Волокнисті та скелетні сполучні тканини

Епітеліальна тканина

1. Волосиста частина голови людини покрита : 1) багатошаровим зроговілим плоским епітелієм; 2) багатошаровим незроговілим призматичним епітелієм; 3) багатошаровим незроговілим кубічним епітелієм; 4) багатошаровим незроговілим плоским епітелієм; 5) багатошаровим слабозроговілим плоским епітелієм

2. Вiдсутнiсть клiтин iнших тканин та неклiтинних форм живої речовини, граничне положення, полярна диференцiацiя клiтин характеризують: 1) нервову тканину; 2) сполучну тканину; 3) епiтелiальну тканину; 4) м`язеву тканину; 5) жодна з тканин не вiдповiдає перелiченим ознакам.

3. Екзокринними екзоепiтелiальними називаються : 1) залози, комплекси залозистих клiтин яких занурюються з епiтелiю в пiдлягаючу тканину; 2) залози, комплекси залозистих клiтин яких розмiщуються в межах пласта епiтелiальних тканин; 3) всi дрiбнi екзокриннi залози; 4) екзокриннi залози, сектеторнi вiддiли яких мають епiтелiальне походження. 5) всi трубчастi залози.

4. Одношаровий однорядний плоский епiтелiй у ссавцiв вистилає: 1) поверхню шкiри, шлунок; 2) сечовий мiхур, сечоводи; 3) кишечник, шлунок; 4) волосисту частину шкiри; 5) легеневi альвеоли, навколосерцеву сумку.

5. Кишковим епiтелiєм називають: 1) Одношаровий багаторядний призматичний вiйчастий епiтелiй; 2) Одношаровий однорядний призматичний мiкроворсинчастий епiтелiй; 3) Одношаровий багаторядний перехiдний епiтелiй; 4) Багатошаровий зроговiлий плоский епiтелiй; 5) Багатошаровий незроговiлий призматичний епiтелий.

6. Прикладом складних розгалужених трубчастих залоз є: 1) сальні залози; 2) залози дна шлунка; 3) залози шкіри земноводних; 4) слізні залози; 5) потові залози.

7. Одношаровий однорядний епітеліальний симпласт характерний для : 1) тонкої кишки ссавців; 2) середнього відділу кишечника безхребетних; 3) епідермісу стьожкових червів; 4) рогівки ока зерноїдних птахів; 5) вистилки сечового міхура людини.

8. Якщо комплекси залозистих клітин занурюються з епітелію в підлягаючу тканину, то такі залози називаються : 1) ендокринними; 2) ендоепітеліальними; 3) екзоепітеліальними; 4) екзокринними; 5) альвеолярними.

9. Порожнина рота і рогівка ока плацентарних ссавців вистелені: 1) багатошаровим незроговілим призматичним епітелієм; 2) багатошаровим слабозроговілим епітелієм; 3) багатошаровим зроговілим плоским епітелієм; 4) одношаровим однорядним кубічним епітелієм; 5) багатошаровим незроговілим плоским епітелієм.

10. Внутрішня поверхня шлунка і кишечника людини вистелені: 1) одношаровим однорядним призматичним епітелієм; 2) міоепітелієм; 3) одношаровим багаторядним призматичним епітелієм; 4) одношаровим однорядним плоским епітелієм; 5) мезотелієм.

11. Клітини поверхневого шару одношарового багаторядного перехідного епітелію виділяють: 1) сіаломуцин; 2) глікопептид муреїн; 3) хітин; 4) гепарин; 5) гемоглобін.

12. Залози називаються ендоепітеліальними у випадку: 1) якщо комплекси епітеліальних залозистих клітин розміщені в межах пласту епітеліальних клітин; 2) якщо секрет залозистих клітин виділяється безпосередньо в кров, або лімфу; 3) якщо комплекси епітеліальних залозистих клітин розміщені нижче пласту епітеліальних клітин - занурені в сполучну тканину; 4) якщо комплекси епітеліальних залозистих клітин розміщені під ендотелієм; 5) якщо секрет залозистих клітин виділяється по протоках в зовнішнє середовище.

13. Вкажіть варіант відповіді, у якій фази секреторного циклу розміщені в правильному порядку: 1) фаза накопичення; фаза поглинання; фаза виведення секрету; фаза синтезу секрету; 2) фаза поглинання, фаза синтезу секрету, фаза накопичення, фаза виведення секрету; 3) фаза виведення секрету, фаза накопичення, фаза синтезу секрету, фаза поглинання; 4) фаза поглинання, фаза виведення секрету, фаза накопичення, фаза синтезу секрету. 5) Правильної відповіді немає.

14. Базальна мембрана складається з таких шарів: 1) клатринової оболонки; 2) світлої пластинки; 3) ретикулярної пластинки; 4) мієлінової пластинки; 5) щільної пластинки.

15. Клітини якого епітелію мають однакові розміри (їхні ядра лежать на одній лінії), розміщуються базальним кінцем на базальній мембрані, а верхнім (апікальним) контактують із зовнішнім середовищем:1) одношарового однорядного; 2) одношарового багаторядного; 3) багатошарового незроговілого; 4) багатошарового зроговілого.

16. За формою клітин епітелій поділяють на плоский, …………….. і призматичний (циліндричний).

17. Характерним для одношарового однорядного плоского епітелію є те, що: 1) він добре виявляється на зрізах, які зроблені під прямим кутом до його поверхні; 2) у клітинах можна виявити ектоплазму та ендоплазму; 3) камбіальні клітини залягають дифузно; 4) він покриває поверхню шкіри у птахів та ссавців.

18. Для одношарового однорядного циліндричного (призматичного) епітелію кишечника характерна наявність: 1) бокалоподібних клітин; 2) всмоктуючих клітин; 3) плоских зроговілих клітин; 4) клітин з перистими відростками.

19. Вкажіть епітелій, який у плацентарних ссавців та людини вистилає зовнішню поверхню рогівки ока, порожнину прота, стравохід, вагіну, задню частину прямої кишки: 1) багатошаровий незроговілий плоский епітелій; 2) одношаровий багаторядний перехідний епітелій; 3) мезотелій; 4) багатошаровий зроговілий плоский епітелій; 5) багатошаровий слабозроговілий епітелій; 6) одношаровий багаторядний призматичний епітелій.

20. Вкажіть епітелій, який у плацентарних ссавців та людини покриває шкіру, при цьому на долонях та підошвах налічує 5 шарів: 1) багатошаровий незроговілий плоский епітелій; 2) одношаровий багаторядний перехідний епітелій; 3) мезотелій; 4) багатошаровий зроговілий плоский епітелій; 5) багатошаровий слабозроговілий епітелій; 6) одношаровий багаторядний призматичний епітелій.

21. Вкажіть епітелій, який у людини покриває волосисту частину голови: 1) багатошаровий незроговілий плоский епітелій; 2) одношаровий багаторядний перехідний епітелій; 3) мезотелій; 4) багатошаровий зроговілий плоский епітелій; 5) багатошаровий слабозроговілий епітелій; 6) одношаровий багаторядний призматичний епітелій.

22. Вкажіть епітелій, який вистилає вторинну порожнину тіла тварин: 1) багатошаровий незроговілий плоский епітелій; 2) одношаровий багаторядний перехідний епітелій; 3) мезотелій; 4) багатошаровий зроговілий плоский епітелій; 5) багатошаровий слабозроговілий епітелій; 6) одношаровий багаторядний призматичний епітелій.

23. Залози, які мають протоки, по яких секрет виводиться на поверхню тіла, або в порожнину органів називаються …………………………..

24. Залози, які не мають вивідних проток і виділяють секрет у внутрішнє середовище організму (зазвичай у капіляри) називаються …………………

25. Прикладом простої залози з добре помітною нерозгалуженою секреторною одиницею є: 1) печінка; 2) підшлункова залоза; 3) молочна залоза; 4) потова залоза; 5) правильної відповіді немає.

26. За допомогою спеціальних методів можна побачити, що секреторні одиниці як слизистого, так і серозного типу лежать у просторому "кошику", який утворений цитоплазматичними відростками особливих …………………. клітин.

27. Епітеліальні компоненти залоз позначають терміном паренхіма, а сполучнотканинні компоненти (в які занурені секреторні одиниці і протоки) називають …………………………..

28. Залози, секреторні клітини яких руйнуються в процесі секреції, називаються …………………………………

29. До ендокринних екзоепітеліальних багатоклітинних залоз належать: 1) клітини, що продукують секретин в криптах тонкої кишки; 2) потові залози; 3) жирові залози; 4) залози, що виробляють вушну сірку; 5) вилочкова залоза; 6) молочна залоза; 7) гіпофіз.

30. До змішаних залоз, які одночасно є і ендо- і екзокринними належать: 1) підшлункова залоза; 2) потові залози; 3) жирові залози; 4) печінка; 5) вилочкова залоза; 6) молочна залоза; 7) гіпофіз.

31. Крипти товстої кишки, залози дна шлунку, потові залози належать до: 1) складних розгалужених трубчасто-альвеолярних залоз; 2) простих нерозгалужених трубчастих залоз; 3) простих нерозгалужених альвеолярних залоз; 4) одноклітинних залоз.

32. Для гландулоцитів характерно те, що: 1) у ядрі переважає еухроматин; 2) у ядрі переважає гетерохроматин; 3) у ядрі ніколи не буває еухроматину; 4) наявна велика кількість мітохондрій; 5) мітохондрій у клітині небагато; 6) надлишок синтезованих продукиів видаляється шляхом кринофагії.

33. Секрет із гландулоцитів виводиться шляхом: 1) ендоцитозу; 2) екзоцитозу; 3) дифузії; 4) усіма вказаними способами.

Кров і кровотворення.

34. Еозинофiли мають дiаметр... i виконують функцiю: 1) дiаметр 12-17 мкм; знешкодження гельмінтів. 2) дiаметр 11-12 мкм; забезпечують проникнiсть судин для форменних елементiв кровi; 3) дiаметр 1-12 мкм; основна функцiя фагоцитоз; 4) дiаметр 7-7,5 мкм; визначають напрямок кровотворення; 5) дiаметр 2-3 мкм; беруть учпсть у процесах згортання кровi.

35. Лiмфопоез це: 1) розвиток лiмфоїдної тканини; 2) процес утворення лiмфи; 3) захворювання лiмфатичних вузлiв; 4) те ж саме, що й лейкоцитарна формула; 5) розвиток лiмфоцитiв.

36. Лейкоцитарна формула здорової людини має такий вигляд: 1) базофiли - 1-5%; еозинофiли - 15%; нейтрофiли - 20-30%; лiмфоцити - 25-35%; моноцити - 0,5-1%. 2) базофiли - 0,5-1%; еозинофiли - 30-50%; нейтрофiли - 5-8%; лiмфоцити - 50-60%; моноцити - 25-30%. 3) базофiли - 5-10%; еозинофiли - 3-5%; нейтрофiли - 50-60%; лiмфоцити - 5-8%; моноцити - 5-8%. 4) базофiли - 0,5-1%; еозинофiли - 3-5%; нейтрофiли - 50-60%; лiмфоцити - 25-35%; моноцити - 5-8%. 5) базофiли - 50-60%; еозинофiли - 3-5%; нейтрофiли - 5-15%; лiмфоцити - 25-35%; моноцити - 5-8%.

37. Кровотворення в ембрiогенезi вiдбувається в наступномупорядку в таких органах: 1) стiнцi жовткового мiшка, печiнцi, селезiнцi, кiстковому мозку; 2) печiнцi, кiстковому мозку, стiнцi жовткового мiшка, селезiнцi; 3) тимусi, стiнцi жовткового мiшка, кiстковому мозку; 4) стiнцi жовткового мiшка, кiстковому мозку, селезiнцi; 5) печiнцi, кiстковому мозку, селезiнцi.

38. Мiєлопоезом називається: 1) накопичення мiєлiну пiгментними клiтинами; 2) утворення пiгменту мiєлiну; 3) розвиток еритроцитiв, гранулоцитiв, моноцитiв, кров`яних пластинок 4) розвиток нервової тканини; 5) розвиток червоного кiсткового мозку.

39. Безпосередніми попередниками макрофагів сполучних тканин є: 1) моноцити; 2) фібробласти; 3) стовбурові клітини крові; 4) нейтрофіл;, 5) еозинофіли; 6) базофіли; 7) Т-хелпери.

40. На частку крові в організмі людини припадає: 1) 12-15%; 2) 20-25%; 3) 6-8%; 4) 30-35%; 5) 1-2%; 6) 3-5%; 7) правильної відповіді немає. Правильна відповідь: 3

41. Функції крові - це: 1) гомеостатична; 2) захисна; 3) дихальна; 4) трофічна; 5) регуляторна; 6) всі відповіді правильні.

42. Показник, який дозволяє оцінити частку об'єму крові, яка припадає на формені елементи називається: 1) ШОЕ; 2) лейкоцитарна формула; 3) анізоцитоз; 4) каріопікноз; 5) гематокрит; 6) ліганд.

43. У крові на плазму припадає приблизно: 1) 30-40%; 2) 40-45%; 3) 40-50%; 4) 60-73%; 5) 60-64%; 6) правильної відповіді немає.

44. 40-50% гематокрит складає у: 1) дорослих чоловіків; 2) у жінок; 3) у дітей до 10 років; 4) у новонароджених.

45. 35-45% гематокрит складає у: 1) дорослих чоловіків; 2) у жінок; 3) у дітей до 10 років; 4) у новонароджених.

46. 35% гематокрит складає у: 1) дорослих чоловіків; 2) у жінок; 3) у дітей до 10 років; 4) у новонароджених.

47. 45-60% гематокрит складає у: 1) дорослих чоловіків; 2) у жінок; 3) у дітей до 10 років; 4) у новонароджених.

48. У дорослих чоловіків гематокрит складає: 1) 45-60%; 2) 40-50%; 3) 35%; 4) 35-45%.

49. У дорослих жінок гематокрит складає: 1) 45-60%; 2) 40-50%; 3) 35%; 4) 35-45%.

50. У новонароджених гематокрит складає: 1) 45-60%; 2) 40-50%; 3) 35%; 4) 35-45%.

51. У дітей до 10 років гематокрит складає: 1) 45-60%; 2) 40-50%; 3) 35%; 4) 35-45%.

52. Скільки відсотків плазми крові становлять органічні речовини: 1) 0,19%; 2) 1%; 3)3%; 4) 6%; 5) 7%; 6) 9%; 7) 20%; 8) 40%; 9) 65%; 10) 90%.

53. Скільки відсотків плазми крові становлять неорганічні речовини: 1) 0,19%; 2) 1%; 3)3%; 4) 6%; 5) 7%; 6) 9%; 7) 20%; 8) 40%; 9) 65%; 10) 90%.

54. Скільки відсотків плазми крові становить вода: 1) 0,9%; 2) 1%; 3)3%; 4) 6%; 5) 7%; 6) 9%; 7) 20%; 8) 40%; 9) 65%; 10) 90%.

55. Гама-глобуліни виробляються: 1) клітинами нейроглії; 2) кардіоміоцитами; 3) клітинами печінки; 4) плазматичними клітинами; 5) епітеліоцитами; 6) правильної відповіді немає.

56. В 1 мм кубічногму крові людини в нормі еритроцитів налічується приблизно: 1) 120-350; 2) 20-80; 3) 1000-3000; 4) 3000-6000; 5) 250000-350000; 6) 5000000; 7) 6000000; 8) 12000000.

57. Від 3,9 до 5,5 мільйонів еритроцитів налічується: 1) в крові чоловіків; 2) в крові жінок.

58. Від 3,7 до 4,9 мільйонів еритроцитів налічується: 1) в крові чоловіків; 2) в крові жінок.

59. В 1 мм кубічногму крові людини в нормі тромбоцитів налічується приблизно: 1) 120-350; 2) 20-80; 3) 1000-3000; 4) 3000-6000; 5) 250000-350000; 6) 5000000; 7) 6000000; 8) 12000000.

60. В 1 мм кубічногму крові людини в нормі нейтрофілів налічується приблизно: 1) 120-350; 2) 20-80; 3) 1000-3000; 4) 3000-6000; 5) 250000-350000; 6) 5000000; 7) 6000000; 8) 12000000.

61. В 1 мм кубічногму крові людини в нормі еозинофілів налічується приблизно: 1) 120-350; 2) 20-80; 3) 1000-3000; 4) 3000-6000; 5) 250000-350000; 6) 5000000; 7) 6000000; 8) 12000000.

62. В 1 мм кубічногму крові людини в нормі базофілів налічується приблизно: 1) 120-350; 2) 20-80; 3) 1000-3000; 4) 3000-6000; 5) 250000-350000; 6) 5000000; 7) 6000000; 8) 12000000.

63. В 1 мм кубічногму крові людини в нормі лімфоцитів налічується приблизно: 1) 120-350; 2) 20-80; 3) 1000-3000; 4) 3000-6000; 5) 250000-350000; 6) 5000000; 7) 6000000; 8) 12000000.

64. Протягом останніх шести місяців ембріогенезу в еритроцитах людини наявний: 1) ембріональний гемоглобін; 2) фетальний гемоглобін; 3) дорослий гемоглобін; 4) ректальний гемоглобін; 5) правильної відповіді немає.

65. Функціями тромбоцитів є: 1) зупинка кровотечі при пошкодженні судин (основна функція); 2) забезпечення згортання крові (гемокоагуляція)(здійснюється спільно з ендотелієм судин та плазмою крові); 3) участь в реакція заживання ран та запальних реакціях; 4) забезпечення нормальної функції судин, зокрема їх ендотеліальної вистилки.

66. Прилипання тромбоцитів до стінок судин називається: 1) адгезією; 2) агрегацією; 3) гемокоагуляцією; 4) ретракцією; 5) гіаломером; 6) грануломером. Правильна відповідь: 1

67. Злипання тромбоцитів один з одним та тромбоцитами, що прикріпились до пошкодженої судини називається: 1) адгезією; 2) агрегацією; 3) гемокоагуляцією; 4) ретракцією; 5) гіаломером; 6) грануломером.

68. Нейтрофіли складають ??? від загальної кількості лейкоцитів у мазку крові: 1) 65-70%; 2) 0,5-1%; 3) 1-5%; 4) 20-35%; 5) 95%.

69. Базофіли складають ??? від загальної кількості лейкоцитів у мазку крові: 1) 65-70%; 2) 0,5-1%; 3) 1-5%; 4) 20-35%; 5) 95%.

70. Еозинофіли складають ??? від загальної кількості лейкоцитів у мазку крові: 1) 65-70%; 2) 0,5-1%; 3) 1-5%; 4) 20-35%; 5) 95%.

71. Лімфоцити складають ??? від загальної кількості лейкоцитів у мазку крові: 1) 65-70%; 2) 0,5-1%; 3) 1-5%; 4) 20-35%; 5) 95%.

72. Тільце Бара наявне у: 1) базофілах чоловіків; 2) у кардіоміоцитах; 3) у еозинофілах чоловіків; 4) у базофілах жінок; 5) в еозинофілах жінок; 6) у нейтрофілах чоловіків; 7) у нейтрофілах жінок; 8) у еритроцитах.

73. Що зі сказаного про первинні гранули нейтрофілів неправильне: 1) першими з'являються в ході розвитку; 2) складають 10-30% загальної кількості гранул клітини; 3) їх діаметр 100- 300 нм; 4)вони є лізосомами клітини; 5) містять лізоцим та бактеріцидні білки.

74. Що зі сказаного про специфічні гранули нейтрофілів неправильне: 1) першими з'являються в ході розвитку; 2) у клітині становлять 80-90% від загальної кількості гранул; 3) дуже малі (d=100-300 нм.); 4) містять лізоцим, лужну фосфатазу.

75. Функції нейтрофілів: 1) знищення мікроорганізмів шляхом фагоцитозу; 2) руйнування і переварювання пошкоджених клітин і тканин; 3) продукування антитіл; 4) регуляція діяльності інших клітин за рахунок виділення цитокінів; 5) перенесення кисню; 6) забезпечення зсідання крові.

76. Максимальна кількість еозинофілів спостерігається в крові: 1) вранці; 2) ввечері; 3) вночі; 4) вдень; 5) їх кількість у крові протягом доби не змінюється.

77. Специфічні грунули еозинофілів характеризуються тим, що: 1) складають 95% усіх гранул клітини; 2) є лізосомами клітини; 3)кількість їх у клітині досягає 200 штук; 4) містять білок, що має антигельмінтну та антипротозойну дію; 5) містять еозинофільний нейротоксин; 6) складають 5% усіх гранул клітини.

78. Азурофільні (неспецифічні) грунули еозинофілів характеризуються тим, що: 1) складають 95% усіх гранул клітини; 2) є лізосомами клітини; 3)кількість їх у клітині досягає 200 штук; 4) містять білок, що має антигельмінтну та антипротозойну дію; 5) містять еозинофільний нейротоксин; 6) складають 5% усіх гранул клітини.

79. Антигельмінтна та антипротозойна дія є основною функцією: 1) еритроцитів; 2) тромбоцитів; 3) нейтрофілів; 4) еозинофілів; 5) базофілів; 6) Т-хелперів; 7) моноцитів.

80. Що зі сказаного про базофіли неправильне: 1) містять великі специфічні гранули (d=0-5-2мкм); 2) мають діаметр приблизно 12-17 мкм; 3) їхні специфічні гранули містять гістамін та гепарин; 4) регулюють проникність стінок судин; 5) є найчисленнішим різновидом лейкоцитів; 6) належать до незернистих лейкоцитів.

81. Безпосередніми попередниками макрофагів сполучних тканин є: 1)нейтрофіли; 2) базофіли; 3) еозинофіли; 4) плазмоцити; 5) Т-хелпери; 6) Т-кілери; 7) моноцити; 8) NK-клітини.

82. Для моноцитів характерно те, що вони: 1) належать до гранулярних лейкоцитів; 2) безпосередні попередники макрофагів; 3) містять еозинофільний нейротоксин; 4) мають діаметр приблизно 12-15 мкм; 5) у кров'яному руслі живуть 3 дні; 6) можуть перетворюватися на антиген-представляючі клітини.

83. Що зі сказаного не характерне для моноцитів: 1) належать до гранулярних лейкоцитів; 2) безпосередні попередники макрофагів; 3) містять еозинофільний нейротоксин; 4) мають діаметр приблизно 12-15 мкм; 5) у кров'яному руслі живуть 3 дні; 6) можуть перетворюватися на антиген-представляючі клітини.

84. До неспецифічних захисних механізмів належать: 1) злущування клітин епітелію, виділення слизу, рух війок, який здійснює транспорт слизу по епітеліальних пластах; 2) клітинний імунітет, який здійснюється шляхом безпосередньої контактної взаємодії клітин ефекторів імунної системи з клітинами-мішенями, які несуть чужі чи видозмінені власні антигени. Ефекторами тут виступають Т-лімфоцити та лімфоцити-кілери; 3) низькі pH більшості середовищ організму та присутність в них протимікробних речовин; 4) гуморальний імунітет, що здійснюється шляхом продукування антитіл плазматичними клітинами у відповідь на проникнення в організм бактеріальних антигенів; 5) діяльність клітин нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів, макрофагів та NK клітин, які які знищують мікроорганізми фагоцитозом та нефагоцитарними механізмами;

85. До специфічних захисних механізмів належать: 1) злущування клітин епітелію, виділення слизу, рух війок, який здійснює транспорт слизу по епітеліальних пластах; 2) клітинний імунітет, який здійснюється шляхом безпосередньої контактної взаємодії клітин ефекторів імунної системи з клітинами-мішенями, які несуть чужі чи видозмінені власні антигени. Ефекторами тут виступають Т-лімфоцити та лімфоцити-кілери; 3) низькі pH більшості середовищ організму та присутність в них протимікробних речовин; 4) гуморальний імунітет, що здійснюється шляхом продукування антитіл плазматичними клітинами у відповідь на проникнення в організм бактеріальних антигенів; 5) діяльність клітин нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів, макрофагів та NK клітин, які які знищують мікроорганізми фагоцитозом та нефагоцитарними механізмами;

86. Що зі сказаного про Т-кілери неправильне: 1) диференціюються в тимусі; 2) здійснюють виключно гуморальний імунітет; 3) здійснюють клітинний імунітет; 4) вперше виявлені в бурсі Фабриціуса; 5) здатні індукувати апоптоз у клітині-мішені; 6) секретують лімфотоксини.

87. Що зі сказаного про Т-кілери правильне: 1) диференціюються в тимусі; 2) здійснюють виключно гуморальний імунітет; 3) здійснюють клітинний імунітет; 4) вперше виявлені в бурсі Фабриціуса; 5) здатні індукувати апоптоз у клітині-мішені; 6) секретують лімфотоксини.

88. Що зі сказаного характерно для Т-хелперів: 1) здійснюють стимулюючий вплив на ефекторні клітини; 2) відіграють провідну роль у запускові імунної реакції; 3) продукують антитіла; 4) регулюють взаємодії Т-лімфоцитів один з одним та Т-лімфоцитів з В-лімфоцитами; 5) на своїй поверхні мають Т-клітинні рецептори та маркери CD4; 6) поділяються на два підкласи; 7) Відповідають за імунну пам'ять.

89. Що зі сказаного не характерно для Т-хелперів: 1) здійснюють стимулюючий вплив на ефекторні клітини; 2) відіграють провідну роль у запускові імунної реакції; 3) продукують антитіла; 4) регулюють взаємодії Т-лімфоцитів один з одним та Т-лімфоцитів з В-лімфоцитами; 5) на своїй поверхні мають Т-клітинні рецептори та маркери CD4; 6) поділяються на два підкласи; 7) Відповідають за імунну пам'ять.

90. Лімфоцити, які не мають маркерів Т- чи В-лімфоцитів і складають 5-10% усіх лімфоцитів крові називаються: 1) нейтрофілами; 2) моноцитами; 3) еозинофілами; Т-супресорами; 4) нульовими лімфоцитами; 5) плазмоцитами; 6) Т-кілерами; 7) правильної відповіді немає.

91. До нульових лімфоцитів належать: 1) нейтрофіли; 2) стовбурові клітини крові; 3) еозинофіли; Т-супресори; 4) В-лімфоцити; 5) плазмоцити; 6) Т-кілери; 7) моноцити; 8) NK-клітини.

92. Що зі сказаного характерно для В-лімфоцитів: 1) у птахів розвиваються в фабрицієвій сумці; 2) перетворюються в плазмоцити; 3) перетворюются в В-клітини пам'яті; 4) тимус-залежні антигени нездатні активувати В-лімфоцити без сигналу виробленого Т-хелпером; 5) тимус-незалежні антигени можуть активно стимулювати В-лімфоцити без участі іншого сигналу; 6) правильної відповіді немає.

93. Що зі сказаного про мплазмоцити правильне: 1) малорухливі або нерухливі; 2) є кінцевим етапом розвитку моноцитів; 3) утворюються з В-лімфоцитів; 4) виробляють антитіла; 5) живуть приблизно 120 діб; 6) їх діаметр коливається від 9 до 20 мкм.

94. Що зі сказаного про мплазмоцити неправильне: 1) малорухливі або нерухливі; 2) є кінцевим етапом розвитку В-лімфоцитів; 3) продукують імуноглобуліни, які належать до п'яти класів; 4) протягом життя можуть продукувати лише один клас імуноглобулінів; 5) живуть 2-3 доби; 6) цитоплазма оксифільна.

95. Процес виникнення і розвитку формених елементів крові називають: 1) анізоцитозом; 2) каріопікнозом; 3) гемопоезом 4) метаморфозом; 5) адгезією; 6) проліферацією.

96. Стовбурові клітини крові виникають у зародка (КОЛИ І ДЕ?): 1) на 1-му тижні ембріогенезу; 2) на 2-му тижні ембріогенезу; 3) на початку 3-го тижня ембріогенезу; 4) на 2-му місяці ембріогенезу; 4) в кінці 5-го на початку 6-го тижня ембріогенезу; 5) на 5-му місяці ембріогенезу; 6) у червоному кістковому мозку; 7) в печінці; 8) у стінці жовткового мішка; 9) у селезінці.

97. Кровотворення в печінці зародка починається: 1) на 1-му тижні ембріогенезу; 2) на 2-му тижні ембріогенезу; 3) на початку 3-го тижня ембріогенезу; 4) на 2-му місяці ембріогенезу; 5) на 4-му тижні ембріогенезу; 6) в кінці 5-го на початку 6-го тижня ембріогенезу; 7) на 5-му місяці ембріогенезу; 8) з середини 3-го місяця ембріогенезу; 9) на 9-му місяці ембріогенезу.

98. Кровотворення в селезінці зародка починається: 1) на 1-му тижні ембріогенезу; 2) на 2-му тижні ембріогенезу; 3) на початку 3-го тижня ембріогенезу; 4) на 2-му місяці ембріогенезу; 5) на 4-му тижні ембріогенезу; 6) в кінці 5-го на початку 6-го тижня ембріогенезу; 7) на 5-му місяці ембріогенезу; 8) з середини 3-го місяця ембріогенезу; 9) на 9-му місяці ембріогенезу.

99. Кровотворення в тимусі зародка починається: 1) на 1-му тижні ембріогенезу; 2) на 2-му тижні ембріогенезу; 3) на початку 3-го тижня ембріогенезу; 4) з 2-го місяця ембріогенезу; 5) на 4-му тижні ембріогенезу; 6) в кінці 5-го на початку 6-го тижня ембріогенезу; 7) на 5-му місяці ембріогенезу; 8) з середини 3-го місяця ембріогенезу; 9) на 9-му місяці ембріогенезу.

100. Кровотворення в червоному кістковому мозку починається: 1) на 1-му тижні ембріогенезу; 2) на 2-му тижні ембріогенезу; 3) на початку 3-го тижня ембріогенезу; 4) з 2-го місяця ембріогенезу; 5) на 4-му тижні ембріогенезу; 6) в кінці 5-го на початку 6-го тижня ембріогенезу; 7) на 4-му місяці ембріогенезу; 8) з середини 3-го місяця ембріогенезу; 9) на 9-му місяці ембріогенезу; 10) після народження.

101. Основним центром кровотворення червоний кістковий мозок стає: 1) на 1-му тижні ембріогенезу; 2) на 2-му тижні ембріогенезу; 3) на початку 3-го тижня ембріогенезу; 4) з 2-го місяця ембріогенезу; 5) на 4-му тижні ембріогенезу; 6) в кінці 5-го на початку 6-го тижня ембріогенезу; 7) з 5-го місяця ембріогенезу; 8) з середини 3-го місяця ембріогенезу; 9) на 9-му місяці ембріогенезу; 10) після народження.

102. Для стовбурових клітин крові характерно те, що: 1) вони здатні до практично необмеженої проліферації; 2) дуже часто діляться; 3) діляться рідко, але можуть бути залучені до проліферації при значних втратах крові; 4) плюріопотентні; 5) стійкі до дії пошкоджуючих факторів; 6) розміщені в добре захищених місцях, які добре постачаються кров'ю; 7) містяться в жовтому кістковому мозку; 8) здатні циркулювати в крові і мігрувати в інші органи кровотворення.

103. Поступове обмеженням потенцій розвитку, яке спостерігається при проліферації стовбурових клітин крові називається: 1)диференціацією; 2) комітуванням; 3) детермінацією; 4) проліферацією; 5) адгезією; 6) трансплантацією.

104. Загальна маса лімфоїдної тканини у дорослої людини досягає: 1) 0,5-1 кг; 2) 1,5-2 кг; 3) 2-3,5 кг; 4) 4-5 кг; 5) 100-200 г; 6) 300-450 г.

105. Унітарна теорія кровотворення створена: 1) Геккелем; 2) Лейдігом; 3) Шлейденом та Шваном; 4) Мечніковим; 5) Максимовим; 6) Вірховим; 7) Заварзіним.

106. Нормобласти розвиваються у зародка людини на: 1) на 1-му тижні ембріогенезу; 2) на 2-му тижні ембріогенезу; 3) на початку 3-го тижня ембріогенезу; 4) на 2-3-му місяці ембріогенезу; 5) на 4-му тижні ембріогенезу; 6) в кінці 5-го на початку 6-го тижня ембріогенезу; 7) з 5-го місяця ембріогенезу; 8) з середини 6-го місяця ембріогенезу; 9) на 9-му місяці ембріогенезу; 10) після народження.

107. Який відсоток стовбурових клітин крові диференціюється в мегакаріоцити: 1) 1%; 2) 3%; 3) 5%; 4) 10-15%; 5) 30%; 6) 40-55%; 7) 60%; 8) майже 90%; 10) правильної відповіді немає.

108. Який відсоток стовбурових клітин крові диференціюється в лейкоцити: 1) 1%; 2) 3%; 3) 5%; 4) 10-15%; 5) 30%; 6) 40-55%; 7) 60%; 8) майже 90%; 10) правильної відповіді немає.

109. Який відсоток стовбурових клітин крові диференціюється в еритроцити: 1) 1%; 2) 3%; 3) 5%; 4) 10-15%; 5) 30%; 6) 40-55%; 7) 60%; 8) майже 90%; 10) правильної відповіді немає.

110. Розвиток еритроцитів, гранулоцитів, моноцитів і кров'яних пластинок називається: 1) анізоцитозом; 2) каріопікнозом; 3) лімфопоезом 4) метаморфозом; 5) адгезією; 6) проліферацією; 7) мієлопоезом.

111. Виберіть формені елементи, які розвиваються шляхом мієлопоезу: 1) базофіли; 2) Т-лімфоцити; 3) плазмоцити; 4) моноцити; 5) еритроцити; 6) нейтрофіли; 7) В-лімфоцити.

112. Виберіть формені елементи, які розвиваються шляхом мієлопоезу: 1) базофіли; 2) Т-лімфоцити; 3) плазмоцити; 4) моноцити; 5) еозинофіли; 6) нейтрофіли; 7) В-лімфоцити.

113. Виберіть формені елементи, які розвиваються шляхом лімфопоезу: 1) базофіли; 2) Т-лімфоцити; 3) плазмоцити; 4) моноцити; 5) еозинофіли; 6) нейтрофіли; 7) В-лімфоцити.

Волокнисті та скелетні сполучні тканини

114. Термiн "тканина" ввiв у науку: 1) Н. Грю; 2) М. Мальпiгi; 3) Р. Гук; 4) А. Левенгук; 5) В. Гарвей.

115. Яке з висловлювань про буру жирову тканину не вiрне? 1) бурий колiр обумовлений густою сiткою кровоносних судин; 2) при розщепленнi жиру в мiтохондрiях її клiтин утворюється мало АТФ i значна кiлькiсть енергiї видiляється у виглядi тепла; 3) жировi включення її клiтин представленi дрiбними краплями, якi оточенi мiтохондрiями; 4) служить енергетичним резервом протягом життя людини; 5) на вiдмiну вiд бiлої жирової тканини її клiтини мають меншi розмiри.

116. Яке з висловлювань про хрящову тканину неправильне? 1) складається з хондробластiв i хондроцитiв; 2) складає основну масу хрящiв; 3) розвивається з мезенхiми склеротома; 4) багата кровоносними судинами; 5) мiжклiтинна речовина її дуже щiльна.

117. Еозинофiли мають дiаметр... i виконують функцiю: 1) дiаметр 12-14 мкм; знешкодження бiлкiв вiдмерлих тканин. 2) дiаметр 11-12 мкм; забезпечують проникнiсть судин для форменних елементiв кровi; 3) дiаметр 1-12 мкм; основна функцiя фагоцитоз; 4) дiаметр 7-7,5 мкм; визначають напрямок кровотворення; 5) дiаметр 2-3 мкм; беруть учпсть у процесах згортання кровi.

118. Остеокласти це: 1)молодi клiтини кiсткової тканини; 2) гаверсовi системи (кiстковi пластинки розмiщенi навколо центрального, або гаверсового, каналу) ; 3) клiтини, якi руйнують старий хрящ та кiсткову тканину; 4) вставнi кiстковi пластинки; 5) мiсця внутрiшньохрящового скостенiння.

119. Лiмфопоез це: 1) розвиток лiмфоїдної тканини; 2) процес утворення лiмфи; 3) захворювання лiмфатичних вузлiв; 4) те ж саме, що й лейкоцитарна формула; 5) розвиток лiмфоцитiв.

120. Клiтинами що створюють кiсткову тканину називають: 1) остеокласти; 2) остеобласти; 3) остеоцити; 4) перiцити; 5) хондробласти.

121. Лейкоцитарна формула здорової людини має такий вигляд: 1) базофiли - 1-5%; еозинофiли - 15%; нейтрофiли - 20-30%; лiмфоцити - 25-35%; моноцити - 0,5-1%. 2) базофiли - 0,5-1%; еозинофiли - 30-50%; нейтрофiли - 5-8%; лiмфоцити - 50-60%; моноцити - 25-30%. 3) базофiли - 5-10%; еозинофiли - 3-5%; нейтрофiли - 50-60%; лiмфоцити - 5-8%; моноцити - 5-8%. 4) базофiли - 0,5-1%; еозинофiли - 3-5%; нейтрофiли - 50-60%; лiмфоцити - 25-35%; моноцити - 5-8%. 5) базофiли - 50-60%; еозинофiли - 3-5%; нейтрофiли - 5-15%; лiмфоцити - 25-35%; моноцити - 5-8%.

122. Якщо у власне сполучнiй тканинi багато клiтин i вiдносно небагато волокнистої мiжклiтинної речовини, то таку тканину називають: 1) щiльною сполучною тканиною; 2) пухкою сполучною тканиною; 3) ретикулярною тканиною; 4) щiльною неоформленою сполучною тканиною; 5) бурою жировою тканиною.

123. Якi з перелiчених тканин вiдносяться до сполучної тканини з бiльш вираженими трофiчними i захисними функцiями? 1) хрящова, кiсткова; 2) власне сполучна, лiмфа; 3) мезотелiй, ретикулярна тканина 4) кров, ендотелiй, ретикулярна тканина; 5) мезенхiма, волокнистий хрящ.

124. Найдревнiшими тканинами є: 1) м`язева i нервова; 2) епiтелiальна i сполучна; 3) сполучна i м`язева; 4) сполучна i нервова; 5) усi тканини виникли одночасно.

125. Кровотворення в ембрiогенезi вiдбувається в наступномупорядку в таких органах: 1) стiнцi жовткового мiшка, печiнцi, селезiнцi, кiстковому мозку; 2) печiнцi, кiстковому мозку, стiнцi жовткового мiшка, селезiнцi; 3) тимусi, стiнцi жовткового мiшка, кiстковому мозку; 4) стiнцi жовткового мiшка, кiстковому мозку, селезiнцi; 5) печiнцi, кiстковому мозку, селезiнцi.

126. Мiєлопоезом називається: 1) накопичення мiєлiну пiгментними клiтинами; 2) утворення пiгменту мiєлiну; 3) розвиток еритроцитiв, гранулоцитiв, моноцитiв, кров`яних пластинок 4) розвиток нервової тканини; 5) розвиток червоного кiсткового мозку.

127. Щільна оформлена еластична сполучна тканина у ссавців і людини утворює : 1) голосові зв`язки; 2) сухожилля; 3) сполучнотканинну основу шкіри; 4) макрофагічну систему; 5) суглобові поверхні.

128. Пучки колагенових волокон першого порядку (в щiльнiй оформленiй колагеновiй сполучнiй тканинi) оточенi прошарком пухкої неоформленої сполучної тканини, яка називається: 1) перитенонiєм; 2) перихондрiєм; 3) ендотенонiєм; 4) ендостом; 5) периостом.

129. Ріст трубчастих кісток в довжину здійснюється за рахунок: 1) ендохондріального скостеніння; 2) перихондріального скостеніння; 3) епіфізарної лінії; 4) остеокластів; 5) вставних пластинок.

130. Потрапивши у вогнище запалення, гістіоцити збільшуються в розмірах, стають багатоядерними і перетворюються в : 1) гепариноцити; 2) мегакаріобласти) 3) базофіли; 4) клітини Гортега; 5) макрофаги.

131. Основними клітинами пухкої неоформленої сполучної тканини є: 1) гістіоцити; 2) ліпоцити; 3) тучні клітини; 4) фібробласти; 5) гепариноцити та пігментні клітини.

132. Становлення i розвиток тканин в процесi iсторичного розвитку органiзмiв вивчає: 1) гiстофiзiологiя; 2) порiвняльна анатомiя; 3) порiвняльна гiстологiя; 4) еволюцiйна гiстологiя; 5) експериментальна гiстологiя.

133. Основними продуцентами волокнистої міжклітинної речовини (колагенових та еластичних волокон) є : 1) тканинні базофіли і гепариноцити; 2) ретикулоцити; 3) фіброцити; 4) фібробласти; 5) періцити.

134. Вся сполучна тканина, що знаходиться в серединi нервового пучка називається: 1) мiжвузловим сегментом; 2) епiневрiєм; 3) ендоневрiєм; 4) базальною мембраною; 5) периневральною вагiною.

135. Молоді еритроцити, що недавно надійшли в кров з червоного кісткового мозку називаються: 1) мегакаріоцити; 2) нормоцити; 3) тромбоцити; 4) нейтрофіли; 5) хондроцити; 6) остеоцити; 7) ретикулоцити; 8) епендимоцити.

136. Безпосередніми попередниками макрофагів сполучних тканин є: 1) моноцити, 2) фібробласти, 3) стовбурові клітини крові, 4) нейтрофіли, 5) еозинофіли, 6) базофіли; 7) Т-хелпери.

137. Вкажіть варіант відповіді, у якій фази запалення перечислено у правильному порядку: 1) фаза альтерації, фаза ексудації, фаза проліферації; 2) фаза альтерації, фаза проліферації, фаза ексудації; 3) фаза проліферації, фаза ексудації, фаза альтерації; 4) фаза поглинання, фаза синтезу секрету, фаза накопичення, фаза виведення секрету; 5) профаза, анафаза, метафаза, телофаза; 6) правильної відповіді немає.

138. Що зі сказаного не належить до функцій ретикулярних клітин? 1) опорна; 2) створюють мікрооточення для формених елементів, які розвиваються, щляхом транспорту до них поживних речовин та секреції цитокінів; 3) синтетична (утворюють міжклітинну речовину - ретикулярні волокна та аморфну речовину) ; 4) фагоцитарна; 5) термогенна.

139. Багатокрапельними ліпоцитами називаються: 1) клітини мезенхіми; 2) бокалоподібні клітини одношарового однорядного мікроворсинчастого епітелію; 3) клітини білої жирової тканини; 4) зрілі клітини кісткової тканини; 5) молоді клітини хрящової тканини;6) клітини бурої жирової тканини; 7) клітини білої жирової тканини; 8) молоді зернисті лейкоцити.

140. Де в організмі дорослої людини трапляється слизиста тканина? 1) у сполучнотканинній основі шкіри; 2) у сухожиллях і зв'язках; 3) лише в сухожиллях; 4) у печінці; 5) у щитоподібній залозі; 6) у мигдаликах; 7) у товстій кишці; 8) правильної відповіді немає.

141. Яка тканина з перелічених наявна у новонароджених, а у дорослих відсутня? 1) пігментна; 2) епітеліальна; 3) ретикулярна; 4) бура жирова; 5) біла жирова; 6) нервова; 7) пухка неоформлена волокниста; 8) кісткова.

142. Відсутність судин, здатність до безперервного росту, порівняно низький рівень метаболізму, міцність та еластичність характеризують: 1) кров; 2) лімфу; 3) пухку неоформлену сполучну тканину; 4) щільну оформлену колагенову сполучну тканину; 5) гіалінову хрящову тканину; 6) кісткову тканину; 7) усі перечислені тканини.

143. Фолькманівськими каналами називаються: 1) канали в середині гаверсових систем; 2) канали в середині остеонів; 3) канали по яких судини проникають з надкістя в кістку; 4) канали через які здійснюється живлення хряща; 5) пори в плазмолемі клітини; 6) правильної відповіді немає.

М’язова тканина

144. Характерною особливістю м'язових тканин є те, що: 1) їхні клітини та волокна мають витягнуту форму; 2) міофіламенти та міофібрили, які являють собою скоротливі структури м'язових клітин та волокон, розміщуються поздовжньо; 3) оскільки м'язова тканина потребує багато енергії, вона містить багато мітохондрій та трофічних включень; 4) деякі різновиди м'язової тканини містять міоглобін, що сприяє підвищенню окисних процесів; 5) добре розвинуті структури, які накопичують та виділяють Са; 6) у м'язових тканинах практично немає кровоносних судин та сполучної тканини.

145. Навіть, без вольового контролю скелетні м'язи постійно знаходяться у стані часткового скорочення, яке називається ……………………………….

146. Що зі сказаного про поперечносмугасту серцеву м'язову тканину неправильне: 1) складає ендокард; 2) складає більшу частину маси серця (міокард); 3) не піддається вольовому контролю; 4) складається з поперечнопосмугованих багатоядерних м'язових волокон, що мають веретеноподібну форму.

147. Для мезенхімного типу м'язової тканини характерно: 1) розвивається з мезенхіми; 2) розвивається з міотомів сомітів; 3) відсутність посмугованості; 4) поперечна смугастість; 5) утворює міокард; 6) утворює м'язи внутрішніх органів та судин.

148. Зовні м'яз одітий товстою оболонкою із відносно щільної сполучної тканини, яка називається ……………………….

149. З епімізію всередину м'яза входять сполучнотканинні перегородки, які тягнуться вглиб тканини і оточують пучки м'язових волокон; ці перегородки утворюють …………….. і також служать для проведення в м'яз лімфатичних судин та нервів. …………………..

150. Від перимізію, у свою чергу, відходять тонкі прошарки (пластинки) сполучної тканини, яка містить окремі фібробласти, невелику кількість аморфної міжклітинної речовини та окремі колагенові волокна, вони утворюють сітку між усіма м'язовими волокнами, яка називається ……………………………

151. М'яз може закінчуватися біля сухожилля, прикріплюватися …………………..волокнами до кістки чи до хряща.

152. Темні смуги на поперечнопосмугованих м'язових волокнах називаються: 1) ендомізій; 2) анізотропні диски; 3) перимізій; 4) ізотропні диски; 5) Z-лінії; 6) А-диски; 7) мезофрагма; 8) І-диски.

153. Через центр Н-зони саркомера проходить……………………………….

154. У м'язових волокнах виділяють міосимпластичну частину, яка обмежена сарколемою та …………………………………….

155. Зовні м'язове волокно покрите плазматичною мембраною, яка називається ……………………………

156. Проведення імпульсів в середину волокна здійснюється за допомогою ……………………….

157. Кінцеві ділянки Т-трубочок поперечнопосмугованих скелетних м`язових волокон заходять у проміжки між цистернами ендоплазматичної сітки і утворюють з ними особливі структури, що називаються …………………………………………

158. Міофібрили розподілені по перерізу поперечнопосмугованого скелетного волокна нерівномірно - вони зібрані у групи, які отримали назву ………………………………………….

159. Елементарними скоротливими одиницями поперечносмугастих м'язів є ………………….. Це ділянки міофібрил між парами сусідніх ……………………

160. Саркомер являє собою систему розміщених у певному порядку білкових ниток ………………………….

161. Саркомер являє собою систему розміщених у певному порядку білкових ниток (міофіламентів). Ці міофіламенти бувають двох типів: тонкі (………………) і товсті (……………….).

162. Головка і частина хвостової ділянки міозинової молекули, яка примикає до неї, довжиною 60 нм утворюють компонент, який називають ………………………………………………….

163. Ділянка міозинової молекули, довжиною 90 нм, називається …………………………………….

164. Ізотропні диски складені ……………. філаментами.

165. Крім скоротливого білка актину актинові міофіламенти містять два регуляторні білки - ………………………………………

166. Що зі сказаного про Z-лінію неправильне: 1) являє собою складну тривимірну сітку, складену із Z-філаментів; 2) молекули тропоміозину, які мають вигляд ниток, з'єднуються в районі Z-лінії; 3) являє собою складну тривимірну структуру, складену із міозинових міофіламентів; 4) є місцем з'єднаня сусідніх саркомерів.

167. Актин тонких міофіламентів може бути "відчинений" лише ………….., які звільняються з порожнини ендоплазматичної сітки, при поширенні імпульсу по …………….

168. У м'язах, які зазнають тривалих тонічних навантажень, переважають: 1) білі волокна; 2) червоні волокна; 3) проміжні волокна; 4) правильної відповіді немає.

169. У м'язах, які виконують швидкі рухи, переважають: 1) білі волокна; 2) червоні волокна; 3) проміжні волокна; 4) правильної відповіді немає.

170. Вважається, що після першого року життя подальший ріст м'язів повністю обумовлюється потовщенням окремих волокон (переважно білих), тобто являє собою …………………, а не гіперплазію.

171. Серцева м'язова тканина складається з окремих клітин, які називаються …………………….., сполучених між собою за допомогою …………………………………..

172. Кардіоміоцити поділяються на три типи: робочі, ………………, секреторні.

173. Кардіоміоцити поділяються на три типи: робочі, провідні, ………………………..

174. Т-трубочки кардіоміоцитів широкі, містять компоненти базальної мембрани і разом із елементами саркоплазматичної сітки утворюють …………., які розміщені в ділянці Z-ліній.

175. Т-трубочки кардіоміоцитів широкі, містять компоненти базальної мембрани і разом із елементами саркоплазматичної сітки утворюють діади, які розміщені в ділянці ………….

176. Міоцити міокарда міцно з'єднуються один з одним за допомогою …………………., завдяки чому й утворюють єдину сітку.

177. Що зі сказаного про гладеньку м'язову тканину неправильне: 1) скорочується порівняно повільно, але здатна забезпечувати тривале тонічне скорочення; 2) саркоплазматична сітка розвинута краще, ніж в поперечносмугастих м'язах; 3) складається з гладких міоцитів; 4) її клітини веретеноподібні, довжина коливається від 20 - 1000 мкм, а ширина - від 2 до 20 мкм; 5) гладенькі міоцити можуть скорочуватися на .....% своєї довжини.

178. Гладенькі міоцити можуть скорочуватися на …….. своєї довжини.

179. У гаденьких міоцитах тонкі філаменти переважають над товстими як за кількістю, так і за об'ємом. Крім м'язового актину в них наявний також ………………….актин.

180. Кінці актинових міофіламентів гладеньких міоцитів прикріплені не до Z-ліній, а до особливих утворів, які називаються ……………………………………

181. Для скорочення гладеньких міоцитів також необхідні іони Са, які виділяються саркоплазматичною сіткою та …………………………………..

182. Здатністю генерувати і проводити електричні імпульси характеризуються: 1) однаковою мірою усі міоцити серця; 2) ендокринні кардіоміоцити; 3) волокна Пуркіньє; 4) робочі кардіоміоцити; 5) правильної відповіді немає.

183. Z-пластинки вiдсутнi: 1) у волокнах поперечносмугастих селетних м`язiв; 2) у волокнах поперечносмугастих серцевих м`язiв; 3) у волокнах поперечносмугастих м`язiв; 4) в мiоцитах гладеньких м`язiв; 5) всi вiдповiдi правильнi.

184. Саркомером називається: 1) зовнiшня спосполучнотканинна оболонка м`яза; 2) сполучнотканинна перегородка, що вiдходить вiд епiмiзiю i оточує окремi пучки м`язевих волокон; 3) окремий пучок поперечносмугастих м`язевих волокон; 4) дiлянка молекули скоротливого бiлка мiозину. 5) дiлянка мiофiбрили мiж парою сусiднiх Z-лiнiй.

185. Поперечносмугастi м`язевi волокна розмiщенi поздовжньо i оточенi (кожне) тонким прошарком сполучної тканини, що називається: 1) ендомiзiєм; 2) епiмiзiєм; 3) перимiзiєм; 4) ендотенонiєм; 5) перитенонiєм.

186. У скороченнi поперечносмугастих м`язевих волокон берутьучасть бiлки: 1) мiозин, гемоглобiн, альбумiни; 2) мiозин, актин, тропомiозин, тропонiн; 3) альбумiни, гама-глобулiни, бета-глобулiни; 4) фiбриноген, актин, мiозин, лiпопроте·ди; 5) актин, мiозин, фiбрин.

187. Сарколема поперечносмугастого м`язового волокна через рiвнi промiжки вп`ячується у виглядi трубочок в саркоплазму, утворюючи: 1) саркомери; 2) Z-пластинки; 3) мiофiламенти 4) Т-систему. 5) Н-зону в серединi анiзотропних дискiв.

188. Що зі сказаного про серцеву м'язову тканину правильне? 1) складає більшу частину маси серця (міокард) ; 2) її клітини з'єднуються між собою за допомогою вставних дисків; 3) наявна у стінці легеневої вени;4) наявна у стінці верхньої порожнистої вени; 5) піддається вольовому контролю; 6) не піддається вольовому контролю; 7) містить волокна Пуркіньє.

189. Вставними дисками з'єднані між собою: 1) гладенької м'язової тканини; 2) волокна поперечнопосмугованої скелетної м'язової тканини; 3) міоцити серцевої м'язової тканини; 4) фібробласти щільної оформленої сполучної тканини;5) нейрони; 6) остеоцити компактної кісткової тканини.

190. Актинові філаменти сусідніх саркомерів сполучаються між собою: 1) в зоні перекриття А-диска; 2) в зоні перекриття І-диска; 3) в Т-системах; 4) в районі Z-ліній; 5) в районі Н-зони; 6) в районі М-лінії; 7) правильної відповіді немає.

191. Проведення нервових імпульсів в середину поперечнопосмугованого м'язового волокна здійснюється за допомогою: 1) дендритів; 2) аксонів; 3) Z-ліній; 4) фолькманівських каналів; 5) Т-систем; 6) гаверсових каналів; 7) нейрофібрил.

Нервова тканина

192. Найбільшими клітинами нейроглії є ………………………..

193. Що зі сказаного про астроцити неправильне: 1) мають численні радіальні відростки; 2) на кінцях їхніх відростків є пластинчасті розширення - ніжки, які з'єднуються одне з одним у вигляді мембран і оточують судини або нейрони; 3) до складу їхніх плазмолем входить мієлін; 4) поділяються на протоплазматичні та фібрилярні; 5) поділяються на хороїдні та таніцити; 6) вистилають спинномозковий канал.

194. Протоплазматичні астроцити трапляються переважно у ……………. речовині головного і спинного мозку.

195. Фібрилярні астроцити трапляються переважно у ………….. речовині головного і спинного мозку.

196. Про які гліоцити сказано, що їхні відростки заповнюють простір між тілами й відростками нейронів і утворюють густку сітку, в якій лежать нейрони; відростки цих гліоцитів підходять до кровоносних судин і утворюють граничні гліальні периваскулярні мембрани (таким чином вони відділяють нейрони ЦНС від крові та здійснюють трофічну функцію): 1) таніцити; 2) хороїдні епендимоцити; 3) клітини Гортега; 4) шванівські клітини; 5) волокнисті астроцити; 6) олігодендроцити.

197. Як називаються клітини, що беруть участь в утворенні нервових волокон, ізолюючи відростки нейронів; до складу плазмолем цих клітин входить мієлін: 1) перикаріони; 2) фіброцити; 3) клітини Гортега; 4) лемоцити; 5) астроцити; 6) епендимоцити; 7) шванівські клітини.

198. Як називаються видовжені зірчасті, з короткими розгалуженими відростками клітини нервової тканини, які розміщуються уздовж капілярів в ЦНС, виконують захисну функцію, а при захворюванні на СНІД розносять ВІЛ по ЦНС? 1) нейрони; 2) лемоцити; 3) мікрогліоцити; 4) олігодендроцити; 5) протоплазматичні астроцити; 6) фібрилярні астроцити; 7) хороїдні епендимоцити; 8) таніцити.

199. Складовими частинами нервових волокон обох типів є …………………., який оточений плазмолемою шванівських клітин.

200. Утворюються безмієлінові нервові волокна шляхом занурення осьового циліндра в плазмолему шванівської клітини, яка (плазмолема) при цьому прогинається і оточує відросток нейрона, утворюючи у місці його занурення подвійну складку, яка називається ……………………………..

201. Волокном кабельного типу називають: 1) колагенові волокна; 2) мієлінові волокна; 3) безмієлінові волокна; 4) нейрофібрили; 5) ретикулярні волокна.

202. Периферична зона мієлінового волокна, яка містить ядро та цитоплазму шванівської клітини називається ………………………

203. Що зі сказаного про мієлінове нервове волокно неправильне? 1) швидкість проходження нервового імпульсу по них вища, ніж по безмієлінових; 2) при їх формуванні шванівська клітина утворює довгий мезаксон, який багатократно обмотується навколо одного аксона, що занурюється в неї; 3) центральний циліндр може бути оточений десятками мієлінових пластинок; 4) може мати у своєму складі 7-20 осьових циліндрів; 5) на ньому простежуються перехвати Ранв'є.

204. Пресинаптичне ущільнення наявне: 1) на внутрішньому боці пресинаптичної мембрани; 2) на зовнішньому боці пресинаптичної мембрани; 3) у синаптичній щілині.

205. Глікопротеїнові інтрасинаптичні філаменти (товщиною 5 нм) належать до ………………………. і забезпечують адгезивні зв'язки пре- та постсинаптичної мембран і спрямовану дифузію ………………………….

206. Пресинаптична і постсинаптична мембрани в синапсах з електричною передачею розділені вузькою синаптичною щілиною (ширина 2 - 4 нм). Ця щілина пронизана ……………………... Це трубочки, утворені білковими молекулами, через які дрібні молекули та іони можуть транспортуватися з однієї клітини в іншу.

207. Мотонейрон разом з м'язовими волокнами, які він іннервує складають …………………….

208. Колби Краузе це: 1) терморецептори; 2) фоторецептори; 3) хеморецептори; 4) механорецептори; 5) правильної відповіді немає.

209. Тільця Догеля це: 1) терморецептори; 2) фоторецептори; 3) хеморецептори; 4) механорецептори; 5) барорецептори; 6) правильної відповіді немає.

210. Що зі сказаного про тільця Фатер-Пачіні правильне? 1) трапляються в сполучній тканині внутрішніх органів та шкіри; 2) це хеморецептори; 3) сприймають тиск та вібрацію; 4) складаються із внутрішньої та зовнішньої колб.

211. Нервова тканина є провідною тканиною нервової системи. Вона вважається найдосконалішою формою організації живої речовини на нашій планеті. Вона складається з клітин двох типів: ……………….., які здатні продукувати та проводити нервовий імпульс та ……………….. (клітин нейроглії), які виконують допоміжні функції: опорну, трофічну, ізоляційну, захисну.

212. Клітини нейроглії виконують такі функції: 1) опорну; 2) проведення збудження; 3) трофічну; 4) кровотворну; 5) ізоляційну; 6) захисну;

213. Сукупність гліоцитів утворює …………………………

214. Нейрони та макроглія є похідними нейрального зачатка, а мікрогліоцити розвиваються з …………………………….

215. Тільце Бара трапляється в нейронах: 1) усіх людей, незалежно від статі; 2) чоловіків; 3) жінок; 4) в нейронах його немає, воно характерне для нейтрофілів жінок.

216. Та частина нейрона, в якій знаходиться ядро та найважливіші органоїди називається тіло, або ………………………….

217. Тигроїдна речовина це: 1) гетерохроматин; 2) еухроматин; 3) елементи комплексу Гольджі; 4) цистерни грЕПС; 5) лізосоми.

218. Короткі відростки нейронів, що деревоподібно галузяться називаються ……………………

219. Довгий відросток нейрона, по якому імпульс іде від тіла клітини називається …………………….

220. Короткі відростки нейронів проводять імпульс до тіла нейрона і отримують сигнали від інших нейронів (через численні аксо-дендритні синапси). Ці синапси розміщені в ділянках …………………………

221. Що зі сказаного про аксони нейронів людини неправильне: 1) проводять імпульс до тіла нейрона і отримують сигнали від інших нейронів; 2) є місцем утворення дендритних шипиків; 3) по них імпульс іде від тіла клітини; 4) мають довжину від 1 мм - до 1,5 м; 5) містять до 99% цитоплазми нейрона; 6) відходить від потовщеної ділянки перикаріону, яка називається аксонний горбик; 7) деревоподібно розгалужуються.

222. Аксон може утворювати ……………………. (відгалуження, що відходять від нього під кутом 90 градусів).

223. На кінці аксон часто розпадається на кущик тоненьких гілочок, які називаються ……………………………….

224. Переміщення по аксону різних речовин та органел називають ……………………….

225. Речовини переносяться в цистернах аЕПС та міхурцях, які переміщуються вздовж аксона завдяки взаємодії з мікротрубочками цитоскелету; виділяють ……………………транспорт (з тіла по аксону) і ………………….. (з аксона в тіло).

226. Нейрони з одним відростком, які у ссавців і людини не трапляються, називаються ………………………….

227. Нейрони, від перикаріону яких відходить один відросток, який незабаром ділиться на аксон та дендрит, називаються ……………………………………

228. Нейрони, що мають три і більше відростки, серед яких є один аксон, а решта - дендрити, називаються ………………………………………

229. Холінергічними називаються нейрони у яких в якості медіатора для передачі збудження використовується: 1) ацетилхолін; 2) норадреналін; 3) дофамін.

230. Адренергічними називаються нейрони у яких в якості медіатора для передачі збудження використовується: 1) ацетилхолін; 2) норадреналін; 3) дофамін.

231. Холінергічними називаються нейрони у яких в якості медіатора для передачі збудження використовується: 1) ацетилхолін; 2) норадреналін; 3) дофамін.

232. У ділянках судинних сплетінь, де утворюється спинномозкова рідина, знаходяться ……………….. епендимоцити.

233. Cпеціалізовані епендимоцити, які знаходяться в латеральних ділянках стінки ІІІ-го шлуночка, інфундибулярної кишені та серединного підняття, поглинають речовини із спинномозкової рідини і транспортують їх у просвіт судин, називаютьтся ……………….

234. Що зі сказаного про хороїдні епендимоцити правильне: 1) знаходяться в ділянках судинних сплетінь; 2) входять до складу гематолікворного бар'єру між кров'ю і спинномозковою рідиною, через який відбувається ультрафільтрація крові, що призводить до утворення спинномозкової рідини; 3) знаходяться в латеральних ділянках стінки ІІІ-го шлуночка, інфундибулярної кишені та серединного підняття$ 4) їхні ніжки, переплітаючись, утворюють базальний лабіринт; 5) від їх базальної поверхні відходить довгий відросток, який закінчується на кровоносному капілярі, утворюючи розширення у вигляді пластинки; 6) поглинають речовини із спинномозкової рідини і транспортують їх у просвіт судин.

235. Що зі сказаного про таніцити правильне: 1) знаходяться в ділянках судинних сплетінь; 2) входять до складу гематолікворного бар'єру між кров'ю і спинномозковою рідиною, через який відбувається ультрафільтрація крові, що призводить до утворення спинномозкової рідини; 3) знаходяться в латеральних ділянках стінки ІІІ-го шлуночка, інфундибулярної кишені та серединного підняття$ 4) їхні ніжки, переплітаючись, утворюють базальний лабіринт; 5) від їх базальної поверхні відходить довгий відросток, який закінчується на кровоносному капілярі, утворюючи розширення у вигляді пластинки; 6) поглинають речовини із спинномозкової рідини і транспортують їх у просвіт судин.

236. Проведення нервових імпульсів в середину поперечнопосмугованого м'язового волокна здійснюється за допомогою: 1) дендритів; 2) аксонів; 3) Z-ліній; 4) фолькманівських каналів; 5) Т-систем; 6) гаверсових каналів; 7) нейрофібрил.

237. Найдревнішим видом макроглії є: 1) клітини Гортега; 2) нейрони; 3) епендимоцити; 4) фіброцити; 5) фібрилярні астроцити; 6) протоплазматичні астроцити; 7) шванівські клітини; 8) олігодендроцити.

238. Вся сполучна тканина, що знаходиться в серединi нервового пучка називається: 1) мiжвузловим сегментом; 2) епiневрiєм; 3) ендоневрiєм; 4) базальною мембраною; 5) периневральною вагiною.

239. Нервово-м`язеві веретена є: 1) терморецепторами і фоторецепторами; 2) механорецепторами; 3) барорецепторами; 4) механорецепторами і ефекторами; 5) ефекторами.

240. До некапсульованих нервових закiнчень вiдносять: 1) тiльця Фатер-Пачiнi; 2) кiнцевi колби Краузе; 3) генiтальнi тiльця; 4) диски Меркеля;5) тiльця Догеля.

241. Швидкість проходження нервового імпульса по мієліновому нерововому волокну становить : 1) 10 км/сек; 2) 120 м/сек; 3) 120 км/сек; 4) 135 м/хв 5) 200 м/хв.

Якщо шванiвська клiтина обвиває мезаксоном один вiдросток нервової клiтини, утворюючи навколо нього багато виткiв, то таке нервове волокно називається: 1) перехватом Ранв`є; 2) епiневрiєм; 3) безмiєлiновим

Поиск по сайту: