Методи організації поліспастів при наведенні

Способи кріплення мотузок

Вибір способу кріплення мотузок при організації переправ залежить від наступних основних факторів:

- виду опори, до якої буде кріпитися мотузка;

- обладнання етапу (суддівські карабіни, петлі, перила самостраховки і т.п.);

- вибору організації поліспасту та виду закріплення переправи на тому березі, звідки організовується поліспаст;

- довжини мотузки (чи буде достатньо мотузки, щоб організувати той чи інший спосіб кріплення).

Способи кріплення мотузок при організації переправ умовно можна розділити на три групи:

перша група – способи, які використовуються при кріпленні, коли опорами є дерева (способи № 2, 3, 4, 5);

друга група – способи, які використовуються при кріпленні, коли опорами є карабіни (гаки) (способи № 6. 7, 8);

третя група – способи, які можна використовувати при кріпленні і за дерева, і за карабіни (гаки) (способи № 1, 7*,8*).

* – значок означає що дані вузли, які відносяться до другої групи, можна використовувати і при кріпленні за опору дерево, за умови організації командою додатково окремої петлі (з основної мотузки), закріпленої навколо дерева із встібнутим в неї карабіном.

В залежності від того, з якої сторони кріпиться навісна переправа та який використовується метод поліспасту, способи можна розділити на:

- кріплення з висхідного берега – спосіб № 6;

- кріплення з цільового берега – способи № 2,3,4,7,8;

- кріплення з цільового і висхідного берегів – способи № 1,5.

Спосіб №1

На кінці мотузки в'яжеться петля, в яку встібається карабін, і яка потім обводиться навколо дерева або продівається через заглушений суддівський карабін (надалі ЗСК) і кріпиться за мотузку, утворюючи зашморг ("карабінну удавку").

Переваги:

- швидко кріпиться і легко висмикується при знятті переправи з цільового берега;

- використовується мінімум довжини мотузки.

Недоліки:

- неможливо зняти кріплення, не послабивши переправу з висхідного берега;

- іноді, при застосуванні з висхідного берега, вузол петлі проскакує через ЗСК, не даючи можливості висмикнути мотузку (тобто потребує додаткового пристрою, який би унеможливив таке проскакування).

Спосіб №2

Кріплення за допомогою вузла "штик".

Переваги:

- швидко в'яжеться;

- при одинарному витку навколо дерева використовується небагато мотузки;

- не потребує додаткової фіксації кінця мотузки карабіном.

Недоліки:

- часто перших дві петлі затягуються, що не дає можливості його розв'язати при натягнутій переправі (щоб цього не сталося рекомендується робити не один, а декілька обертів навколо дерева, а в перші петлі вставляти карабін або паличку);

- використовується, як правило, лише коли опора дерево.

Спосіб №3

Кріплення за допомогою обмоточних петель, яких повинно бути не менше двох, і які охоплюють як дерево, так і мотузку, що йде з висхідного берега, і закінчується контрольним вузлом і фіксуючим карабіном.

Переваги:

- легко в'яжеться;

- легко розв'язується, навіть при сильно натягнутій переправі.

Недоліки:

- досить довго в'яжеться (особливо коли товста опора);

- для в'язання використовується велика довжина мотузки;

- не кріпиться за карабіни (гаки).

Спосіб №4

Кріплення здійснюється за допомогою напівобмоточного, контрольного з петлею ("бантиком") і фіксуючого карабіна.

Переваги:

- досить швидко в'яжеться;

- при знятті, легко розв'язується висмикнувши петлю.

Недоліки:

- використовується лише при кріпленні за умови що опора дерево;

- потребує досить багато мотузки.

Спосіб №5

Кріплення "карабінною удавкою" з додатковою петлею ("самоскид"), яку піддівають під основну мотузку.

Переваги:

- досить швидко в'яжеться;

- дає можливість послабити переправу при сильній натяжці, висмикнувши петлю ("самоскид").

Недоліки:

- використовується лише при кріпленні коли опора дерево;

- саморозслабляється, якщо переправа недостатньо сильно натягнута;

- використовується за умови, що кора дерев не має глибоких заглиблень.

Спосіб №6

Спосіб кріплення закільцьованої переправи.

При такому кріпленні обидва кінця мотузки переправи повинні знаходитись на цільовому березі. При цьому один кінець кріпиться, а іншим організовується поліспаст для наведення переправи.

Переваги:

- дає можливість легко зняти мотузку з цільового берега;

- дає можливість додатково підтягувати одну з гілок мотузки з висхідного берега (1).

Недоліки:

- використовується переважно з висхідного берега і лише при закільцьованій переправі.

Спосіб №7

Кріплення за допомогою швартовочного вузла з фіксуючим карабіном.

Переваги:

- легко розв'язується навіть при неослабленій переправі.

Недоліки:

- досить довго в'яжеться;

- якщо опорою є дерево – при закріпленні необхідна додаткова петля навколо дерева.

Спосіб №8

Кріплення за допомогою контрольного з петлею ("бантиком") і фіксуючого карабіна.

Переваги:

- швидко в'яжеться;

- використовується небагато мотузки;

- можна розв'язувати при натягнутій переправі.

Недоліки:

- важко розв'язати при сильно натягнутій переправі;

- потрібна додаткова петля при кріпленні за дерево.

Методи організації поліспастів при наведенні

Навісних переправ

Метод №1

Організація поліспасту здійснюється перильною мотузкою через дерево і схоплюючою петлею з карабіном на перильній мотузці (2), які виконують функцію додаткової точки опори.

Перед організацією поліспасту необхідно зав'язати вузол (1) (як правило серединний провідник) на певній відстані від опори з таким розрахунком, щоб при натягуванні цей вузол обійшов навколо дерева і щоб його можна було закріпити карабіном за перильну мотузку. Переважно організовується одне плече поліспасту, але при необхідності можна організувати і більше (2). Такий метод, як правило, використовується для наведення переправ довжиною до 25-30 метрів.

Переваги:

- простий в організації;

- не потребує додаткового обладнання.

Недоліки:

- потрібно чітко розрахувати на якій відстані від опори в'язати вузол, адже при близько зав'язаному вузлі – переправа буде легко натягнута, а далеко зав'язаний вузол не обійде навколо опори і перила неможливо буде закріпити;

- необхідно враховувати, що при знятті переправи, її кріплення необхідно розв'язати на цільовому березі, і це кріплення повинно розв'язуватись при досить сильному навантаженні.

Метод №2

Організація поліспасту здійснюється перильною мотузкою через опору дерево.

На мотузці на певній відстані від опори в'яжеться напівсхоплюючий вузол, в який вставляється карабін "на ребро" (1). Далі мотузка обводиться навколо опори і встібується в ковзаючий карабін (2), який знаходиться перед карабіном, що зафіксований "на ребро" (виконує функцію опори для ковзаючого карабіну). Команда організовує поліспаст, натягує переправу, заводить мотузку за дерево і протягує одну або декілька петель (3) між перильною мотузкою і деревом (чим краще натягнута переправа, тим більше мотузка перетисне петлі). Далі слід повернути мотузку в сторону, з якої її заводили, зав’язати провідник і зафіксувати його карабіном на перильну мотузку перед ковзаючим карабіном (4).

Ефективний при наведенні переправ до 25-30 метрів.

Переваги:

- простий в організації, не потребує додаткового обладнання;

- дає можливість ослабити переправу на висхідному березі, знаходячись на цільовому;

- дозволяє кріпити кінець перильної мотузки на цільовому березі будь-яким правильним способом.

Недоліки:

- організовується за умови, що опорою є дерево;

- потрібно слідкувати, щоб петлі, які заводяться між перильною мотузкою і деревом, не попадали в заглиблення кори, інакше переправа саморозслабиться;

- часто губиться ковзаючий карабін при знятті переправи;

- може саморозслабитись при не сильно наведеній переправі.

Метод №3

Організація поліспасту здійснюється через опору дерево. При цьому використовуються дві схоплюючих петлі з карабіном.

Один схоплюючий (1) використовується як точка опори, через яку роблять плече поліспасту, а другий схоплюючий (2) – як фіксуючий (чим менший діаметр дерева, тим коротшою повинна бути довжина фіксуючого).

Після того, як перильну мотузку натягнуто і зафіксовано фіксуючим (2) схоплюючим, в’яжуть петлю (3) і фіксують її карабіном за перила "карабінна удавка". А потім цим самим поліспастом підтягують переправу, щоб звільнити і зняти фіксуючий схоплюючий.

Переваги:

- дозволяє наводити переправу на обмеженому майданчику для роботи;

- не потребує додаткового обладнання.

Недоліки:

- фіксуючий схоплюючий важко знімати після фіксації переправи, іноді доводиться його різати;

- довжину фіксуючого потрібно регулювати залежно від діаметра дерева.

Метод №4

Наведення переправи здійснюється окремим поліспастом із застосуванням блоків (1), схоплюючої петлі (2), яка підстраховується жумаром (3). Перила навісної переправи кріпляться петлею з карабіном (4) ("карабінна удавка"), для кріплення поліспасту потрібна додаткова петля (5). Цю ж функцію можуть виконувати суддівські петлі чи заглушені суддівські карабіни (гаки).

Переваги:

- метод ефективний для наведення переправ різної довжини;

- можна використовувати для наведення через опори як дерева, так і карабіни (гаки).

Недоліки:

- потрібна окрема мотузка на поліспаст;

- на цільовому березі кінець перильної мотузки потрібно кріпити таким способом, щоб навіть при сильно натягнутій переправі, її можна було б розв’язати.

Метод №5

Схожий із методом №4. Поліспаст робиться окремим кінцем мотузки через карабіни (1) або за допомогою блоків, як і в методі №4. Однак, додатково застосовується ще фіксуючий схоплюючий (2) на випадок, якщо потрібно декілька разів пересувати поліспаст.

Переваги:

- такі ж, як і в методі №4;

- фіксуюча петля дозволяє працювати на обмежених майданчиках для наведення.

Недоліки:

- такі ж, як і в методі №4.

Метод №6

Використовується при наведенні переправ з цільового берега однією людиною. Застосовується, як правило, при наведенні крутопохилих переправ довжиною до 30 м. Переправа наводиться перильною мотузкою за допомогою кількох карабінів (1), один з яких зафіксований напівсхоплюючим (2) на перильній мотузці на певній відстані від опори. Через ці карабіни робиться кілька плечей поліспасту, за допомогою якого і натягується переправа. Після того як переправа натягнута, її жорстко фіксують штиком та петлею з карабіном.

Переваги:

- швидко наводиться;

- легко знімається.

Недоліки:

- переправа натягується однією людиною, що не дає можливості її сильно натягнути;

- при наведенні через дерево потрібна додаткова петля;

- потребує значної відстані від опори для в’язання напівсхоплюючого вузла (2).

Метод №7

Фактично, аналог методу №6, лише з тією різницею, що наводиться здвоєною закільцьованою мотузкою. На висхідному березі використовують спосіб кріплення №6.

Переваги:

- ті, що і в методі №6;

- подвійна мотузка менше провисає;

- одну із гілок мотузки можна підтягувати всією командою з висхідного берега (показано в способі кріплення №6).

Недоліки:

- ті, що і в методі №6.

Метод №8

Використовується при наведенні переправ з цільового берега, як одинарною, так і здвоєною закільцьованою мотузкою. Наведення здійснюється однією людиною. Для здвоєної мотузки, з висхідного берега використовують спосіб кріплення №6. Застосовується найчастіше для наведення переправ до 30 м. На малюнку показаний метод для здвоєної мотузки.

В основі цього методу лежить карабінне гальмо (вузол Гарда) (1), яке служить як фіксуючий пристрій, і схоплююча петля з карабіном (2) як додаткова точка опори для організації плеча поліспасту. Карабінне гальмо дозволяє при необхідності фіксувати переправу і пересувати схоплюючу петлю. Інший кінець мотузки (3) повинен бути закріплений будь-яким правильним вузлом, який можна розв’язати при навантаженні (найчастіше використовується "швартовочний").

Після того як переправа натягнута, її фіксують вузлом з карабіном, а схоплюючу петлю знімають.

Переваги:

- не потребує великої площі для наведення;

- здвоєна мотузка менше провисає;

- можна підтягувати одну із гілок мотузки з висхідного берега іншими учасниками команди.

Недоліки:

- важко розслабити карабінне гальмо при знятті переправи;

- при натягуванні переправи виникає досить сильне тертя в карабінному гальмі;

- при натягуванні переправи через опору дерево необхідна додаткова петля.

У випадках, якщо це дозволяється умовами змагань, при організації поліспастів, рекомендується на основній мотузці схоплюючі вузли підстраховувати від проковзування технічними засобами типу жумара (показано у методі №4). Крім того, знову ж, якщо це не забороняється умовами, функції схоплюючих петель (вузлів) можуть виконувати технічні засоби типу самохватів, шантів та інших, дозволених технічною комісією змагань.

Так як способи кріплення і методи організації та наведення навісних переправ тісно між собою пов'язані, пропонуються варіанти їх сумісності у вигляді схеми.

Автор розуміє, що деякі положення цієї роботи можуть бути спірними. Не заперечую, що не всі способи кріплення і методи організації поліспастів ввійшли в дану розробку, що деякі назви способів кріплення і методів наведення не співпадають з назвами, які вживаються командами інших регіонів. Але вважаю головним появу такого матеріалу та можливість практичного його використання. З вдячністю прийму всі зауваження і пропозиції по покращенню та доповненню змісту даної роботи.

Поиск по сайту: