1. Замикання поперечних містків
2. Ковзання актинових ниток
3. Розвиток напруги м’яза
4. Роль АТФ
Табл. 2
Класифікація фізіологічних чинників, що визначають ступіь скорочення й напруги м’язів .
Фізіологічні чинники, що визначають ступінь скорочення й напруги м’язів
1. Кількість м’язових волокон
2. Частота подразнень
3. Ступінь синхронності подразнення
4. Стан енергозабезпечення
Табл. 3
Табл. 4
Табл. 5
Табл. 6
Табл. 7
Табл. 8
Табл. 9
Класифікація чинників, від яких залежить швидкість проведення збудження.
Чинники, які визначають швидкість проведення потенціалів дії нервовими там’язовими волокнами.
1. Величина порога деполяризації
2. Амплітуда потенціалу дії
3. Крутизна висхідної фази ПД
4. Діаметр волокна
5. Наявність чи відсутність у нервових волокнах мієлінової оболонки
Табл. 10
Закони проведення збудження нервовими й м’язовими волокнами.
Поширення ПД на мембрані за допомогою локальних кільцевих електричнх струмів.
1. Фізіологічна цілісність волокна
2. Ізольоване проведення
3. Двобічне проведення
4. Бездекрементне проведення
5. Проведення без стомлення
Табл. 11
Табл. 12
Відмінності в будові й функціях посмугованих та гладких м’язів.
М’язи
Посмуговані
Гладкі
Будова
· М’язове волокно – це багатоядерна (до 100 ядер) клітина (міосимпласт), що утворилася злиттям первинних м’язових клітин – міобластів.
· Скоротливі білки: актин та міозин.
· Побудовані з веретеноподібних одноядерних м’язових клітин, які зв’язані між собою низькоомними електричними контактами – нексусами.
· Скоротливі білки: переважно актин, міозин в незначній кількості.
5. Виберіть твердження, які вірні щодо будови і функцій червоних м’язів у ссавців:
1) мають тонкі волокна, багаті на саркоплазму, де міститься значна кількість ядер та мало м’язових міофібрил, 2) містять товсті волокна і значно більше міофібрил, 3) в саркоплазмі м’язів міститься пігмент міоглобін, який здатний зв’язувати й віддавати кисень, 4) міофібрили рівномірно розподілені у саркоплазмі, 5) м’язи працюють майже безперервно і забезпечують позу тваринам, 6) м’язи здійснюють швидкі та сильні скорочення.
6. Руховий нейрон разом із м’язовими волокнами, які він іннервує називають:
1) мала рухова одиниця, 2) нейромоторна одиниця, 3) рухова одиниця, 4) моторна одиниця, 5) велика рухова одиниця.
7. Які за будовою є нервово-рухові одиниці?
1) мала рухова одиниця, 2) нейромоторна одиниця, 3) рухова одиниця, 4) моторна одиниця, 5) велика рухова одиниця.
8. Які за функцією є нервово-рухові одиниці?
1) мала рухова одиниця, 2) фазні одиниці, 3) рухова одиниця, 4) тонічні одиниці, 5) велика рухова одиниця.
9. Виберіть твердження, які вірні щодо будови і функцій великих рухових одиниць:
1) м’язові волокна іннервуються відносно товстим аксоном, який галузиться на велику кількість розгалужень, 2) м’язи іннервуються тонким аксоном з декількома кінцевими гілочками, які охоплюють 10-12 волокон, 3) входять до складу м’язів лиця та кистей рук, 4) входять до складу великих м’язів тулуба й кінцівок, 5) мають вищий поріг збудливості, стійку імпульсну активність високу витривалість та розвивають значну силу, 6) мають вищу збудливість, меншу витривалість та виконують тонку, точну роботу.
10. Які властивості характерні для м’язових волокон ?
17. Тропінін-тропоміозинова система в стані спокою гальмує змикання поперечних містків з актиновими нитками і блокує АТФ-азну активність міозинових головок при відсутності іонів:
1) кальцію, 2) натрію, 3) калію, 4) фосфору.
18. Червоний колір м’язів зумовлений присутністю в ньому білка:
1) міоальбуміну, 2) актину і міозину, 3) тропоніну, 4) міоглобіну.
19. Головним структурно-функціональним елементом нервово- м’язового апарату є:
1) взаємодія актинових і міозинових протофібрил, 2) взаємодія актоміозину з тропоніном, 3) взаємодія мембрани клітини з актоміозином, 4) ковзання протофібрил одна відносно одної.
31. Які з наведених нижче властивостей характерні для фазичних м’язів?
1) швидко втомлюються, 2) втомлюються повільно, 3) здатні до швидкого скорочення, 4) не здатні до швидкого скорочення, 5) мають багато мітохондрій і міоглобіну.
32. Які з наведених нижче властивостей характерні для тонічних м’язів?
1) швидко втомлюються, 2) втомлюються повільно, 3) здатні до швидкого скорочення, 4) не здатні до швидкого скорочення, 5) мають багато мітохондрій і міоглобіну
33. Скелетні м’язи людини:
1) побудовані з гладкої м’язової тканини, 2) побудовані з поперечносмугастої м’язової тканини, 3) здатні до швидкого скорочення, 4) скорочуються повільно.
34. Анізотропні диски характеризуються такими властивостями:
1) здатні до подвійного заломлення світла, 2) не володіють подвійним заломленням, 3) у звичайному світлі вони виглядають темними, 4) у звичайному світлі вони є світлими, 5) утворені тільки тонкими протофібрилами, 6) утворені лише товстими міофіламентами.
35. Ізотропні диски характеризуються такими властивостями:
1) здатні до подвійного заломлення світла, 2) не володіють подвійним заломленням, 3) у звичайному світлі вони виглядають темними, 4) у звичайному світлі вони є світлими, 5) утворені тільки тонкими протофібрилами, 6) утворені лише товстими міофіламентами.
36. Які транспортні системи знаходяться в мембрані саркоплазматичного ретикулуму?
37. З’ясуйте, яка послідовність процесів, що ведуть до скорочення м’яза:
1) потенціал дії поперечних трубочок – потенціал дії поверхневої мембрани – активація мембрани термінальних цистерн – вихід кальцію із депо – скорочення, 2) потенціал дії поверхневої мембрани – потенціал дії поперечних трубочок – активація мембрани термінальних цистерн – вихід кальцію із депо – скорочення, 3) потенціал дії поперечних трубочок – потенціал дії поверхневої мембрани – активація мембрани термінальних цистерн – скорочення – вихід кальцію із депо, 4) потенціал дії поверхневої мембрани – активація мембрани термінальних цистерн – вихід кальцію із депо – потенціал дії поперечних трубочок – скорочення.
38. Хто з вчених сформулював гіпотезу “ковзання”?
1) А. Ходжкін, Б. Катц, 2) Д. Екклс, Ю. Бернштейн, 3) А. Хакслі, Дж.Хенсон, 4) Е.Пфлюгер, Г.Бергер.
1.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи:
Реферати на тему:
– Еволюція скоротливих систем.
– Механізм поєднання збудження із скороченням у скелетних м’язів.
– Механізми м’язового скорочення і розслаблення. Роль енергії в скороченні і розслабленні м’язів.
Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати студенти:
– Схема, що пояснює будову нервово-м’язового синапсу і механізми проведення через нього збудження.
– Схема, що пояснює механізми м’язового скорочення.