Тема 1. Структурно-функціональні основи нервово-м’язового апарату та м’язове скорочення.

1.1. Зміст навчальної програми за темою:

1. Рух – універсальна одиниця живого організму. Рухова одиниця – основний структурно-функціональний елемент нервово-м’язового апарату: будова і типи.

2. Нервово-м’язовий синапс, його структура та діяльність.

3. Скелетні м’язи: будова і основні фізіологічні функції. Теорія м’язового скорочення.

4. Хімізм і енергетика.

5. Типи та режими скорочення скелетних м’язів. Тетанус, види тетануса, механізм утворення.

1.2. Вивчивши тематичний матеріал, Ви повинні знати:

– Механізми проведення збудження м’язовими волокнами. Роль основних чинників, які визначають швидкість проведення збу­дження м’язовими волокнами.

– Механізм м’язового скорочення. Його хімізм та енергетику

– Механізм утворення тетанусу.

Вміти:

– Реєструвати м’язові скорочення;

– Пояснити механізм передачі збудження в нервово-м’язовому синапсі;

– Пояснити механізм скорочення скелетних м’язів згідно теорії “ковзання”.

– Пояснити механізм утворення зубчатого та повного тета­нусів.

1.3. Основні терміни та поняття, які необхідно засвоїти і зрозуміти до даної теми:

рухова одиниця, нервово-м’язовий апарат, нервово-м’язовий синапс, пресинаптична мембрана, постсинаптична мембрана, синап­тична щілина, медіатор, ацетилхолін, холін рецептори, йонні канали, актин, міозин, Z-лінія (телофрагма), М-лінія (мезо­фрагма), смуга –Н, міомер, саркомер, саркоплазматичний матрикс, міофібрили, прото­фібрили, анізотропний диск, ізотропний диск, тропоміозин, Тропінін, тріади, електромеханічний зв’язок, каль­цієва “помпа”, актоміози­новий комплекс, анаеробний синтез АТФ, аеробний синтез АТФ, теплопродукція м’яза.

1.4. Теоретичний матеріал в таблицях:

Табл. 1

Основні механізми скорочення м’язів.

Табл. 2

Класифікація фізіологічних чинників, що визначають ступіь скорочення й напруги м’язів .

Табл. 3

Табл. 4

Табл. 5

Табл. 6

Табл. 7

Табл. 8

Табл. 9

Класифікація чинників, від яких залежить швидкість проведення збудження.

Табл. 10

Закони проведення збудження нервовими й м’язовими волокнами.

Табл. 11

Табл. 12

Відмінності в будові й функціях посмугованих та гладких м’язів.

1.5 Тести для самоконтролю:

1. Які види активних рухів виникли в процесі еволюції?

1) м’язовий, 2) актиновий, 3) амебоїдний, 4) джгутиковий, 5) гладком’язовий.

2. Які м’язові скоротливі системи виникли в процесі еволюції? Відмітьте в порядку від найпростіших до складних.

1) стадія рецептор-ефектор, 2) стадія епітеліально-моторної клітини, 3) нервово-м’язовий апарат, 4) рухова одиниця.

3. Для яких тварин характерна спеціалізація гладких м’язових волокон на виконання вісцеральних, а посмугованих – соматичних функцій?

1) кільчаки, 2) безхребетні, 3) асцидії, 4) молюски, 5) хре­бетні.

4. Які види м’язів за будовою та функціонуванням Ви знаєте?

1) посмуговані, 2) статичні, 3) гладкі, 4) фазні, 5) серцевий, 6) тонічні.

5. Виберіть твердження, які вірні щодо будови і функцій червоних м’язів у ссавців:

1) мають тонкі волокна, багаті на саркоплазму, де міститься значна кількість ядер та мало м’язових міофібрил, 2) містять товсті волокна і значно більше міофібрил, 3) в саркоплазмі м’язів міститься пігмент міоглобін, який здатний зв’язувати й віддавати кисень, 4) міофібрили рівномірно розподілені у саркоплазмі, 5) м’язи працюють майже безперервно і забез­печують позу тваринам, 6) м’язи здійснюють швидкі та силь­ні скорочення.

6. Руховий нейрон разом із м’язовими волокнами, які він іннервує називають:

1) мала рухова одиниця, 2) нейромоторна одиниця, 3) рухова одиниця, 4) моторна одиниця, 5) велика рухова одиниця.

7. Які за будовою є нервово-рухові одиниці?

1) мала рухова одиниця, 2) нейромоторна одиниця, 3) рухова одиниця, 4) моторна одиниця, 5) велика рухова одиниця.

8. Які за функцією є нервово-рухові одиниці?

1) мала рухова одиниця, 2) фазні одиниці, 3) рухова одиниця, 4) тонічні одиниці, 5) велика рухова одиниця.

9. Виберіть твердження, які вірні щодо будови і функцій великих рухових одиниць:

1) м’язові волокна іннервуються відносно товстим аксоном, який галузиться на велику кількість розгалужень, 2) м’язи іннервуються тонким аксоном з декількома кінцевими гілоч­ками, які охоплюють 10-12 волокон, 3) входять до складу м’язів лиця та кистей рук, 4) входять до складу великих м’язів тулуба й кінцівок, 5) мають вищий поріг збудливості, стійку імпульсну активність високу витривалість та розвивають значну силу, 6) мають вищу збудливість, меншу витривалість та виконують тонку, точну роботу.

10. Які властивості характерні для м’язових волокон ?

1) збудливість, 2) провідність, 3) скоротливість, 4) автоматія, 5) лабільність.

11. Назвіть режими м’язового скорочення:

1) поодинокі скорочення, 2) ізотонічне скорочення, 3) тета­нічне скорочення, 4) ізометричне скорочення, 5) ауксото­нічне скорочення.

12. Який тип скорочення скелетних м’язів є природнім?

1) поодинокі скорочення, 2) тонічне скорочення, 3) тетанічне скорочення, 4) статичне, 5) динамічне.

13. М’язове волокно покрите еластичною мембраною, яка називається:

1) саркоплазмою, 2) сарколемою, 3) матриксом, 4) ретику­лумом.

14. Всередині м’язового волокна знаходиться:

1) саркоплазмою, 2) сарколемою, 3) кінцева пластинка

15. Рідина саркоплазми, в яку занурені скоротливі елементи м’язового волокна (міофібрили), називається:

1) саркоплазмою, 2) сарколемою, 3) матриксом, 4) ретику­лумом.

16. До складу саркоплазматичних білків відносять:

1) міоглобін, 2) глобулін, 3) тропонін, 4) міозин, 5) актин.

17. Тропінін-тропоміозинова система в стані спокою гальмує змикання поперечних містків з актиновими нитками і блокує АТФ-азну активність міозинових головок при відсутності іонів:

1) кальцію, 2) натрію, 3) калію, 4) фосфору.

18. Червоний колір м’язів зумовлений присутністю в ньому білка:

1) міоальбуміну, 2) актину і міозину, 3) тропоніну, 4) міо­глобіну.

19. Головним структурно-функціональним елементом нервово- м’язового апарату є:

1) міофібрила, 2) актин і міозин, 3) м’язове волокно, 4) ру­хова одиниця.

20. Рухові одиниці (РО) відрізняються між собою:

1) розмірами тіла мотонейронів, 2) товщиною аксона мото­нейрона, 3) числом м’язових волокон, які входять до складу РО, 4) все назване вище.

21. Малі РО входять, як правило, до складу м’язів:

1) пальців кисті і очного яблука, 2) дрібні м’язи обличчя, 3) тулуба і кінцівок.

22. Великі РО переважно входять до складу м’язів:

1) пальців кисті і очного яблука, 2) дрібні м’язи обличчя, 3) тулуба і кінцівок.

23. Малі РО забезпечують:

1) швидкі рухи, 2) точні рухи, 3) повільні рухи, 4) більшу витривалість.

24. Скелетний м’яз має такі фізіологічні властивості:

1) автоматизм, збудливість, провідність, скоротливість, 2) збуд­ливість, провідність, скоротливість, 3) збудливість і провід­ність, 4) збудливість і скоротливість.

25. Тетанічні скорочення характерні:

1) гладеньким м’язам, 2) м’язу серця, 3) скелетним м’язам, 4) м’язам шлунка.

26. Скорочення м’язів, при яких змінюється їх довжина і напру­ження, називається:

1) динамічними, 2) статичними, 3) ауксотонічними, 4) пере­борюючими.

27. Суцільний (гладенький) тетанус виникає в умовах, коли повторні нервові імпульси надходять так часто, що співпадають з:

1) фазою скорочення м’язів, 2) розслаблення м’яза, 3) латент­ним періодом скорочення, 4) періодом після завершення повного циклу скорочення.

28. Неповний (зубчастий) тетанус виникає в умовах, коли повтор­ні нервові імпульси надходять так часто, що співпадають з:

1) фазою скорочення м’язів, 2) розслаблення м’яза, 3) латент­ним періодом скорочення, 4) періодом після завершення пов­ного циклу скорочення.

29. Електричну активність м’язів можна зареєструвати мето­дом:

1) електрокардіографії, 2) електроміографії, 3) електро-енце­фалографії, 4) кімографії.

30. Скорочення м’язів визначається:

1) взаємодія актинових і міозинових протофібрил, 2) взаємодія актоміозину з тропоніном, 3) взаємодія мембрани клітини з актоміозином, 4) ковзання протофібрил одна відносно одної.

31. Які з наведених нижче властивостей характерні для фазичних м’язів?

1) швидко втомлюються, 2) втомлюються повільно, 3) здатні до швидкого скорочення, 4) не здатні до швидкого скорочення, 5) мають багато мітохондрій і міоглобіну.

32. Які з наведених нижче властивостей характерні для тонічних м’язів?

1) швидко втомлюються, 2) втомлюються повільно, 3) здатні до швидкого скорочення, 4) не здатні до швидкого скорочення, 5) мають багато мітохондрій і міоглобіну

33. Скелетні м’язи людини:

1) побудовані з гладкої м’язової тканини, 2) побудовані з поперечносмугастої м’язової тканини, 3) здатні до швидкого скорочення, 4) скорочуються повільно.

34. Анізотропні диски характеризуються такими властивостями:

1) здатні до подвійного заломлення світла, 2) не володіють подвійним заломленням, 3) у звичайному світлі вони вигля­дають темними, 4) у звичайному світлі вони є світлими, 5) утворені тільки тонкими протофібрилами, 6) утворені лише товстими міофіламентами.

35. Ізотропні диски характеризуються такими властивостями:

1) здатні до подвійного заломлення світла, 2) не володіють подвійним заломленням, 3) у звичайному світлі вони виглядають темними, 4) у звичайному світлі вони є світлими, 5) утворені тільки тонкими протофібрилами, 6) утворені лише товстими міофіламентами.

36. Які транспортні системи знаходяться в мембрані саркоплазматичного ретикулуму?

1) кальцієва помпа (Са – АТФ – аза), 2) натрієва помпа, 3) калієва помпа, 4) кальцієві канали.

37. З’ясуйте, яка послідовність процесів, що ведуть до ско­рочення м’яза:

1) потенціал дії поперечних трубочок – потенціал дії поверх­невої мембрани – активація мембрани термінальних цистерн – вихід кальцію із депо – скорочення, 2) потенціал дії поверх­невої мембрани – потенціал дії поперечних трубочок – активація мембрани термінальних цистерн – вихід кальцію із депо – скорочення, 3) потенціал дії поперечних трубочок – потенціал дії поверхневої мембрани – активація мембрани термінальних цистерн – скорочення – вихід кальцію із депо, 4) потенціал дії поверхневої мембрани – активація мембрани термінальних цистерн – вихід кальцію із депо – потенціал дії поперечних трубочок – скорочення.

38. Хто з вчених сформулював гіпотезу “ковзання”?

1) А. Ходжкін, Б. Катц, 2) Д. Екклс, Ю. Бернштейн, 3) А. Хакслі, Дж.Хенсон, 4) Е.Пфлюгер, Г.Бергер.

1.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи:

Реферати на тему:

– Еволюція скоротливих систем.

– Механізм поєднання збудження із скороченням у скелетних м’язів.

– Механізми м’язового скорочення і розслаблення. Роль енергії в скороченні і розслабленні м’язів.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати студенти:

– Схема, що пояснює будову нервово-м’язового синапсу і меха­нізми проведення через нього збудження.

– Схема, що пояснює механізми м’язового скорочення.

– Схема будови рухових одиниць, їх перекриття.

Поиск по сайту: