Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Міністерство освіти і науки України

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого»

Кафедра: Цивільного процесу

Індивідуальна робота на тему: «Участь прокурора у цивільному процесі»

Виконав:

Студент3 курсу, 2групи

ІПСК МВС України

Грунін С.С.

Перевірив:

Ас. Ахмач Г.М.

Харків-2014

Вступ

Стаття 121 Конституції України визначає однією з функцій прокуратури представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом. У контексті цивільного судочинства дана конституційна норма має чіткий механізм реалізації, оскільки представництво в цивільному судочинстві - це давно сформований і існуючий інститут. Участь прокурора в цивільному процесі полягає в захисті інтересів держави або прав та законних інтересів громадян. Вона здійснюється шляхом порушення цивільних справ або шляхом участі в уже розпочатому провадженні цивільних справ.

Стаття 34 Закону України „Про прокуратуру" визначає, що прокурор, який бере участь у розгляді справ у суді, дотри­муючись принципу незалежності суддів і підпорядкування їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону по всебічному, повному й об'єктивному розгляду справ і постанові судових рішень, заснованих на законі.

Таким чином, якщо раніше завданням участі прокурора був нагляд за дотриманням законності при розгляді цивільних справ у суді, то нині згідно з чинним законодавством головне його завдання полягає в сприянні суду у виконанні вимог закону в цивільному судочинстві.

Прокурор є самостійним суб'єктом цивільних проце­суальних правовідносин - учасником розгляду цивільних справ. Він не є представником жодної з сторін цивільного процесу, діє самостійно, без повноважень сторони на підставі закону та керуючись тільки законом.

Прокурор виступає як посадова особа державного органу -прокуратури, який на підставі закону реалізує завдання захисту прав і законних інтересів громадян та державних інтересів.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/5588/12 Справа № 2/0427/102/12

Головуючий у 1 й інстанції - Соколовська О.М. Доповідач - Ремез В.А. Категорія 48

11.07.2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Головуючого -Ремеза В.А.

Суддів -Пономарь З.М., Прозорової М.Л.,

при секретарі -Горлаковій Ю.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2012р. за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2012р. позов Новомосковського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задоволено, і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню в сумі 8717,21грн., та на користь держави судовий збір в сумі 51грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і винести по справі ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви прокурора з підстав передбачених п.2, ч.1, ст. 207 ЦПК України посилаючись на те, що прокурор не мав права звертатись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині розподілу судових витрат скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення з наступних підстав.

Розглядаючи справу в частині стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання сина, суд першої інстанції встановив, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, і від шлюбу мають сина ОСОБА_4 1994р.н., на утримання якого відповідач згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.06.2008р. повинен сплачувати щомісяця аліменти в розмірі 450грн., однак відповідач аліменти не сплачував у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 01.04.2009р. в сумі 4862,90грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Встановивши зазначені обставини, суд правомірно визначив суму неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3 за період 07.05.2008р. по 01.04.2009р. в розмірі 8717,21грн., навівши тому відповідний розрахунок, тим самим задовольнив позов Новомосковського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 і колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про незаконність рішення суду з посиланням на те, що прокурор не мав права звертатись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ст. ст. 3, 45 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення прокурора до суду з позовом) у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах, а тому у суду немає підстав для залишення позовної заяви прокурора в інтересах ОСОБА_3 без розгляду

Враховуючи, що відповідач не оскаржує саму суму неустойки, колегія суддів вважає, що самі по собі посилання відповідача про розгляд справи в його відсутність не може бути підставою для скасування ухваленого судом першої інстанції рішення.

Що ж стосується рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор при зверненні до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 не сплачував судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи, що на час ухвалення рішення суду був прийнятий Закон України "Про судовий збір" яким визначено новий порядок стягнення судового збору та непередбачено стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а тому рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору в сумі 51грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору з урахуванням вимог п.1, ч.2, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в розмірі 214,60грн.

Керуючись ст. ст. 303,304, 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2012р. в частині стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави судового збору в сумі 51грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30грн. скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60коп.

В іншій частині рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2012р. залишити без змін.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: Головуючий -Ремез В.А.

Судді -Пономарь З.М., Прозорова М.Л.

В даній цивільній справі розглядалась апеляційна скарга на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2012р. за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. В ході розгляду справи було встановлено,що рішенням суду першої інстанції позов прокурора було задоволено. А також було стягнуто на користь держави судовий збір. Суд апеляційної інстанції перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції,дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині розподілу судових витрат скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення,на підставі того,що прокурор при поданні позову не сплачував судовий збір на користь держави.Також посилаючись на те,що на час ухвалення рішення суду був прийнятий Закон України "Про судовий збір" яким визначено новий порядок стягнення судового збору та непередбачено стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а тому рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору з урахуванням вимог п.1, ч.2, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в розмірі 214,60грн. Отже ,судом апеляційної інстанції скаргу задоволено частково.

. 09 грудня 2011 р.

Справа №2-2227/11

Номер рядка статистичного звіту- 44

Код суду –0707

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

09 грудня 2011 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Гейруша В.Б.

при секретарі Станинець Я.М.

з участю: прокурора Гіряка Д.І.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

представника Страбичівської

сільської ради Мукачівського району ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом прокурора Мукачівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, Страбичівської сільської ради Мукачівського району, третьої особи управління Держкомзему у м. Мукачево і Мукачівському районі Закарпатської області про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки,

в с т а н о в и в:

У червні 2011 року прокурор Мукачівського району звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, третьої особи управління державного комітету земельних ресурсів у Мукачівському районі про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки серій ЗК №056400, №056401, №056399 виданих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2

Враховуючи складність виготовлення мотивувальної частини рішення, суд вважає за доцільне в даному судовому засіданні оголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог прокурора Мукачівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, Страбичівської сільської ради Мукачівського району, третьої особи управління Держкомзему у м. Мукачево і Мукачівському районі Закарпатської області про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки –відмовити.

З мотивувальною частиною рішення сторони можуть ознайомитися 14 грудня 2011 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційого суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий В.Б.Гейруш

В даній цивільній справі розглядається поданий в червні 2011 року позов прокурора Мукачівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, Страбичівської сільської ради Мукачівського району, третьої особи управління Держкомзему у м. Мукачево і Мукачівському районі Закарпатської області про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки. Тобто в цій ситуації прокурор захищає інтереси третіх осіб у судовому порядку.

Позовні вимоги прокурора Мукачівського району ,щодо визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки-були не задоволені.

Суд дійшов такого висновку керуючись ст. 218 ЦПК України. У якій вказано,що Рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Справа № 0907/7155/2012

Провадження № 2/344/1017/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

13 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Максим чина Ю.Д.

секретаря Федорак Я.С.

за участю прокурора Ворох А.В.,

позивача Григоришак Є.М.

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи Дутчак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба у справах неповнолітніх виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на частку спадкового майна та визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним,-

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба у справах неповнолітніх виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на частку спадкового майна та визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Максим чин Ю.Д.

Стаття 60 ЦПК говорить нам про те,що:

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також,відповідно до ст..213 ЦПК рішення суду має бути законним і обґрунтованим..

В даній цивільній справі розглядається позов заступника прокурора м.Івано-Франківськ в інтересах третіх осіб про визнання права власності на частку спадкового майна та визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним.

І в кінцевому результаті, у задоволенні позову прокурору було ввідмовлено керуючись вище зазначеними статтями.

Справа № 2-о-61/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 квітня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:Сторожука С.М.

при секретарі:Дробот О.Ю.

за участю прокурора ( представника заявника ):Битяк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Павлоградського міжрайонного прокурора про визнання спадщини відумерлою, суд -

В С Т А Н О В И В:

Павлоградський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах Поперечненської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою, в якій просив суд:

-визнати спадщину, а саме земельну ділянку площею 10,81 га, вартістю 122729,60 гривень, яка належала померлому ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ №873454, виданого Павлоградською районною державною адміністрацією 07 листопада 2006 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010602202038, відумерлою;

-передати у власність територіальної громади Поперечненської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області зазначену відумерлу спадщину.

В обґрунтування заявлених вимог заявником було зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 який за час свого життя був зареєстрований по вулиці Гагаріна, будинок АДРЕСА_1

На території Поперечненської сільської ради Павлоградського району розташована земельна ділянка площею 10,81 га, яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю.

Спадкоємців на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_1 не має.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала, надавши пояснення які відповідають змісту позовної заяви.

Зацікавлені особи в судове засідання не зявились, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши наявні письмові докази, судом були встановлені наступні обставини по справі:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 ( а.с. 5 ), якому за життя належала земельна ділянка площею 10,810 га, що розташована на території АДРЕСА_2 та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 6 ).

Після смерті ОСОБА_1 спадкова справа не заведена, що підтверджується інформацією наданою Другою Павлоградською держнотконторою, що підтверджує факт відсутності спадкоємців за заповітом і за законом.

Відповідно до ст.278 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від право на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено факт наявності спадкового майна, та відсутності спадкоємців на це майно, у звязку з чим така спадщина підлягає визнанню відумерлою, а земельна ділянка повинна біти передана територіальній громаді за місцем відкриття спадщини, оскільки після смерті ОСОБА_1 минуло більше року.

Керуючись ст.ст. 277, 278 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Вимоги по заяві Павлоградського міжрайонного прокурора про визнання спадщини відумерлою, - задовольнити.

Визнати спадщину, а саме земельну ділянку площею 10,810 га, вартістю 122729,60 гривень, яка належала померлому ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ №873454, виданого Павлоградською районною державною адміністрацією 07 листопада 2006 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010602202038, - відумерлою.

Передати у власність територіальної громади Поперечненської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області земельну ділянку площею 10,810 га, вартістю 122729,60 гривень, яка належала померлому ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ №873454, виданого Павлоградською районною державною адміністрацією 07 листопада 2006 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010602202038.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:С. М. Сторожук

В даній справі розглядається позов Павлоградського міжрайонного прокурора про визнання спадщини відумерлою.У свої позовних вимогах він просить суд визнати спадщину, а саме земельну ділянку , яка належала померлому ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ №873454, виданого Павлоградською районною державною адміністрацією 07 листопада 2006 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010602202038, відумерлою, і також передати у власність територіальної громади Поперечненської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області зазначену відумерлу спадщину. Підставою заявлених вимог він виносить те,що помер ОСОБА_1, а спадкоємців на майно померлого немає.

Стаття 277 ЦПК - Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковою участю заявника та з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Стаття 278 - Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала, надавши пояснення які відповідають змісту позовної заяви. Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено факт наявності спадкового майна, та відсутності спадкоємців на це майно, у звязку з чим така спадщина підлягає визнанню відумерлою. Отже вимоги задоволені у повному обсязі.

ВИСНОВОК

В умовах побудови демократичної правової держави виключного значення набуває всебічне укріплення законності, боротьба зі злочинністю та іншими правопорушеннями.

Демократія не сумісна ні з свавіллям, ні з безвідповідальністю, ні з беззаконням.

Для забезпечення законності та правопорядку, боротьби з правопорушеннями в Україні створена і функціонує система правоохоронних органів, важливою ланкою якої є прокуратура, як орган вищого нагляду за точним і однаковим виконанням законів.

Органам прокуратури належить особливе місце в механізмі гарантій законності. Захищаючи права і свободи громадян, інтереси держави і суспільства органи прокуратури, керуючись у своїй діяльності законами, можуть зобовязати від імені держави будь-якого керівника піднаглядного органу, організації чи установи усунути порушення законності, вжити заходів для попередження таких порушень у майбутньому, вимагати притягнути до відповідальності винних.

Прийнята у 1996 р. Конституція України передбачає одну з основних функцій прокуратури України - представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (п. 2 ст. 121) [1]. Для практичної реалізації цієї норми Основного Закону 21 червня 2001 р. Верховна Рада України прийняла законодавчі акти, якими не тільки внесено відповідні зміни до цивільного процесуального законодавства, а 12 липня 2001 р. - і до Закону України "Про прокуратуру", а й докорінно переглянуто роль прокурора в цивільному судочинстві.

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. (далі - ЦПК) повніше відбиває ці новели (статті 45 і 46) [4]. До новел варто віднести гарантоване ч. 4 ст. 46 ЦПК право прокурора, який не брав участі у справі, ознайомлюватися з матеріалами справи в суді з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги або заяви про перегляд рішення у звязку з винятковими або нововиявленими обставинами.

Цим Кодексом закріплено право прокурора здійснювати в установленому законом порядку представництво інтересів громадянина або держави на будь-якій стадії цивільного процесу (ч. 2 ст. 45) [4].

Запровадження інституту представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді поставило низку проблем процесуального характеру, особливо щодо юридичної природи цього представництва, оскільки деякі науковці вважають, що положення (становище) прокурора в цивільному процесі і представника у справі нічим не відрізняються, інші ж стверджують, що представництво прокурором "чужих" інтересів у суді є одним з його видів у цивільному процесі.

Актуальність вивчення проблем участі прокурора в цивільному судочинстві зумовлено насамперед дискусією про майбутнє прокуратури, її роль у цивільній юрисдикції, форми й методи реалізації прокурором представницьких повноважень, допустимість його участі в цивільному процесі в межах вимог правової держави та процесуального статусу, передбаченого Конституцією України й чинним законодавством.

Мета курсової роботи. На підставі чинного цивільного процесуального законодавства і практики його застосування розглянути актуальні питання здійснення прокурором у суді представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Поиск по сайту: