ПОЛІТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ ДЖОНА ЛОКА

ВИТЯГ З РОБОЧОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

Тематичний план курсу

ТЕМА 1.
ПОЛІТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ІДЕЇ ПЛАТОНА

Методичні вказівки:

Творчість Платона є одним із найяскравіших явищ не тільки у пері­­­од античності, але й усій історії політичної та правової думки. Його твори "Держава" і "Закони" справили суттєвий вплив на подальший розви­­­ток правових та політичних ідей. Розглядаючи політико-правові погляди Платона, слід пам'ятати, що вони нерозривно пов'язані з його загальною філософською концепцією. Аналізуючи обидва проекти ідеальної держави, запропоновані Платоном, слід звернути увагу на загальнотеоретичні конструкції мислителя, зокрема його розуміння держави і законів, як засобів соціального, економічного, духовного вдосконалення суспільства та індивіда. Особливо важливим є розуміння Платоном держави, як вті­­­лення справедливості, та співвідношення свободи і справедливості в державно-правовому житті. Особливо важливим є критика тиранії та ха­­­рактеристика інших видів державного устрою, яку дав Платон в 8 книзі діалогу "Держава". Знайомлячись з творами мислителя, доцільно робити конспект найважливіших ключових положень, оскільки це дасть змогу кра­­­ще і грунтовніше зрозуміти та запам'ятати головні аспекти розуміння Платоном тих чи інших державно-правових явищ.

1.Загальна характеристика творчості Платона. Філософська основа вчення Платона про державу і право.

2.Платон про походження держави та права і їх суть.

3.Класифікація форм держави за Платоном та їх характеристика.

4.Платон про закон, розуміння ним сутності закону, моральні фак­­­тори забезпечення дії закону. Значення закону для індивіда і держави.

5.Платонівські проекти ідеальної держави ("Держава" і "Закони").

6.Характеристика Платоном законодавця, вимоги до законодавця. Правління філософів як умова ідеальної держави.

7.Оцінка політичних та правових ідей Платона та їхній вплив на наступний розвиток політичної та правової думки.

Джерела:

Платон. Держава. К.: Вид-во Соломії Павличко “Основа”, 2000.

Читанка з історії філософії. У 6 книгах. Книга 1. Філософія ста­­­родавнього світу. К., 1992. С.130-148.

Література:

o Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень. – Л., 2000.

o Зейдель Г.-Л. Політична думка стародавнього світу. – Львів, 1959.

o Орач Є.М. Історія політичних та правових учень. – Львів, 2006.

o Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Том 1. У полоні Платонових чарів. К., 1994.

o Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

o Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

ТЕМА 2.
ПРАВОВІ ТА ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ АРІСТОТЕЛЯ

Методичні вказівки:

Вивчення теорії Арістотеля знайомить з емпіричною методологією цього філософа. Його школа створила традицію опори на історичні факти, географічні, матеріальні і духовні фактори при поясненні таких явищ, як держава і право. Теорія Арістотеля систематизоване, звільнене від релігійного світогляду, цілісне політико-правове вчення. При підготов­­­ці до семінару, опрацюванні творів мислителя важливо звернути увагу на його теорію виникнення держави; вчення про державні перевороти; прин­­­ципи класифікації форм держави. Особливо важливим в політико-правовій концепції мислителя є розуміння етики та її співвідношення з політи­­­кою, а також справедливості як основи державно-правового буття. Важли­­­во правильно зрозуміти суть арістотелівських поглядів на право та за­­­кон, те, як він розуміє співвідношення між цими двома поняттями. Цент­­­ральним у філософській та політико-правовій концепціях Арістотеля є поняття "золотої" середини, "змішаної" форми держави. Важливо правиль­­­но зрозуміти суть цього поняття і причини того чому мислитель приділяє йому таку увагу. Важливо пам'ятати, що вчення Арістотеля про державу та її форми, право, закон та його види, політику мало визначальний вплив на ввесь подальший розвиток європейської правової та політичної думки.

1. Вчення Арістотеля про суть та походження держави. Арістотель про громадянство.

2. Арістотель про форми держави та причини їх змін. Характеристи­­­ка демократії.

3. Арістотель про право та види права. Відмінність права і зако­­­ну.

4. Поняття та сутність закону та законодавства за Арістотелем. Роль закону в житті людини. Законодавство як частина політики.

5. Арістотелівське розуміння справедливості та її місце в його державно-правовій концепції. Закон і справедливість за Арістотелем. Зміст та види справедливості.

6. Арістотель про зміст етики, єдність етики і політики. Етика як засіб вдосконалення суспільства.

Джерела:

Арістотель. Політика. К.: Вид-во Соломії Павличко “Основа”, 2000.

Арістотель. Нікомахова етика. К., 2002.

Читанка з історії філософії. У 6 книгах. Книга 1. Філософія ста­­­­­­родавнього світу. К., 1992. С.149-171.

Невичерпність демократії. Видатні діячі минулого і сучасності про вільне, демократичне суспільство і права людини. К., 1994. С.14-17.

Література:

o Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень. – Л., 2000.

o Мадіссон В.В., Ларченко Л.І. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій. К., 1996.

o Орач Є.М. Історія політичних та правових учень. – Львів, 2006.

o Основи політичної науки. Курс лекцій. За ред.Б.Кухти. Львів. 1996.

o Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

o Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.

o Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

o Федущак-Паславська А.М. Історія політичних та правових учень. – Л., 2008.

ТЕМА 3.
ПОЛІТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ МАРКА ТУЛІЯ ЦІЦЕРОНА

Методичні вказівки:

Розглядаючи політичну та правову думку Древнього Риму необхідно пам'ятати, що вона розвивалася протягом тривалого історичного періоду. Базуючись на ідеях розроблених мистилелями античної Греції, в першу чергу, Платоном та Арістотелем давньоримська правова та політична думка мала свою специфіку обумовлену особливостями розвитку Древнього Риму, різними періодами в давньоримській історії. Особливе значення цього періоду в історії політичних та правових вчень полягає у виник­­­ненні самостійної науки - юриспруденції, тому особливу увагу слід звернути на засвоєння понять, створених римськими юристами. Особливу

­­­роль в розвитку політичних та правових вчень на цьому етапі відіграв знаменитий римський юрист і політичний мислитель Ціцерон, який стояв біля витоків юридизації поняття держави, її правового характеру. При вивченні політико-правових трактатів Ціцерона ("Про державу", "Про за­­­кони", "Про обов'язки") слід звернути увагу на його теорію змішаної форми держави, як можливості забезпечення "загальної згоди" всього вільного населення. Важливо зрозуміти визначення Ціцероном республіки, як "справи народу" та його вимогу "під дію закону повинні підпадати усі" які в пізніші періоди використовувалися представниками різних напрямків у правовій та політичній думці.

1. Загальна характеристика основиних напрямків римської політич­­­ної та правової думки.

2. Загальна характеристика державно-політичної та наукової діяль­­­ності Ціцерона.

3. Ціцерона про суть і форми держави. Характеристика сенатської республіки.

4. Справедливість і право в концепції Ціцерона. Розуміння мисли­­­телем істинного закону. Основа закону за Ціцероном.

5. Ціцерон про права й обов'язки ідеального громадянина.

6. Значення та вплив праць Ціцерона в подальшому процесі розвитку теоретичних уявлень про державно-правову організацію суспільства.

Джерела:

Ціцерон. Про державу. Про закони. Про природу богів. К. 1998.

Література:

o Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень. – Л., 2000.

o Зейдель Г.-Л. Політична думка стародавнього світу. Львів, 1959.

o Орач Є.М. Історія політичних та правових учень. – Львів, 2006.

o Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

o Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

o Федущак-Паславська А.М. Історія політичних та правових учень. – Л., 2008.

o Хто є хто в європейській та американській політології. Львів, 1995.

ТЕМА 4.
ПОЛІТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ НІККОЛО МАК`ЯВЕЛЛІ

Методичні вказівки:

При вивченні даної теми слід особливу увагу звернути на процес звільнення політичної та правової думки від релігійного середньовічно­­­го світогляду і формування нових методів вивчення та осмислення держа­­­ви, права, інших державно-правових та політичних явищ, що особливо яскраво проявилося в творчості Макіавеллі. Новаторство мислителя про­­­явилося у вивченні конкретних історичних фактів реальної дійсності, їх осмислення та узагальнення. Теза про те, що божественна воля не є виз­­­начальним фактором людської історії відіграла надзвичайно важливе зна­­­чення у формуванні політичної науки, нового типу політичного мислення. Важливо, виходячи з конкретних історичних реалій та мети, досягнення якої прагнув Макіавеллі, правильно зрозуміти викладені ним правила по­­­літичного мистецтва. При аналізі класифікації форм держави необхідно звернути увагу на використання мислителем античної спадщини, його ана­­­ліз позитивних та негативних сторін кожної форми держави. Важливо та­­­кож уяснити місце творчої спадщини Макіавеллі в контексті епохи Від­­­родження, її роль та значення в подальшому процесі розвитку європейсь­­­кої правової та політичної думки.

1. Мак`явеллі про рушійні сили політики і історії.

2. Суть та походження держави за концепцією Мак`явеллі.

3. Погляди Мак`явеллі на роль релігії в суспільстві та державному житті.

4. Мак`явеллі про форми держави та їх обумовленість.

5. Правила політичного мистецтва сформульовані Мак`явеллі, їх зміст та суть. Завдання та засоби політики.

6. Роль особи правителя в концепції Мак`явеллі. Межі влади прави­­­теля над підданими.

Джерела:

Мак`явеллі Ніколло. Флорентійські хроніки. Державець. К., 1998.

Література:

o Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень. – Л., 2000.

o Орач Є.М. Історія політичних та правових учень. – Львів, 2006.

o Політологія. За ред. проф. О.І.Семківа. Львів, 1993. С.51-65.

o Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

o Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

o Федущак-Паславська А.М. Історія політичних та правових учень. – Л., 2008.

o Хто є хто в європейській та американській політології. Львів, 1995.

ТЕМА 5.
ПОЛІТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ ГУГО ГРОЦІЯ

Методичні вказівки:

При підготовці даного семінарського заняття необхідно перш за все з'ясувати ті історичні умови і обставини в яких доводилося жити і пра­­­цювати Гуго Гроцію. Важливо звернути увагу на тенденції розвитку Гол­­­ландії в той період коли з'явилася праця "Про право війни і миру". Чи­­­таючи сам трактат необхідно звернути увагу на теорію природничого пра­­­ва, раннім представником якої виступив Гуго Гроцій. Аналізуючи погляди мислителя на державу, причини її виникнення та тенденції розвитку важ­­­ливо уяснити, що принципово нове у цих питаннях є в теорії Гроція в порівнянні з його попередниками. Знайомлячись з трактатом "Про право війни і миру" необхідно також проаналізувати розуміння Гуго Гроцієм міждержавних відносин, причин війни та інших проблем, які були розроб­­­лені вченим - одним з основоположників міжнародного права. При підго­­­товці до семінару важливо також вияснити, що з наукової спадщини Гуго Гроція мало найбільший вплив і значення на наступних етапах європейсь­­­кої історії.

1. Вчення про природниче право Гуго Гроція.

2. Суть та походження держави та верховної державної влади за концепцією Гуго Гроція. Розуміння суті державної влади.

3. Права людини в концепції мислителя.

4. Погляди Гуго Гроція на опір владі.

5. Концепція міжнародного права Гуго Гроція.

6. Роль та значення Гуго Гроція та його концепції в історії полі­­­­­­тичних та правових вчень.

Література:

o Основи політичної науки. Курс лекцій. За ред.Б.Кухти. Львів. 1996.

o Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.

o Хто є хто в європейській та американській політології. Львів, 1995.

o Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

ТЕМА 6.
ПОЛІТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ ТОМАСА ГОББСА

Методичні вказівки:

Томас Гоббс, як і Гуго Гроцій є одним з основоположників природ­­­ничо-правової теорії. Саме Томас Гоббс дав перелік з двадцяти природ­­­ніх законів, які, на його думку, складають природниче право. Гоббс ви­­­суває власну концепцію додержавного стану суспільства, який він харак­­­теризує, як "війну всіх проти всіх", і виходячи з цього дає власне трактування причин та шляхів утворення держави. Готуючись до семінару, аналізуючи основну працю Гоббса присв'ячену державно-правовій пробле­­­матиці "Левіафан" необхідно вияснити, по-перше, що спільного і відмін­­­ного є в теорії Томаса Гоббса в порівнянні з іншими представниками да­­­ного напряму в історії політичних та правових вчень. І по-друге, вико­­­ристовуючи знання набуті при вивченні попередніх курсів, зокрема "Іс­­­торії держави і права зарубіжних країн" вияснити, які з ідей мислителя знайшли своє законодавче закріплення, як в Англії, так і в інших дер­­­жавах. Необхідно також звернути увагу на розуміння мислителем форм держави, його ідеал держави, трактування ним проблеми законності та правопорядку. Важливим у концепції Томаса Гоббса є його розуміння су­­­веренітету, що обумовлює і його ідеал держави.

1. Природній стан та природні закони в концепції Томаса Гоббса.

2. Томас Гоббс про причини та шляхи виникнення держави.

3. Право, закон та права людини в концепції Томаса Гоббса.

4. Погляди Томаса Гоббса на державний суверенітет. Форми держави ­­­та її суть в концепції мислителя.

5. Томас Гоббс про роль та значення законності і правопорядку в державі.

6. Вплив теорії Томаса Гоббса на становлення і розвиток природни­­­чо-правової теорії та концепції "суспільного договору".

Джерела:

Гоббс Томас. Левіафан. В кн. Невичерпність демократії. К., 1994.

Гоббс Томас. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної і цивільної. К., 2000.

Гоббс Томас. Бегемот. К., 1996.

Література:

o Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень. – Л., 2000.

o Мадіссон В.В., Ларченко Л.І. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій. К., 1996.

o Орач Є.М. Історія політичних та правових учень. – Львів, 2006.

o Основи політичної науки. Курс лекцій. За ред.Б.Кухти. Львів. 1996.

o Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.

o Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

o Федущак-Паславська А.М. Історія політичних та правових учень. – Л., 2008.

ТЕМА 7.
ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК ТЕОРІЇ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ

ПОЛІТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ ДЖОНА ЛОКА

Методичні вказівки:

Готуючись до даного семінарського заняття необхідно пам'ятати, що в працях Джона Лока вперше знайшли своє закріплення і теоретичне обґ­­­рунтування цілий ряд ідей, які стали визначальними в європейській та світовій політичній та правовій думці. Це, зокрема, стосується його ­­­концепції розподілу влади, законності, невід'ємних прав людини. В творчості Джона Лока бере витоки лібералізм - напрям політичних і правових вчень, який справив суттєвий вплив на розвиток європейської та світової історії в XIX, та, до певної міри, і в XX ст. Необхідно з'ясувати розуміння мислителем причин утворення держави, а відповідно її ролі та значення як для людського суспільства в цілому, так і для кожного індивіда зокрема. З виконанням державою своїх завдань тісно пов'язане розуміння мислителем закону, його значення в суспільному житті. Важливо звернути увагу на обґрунтування мислителем принципу за­­­конності, який ліг в основу теорії правової держави. Аналізуючи лок­­­івську теорію розподілу влади слід пам'ятати ті конкретні історичні реалії, якими була обумовлена її поява, а також теоретичне обґрунту­­­вання цієї теорії, що його дає мислитель в своїй праці "Два трактати про врядування".

1. Загальна характеристика політико-правової концепції Джона Ло­­­ка. Зародження лібералізму.

2. Джон Лок про походження, суть та завдання держави.

3. Питання розподілу влади в концепції мислителя, обґрунтування необхідності розподілу влади.

4. Джон Лок про невід'ємні права людини, їх забезпечення та за­­­хист в державі.

5. Принцип законності та його роль і значення в державі.

6. Значення наукової спадщини Джона Лока для становлення і роз­­­витку новітньої європейської правової та політичної думки.

Джерела:

Лок Джон. Два трактати про врядування, К., 2001.

Література:

o Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень. – Л., 2000.

o Заїченко Г.А., Нарський І.С. Теоретико-пізнавальні ідеї Джона Локка і сучасність // Філософська думка. 1982. N 4.

o Орач Є.М. Історія політичних та правових учень. – Львів, 2006.

o Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

o Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

o Федущак-Паславська А.М. Історія політичних та правових учень. – Л., 2008.

o Хто є хто в європейській та американській політології. Львів, 1995.

ТЕМА 8.
РОЗВИТОК ТЕОРІЇ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ І КОНЦЕПЦІЯ Ш.-Л.МОНТЕСК'Є

Методичні вказівки:

При підготовці до даного семінарського заняття, слід мати на увазі, що в творчості Монтеск'є найбільш цілісно і повно було розроб­­­лено теорію розподілу влади, дано теоретичне обґрунтування її важли­­­вості для успішного розвитку і функціонування держави. Тому аргумента­­­ція, якою послуговується мислитель має не тільки історико-пізнавальне але й практично-прикладне значення. При цьому слід порівняти суть та теоретичне обґрунтування теорії розподілу влади у Монтеск'є та у Лок­­­а. Важливим аспектом в творчості мислителя є обґрунтування ролі геог­­­рафічних та інших факторів у процесі формування законів, їх вплив на "дух законі" (термін Монтеск'є який важливо зрозуміти і мати на увазі при знайомстві з поглядами мислителя на державу і право). Важливим ас­­­пектом творчості Монтеск'є, який потребує ґрунтовного осмислення є ро­­­зуміння свободи, засобів її забезпечення, взаємозв'язок свободи і за­­­конності. При цьому слід згадати розуміння аналогічної проблематики мислителями, попередниками Монтеск'є.

1. Поняття та суть держави за Монтеск'є, класифікація форм держа­­­ви та їх характеристика.

2. Розвиток теорії розподілу влади в правовій концепції Мон­­­теск'є. Обґрунтування необхідності розподілу влади Локом та Мон­­­теск'є: спільність і відмінність.

3. Роль географічних та політичних факторів у формуванні законів, їх вплив на "дух законів".

4. Монтеск'є про політичну свободу та засоби її забезпечення. Співвідношення свободи і законності.

5. Творча спадщина Монтеск'є та її державно-правове втілення на сучасному етапі.

Джерела:

Монтеск'є Шарль Луї де. Про дух законів. В кн. Невичерпність де­­­мократії. К., 1994.

Література:

o Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень. – Л., 2000.

o Орач Є.М. Історія політичних та правових учень. – Львів, 2006.

o Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

o Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

o Федущак-Паславська А.М. Історія політичних та правових учень. – Л., 2008.

o Філософія. Курс лекцій. К., 1991,

o Хто є хто в європейській та американській політології. Львів, 1995.

ТЕМА 9.
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ ЖАНА-ЖАКА РУССО

Методичні вказівки:

Основою політико-правової теорії Руссо є ідея суспільного догово­­­ру, яка в його працях, в першу чергу в трактаті "Про суспільну угоду", набирає найбільш завершеної та багатопланової розробки. Цим по­­­яснюється той колосальний вплив, який справила ця ідея на держав­­­но-правову практику, зокрема, в період Великої французької революції. Важливо проаналізувати і зрозуміти чому спроба реалізації цієї ідеї мала такі негативні наслідки, в чому небезпека "загальної волі". Разом з тим важливо вияснити в чому полягає прогресивне значення ідей Руссо для того часу. При знайомстві з теорією мислителя необхідно звернути увагу на розуміння ним причин виникнення держави, значення приватної власності в цьому процесі, причини суспільної нерівності та шляхи її усунення. Теорія Руссо справила визначальний вплив на ідеологію Вели­­­кої французької революції, тому важливо порівняти погляди мислителя та правові документи періоду революції, в першу чергу "Декларацію прав людини і громадянина"

1. Загальна характеристика державно-правових поглядів Ж.Ж.Руссо.

2. Руссо про походження та суть держави. Особливості договірної теорії держави в трактуванні мислителя. "Суспільна угода".

3. Вчення Ж.Ж.Руссо про народний суверенітет. Поняття "загальної волі" та "волі всіх".

­­4. Ж.Ж.Руссо про закон. Закон як вираз загальної волі.

5. Права і свободи людини в концепції мислителя.

6. Концепція Руссо та уроки Великої французької революції.

Джерела:

Руссо Жан-Жак. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права. К., 2001.

б общественном договоре или начала политического права. Москва, 1906.

Література:

o Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень. – Л., 2000.

o Орач Є.М. Історія політичних та правових учень. – Львів, 2006.

o Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

o Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

o Федущак-Паславська А.М. Історія політичних та правових учень. – Л., 2008.

o Філософія. Курс лекцій. К., 1991,

o Хто є хто в європейській та американській політології. Львів, 1995.

ТЕМА 10.
ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛІЗМУ В XIX СТ.

Методичні вказівки:

Готуючись до семінару, опрацьовуючи літературу важливо зрозуміти, перш за все, причини які обумовили появу і вплив лібералізму, як найв­­­пливовішої течії в історії політичних та правових вчень XIX ст. При аналізі поглядів представників даного напрямку важливо зрозуміти, що для них було спільним, і в чому новаторство, заслуга кожного з них. Аналізуючи ліберальні концепції держави і права необхідно звернути увагу на ті ідеї, які були взяті лібералізмом з попередніх історичних періодів, а також звернути увагу на суть та аргументацію критики при­­­родничо-правової доктрини, суспільного договору, ряду інших ідей попе­­­редніх мислителів. При підготовці до семінарського заняття важливо уяснити розуміння ролі та значення закону в захисті та забезпеченні свободи індивіда. В той же час важливо проаналізувати, базуючись на історичному розвиткові людства, перш за все Європи, в XIX-XX ст., що не було враховано представниками лібералізму в їхніх концепціях роз­­­витку держави та суспільства.

1. Причини виникнення та поширення лібералізму. Головні ідеї лі­­­­­­бералізму.

2. Загальна характеристика правової поглядів І.Бентама. Суть ути­­­літаризму та критика природничо-правової теорії.

3. Джон Стюарт Міл та його політико-правова концепція.

4. Політико-правове вчення Б.Констана, суть свободи: античний та сучасний підхід. Індивідуальна та політична свобода.

5. А.Токвілль про демократію та свободи.

6. Л.Штейн про відмінність між державою та суспільством

Джерела:

Міл Джон Стюарт. Про свободу. Роздуми про представницьке врядування. Поневолення жінок. К., 2001.

Токвіль Алексіс де. Про демократію в Америці. К., 1999.

Література:

o Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень. – Л., 2000.

o Берлін Ісая. Джон Стюарт Мілль і мета його життя. В кн. Чотири есе про свободу. К., 1994.

o Мадіссон В.В., Ларченко Л.І. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій. К., 1996.

o Орач Є.М. Історія політичних та правових учень. – Львів, 2006.

o Основи політичної науки. Курс лекцій. За ред.Б.Кухти. Львів. 1996.

o Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.

o Федущак-Паславська А.М. Історія політичних та правових учень. – Л., 2008.

o Хто є хто в європейській та американській політології. Львів, 1995.

Питання, які виносяться на іспит

1. Завдання курсу “Історія політичних і правових вчень”.

2. Поняття “ідеї” в Історії політичних і правових вчень.

3. Поняття “теорії” в Історії політичних і правових вчень.

4. Що таке “концепція” в Історії політичних і правових вчень.

5. Поняття “вчення” в Історії політичних і правових вчень.

6. Предмет Історії політичних і правових вчень.

7. Дайте характеристику теорій про походження та суть права та держави.

8. Назвіть праці Арістотеля.

9. Види справедливості за Арістотелем.

10. Виникнення держави за Арістотелем.

11. Мета держави за Арістотелем.

12. Визначення громадянина у концепції Арістотеля.

13. Форми держави за Арістотелем.

14. Визначення групи правильних форм держави за Арістотелем.

15. Визначення групи неправильних форм держави за Арістотелем.

16. Назвіть правильні форми держави за Арістотелем.

17. Назвіть неправильні форми держави за Арістотелем.

18. Дайте коротку характеристику політії як однієї з форм держави за Арістотелем.

19. Визначення права за Арістотелем.

20. Види права за Арістотелем.

21. Що таке умовне право за Арістотелем.

22. Види законів за Арістотелем.

23. Поняття політичного правління у концепції Арістотеля.

24. Головні праці Платона.

25. Ідеальна держава у концепції Платона.

26. Ієрархія форм держави у Платона.

27. Назвіть права Ціцерона.

28. Поняття народу за Ціцероном.

29. Який критерій бере за основу виділення форм держави Ціцерон.

30. Ідеальна держава у концепції Ціцерона.

31. Характеристика демократії Ціцерона.

32. Оцінка рівності Ціцероном.

33. Назвіть форми держави у концепції Ціцерона.

34. Характеристика природного закону у концепції Ціцерона.

35. Поняття справедливості у концепції Ціцерона.

36. Що є мірилом справедливості людських законів у концепції Ціцерона?

37. Який принцип міжнародного права був сформульований Ціцероном?

38. Визначення права за Арістотелем.

39. Що таке несправедлива війна за Ціцероном?

40. Мета справедливої війни за Ціцероном.

41. Що таке “право народів” у концепції Ціцерона.

42. Основна відмінність уявлень про ідеальну державу у грецьких і римських мислителів.

43. Підстави визнання волі правителя правом згідно із доктриною римських юристів.

44. Джерело суверенітету згідно із доктриною римських юристів.

45. Назвіть суверенні права правителя (jura maistatis), викладені правниками XVI ст., що базувалися на римському праві.

46. Причини виникнення держави у політико-правовому вченні Х. Аквінського.

47. Чи пов’язаний примусом права правитель у концепції Х.Аквінського .

48. Чи визнає Х. Аквінський право опору підданих ?

49. Якого правителя Х. Аквінський вважав тираном ?

50. Обгрунтування необхідності розподілу влади у концепції Ш-Л. Монтеск’є.

51. Назвіть головне повноваження суверена згідно концепції М.Падуанського?

52. Повноваження народу- законодавця у концепції М.Падуанського.

53. Як розміщені законодавча й виконавча влади у концепції М. Падуанського?

54. Чи можемо вважати М. Падуанського піонером класичної теорії розподілу влади.

55. Головний внесок М. Падуанського у теорію суверенітету державної влади.

56. Макіавеллі про рушійні сили політики та історії.

57. Завдання і засоби політики у Макіавеллі.

58. Назвіть правила політичного мистецтва, сформульовані Макіавеллі.

59. Межі влади правителя над підданими у концепції Макіавеллі.

60. Головна праця Ж.Бодена та її характеристика.

61. Поняття держави у концепції Ж.Бодена.

62. Що означає “справедливе” панування за Ж. Боденом?

63. Поняття суверенітету у Ж. Бодена.

64. Ознаки суверенної державної влади за Ж. Боденом.

65. Найкраща форма держави за Ж. Боденом.

66. Головне повноваження суверена у концепції Ж. Бодена.

67. Поняття права у концепції Ж. Бодена.

68. Чи пов’язаний суверен позитивним правом у концепції Ж. Бодена?

69. Чи визнає право опору правителеві Ж. Боден?

70. Що поклав в основу відносин панування –підпорядкування Ж. Боден?

71. Характеристика тирана Ж. Боденом.

72. Чи є тираном легальний правитель у концепції Ж. Бодена?

73. Головний внесок Ж. Бодена у теорію суверенітету державної влади.

74. Чи визнав Ж. Боден розподіл влади?

75. Ознаки верховної влади за Г. Гроцієм.

76. Межі влади правителя над підданими у концепції Ж.Бодена.

77. Походження державної влади за Г. Гроцієм.

78. Межі суверенної державної влади за Г. Гроцієм.

79. Що є основою держави за Г. Гроцієм?

80. Сторони суспільного договору у концепції Т.Гоббса.

81. Підстава верховної влади суверена (Т.Гоббс).

82. Назвіть підстави твердження Т.Гоббса про те, що правитель ні перед ким не несе відповідальності.

83. Ознаки державної влади за Т. Гоббсом.

84. Мета діяльності державної влади за Т.Гоббсом.

85. Чи був прихильником розподілу влади Т.Гоббс?

86. Характеристика державного стану у концепції Т.Гоббса.

87. Дайте характеристику додержавного стану у концепції Дж.Локка.

88. Які права людини Дж.Локк окреслив збірним поняттям “власність”.

89. Мета діяльності держави за Дж.Локком.

90. Суспільний договір у політико-правовій концепції Дж. Локка.

91. Назвіть три гілки влади, які виділяє Дж.Локк.

92. Порівняйте теорію розподілу влади у концепціях Дж.Локка та Ш-Л. Монтеск’є.

93. Засоби забезпечення політичної свободи за Ш-Л. Монтеск’є..

94. Обгрунтування необхідності розподілу влади у концепції Ш-Л. Монтеск’є.

95. Розвиток теорії розподілу влади у політико-правовій концепції Ш-Л. Монтеск’є.

96. Загальна характеристика державно-правових поглядів Ж.-Ж.Руссо.

97. Вчення Ж.-Ж. Руссо про народний суверенітет.

98. Поняття “загальної волі” та ”волі всіх” у концепції Ж.-Ж. Руссо.

99. Ж.-Ж. Руссо про походження та суть держави.

Рекомендована література до курсу

Першоджерела

1. Августин Блаженный. О граде Божием. Книги І-ХІІІ. – Санкт-Петербург, 1998.

2. Августин Блаженный. О граде Божием. Книги ХІV-ХХІІ. – Санкт-Петербург, 1998.

3. Августин Святий. Сповідь. – К., 1996.

4. Аврелий Марк. Наедине с собой. Размышления. – Киев-Черкасы, 1993.

5. Аристотель. Собрание сочинений в четырех томах. – М., 1983. – Т. 4. – С. 53-293.

6. Арон Реймон. Демократия и тоталитаризм. – М., 1993.

7. Багрянородный Константин. Об управлении империей. – М., 1991.

8. Бакунин М.А. Государственность и анархия. // М.А. Бакунин. Философия. Социология. Политика. – М., 1989. – С. 291-526.

9. Бакунин М.А. Кнуто-германская империя и социальная революция. // М.А. Бакунин. Философия. Социология. Политика. – М., 1989. – С. 188-290.

10. Бакунин М.А. Федерализм, социализм и антитеология. // М.А. Бакунин. Философия. Социология. Политика. – М., 1989. – С. 11-124.

11. Беккариа Чезаре. О преступлении и наказании. – М, 1939.

12. Бергер Пітер Л. Капіталістична революція. П’ятдесят пропозицій щодо процвітання, рівності і свободи. – К.. 1995.

13. Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1994.

14. Викко Джамбатиста. Основания новой науки об общей природе нации. – Москва-Киев, 1994.

15. Вишенський І. Твори. – К.: Дніпро, 1986. – 247 с.

16. Гегель Георг Вильгельм Фридрих. Философия права. – М., 1990.

17. Гегель. Конституция Германии. // Гегель. Политические произведения. – М., 1978. – С. 65-184.

18. Гельвецій Клод Андріан. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

19. Гоббс Томас. Сочинения в двух томах. – М., 1989. – Т. 1.

20. Гоббс Томас. Сочинения в двух томах. – М., 1991. – Т. 2.

21. Гроций Гуго. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права. – М., 1956.

22. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979.

23. Еллинек И. Декларация прав человека и гражданина. – М., 1906.

24. Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993.

25. Иоанн Павел ІІ. Искупитель человека. Бог богатый милосердием. Совершая труд. Идите по всему миру. – Б/м, б/р.

26. Кант Иммануил. Критика практического разума. – Санкт-Петербург, 1995.

27. Кант Иммануил. Критика чистого разума. – М., 1994.

28. Конфуций. Я верю в древность. – М., 1998.

29. Кропоткин П.А. Современная наука и анархия. – М., 1990.

30. Кропоткин П.А. Хлеб и воля. – М., 1990.

31. Локк Джон. Два трактата о правлении. // Дж. Локк. Сочинения в трех томах. – М., 1988. – Т. 3. – С. 135-405.

32. Луман Н. Почему необходима «системная теория»? // Проблемы теоретической социологии. – Санкт-Петербург, 1994. – С. 43-52.

33. Макиавелли Никколо. Избранные сочинения. – М., 1982.

34. Миль Дж. Ст. Размышления о представительном правлении. – Санкт-Петербург, 1863.

35. Монтескье Ш. О духе законов // Ш. Монтескье. Избранные произведения. – М., 1955. – С. 159-733.

36. Морелли. Кодекс природы или истинный дух ее законов. – М., 1956.

37. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс. – М., 1996.

38. Мунье Эмманюэль. Персонализм. – М., 1992.

39. На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. – К., 1991.

40. Ніцше Фрідріх. Так казав Заратустра. Жадання влади. – К., 1993.

41. О свободе. Антология западноевропейской классической либеральной мысли. – М., 1995.

42. Ортега-і-Гасет Хосе. Бунт мас. // Хосе Ортега-і-Гасет. Вибрані твори. – К., 1994. – С. 15-139.

43. Ортега-і-Гасет Хосе. До питання про фашизм. // Хосе Ортега-і-Гасет. Вибрані твори. – К., 1994. – С. 196-204.

44. Парсонс Т. Система современных обществ. – М., 1997.

45. Пейн Томас. Права человека. // Томас Пейн. Избранные сочинения. – М., 1959. – С. 176-245.

46. Пертажицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. – Изд. второе, исправленное и дополненное. – Санкт-Петербург, 1909. – Т. 1.

47. Петражицкий Л.И. Теория права… Санкт-Петербург, 1910. – Т. 2.

48. Платон. Собрание сочинений в четырех томах. – М., 1994. – Т. 4.

49. Поппер К. Нищета историцизма. – М., 1993.

50. Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994. – Т. 2: Спалах пророцтв: Гегель, Маркс та послідовники. – К., 1994.

51. Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. – К.. 1994. – Т. 1: У полоні Платонових чарів.

52. Рікель Поль. Навколо політики. – К.. 1995.

53. Ролз Джон. Теория справедливости. – Новосибирск, 1995.

54. Роттердамський Еразм. Похвала глупоті. – К., 1981.

55. Руссо Жан-Жак. Трактаты. – М., 1969.

56. Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія. – К., 1996.

57. Спиноза Б. Избранные произведения в двух томах. – М., 1957.

58. Сучасна політична філософія. Антологія. Упорядник Янош Кіш. – К.. 1998.

59. Токвиль Алексис де. Демократия в Америке. – М., 1994.

60. Фейербах Людвиг. О спиритуализме и материализме, в особенности в их отношении к свободе воли. // Людвиг Фейербах. Избранные философские произведения. – М., 1955. – Т. 1. – С. 442-577.

61. Фейербах Людвиг. Право и государство. // Людвиг Фейербах. Избранные философские произведения. – М., 1955. – Т. 1. – С. 642-648.

62. Фихте Иогани Готлиб. Востребование от государей Европы свободы мысли, которую они до сих пор подавляли. // Фихте. Сочинения. – М., 1995.

63. Фрагменты ранних греческих философов. – М., 1989. – Ч. 1: От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики.

64. Хайек Ф.А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. – М., 1992.

65. Хайек Фридрих А. Дорога к рабству. – М., 1992.

66. Хайєк Ф.А. Общество свободных. – Лондон, 1990.

67. Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязанностях. – М., 1974.

68. Шеллинг Фридрих, Вильгельм Йозеф. Философские исследования о сущности человеческой свободы и связанных с ней предметах // Шеллинг. Сочинения в двух томах. – М., 1989. – Т. 2. – С. 86-158.

69. Штирнер Макс. Единственный и его собственность. – Харьков, 1994.

70. Иларион. Слово о Законе и Благодати // Златоструй. Древняя Русь Х-ХІІІ вв. – М.: Мол. гвардия, 1990. – С. 106-121.

71. Скакун О.Ф. Прогресивна політико-правова думка на Україні (ІХ-1917). – К., 1990.

72. Вивід прав України. – Львів: Світ. – 1991.

73. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія Української конституції. – К., 1997.

74. Сковорад Г.С. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. – К.: Наукова думка. – 1983.

75. Охримович Ю. Розвиток української національно-політичної думки (від початку ХІХ століття до Михайла Драгоманова). – Нью-Йорк, 1965.

76. Драгоманівський збірник. „Вільна спілка” і сучасний український конституціоналізм / За ред. Тараса Андрусяка. – Львів, 1996.

77. Потульницький В.А. Історія української політології. – К., 1992.

78. Сокуренко В.Г. Демократические учения о государстве и праве на Украине во второй половине ХІХ века (М. Драгоманов, С. Подолинский, С. Терлецкий). – Львов, 1966.

79. Кистяковский Б.А. Сущность государственной власти. – Ярославль, 1913.

80. Липинський В. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. – Нью-Йорк: Булава, 1954.

81. Політологія / За ред. проф. Семківа О.І. – Львів, 1993.

82. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2004.

83. Антологія української юридичної думки: В 6 т. – К.: Видавничий Дім „Юридична книга”, 2002. – Т. 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права.

84. Marsilius of Padua. The Defeuder of Pease. Translated with an introduction by Alan Gewirth. – N.Y., 1967.

85. Six Books of the Commonwealth by jean Bodin. Abridged and translated by M.J.Sooley. – N.Y., 1967.

Навчальна та наукова

1. Азаркин Н.Н., Левченко В.Н., Мартышин О.В. История политических учений / Под общ. ред. проф. О.В. Мартышина. – Вып. 1. – М., 1994.

2. Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень: Лекції. – Львів, 1997. – Ч. 1.

3. Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень: Лекції. – Львів, 1997. – Ч. 2.

4. Зейдлер Г.-Л. Політична думка Стародавнього Світу. Правові доктрини імперіалізму. – Львів, 1959.

5. История политический и правовых учений / Под ред. доктора юрид. наук. В.С. Нерсесянца. – М., 1983.

6. История политический и правовых учений Древний мир. / Отв. ред. доктор юрид. наук С.В. Нерсесянц. – М., 1985.

7. История политический учений / Под ред. проф. С.Ф. Кечекьяна и доц. Г.И. Федькина. – Второе издание. – М., 1960.

8. История политических и правових учений. Средние века и Возрождение. / Отв. ред. доктор юрид. наук, профессор В.С. Нерсесянц. – М., 1986.

9. История политических и правовых учений / Под общ. ред. доктора юрид. наук, профессора О.Э. Лейста. – М., 1997.

10. История политических и правовых учений / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН В.С. Нерсесянца. – М., 1996.

11. История политических и правовых учений XVII-XVIII вв. / Отв. ред. доктор юрид. наук, профессор В.С. Нерсесянц. – М., 1989.

12. История политических и правовых учений. Домарксистский период / Под ред. доктора юрид. наук, профессора О.Э. Лейста. – М., 1991.

13. История политических учений / Под ред. проф. К.А. Мокичева. – Изд. 2-е, испр. – М., 1971. – Ч. 1.

14. История политических учений / Под ред. проф. К.А. Мокичева. – М., 1972. – Ч. 2.

15. Мадіссон В.В., Ларченко Л.І., Степіко В.П., Діденко Л.Я. Історія розвитку політичної думки: Курс лекцій. – К., 1996.

16. Мамут Л.С. Этатизм и анархизм как типы политического сознания. Домарксистский период. – М., 1989.

17. Основи політичної науки: Курс лекцій / За ред. Бориса Кухти. – Ч. 1: З історії політичної думки: від стародавності до наших днів. – Львів, 1996; Видання друге, виправлене і доповнене. – Львів, 1997.

18. Орач Є.М. Історія політичних і правових учень. – Львів, 2006.

19. Политические учения: история и современность. Марксизм и политическая мысль ХІХ века. – М., 1979.

20. Рассел Бертран. Історія західної філософії. – К., 1995.

21. Себайн Дж. Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки. – К., 1997.

22. Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-прлітичної думки. – К., 1998.

23. Скратон Роджер. Коротка історія новітньої філософії. Від Декарта до Вітгенштайна. – К.. 1998.

24. Сурия Пракаш Синха. Юриспруденция. Философия права. Краткий курс. – Москва-Будапешт, 1996.

25. Федущак-Паславська А.М. Історія політичних та правових учень. – Навч.посібник. – Львів: вид. ЛНУ, 2008.

26. Шульженко Ф.П., Наум М.Ю. Історія вчень про державу і право: Курс лекцій / За заг. ред. академіка АпрН України, доктора юридичних наук, професора В.В. Копейчикова. – К., 1997.

27. Юркевич П. Історія філософії права; Філософія права; Філософський щоденник. Вид. друге. – К.: Ред. журн. "Український Світ", 2000. – 756 с.

Поиск по сайту: