ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ НА ПРАЦІВНІКІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРИМІЩЕННЬ(ОФІСІВ)

Робота в офісі призводить до значного нервово-емоційного напруження, яке збільшується у міру зростання рівня відповідальності, складності завдань, кількості скарг клієнтів, з’ясування стосунків із начальством та колегами, страхом втратити роботу тощо. На ступінь емоційного напруження також впливає ненормований робочий день. Внаслідок цього виникає стан людини, названий психологами «напруженим рівнем активності».

Інтенсивна розумова праця, пов’язана з вирішенням великої кількості нових і складних завдань, що вимагає високої кваліфікації від працівника при дефіциті часу й інформації, спричинює розумове перенапруження.

Тривала, а часто і понаднормова праця з документами і комп’ютером призводить до перенапруження зорового аналізатора.

Для роботи офісних працівників характерна також монотонність праці, пов’язана з виконанням дрібних стереотипних рухів кистями і пальцями рук (оператори комп’ютерного набору тощо), копіюванням документів, прове­денням одноманітних розрахунків (бухгалтери) тощо.

Для працівника несприятливими подіями внаслідок впливу умов праці є втома, стрес, захворювання (хвороба), травма, смерть.

Втома - фізіологічний стан організму, що виникає внаслідок надмірно інтенсивного або тривалої діяльності, що виявляється тимчасовим зниженням функціональних можливостей людського організму. Розрізняють фізичну, розумову і емоційну втому.

Фізична втома проявляється порушенням функції м'язів: зниженням сили, точності, узгодженості і ритмічності рухів; виникає при інтенсивній або тривалій фізичної діяльності.

Розумова втома проявляється зниженням продуктивності інтелектуальної праці, ослабленням уваги (труднощі зосередження), уповільненням мислення, зниженням показників розумової активності, інтересу до роботи; виникає при інтенсивній інтелектуальній діяльності.

Емоційна втома проявляється помітним зниженням емоційних реакцій під впливом надсильних або монотонних подразників (стресів).

Надмірне робоче навантаження протягом тривалого часу або недостатній час відпочинку може привести до хронічної втоми або перевтоми. Розрізняють розумовий і психічний (душевний) перевтома. В умовах сучасного ритму праці і життя все частіше у працівників з'являється синдром хронічної втоми.

Стрес є серйозною проблемою соціально-психологічного характеру для багатьох організацій. Він може бути викликаний багатьма факторами, включаючи шум від переповнення приміщення людьми або працюючого обладнання, поганих відносин з начальством та / або колегами, збільшенням робочого навантаження і недостатньою свободою дій при виконанні роботи.

Іншим масово поширеним несприятливим наслідком праці є те або інше захворювання: нездужання, погане самопочуття, симптоми, які можуть проходити бурхливо або відносно швидко минути («гострі» - з медичної термінології) або тривати (роками) або періодично загострюватися (хронічні).

Причинами травм можуть бути: падіння, удари, удари, укуси, порізи, проколи, поранення, переломи, роздроблення, опіки, обмороження, електричні удари, теплові удари, електрошоки, електроопіки, осліплення тощо.

Найчастіше травми в офісі можна отримати, якщо посковзнутися, спіткнутися або впасти. Якщо на вулиці погана погода: йде дощ, сніг або утворився ожеледь, а в приміщенні не проводиться своєчасна прибирання, то посковзнутися можна і на вологому підлозі в офісі. Спіткнутися можна, як правило, про електричні та телефонні шнури, протягнуті в коридорах і проходах. Покритий килимом підлогу в офісі також може стати причиною падіння, якщо килим жолобиться або став потертим від часу, і в ньому можуть застрягти каблуки. Електричні розподільні шафи також можуть ускладнювати пересування службовців, якщо вони розташовані в коридорах і проходах.

Різні причини можуть призводити до утворення порізів і ударів. Порізатися можна про край паперового листа, конверта або папки. Службовці можуть отримати пошкодження, натрапивши на стіл, двері або висунутий ящик стола або шафи, якщо вони не помітили їх вчасно. При неправильному порядку зберігання офісного устаткування і матеріалів вони можуть впасти або розсипатися, завдавши тілесні ушкодження службовцям, а в разі їх непродуманого розташування в приміщенні люди будуть постійно на них натикатися. Порізатися можна при використанні офісного обладнання типу паперорізальних машин, а також висувних ящиків, шаф і столів з гострими краями.

Небезпека ураження електричним струмом виникає, коли електричні дроти протягнуті впоперек коридорів та проходів, що може привести до їх пошкодження. Часто в конторських приміщеннях неправильно використовуються подовжувачі, наприклад, ними користуються замість електричних розеток фіксованого розташування, підключаючи до них надто велику кількість електроприладів (в результаті чого може виникнути перенапруження) або допускають невідповідність розмірів і перерізу шнура подовжувача і підключається до нього електричного навантаження по потужності. У багатьох конторах використовують адаптери або штепселі - "шахраї". Найчастіше це робиться, щоб під'єднати обладнання, яке повинно бути заземлено (трьохштирковий штепсель) до двухштирьковим розеток без заземлення. Такий спосіб підключення до електромережі є небезпечним. Штирі заземлення іноді просто відламують для здійснення двох-штирьового з'єднання.

Травми, Що призвели до загибелі, називають смертельними травмами. Легкі травми часто називають мікротравмами.

Наявність плану дій на випадок виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації абсолютно необхідно для будь-якої організації. Однак у багатьох з них не розроблений порядок, відповідно до якого службовці зможуть терміново покинути приміщення, якщо в цьому виникне необхідність. Такий порядок слід закріпити на папері і час від часу відпрацьовувати (під час навчальної пожежної тривоги) з тим, щоб усі службовці чітко уявляли собі, куди йти і що робити при виникненні надзвичайних обставин. Таким чином, можна гарантувати швидку і безпечну евакуацію співробітників у випадку реальної пожежі або іншої надзвичайної ситуації. У багатьох організаціях допускаються порушення правил протипожежної безпеки: там перекриваються виходи, відсутня їх позначення, зберігаються несумісні хімічні речовини або горючі матеріали, не працює система сигналізації і гасіння пожежі або повністю відсутні засоби оповіщення службовців про виникнення надзвичайної ситуації.

Здається, що робота в офісі є більш безпечною, ніж на виробництві, проте на робочих місцях ці працівники також зазнають дії шкідливих і небезпечних факторів офісного середовища. Деякі з них становлять для офісних працівників серйозну небезпеку.

Серед найбільш небезпечних чинників є малорухливий характер офісної роботи. Сьогодні поняття «працівник офісу» і «малорухливий спосіб життя» практично нероздільні. У зв’язку з цим виник навіть новий термін — «Homosedentarius» (людина сидяча), тобто така, що веде сидячий спосіб життя.

Значну частину робочого часу офісні працівники, зокрема керівники, проводять у положенні сидячи, і 50 % цього часу займають наради, під час яких частіше всього відсутня можливість навіть змінити положення тіла. Так, керівники підрозділів знаходяться в положенні сидячи 65—84 % робочого часу, стоячи — 9—20 %, на ходіння витрачається всього 7—10 %.

До того ж офісні працівники часто бувають пасажирами автотранспорту та літаків, які при тривалих переїздах і перельотах літаками «економ-класу» знаходяться у незручному вимушеному положенні сидячи і не мають можливості змінювати його протягом всього часу поїздки.

Найбільша кількість нарікань із боку офісних працівників на якість по­вітря в приміщеннях. Управління з охорони навколишнього середовища США внесло питання низької якості повітря в приміщеннях до списку 5 най­серйозніших проблем у галузі охорони здоров’я.

Основними причинами погіршення якості повітря в офісах є:

ü підвищена або знижена вологість та температура повітря;

ü недостатня вентиляція приміщень;

ü перешкоджання припливу та циркуляції повітря в робочих приміщен­нях внаслідок установки додаткових стін, перегородок і кабін для індивіду­альної роботи працівників;

ü ураження стін грибком і цвіллю;

ü переповненість приміщень працівниками;

ü наявність у повітрі токсичних хімічних речовин (препаратів побутової хімії; летких речовин, що виділяються з оздоблювальних матеріалів, меблів та офісного обладнання; антропотоксинів тощо);

ü бруд у приміщенні (погана організація внутрішнього побуту).

Параметри мікроклімату офісних приміщень повинні враховуватися щена етапах проектування і будівництва споруди. Проте таке трапляється не завжди, адже велика частина приміщень береться компаніями в оренду в давно побудованих будівлях. Також часто під офіси переобладнуються приміщення (підвальні, технічні, складські), які спочатку не призначалися для тривалого перебування людей. Тому параметри мікроклімату офісних приміщень часто не відповідають чинному санітарному законодавству.

Оптимальні параметри мікроклімату в офісі зазвичай досягаються при використанні систем опалювання, вентиляції і кондиціонування. Проте часто вони самі стають джерелом шкідливого впливу.

У приміщеннях, що не призначалися раніше для використання під офіси, необхідно влаштовувати додаткову припливно-витяжну вентиляцію. Крім того, перепланування будівлі, непрофесійний ремонт і просто встановлення сучасних герметичних вікон можуть суттєво знизити ефективність припливно-витяжної системи вентиляції. Наслідками недостатньої вентиляції, окрім зниження вмісту кисню в повітрі, також є підвищення його вологості й конденсація вологи на охолоджених поверхнях (стінах, віконних косяках., склі), яка створює сприятливе середовище для розвитку гнильних бактерій, грибків та цвілі. Ці негативні ефекти посилюються при використанні або оздобленні приміщень паронепроникними матеріалами (наприклад, на основі полімерів), які порушують природний рух водяної пари крізь конструкції.

У повітрі приміщень поступово накопичуються різні домішки: речовини, що виділяються при курінні, прибиранні приміщення, забруднення від буді­вельних і оздоблювальних матеріалів, меблів, офісного устаткування, мийних засобів тощо. У табл. 1 наведено основні типи забруднювачів повітря офісів.

ТАБЛИЦЯ 1

Поиск по сайту: