладах і охоплює весь педагогічний процес.

У вузькому педагогічному розумінні виховання – це процес і результат виховної роботи, спрямованої на розв'язання конкретних виховних завдань.

Навчання – це спеціально організований, цілеспрямований і керований процес взаємодії учителів і учнів, що передбачає засвоєння знань, умінь, навичок, формування світогляду, розвиток розумових сил і потенційних можливостей учнів. Основою навчання є знання, уміння, навичк.

Знання-вдображення людиною об'єктивної дійсності у формі фактів, уявлень, понять і законів науки. Вони є колективним досвідом людства, результатом пізнання об'єктивної дійсності.

Уміння – готовність свідомо і самостійно виконувати практичні дії, інтелектуальні операції на основі засвоєних знань, життєвого досвіду і вже набутих навичок.

Навички – компоненти практичної діяльності, що виявляються в процесі виконання необхідних дій, доведених до досконалості шляхом багаторазового виконання вправ.

Навчання (учіння) — процес формування і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини. Навчання – двобічний процес, що здійснюється учителем (викладання) і учнем (навчання, учіння)

Овіта - це процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок.

Розвиток — процес і результат кількісних і якісних змін в організмі людини.

Формування – це процес становлення людини як соціальної істоти під впливом усіх без винятку факторів – екологічних, психологічних, соціальних, економічних, національних, релігійних.

Педагогічним процесом називають динамічну взаємодію вихователів і учнів, спрямовану на досягнення заданої мети і яка сприяє заздалегідь визначеним змінам стану, властивостей і якостей вихованців.

Самовиховання – виховання позитивних якостей і діяльність над подоланням негативних.

Самоосвіта – самостійне оволодіння особистістю системою знань,умінь і навичок.

Соціалізація – входження індивіда в суспільство та прийняття ним норм,цінностей ,які панують у ньому.

Педагогіка як наука тісно пов'язана з іншими науками, що вивчають проблеми людини. Проте оскільки педагогіка разом із психологією та іншими людинознавчими науками займається вивченням людини, особливостями її поведінки і спрямована на її підготовку до функціонування та діяльності у суспільстві, то її можна поставити на перетині, а точніше в центрі інших наук (рис. 1). Адже творцем розвитку будь-якої галузі наук є людина і успіхи на тій чи іншій ділянці наукового поступу залежать від рівня розвитку і вихованості безпосередньо людини.

Метод науково-педагогічного дослідження - шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесамbиформування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання

Емпіричні методи педагогічного дослідження-зорієнтована на пізнання безпосередньої дійсності, зовнішніх зв'язків і відношень

Метод педагогічного спостереженняСуть його полягає у спеціально організованому сприйманні педагогічного процесу в природних умовах

Метод бесідиЦей метод забезпечує пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах

Метод анкетування

Використання цього методу сприяє підвищенню об'єктивності інформації про педагогічні факти, явища, процеси, їх типовість, оскільки передбачає отримання інформації від якнайбільшої кількості опитаних.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.