Генофонд свиней в Україні

Оцінка коней за роботоздатністю.

Роботоздатність коня значною мірою залежить від правильного вирощування молодняку й підготовки його до використання в упряжі чи під сідлом.

1) Рисисті коні - випробовують на іпподромах в бігах, оцінку здійснюють відповідно швидкості виявленої на дистанцію в 1600м. Якщо враховують швидкість на іншу дистанцію, її перераховують на 1600м за допомогою спеціальних таблиць. Відповідно жвавості, роботоздатність оцінюють за спеціальними таблицями, які враховують вік і породу коня.

2) Скакові- в скачках жокей. при оцінюванні враховують ранг скачки,вік коня, зайняте місце, виграш традиційних призів, та головних призів.

3) Молодняк напівкровних верхових порід спортивного призначення. оцінку проводять у 2-3,5роки під час заводських випробувань. після заїздки коні проходять початковий спортивний тренінг. оцінюють за показниками:1 рухові якості,1.1 довжина кроку на рисі і кроці, 1.2 стиль рухів(ритмічність,пластичність, парадність).2 на 2й день стрибкові якості( силові якості, техніка стрибка, темперамент-результат зменшують,якщо коні рухаються до перешкод нерозраховано,занадто жваво або кволо,неохоче підкоряються тренеру, виявляють злий норов. підсумкову оцінку стрибкових якостей визначають діленням суми балів за оцінку силових якостей,техніки стрибка і темпераменту на 3.

4) дорослі спортивні коні. роботоздатність оцінюють відповідно зайнятого місця враховуючи ранг змагань.

5) ваговози. види випробувань - риссю, кроком і тяглова витривалість. заг. бал за роботоздатність визначають з урахуванням МІН. балу 2-х видів випробувань для коней 2-х річного віку і 3-х видів випробувань для коней 3-річного віку і старше. якщо по 2-х видах випробувань коні оцінені в 6-10б., до мінімал. балу + ще 1б. роботоздатність коней, які не пройшли випробувань, але використані на господарських роботах оцінюють у 3-4б.

генофонд свиней в Україні

Зараз на території України і країн колишнього Радянського Союзу розводять більше двадцяти порід свиней вітчизняної та зарубіжної селекції. їх створення відбувалося трьома шляхами. Перший - виведення порід без міжпородного схрещування на основні акліматизації імпортних порід одночасно в різних природно - економічних зонах країни і поглибленої селекційно - племінної роботи в бажаному напрямі. Другий шлях - це створення порід на основі місцевих груп поліпшених свиней з використанням кнурів зарубіжної селекції. Третій шлях - експериментальний, який ґрунтується на плановому, цілеспрямованому схрещуванні місцевих свиней, добре пристосованих до кормових і господарських умов зони, з використанням вітчизняних або зарубіжних заводських порід. Зараз на території України у державних, колективних, підсобних та фермерських господарствах розводять більше п'ятнадцяти різних вітчизняних, а також зарубіжних порід, внутрішньопородних та спеціалізованих типів і ліній свиней. Залежно від напряму продуктивності при комплексній оцінці свиней (бонітуванні) поділяють на три групи порід:

перша - велика біла, українська степова біла;

друга - полтавська м'ясна, ландрас, уельська, дюрок, українська м'ясна, червона білопояса, естонська беконна, гемпшир, п'єтрен, спеціалізовані м'ясні типи (лінії);

третя - миргородська, українська степова ряба, велика чорна, північнокавказька.

Велика біла порода свиней виведена в середині XIX століття в Англії. В Україну перші тварини англійської селекції були завезені під кінець позаминулого століття. Серед сучасного поголів'я цієї породи можна виділити три продуктивних типи: м'ясний, м'ясо-сальний і сальний. Основним типом є м'ясо-сальний або універсальний. Зараз це одна з найпоширеніших і найстаріших порід. її чисельність у загальній кількості свинопоголів'я України становить близько 86 відсотків. Дорослі свиноматки досягають живої маси 230-280 кг, кнури - 320-350 кг. За опорос матки народжують 10-14 поросят. За умови доброї годівлі і утримання великі білі свині на відгодівлі досягають живої маси 100 кг за 6-7 місяців. Миргородська порода створена головним чином методом тривалого масового добору при розведенні "в собі" місцевих свиней Полтавщини. Схрещування місцевих коротковухих свиней з беркширською і середньою білою, розпочате ще в 1880 р. Сучасні свині цієї породи - густого м'ясо-сального типу, досить довгі, широкі та глибокогруді, міцної конституції, невибагливі до умов утримання, чорно-рябої масті, іноді з рудим відтінком, добре використовують соковиті та грубі корми, пасовища.

Кнури досягають 300-320 кг, свиноматки - 220-230 кг. Багатоплідність маток - 10-11 поросят, жива маса гнізда у 2 міс. - 180-190 кг. На відгодівлі молодняк досягає живої маси 100 кг за 7-7,5 місяця.

Полтавська м'ясна порода створена в Інституті свинарства УА-АН протягом 1966-1993 рр. під керівництвом професора Б. В. Ба-ньковського шляхом складного відтворювального схрещування вітчизняних (велика біла, миргородська) та зарубіжних (ландрас, уесекс-седлбек, п'єтрен) порід. Тварини білої масті з добре вираженими м'ясними формами. Вони довгі, мають широкий і глибокий тулуб, легку голову з невеликими, злегка звислими вухами і масивними окостами. Жива маса кнурів досягає 320-350 кг, свиноматок - 220-250 кг; багатоплідність - 10,5-11,5 поросяти при живій масі кожного у 2 міс - 20-22 кг; середньодобовий приріст молодняку на контрольній відгодівлі - 780-850 г; товщина шпику над 6-7 грудними хребцями - 24-26 мм; витрати корму на 1 кг приросту - 3,4-3,6 корм. од. При забої в 100 кг вихід м'яса становить 61- 62 %. В Україні створено значний генетичний потенціал свиней. Завдання полягає у тому, щоб добитись максимальної реалізації його можливостей за рахунок створення тваринам оптимальних умов годівлі і утримання, цілеспрямованого відтворення кращих генотипів та їх раціонального використання.

Поиск по сайту: