Несвідомий Свідомий Масовий Індивідуальний

СЕЛЕКЦІЯ

Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів.

Теоретична база селекції – генетика та вчення про штучний добір

Як наука селекція остаточно оформилась завдяки роботам Ч.Дарвіна

За І.М. Вавіловим селекція являє собою еволюцію, що направляються волею людини.

Розділи селекції:

• Вчення про вихідний матеріал
• Вчення про тип і джерела спадкової мінливості
• Вчення про роль зовнішнього середовища у розвитку ознак і властивостей
• Теорія штучного добору

Резерв для селекційних робіт – ознаки диких видів.

Порода тварин (П) – популяція тварин, штучно створена людиною.

Сорт рослин (С) – популяція рослин, штучно створена людиною.

Штам мікроорганізмів (Ш) - популяція мікроорганізмів (культура), штучно отримана людиною в лабораторних умовах.

На відміну від природніх популяцій породи, сорти, штами не здатні існувати без постійного втручання людини.

Першим етапом селекції була доместикація – одомашнення, приручення диких видів.

Основні методи селекції:

· Штучний добір

· Гібридизація

· поліплоїдія для рослин

Творча роль штучного добору полягає у формуванні пристосувань організму до конкретних умов довкілля, але корисних для людини, а не для самого організму.

Головна рушійна сила П., С., Ш., - штучний добір

Добираючий фактор – людина

Штучний добір – відбір людиною найцінніших у господарському відношенні тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними ознаками.

Природний добір (ПД) – процес виживання та розмноження найбільш пристосованих до даних умов особин, що призводить до кількісної їх переваги. Добір починається всередині популяції.

Порівняльна характеристика природного і штучного добору

Фактори еволюції порід, сортів та штамів

Оцінка за фенотипом

↓

Штучний добір

Несвідомий Свідомий Масовий Індивідуальний

(ненаправлений, (направлений, (аналіз тільки (аналіз як за

без заздалегіть методичний) за фенотипом) фенотипом так

поставленої мети) і за генотипом)

Спадкова мінливість

(поява бажаної ознаки)

↓

Схрещування

(гібридизація – посилення ознаки)

↓

Добір

(накопичення ознак)

↓

Виведення нових, удосконалення існуючих

порід, сортів, штамів

Гібридизація

Гібридизація – процес одержання гібридів, який ґрунтується на об’єднанні генетичного матеріалу різних клітин та організмів

Гібридизація

Міжвидова Внутрішньовидова

(віддалена)

Неспоріднена Споріднена

(аутбридінг) (інбридінг)

Інбридінг – схрещування організмів, що мають безпосередніх спільних предків. У тварин інбридінг проявляється при схрещуванні: брати + сестри, батьки + діти, найтісніший – при самозаплідненні гермафродитних особин, а у рослин – при самозапиленні. Таке схрещування у селекції використовують для отримання «чистих ліній», але внаслідок накопичення мутацій і переходу рецесивних аномальних генів у гомозиготний стан (аа) інбридинг часто призводить до виникнення спадкових аномалій, депресії у нащадків (послаблення життєдіяльності). Проте завдяки цьому відбувається переведення несприятливих генів у гомозиготний стан і видалення їх з популяції.

Аутбридинг – схрещування організмів, які не мають спільних предків принаймні протягом попередніх шести поколінь (представників різних сортів, порід, штамів одного виду). Часто внаслідок схрещування інбредних ліній (АА х аа) отримують гетерозиготи, у яких проявляється наддомінування, або гетерозис (гібридна сила). У рослин це досягається шляхом спочатку самозапилення перехреснозапильних рослин, а потім – схрещування отриманих чистих ліній між собою (АА х аа). Наприклад гетерозис у кукурудзи. У тварин – схрещування м’ясних порід курей дає курчат-бройлерів. Ефект гетерозису закріплюється при вегетативному розмноженні рослин (картопля, плодові дерева), або шляхом подвоєння кількості хромосом, тобто поліплоїдії.

Віддалена гібридизація – міжвидове чи міжродове схрещування з метою поєднання у гібридів цінних спадкових ознак різних видів (родів). Складність – отримані гібриди зазвичай безплідні оскільки:

• Неможливий нормальний хід дозрівання гамет (порушення виникають у профазі І мейозу, так як негомологічні хромосоми не кон’югують)

Поиск по сайту: