Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ. ВИКОРИСТАННЯ. Щавлева(оксалатна) кислотаНООС—СООН



Щавлева(оксалатна) кислотаНООС—СООН. Біла кристалічна речовина (т. пл. 189°С), легко розчиняється у воді і спиртах. Міститься у вигляді солей у багатьох рослинах (щавель, ревінь тощо). Солі та естери щавлевої кислоти на­зивають оксалатами. Кристали кальцій оксалату важкорозчинні у воді і можуть відкладатися при патологічних станах у нирках у вигляді каменів (нирковокам'яна хвороба).

У промисловості щавлеву кислоту одержують з натрій форміату:

4оо с 2НС1 СООН

н > | 2 2 СООШ "ЖаС1 СООН натрій форміат натрій оксалат щавлева кислота Специфічними реакціями щавлевої кислоти є розкладання концентрованою суль­фатною кислотою й окиснення. При нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою щавлева кислота роз­кладається з утворенням карбон(II) оксиду, карбон(IV) оксиду і води. ноос-соон Н25°4(КОНЦ);Ч сої + со2і + н2о

2НС00Ш 4°° "С'


При окисненні щавлева кислота утворює карбон(IV) оксид і воду:

НООС —СООН [0] » 2СО,І + Н,0

2(


цією реакцією користуються в аналітичній практиці (кількісному аналізі) для встановлення титру KMnО4:

5НООС—СООН + 2KMnО4 + 3H2SO4 = 10CO2 + K2SO4 + 2MnSO4 + 8H2O

якісною реакцією для виявлення щавлевої кислоти та її розчинних солей є утворення нерозчинної солі кальцій оксалату:

Оч <Жа Оч

V \-°\

І + СаСІ, -------- ► І .Са І +

(Лон. с/ °

В аналітичній практиці цією реакцію користуються також для виявлення іонів Са2+.

Щавлеву кислоту використовують для очищення металів від іржі та накипу, як протраву — у шкіряному виробництві, а також у синтезі брильянтового зеленого (див. с. 233).

малонова кислотаНООС—СН2—СООН. Біла кристалічна речовина (т. пл. 135 °С), розчинна у воді, етанолі, етері. Міститься в соку цукрового буряка. Уперше була одержана при окисному декарбоксилюванні яблучної кислоти:

НООС—СН—СН2—СООН [°] >НООС— СН2— СООН+ СО2!+ Н2О

он

яблучна кислота малонова кислота

Нині малонову кислоту добувають гідролізом ціаноцтової кислоти: 2 N = С — СН2— СООН "кнТао04 * 2 НООС ~~СН2—СООН

ціаноцтова кислота

Солі та естери малонової кислоти називають малонатами.

тт5+

Н—о І о—н

Н8+

Унаслідок електроноакцепторного впливу карбоксильних груп у молекулі малонової кислоти атоми Гідрогену метиленової групи набувають рухливості (СН-кислотність). Тому в присутності основ малонова кислота здатна утворювати не тільки діаніон за участі обох карбоксильних груп, але і частково — трианіон завдяки іонізації активної метиленової групи. За участі метиленової групи мало-нова кислота в присутності основ вступає в реакцію конденсації з альдегідами та кетонами, які не містять атома Гідрогену при атомі Карбону в а-положенні (кон­денсація Кневенагеля). Унаслідок реакції утворюються ненасичені монокарбонові кислоти:


ОН

ДиКарБОнОВІ КиСЛОти

Нч /СООН

с н/ чсоон

бензалвдегід

малонова кислота


СООН СООН

бензиліденмалонова кислота



 



сн=сн—соон

 


корична кислота

Важливою похідною малонової кислоти є її діетиловий естер, що отримав на­зву «малоновий естер».


с2н5о


 


 


ос2н5


У молекулі малонового естеру, як і в молекулі відповідної кислоти, є активна метиленова група, завдяки якій він вступає в різні реакції заміщення. Малоновий естер використовують в органічному синтезі для добування моно- і дикарбонових кислот. Так, при дії на малоновий естер натрій алкоголяту атом Гідрогену метиле­нової групи заміщується і утворюється натріймалоновий естер, в якому аніон дуже стійкий унаслідок делокалізації заряду за рахунок карбоксильних груп:


 


 


 


5+


/

о

діетилмалонат


2Н5ОН


тСН

с~^£—ос2н5 о

натріймалоновий естер


Натріймалоновий естер легко алкілюється, ацилюється та реагує з іншими електрофільними реагентами. При алкілюванні утворюється алкілмалоновий ес­тер, який в процесі гідролізу перетворюється на алкілмалонову кислоту. Алкілма-лонові кислоти легко декарбоксилюються з утворенням карбонових кислот:


СН

натріймалоновий естер


СН,І

-N81


СООС2Н5

сн3— сн

СООС2Н5

метилмалоновий естер


Н2О; Н

-2С2Н5ОН


 


£оо сн3— сн

чсоон

метилмалонова кислота


-со,


сн3— сн2— соон

прошонова кислота


За аналогічною схемою і другий атом Гідрогену метиленової групи в малоно-вому естері можна послідовно замінити алкільною групою:



Глава 25


 


       
 
 
   

снл

СООС2Н5

сн

СООС2Н5

натріймалоновий естер

СООС2Н5

сн3-с(

СООС2Н5

натрійметилмалоновий естер


еоос2н5

2н5он

СООС2Н5

метилмалоновий естер

сн,ч

СООС2Н5

СН3І

-NаI

сн3 соос2н5

диметилмалоновий естер


Н2О;Н+

-2С2Н5ОН


 


снзх Дсоон

с сн3/ чсоон

диметилмалонова кислота


сн3—сн—соон сн,

ізомасляна кислота


При дії на натріймалоновий естер естерів а-галогенокарбонових кислот утво­рюються дикарбонові кислоти:


СООС2Н5

сн

СООС2Н5

натріймалоновий естер


сн3— сн—соос2н5

СІ

етиловий естер а-хлоропропіонової кислоти


 


,СООС2Н5

/ -сн—сн

СООС2Н5


Н2О; Н+ -ЗС2Н5ОН


 


ноос—сн—сн

соон


ноос—сн—сн2— соон сн3

метилбурштинова кислота


Малоновий естер широко використовують у синтезі гетероциклічних сполук і лікарських препаратів (див. піримідин, с. 595).

Бурштинова кислота HOOC—CH2—CH2—COOH. Біла кристалічна речовина (т. пл. 185°С), розчинна у воді та етанолі. Уперше виділена з продуктів перегонки бурштину, звідки й отримала свою назву.

У промисловості бурштинову кислоту одержують каталітичним гідруванням малеїнової кислоти:


ДиКарБОнОВІ КиСЛОти



 


НС


—Н


н2


Н2С


—Н


 


 
 

Ч


Г

Ч


 


малеїнова кислота


бурштинова кислота


Солі і естери бурштинової кислоти називають сукцинатами.

Бурштинову кислота, її естери та імід широко використовують в органічному синтезі.

адипінова кислотаHOOC(CH2)4COOH. Біла кристалічна речовина (т. пл. 152°С), малорозчинна у воді. Солі та естери адипінової кислоти називають адипінатами. Використовується переважно у виробництві синтетичного волокна — найлону. Входить до складу протиглисного засобу — піперазину адипінату (див. с. 601). Використовують її також у харчовій промисловості та органічному синтезі.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.