10. Лучинский Н.Ф. Правила патроната над тюремными выпущенниками. — С-П., 1912.
11. Малинин Ф.Н. Роль общества в борьбе с преступностью. Тюремный патронат. — С-П., 1906. Вып. 1.
12. Мокринский С.П. Наказание, его цели и предположения. М., 1902.
13. Полюмбицкий А. Джон Говард и состояние тюрем в Европе в конце ХУШ столетия / Юридические записки. — 1862.
14. Пенітенціарна ідея. Радов Г.О. Киів –1997.
15. Полюмбицкий А. О происхождении и распространении пенитенциарной системы в. 4 кн. — К., 1928.
16. Познышев С.В. Очерки тюрмоведения. — М., 1915.
17. Познышев С.В. Основы пенитенциарной науки. — М., 1923.
18. Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. Українсько – Американське бюро захисту прав людини, Амстердам – Київ – 1996.
19. Слиозберг Г.Б. Говард. Его жизнь и общественно-филантропическая деятельность. — С-П., 1891.
20. Советское исправительно-трудовое право. Общая часть. Учебник. Рязань. 1987 г.
21. Советское исправительно-трудовое право. Особенная часть. Учебник. Рязань. 1987 г.
22. Современная тюрьма и её влияние / Под ред. П.И. Люблинского. — С-П., 1913.
23. Стручков. Курс исправительно-трудового права. Проблемы общей части. Учебник. М.1984.
24. Стручков. Курс исправительно-трудового права. Проблемы особенной части. Учебник. М. 1985.
25. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Т. 2. С.-Пб., 1902.
26. Тальберг Д.Г. Исторический очерк тюремной реформы и современные системы европейских тюрем. — Киев, 1875.
27. Тальберг Д.Г. Тюремная литература или Тюрьмоведение. — Москва, 1876.
28. Труды Пенитенциарной комиссии С-Петербургского юридического общества / Под ред. И.Я.Фойницкого. — С-П., 1890.
29. Фойницкий И.Я. Тюремная реформа и тюрьмоведение / Гражданское и уголовное право. — 1874. Январь и февраль.
30. Фойницкий И.Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением. — С-П., 1889.
31. Фредрик Н.П. Мнение о сочинении, озаглавленном Беккария о преступлениях и наказаниях в сравнении с главою X наказа Екатерины II и с современными русскими законами. — С-П., 1880.
32. Чистяков М. О нравственно-исправительных заведениях в Гамбурге, Бельгии, Франции и Швейцарии // Журнал Министерства народного просвещения. — С-П., 1866.
33. Ядринцев Н.М. Русская община в тюрьме и в ссылке. — С-П., 1872.
Питання для самоконтролю:
1. Завдання вивчення навчальної дисципліни «Теорія пенітенціарії».
2. Система навчальної дисципліни «Теорія пенітенціарії».
3. Що повинні знати курсанти в процесі вивчення навчальної дисципліни «Теорія пенітенціарії».
4. Що повинні вміти курсанти у процесі вивчення навчальної дисципліни «Теорія пенітенціарії».
5. Пенітенціарна ідея як філософсько-світоглядна цінність.
6. Суспільно-політичне значення розповсюдження пенітенціарної ідеї у суспільстві.
7. Пенітенціарна ідея як головний орієнтир на шляху до досягнення головної мети діяльності кримінально-виконавчої системи — виправлення злочинців.
8. Значення пенітенціарної ідеї для особистості й ефективності професійної діяльності представників пенітенціарного персоналу.
9. Постулати християнської релігії про зміст і характер відношення християн до тих, хто став на шлях злочину та пороку.
10. Умови перебування в’язнів у в'язницях Англії, Франції, Іспанії, Голландії, Німеччини, Данії, Швеції, Росії і Польщі у ХУІІ-ХІХ століттях.
11. Поява філантропічного ставлення до в'язниць наприкінці XVIII століття, особливо в Англії, завдяки працям і впливу таких діячів, як Говард і Бентам.
12. Північна Америка - батьківщина тюремної пенітенціарної системи.
13. Міжнародні тюремні конгреси як зовнішній вираз прагнення до тюремної реформи.
14. Проблеми пенітенціарної науки в Росії на рубежі XIX—XX ст. Створення науки тюрмознавства як складової частини кримінального права.
15. Тюремна система у широкому та у вузькому розумінні цього поняття (за доробками професора І. Я. Фойницького). Теоретичні проблеми етичного виправлення дорослих злочинців.
16. Перші спроби розробки теоретичних засад визначення мети і змісту поняття виправлення ув’язнених.
17. Зміст абсолютних та відносних теорій мети покарання.
18. Створення аргументованої системи класифікації арештантів.
19. Проблеми одиночного тримання ув’язнених та їх тримання в загальних камерах
20. Особливе місце тюремного персоналу і, в першу чергу, начальника тюремної установи, у такому складному державному комплексі як в’язниця.
21. Наукова розробка основних засобів впливу на злочинця на початку ХХ століття.