Поняття і сутність бюджету.

Бюджет є тим централізованим фондом кожної держави або муніципального органу, з якого протягом певного, встановленого законодавством періоду, можна використовувати кошти на фінансування щоденних потреб. Сукупність усіх бюджетів на території держави складають її бюджетну систему.

У Бюджетному кодексі зазначено, що «бюджет – це план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду».

Бюджет відіграє різну роль у житті кожної країни. Його можна розглядати в таких аспектах:

у матеріальному – як документ, в якому об'єднуються доходи і видатки держави або органу місцевого самоврядування;

в юридичному – як закон або рішення місцевих органів про бюджет, тобто юридичні акти різної правової форми;

в адміністративному як попередній план доходів і видатків;

у бухгалтерському – як зведену таблицю зібраних доходів і видатків (за класифікацією доходів і видатків);

у політичному – як дозвіл законодавчого (або місцевого представницького) органу на формування і використання державних (і місцевих) фінансових ресурсів;

в економічному і соціальному – як інструмент впливу держави або органу місцевого самоврядування на економічне і соціальне життя країни.

Сутність бюджету будь-якої держави визначається її соціально-економічним устроєм, завданнями і функціями. Головною метою економічного розвитку України є подолання кризових явиш і припинення падіння виробництва, зміцнення фінансово-кредитної і грошової системи.

У соціальній сфері держава прагне підвищення життєвого рівня працюючих, поступового введення нових елементів соціального забезпечення, вдосконалення форм надання допомоги малозабезпеченим верствам населення. Суверенна держава забезпечує оборону країни і фінансує витрати, пов'язані з виконанням цієї функції. Держава фінансує видатки, пов'язані з утриманням правоохоронних органів, органів державної виконавчої влади, що і визначає видатки бюджетів. За умов ринкової економіки основним доходним джерелом стають податкові платежі юридичних і фізичних осіб, а також усі види неподаткових платежів.

Виходячи із вищевикладеного державний бюджет та бюджети органів місцевого самоврядування можна визначити як установлений нормами закону, прийнятого Верховною Радою України або рішенням органів місцевого самоврядування, план формування, розподілу і використання централізованого (для держави або відповідної території) фонду коштів, необхідного для виконання завдань і функцій держави в цілому і адміністративно-територіальних одиниць, що очолюються органами місцевого самоврядування.

У більшості країн бюджет приймається на один рік. Річний бюджет було введено у Великобританії ще в XVII столітті. І поступово принцип щорічності став одним з основних. Парламент дає згоду виконавчій владі збирати доходи, встановлені законодавством, і витрачати їх на санкціоновані ним витрати тільки протягом певного періоду, який одержав назву бюджетного періоду, фінансового або адміністративного року. Як правило, цей період триває 12 місяців у всіх державах. Однак початок цього періоду не збігається в різних країнах.

В Україні ст. 96 Конституції встановлено, що Державний бюджет затверджується щорічно на період із 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період.

Як і в Україні, бюджетний рік відповідає календарному в Росії, Австрії, Бельгії, Італії, Польщі. Франції, Швейцарії та деяких інших країнах.

З 1 квітня бюджетний рік починається у Великобританії, Данії, Японії; з 1 червня – в Австралії, Норвегії, Швеції; з 1 жовтня – в США, Нігерії. Початок бюджетного року при­стосовується до закінчення бюджетної сесії парламенту країни, в якій приймається бюджет.

Принцип щорічності порушується в державах, де поруч зі щорічним приймаються бюджети, в яких виконавчій владі дозволяється використовувати 1/12 частку минулорічного, існують квартальні бюджети, затверджуються бюджетні асигнування в формі консолідованих кредитів, які не вимагають щорічного підтвердження (наприклад, це передбачено Цивільним листом у Великобританії) тощо.

Законодавство кожної держави встановлює не тільки тривалість бюджетного періоду, але й термін, до якого закон про бюджет повинен бути прийнятий та процедуру його схвалення.

Так, ст. 39 Бюджетного кодексу України встановила, що розгляд та затвердження Державного бюджету України відбувається у Верховній Раді України за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.

Згідно з п.1 ст. 3 БКУ неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Ст. 96 Конституції України передбачає можливість за особливих обставин затвердження бюджету на інший період, а п. 2 ст. 3 Бюджетного кодексу вказує на такі особливі обставини, коли бюджетний період може бути іншим. Так, особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період, є:

1) введення воєнного стану;

2) оголошення надзвичайного стану в Україні.

У разі затвердження Державного бюджету України на інший бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період (п. 3 ст. 3 Бюджетного кодексу).

Поиск по сайту: