Мета:Навчитись складати план медсестринського догляду на основі виявлених проблем, визначати мету догляду, встановлювати пріоритетні завдання
Забезпечення заняття:“ Листки медсестринської оцінки стану пацієнта”, ситуаційні задачі, медичні карти стаціонарного хворого, таблиці «Третій етап медсестринського процесу», «Таксономія медсестринських діагнозів», листки лікарських призначень.
- розрізняти проблеми дійсні, потенційні та супутні;
- формулювати медсестринські діагнози;
- встановлювати пріоритетність проблем;
- складати план медсестринського догляду;
- визначати мету та обсяг медсестринських втручань;
- погоджувати план з лікарем, пацієнтом та його родичами;
- визначати кінцеву дату оцінки результатів догляду;
- удокументовувати план медсестринських втручань.
Зміст заняття
Планування медсестринських втручань - третій етап медсестринського процесу
Планування так само, як оцінка стану пацієнта, залежить від вибраної моделі медсестринської справи. Суть планування полягає в:
- визначенні пріоритетності ( черговості) вирішення проблем;
- визначенні разом з пацієнтом мети (очікуваного результату) для кожної проблеми;
- визначенні характеру та обсягу медсестринських втручань, необхідних для
досягнення поставленої мети;
- визначення ресурсів, кола осіб, залучених до догляду;
- визначення частоти, тривалості медсестринських втручань;
- встановлення кінцевого терміну оцінки результатів.
Визначаючи мету для кожної проблеми, слід враховувати: побажання пацієнта та членів його родини, можливості медсестри та ресурси, професійний досвід.
Визначивши мету догляду, медсестра разом з пацієнтом може визначати ефективність їх спільних дій у вирішенні проблем. Без визначення мети неможливо достовірно оцінити результат медсестринських втручань. Щоб вірно оцінити результат, мету необхідно вказувати у визначених показниках, тобто виразити як зміну поведінки пацієнта, його словесну реакцію, конкретні зміни, помічені медсестрою, визначені певні фізіологічні показники.
Наприклад, проблема - у пацієнта знижений апетит в результаті високої гарячки. Очікуваний результат (мета) - у пацієнта покращития апетит (з його слів - пацієнт з’їдає весь раціон, - пацієнт не втратив ваги. Таким чином, мета догляду - те, чого прагнуть досягти пацієнт і медсестра в результаті реалізації плану. Мета повинна бути націлена на пацієнта і записана простими словами, щоб розуміти однозначно. Мета передбачає тільки позитивний результат:
- зменшення або зникнення симптомів, що викликають хвилювання у пацієнта та
тривогу медсестри;
- покращання самопочуття;
- розширення можливостей самодогляду в рамках фізіологічних потреб;
- зміна ставлення до свого здоров’я.
У міру зміни стану пацієнта буде змінюватись рівень незадоволення його потреб, а значить, буде змінюватись і мета догляду. Тому необхідно постійно оцінювати досягнення очікуваного результату.
Спочатку планують для вирішення пріоритетні проблем - першочергові, які становлять загрозу для життя пацієнта.
Перш, ніж обговорювати мету догляду з пацієнтом, медсестра повинна:
- вияснити, якого результату хоче домогтись пацієнт;
- оцінити його можливості виконувати певні заходи самодогляду;
- оцінити, чи зможе пацієнт оволодіти навиками самодогляду.
Визначення об’єму медсестринських втручань.
Медсестринські втручання, записані в план догляду, - перелік дій, які застосовує медсестра для вирішення проблем конкретного пацієнта. Якщо проблема потенційна, то втручання повинно бути направлене на попередження переходу її в дійсну. В плані догляду може бути декілька медсестринських втручань стосовно однієї проблеми. Це надає впевненості і медсестрі, і пацієнту в тому, що для досягнення поставлених цілей застосовуються всі можливі дії. Медсестринські втручання повинні:
- базуватись на наукових принципах;
- бути конкретними і чіткими;
- бути реальними в межах відведеного часу і кваліфікації медсестри;
- бути спрямованими на конкретну проблему.
Плануючи ті чи інші медсестринські втручання, слід не лише перелічити їх пацієнту, але й пояснити, з якою метою вони призначені. Дослідники сестринської справи виявили : якщо призначення сформульовані загальними фразами, вони можуть бути сприйняті різними медсестрами по-різному. Не можна записати: «Збільшити прийом рідини». Виникає ряд запитань: «Скільки, коли, яку рідину, як часто давати пити?» Якщо ж призначення визначені конкретними термінами, вони будуть виконуватись чітко, наприклад: “Пацієнт випиватиме за добу всього 2 л рідини ( чай, вода, сік, компот).
План медсестринських втручань повинен включати п’ять основних блоків
міроприємств:
1. Підготовка пацієнта до лабораторних, рентгенологічних, інструментальних та інших
додаткових методів обстеженняпацієнта.
2. Спостереження за станом пацієнта, функцією органів та систем.
3. Виконання лікарських призначень.
4. Допомога у виріщенні супутніх проблем та задоволенні потреб пацієнта.
5. Навчання пацієнта і його оточення самодогляду та взаємодогляду.