Основні ідеї та шляхи розбудови виховної системи класу

В основі моделі виховної системи класу є ідеї виховання гармонійно розвиненої особистості через формування та розвиток

o морально-ціннісних взаємин;

o духовної культури;

o художньо-естетичної культури;

o емоційної сфери;

o «наповнюваність душі кожної дитини любові» («амфора любові»);

o «храму душі дитини» («країна любові»).

«Амфора любові»

На розвиток духовності великий вплив має те, на скільки ми вміємо постійно підтримувати почуття самоцінності дитини, тобто наповнювати «амфору» її душі любов’ю.

Амфора любові(за Ю. Б. Гіппенрейтер)

«Амфора нелюбові» «Амфора любові»

Дитині потрібно, щоб її любили, визнавали, поважали, щоб вона могла себе реалізувати, розвивати свої здібності, самовдосконалюватись. Дитина народжується як «амфора», яку необхідно заповнити любов’ю. Перші краплини любові, духовності дитина отримує від сім’ї. Якщо «амфора» дитини не наповнена любов’ю, то вона наповнюється «не – любов’ю»: ненавистю, гнівом, агресією, страхом. Якщо ці почуття переповнюють «амфору», то вони виплескуються назовні у вигляді бездуховної поведінки та аморальних вчинків.

Сама дитина не може наповнити свою «амфору». Сім’я, школа, оточуючі повинні зробити це. І коли «амфора» наповниться Любов’ю (почуттям самоцінності, самоповаги, духовністю), то дитина щиро віддасть світу душевну щедрість, доброту і любов.

«Країна любові»

Країна любові – повага до інших людей, терпимість, толерантність, уміння жити за загальним принципом «стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставились до тебе. Діти восьмого класу живуть за законами духовних цінностей «Азбуки моралі»,які вони повинні в собі розвивати: виваженість, відповідальність, взаємоповага, взаєморозуміння, доброзичливість, людяність, мудрість, об’єктивність, порядність, правдивість, співчуття, справедливість, терпимість, толерантність, чесність, чуйність, щедрість.

Домінантами духовного спілкування в «Країні любові» є поняття «духовність», «духовне спілкування», «любов», «милосердя», « повага».

Людина прагне духовного спілкування і отримує від цього насолоду. Тому девізом вихованців класу є високі слова:

На серці, що лежить у тебе, друже,

Відкрий же душу – можеш все сказати,

Щоб не лишилось серед нас байдужих,

Щоб ми могли душі храм будувати.

Щоб життя приносило радість, робило людей щасливими, кожна Людина повинна вчитися любові. Якщо ми цеглинку за цеглинкою будуватимемо своє духовне спілкування, свою Країну любові,то в майбутньому ми матимемо надзвичайний витвір мистецтва – ХРАМ ЛЮДСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ.

Напрямки реалізації моделі виховної системи класу

Ціннісна орієнтація є своєрідним пробним каменем духовної спрямованості особистості. До духовних цінностей можна віднести такі цінності: гуманістичні, естетичні, екологічні, цінності пізнання, самовдосконалення та самореалізації особистості.

Видатний український філософ Г. С. Сковорода підкреслював, що кожен спроможний досягти щастя шляхом морального самовдосконалення, актуалізуючи в собі «внутрішню людину» – Бога.