Інформація про господарські споруди

ІНДИВІДУАЛЬНЕ

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

З КУРСУ „Українська етнологія”

( папка № D4)

Виконав:

студент 21 групи

історичного факультету

Войчук Ігор Сергійович

Керівник:

доцю кафедри документознавства

і музейної справи

Дмитренко А. А.

Луцьк-2014

вх. № Дмитренко–4 (D4) ШИФР:Ратне – 2011

Польова етнографічна практика студентів історичного факультету

спеціальність „Музейна справа і охорона пам’яток історії та культури”

Волинського національного університету імені Лесі Українки

2011 рік

D4S2 00:44:57

Хто записав: Дмитренко Алла Адамівна (А. Д.)

Місце запису: Волинська область, Ратнівський район, с. Межисить

Дата запису: 5 липня 2011 року

Інформатор: 1. Неводнічек Мойсей Федорович, 1932 р. н. (М. Н.)

Розшифровувати з 30 хв. до 44 хв. 57 сек.

Інформація про бочки

А. Д. А ще якісь бочки на сир колись робили там чи ще шось, не робили ви бочки?

М. Н. Нє я таке не робив.

А. Д. Не робили такого? Зрозуміло. А ще може якісь інструменти ви використовували як робили відро дерев`яне, кололи сокирою?

М. Н. А, ну сокирою колов, тут тешиш.

А. Д. Чим?

М. Н. Сокирою, потисав, потом гебликом, погеблував, а потом уже на фуганок, спуст чи як казали.

А. Д. То у вас казали спуст чи фуганок?

М. Н. У нас кажуть спуст.

А. Д. По сільському - спуст, по науковому – фуганок, ясненько, і тоді вже була готова клепка?

М. Н. Ну і готова клепка і всьо.

А. Д. Зрізували ви обручі ножем, чи чим зрізували обручі, ці ліщинові обручі як робили?

М. Н. Ножем.

А. Д. Той замок просто називався замок і все?

М. Н. Замок.

2. Інформація просолом`яні дахи

А. Д. Казали хати криті соломою, ж ви напевне добре?....

М. Н. Я вот сюда перебирався у сємдисят дев`ятим роце то хата та де жив була соломою крита.

А. Д. А ви бачили як крили соломою?

М. Н. Я сам її з батьком крив її.

А. Д. Тоще мені будь ласка розкажіть як крили соломою, яку солому брали, житню?

М. Н. Житню, тіко житню.

А. Д. Далі шо з ним робили?

М. Н. Ну ото вижали жито в пояс, змололотили тод, зерно оббив тоді, от, і називається вона… струсювали там, шеж, щоб в соломі тоді трави не було, струсювали і робили снопки.

А. Д. Великі снопки, от які от?

М. Н. Нє, ну так, такі снопки робили три жмени.

А. Д. Три жмені отако палець до пальця.

М. Н. Ну, і вони були переплітани тим, соломою, перевесло, так називалось.

А. Д. В одному місті перевеслом в`язали?

М. Н. Ну, в одному і тут вже причипляється.

А. Д. А звідки починали крити, знизу?

М. Н. Знизу і до верху, да.

А. Д. Яким краєм клали сюди?

М. Н. Тоншим, колоссям до низу.

А. Д. Колоссям до низу а тим до верху, а тоді обрізували.

М. Н. А он де край, да ото обрізували а там вже нє.

А. Д. А в`язали, до лати казали чи як?

М. Н. До лати.

А. Д. Чим в`язали до лати?

М. Н. З того самого снопка береш пасмочко і…

А. Д.А,і обтягнув так між лату. А як отут перекривали якось?

М. Н. А там зв`єзуїт так і знов один буде снопок прив`язаний, отако прив`язуєш то береш із осього перевесло отак, з того снопка береш пасмо і до цього.

А. Д. Тобто ще брали пасмо із одного снопка до другого перекручувал, щоб вони між собою ще тісно були.

М. Н. Да-да щоб між собою вони до лати тримались.

А. Д. Далі до верху докрили,зверху як?

М. Н. Ну зверху вже косили траву.

А. Д. Яку?

М. Н. Любую траву і накривали, а там робили такі тиї…

А. Д. А накривали під солому?

М. Н. Нє поверха.

А. Д. То зв`язували траву болотяну?

М. Н. Нє, так прямо наклав але робили такий з палки кози, їх отакого збивали.

А. Д. Навхрест?

М. Н. Отаково дерев`яними палями збивали.

А. Д. І те ж дерев`яні такі тиблики робили, так?

М. Н. І тако клали вже на кришу.

А. Д. То називали кози?

М. Н. Ну.

А. Д. Все оце окремо ніяк не називалося то все була коза і так і накривали.

Хв.

М. Н. Отак і клали, на тую вже, на кришу на верх.

А. Д. Скількі могла стояти хата крита соломою?

М. Н. Тошто скіко вже років де хата була, то дідува хата, ще дід ставив, ну правда вже її вже раз перекривали, начала протікати, мо де років шийдесят стоєля.

А. Д. І не міняли?

М. Н. Нє.

А. Д. Тобто хата крилась раз, побудувалась, покрилась, і вона вже не тікла, нічого?

М. Н. Нє.

3.Інформація про стелю

А. Д. Як робили стелю? В хаті стелю робили то на горі ще тік робили чи як казали на гору?

М. Н. Ні не було в нас току, тико так ізмазали де деревини сходяться глиною змазали і всьо.

А. Д. Глиною замазали все, а не заносили глиною? А ви свою хату як будували то на стелі як, утеплювали вже?

М. Н. Я робив такого як ви кажете, з глини змазував деревину змазували сосную.

А. Д. Зроблене у вас?

М. Н. Ну.

А. Д. Щоб тепліше було робили, так же? А колись так не робили?

М. Н. Ну то колись бачте соломою крита хата вона тепліша, вона держить лучший, от, а літом вже возьміте, да на ту хату заліз на горище, де соломою крита то там не буде жара, там прохладно. А зимою там вже теплій, чим под шифиром, а шифер він же натягає холод.

А. Д. Літом спека а зимою холодно. Скажіть таке, ото наприклад була у вас хата, колись же не ділили хату, була одна хата, так,нгу то хата де піч, а тут шо були сіни?

4Інформація про побут в хаті

М. Н.Сіни, да.

А. Д. Сіни ділились на комору?

М. Н. На комору.

А. Д. А як отак, чи отак?

М. Н. То допустім довжина хати, ото комора, ото хата, ото сіни.

А. Д. Двері були, отсьди входили, як вони називались?

М. Н. Двері кажуть у сіни входять.

А. Д. А оті шо на город? Не казали городні двері?

М. Н. Нє.

А. Д. Просто двері і все. Де були двері із сіней в хату отут посередині десь?

М. Н. А, ну да.

А. Д. Де у вас в хаті була піч?

М. Н. А вже піч ото входиш в хату то в углу була піч, а тут вже груба.

А. Д. Груба переділяла хату ніби. А тут за грубою було якесь спальне місце, спав хтось?

М. Н. Колись примост робили.

А. Д. Примост робили, і на тому примості…

М. Н. Так і спали.

А. Д. значить отак була піч, а отак була груба, то вона не до кінця була?

М. Н. Нє, нє, нє.

А. Д. Отут шо стояло з другого боку, лавка була якась на воду, чи на що?

М. Н. А, то там стоєв, ну тамка, тут на стіні ще висила така полиця.

А. Д. Мисник, чи як казали?

М. Н.Ну чи мисник ото. А тудика, шо тудика?

А. Д. Лава?

М. Н. Лавка була.

А. Д. А тут теж була лавка?

М. Н. Тут була лавка і ше стил стоєв.

А. Д.А оту лавку як називали, ту шо тут стояла, було шо називали якось лавку.

М. Н. Лавка і всьо.

А. Д. Отут стояв стіл, а отой куток як називали, не казали покуть, червоний куток?

М. Н.А, то-то покуть.

А. Д.Покуть казали? Добре.

М. Н. На покуть, на покуть.

Інформація про вікна

А. Д.Тепер покажіть мені де вікна були?

М. Н.Вікна? Ну то вікна в нас у тий хати отут одне вікно було.

А. Д. Так, проти печі, проти стола?

Хв.

М. Н.А тут в нас вже сюда до хати була приставлена така на дрова – дровитня.

А. Д. Дровітня на дрова з того боку?

М. Н. І тут було знов одне окно всього три окна було.

А. Д. Ага, біля примостів було вікно, а тут була дровітня, то тут вікна в отій причілковій стіні не було? А казали причілкова стіна чи як, не називали, оту стіну як називали, не пам`ятаєте?

М. Н.Ну то ту же, яка? Стина тико йшла шо от хати.

А. Д. Ну, а її вже не називали ніяк, чи причілкова стіна не казали?

М. Н. Нєа.

А. Д.Не казали такого. Тут була дровітня, а якщо не було дровітні то в тій стіні було вікно?

М. Н. Нє не було.

А. Д. У вас вікно було проти печі, проти стола і біля примосту.

М. Н. Три окні було.

Інформація про господарські споруди

А. Д.Дуже вам дякую, я дізналась які були господарські споруди. Дровітня завжди при хаті будувалась, чи окремо?

М. Н. При хати в нас була.

А. Д. То у всіх рпи хаті, чи була і десь окремо стояла?

М. Н. Смотря хто і де.

А. Д. Дровітня була, що ще було на дворі, клуня?

М. Н. Ну, клуня.

А. Д. Клуню будували з якого, з кращого такого матеріалу, чи всі господарські з одного?

М. Н. Таке саме все шо на хати, шо на клуне, одне і те саме.

А. Д. А на хліви те саме брали?

М. Н. Те саме.

А. Д. Заходили в клуню, в клуні посередині було шо? Тік казали, чи як?

М. Н. Тик, да.

А. Д. А по боках?

М. Н. Ну а по боках там обгороджено, був мо метрів два засторонок.

А. Д. Зодного боку був у вас засторонок?

М. Н. З одного.

А. Д.Там шо в засторонку клали?

М. Н. Там я помню то возили те, ну – жито, снопи тиї житні.

А. Д. молотили тоді на току?

7.Інформація про молотіння

М. Н. Молотили, да.

А. Д. Молотили – по кутках ставали? Як молотили, чи багато не молотили зараз.

М. Н. Колись молотили ціпами, ціпи робили.

А. Д. Ціп складався з чого, дві частини: з держака…. В ціпа ручка як називалась – держак?

М. Н. Ціпило, а те шо б`є поснопови – бієк.

А. Д. З`єднували шкірою?

М. Н. Да – да – да.

А. Д. Як молотили то клали колоссям всередину, так?

М. Н. Нє, отако ото ктина, а то снопа сюда колоссям положили.

А. Д. То у вас по одному в клуні стояли молотили, так? По двоє так щоб молотили не було?

М. Н. Чого? – вдвох. Чо нє? – якщо є кому то вдвох молотили.

Поиск по сайту: