Питомий опір мінералів змінюється від 10-6 до 1020 Ом·м
Провідники r <10-3Ом·м
Напівпровідники r від 10-3 до 108 Ом·м
Діелектрики r >108 Ом·м Найбільший опір (r>1014Ом·м) мають мусковіт, флюорит, галіт.
, електропровідність. Провідники, напівпровідники, діелектрики. Залежність електричних властивостей від типу хімічного зв’язку в мінералі. Ширина забороненої зони і електричні властивості.
Діелектрична стала e
Лід 79
Рутил 15
Каситерит 24
Церусит 25
Кальціт, апатит, барит 6–8
Польові шпати, слюди, кварц 4-5
Мінерали-напівпровідники: власні, домішкові (електронні та диркові) (приклад піриту, арсенопіриту, сфалериту). Анізотропія провідності в анізотропних мінералів. Зміна електричних властивостей залежно від температури та тиску.
Мінерали-піроелектрики. Виникнення електричного заряду при зміні температури мінералу (турмалін); така властивість проявляється в нецентросиметричних мінералах вздовж полярних напрямків. В таких мінералах кінці полярної осі стають різнозарядними і, відповідно, розрізняють аналогічний (+) та антилогічний (-) полюси.
Мінерали-п’єзоелектрики. Виникнення електричного заряду при прикладенні до мінералу напрямленого тиску (кварц, турмалін); проявляється в мінералах з однією або декількома полярними осями. Практичне використання: стабілізація частоти радіостанцій, електроосциляції кварцу в електронних годинниках, датчики тиску із кварцу (звукові локатори) та турмаліну (вимірювання сили атомного вибуху).
Псевдопіроелектричні властивості - термічне стискання при нерівномірному нагріванні та виникнення п’єзоелектричного ефекту.
Використання електричних властивостей мінералів при геофізичних пошуках.
Термічні властивості
– Теплоємність максимальна в графіту, гіпсу, кальциту, кварцу
– Теплопровідність в ряді мідь – кварц – кальцит – флюорит
– термічне розширення, анізотропія термічного розширення
– плавлення, збільшення об’єму при плавленні; теплота плавлення, температура плавлення; поглинання/ виділення тепла при плавленні плавлення конгруентне (прямий перехід мінерал à розплав – напр.: плагіоклаз à розплав) та інконгруентне (мінерал à розплав + новий мінерал à розплав – напр.: калішпат à розплав+лейцит)
– зміна температури плавлення в залежності від складу твердих розчинів