Інформаційне забезпечення стандартизації?

Cемінар 1

Стандарт?

Стандарт — — нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері^[1]. За сферою дії розрізняють стандарти міжнародні (стандарти прийняті міжнародною організацією, напр.., стандарт ІSО), державні (ДСТУ), галузеві (ГСТ) і підприємств (СТП). Розробка і перегляд державних стандартів здійснюють науково-дослідні інститути і інші спеціалізовані організації з урахуванням зауважень і пропозицій зацікавлених організацій. Затверджуються ДСТУ Держстандартом України. Виходячи з положень Закону «Про стандартизацію», стандарти є нормативними документами, що встановлюють правила, загальні принципи і характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів. Вони можуть містити вимоги до термінології, позначення, упаковки, маркування та / або етикетці, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги. СТАНДАРТ МІЖДЕРЖАВНИЙ — стандарт, прийнятий країнами, що приєдналися до Угоди про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації (див. сертифікат), і застосовуваний ними безпосередньо. ДСТУ 1.0-93.СТАНДАРТ МІЖНАРОДНИЙ — стандарт, прийнятий міжнародною організацією зі стандартизації. ДСТУ 1.0-93. СТАНДАРТ НАЦІОНАЛЬНИЙ — стандарт, прийнятий національним органом зі стандартизації однієї держави. ДСТУ 1.0-93.СТАНДАРТ ПІДПРИЄМСТВА — стандарт, що розробляється на продукцію (процеси, послуги), яку виробляють та застосовують (здійснюють, надають) лише на конкретному підприємстві. ДСТУ 1.0-93.Галузевий стандарт — стандарт на продукцію, послугу, який розробляють у разі відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів. ДСТУ 1.0-93.

Семінар 2

Інформаційне забезпечення стандартизації?

Основою системи інформаційного забезпечення є Національний автоматизований інформаційний фонд стандартів. Ефективне функціонування Національного фонду стандартів повинне забезпечувати:

доступність інформації для зацікавлених користувачів за ознаками її повноти та достовірності (актуальності), а також своєчасності (оперативності) та вартості її надання;

недискримінаційний характер надання інформації всім категоріям вітчизняних користувачів незалежно від відомчої належності, юридичного статусу та форм власності, а також закордонним користувачам згідно з обов’язковими умовами приєднання до СОТ та інших міжнародних угод.

Організаційно-технічна політика створення та функціонування Національного фонду стандартів базується на використанні сучасних програмно-технічних засобів збирання, обробки, передавання інформації з резервування можливостей:

застосування в подальшому більш досконалих програмнотехнічних засобів;

доступу до інформації та отримання її користувачами, які не володіють в повній мірі необхідними апаратними засобами та навичками роботи з ними.

За умови збереження принципу розподілу інформаційних ресурсів Національного фонду стандартів слід у перспективі забезпечити одноадресність запиту (звернення) користувача для отримання інформації, яка зберігається в різних ланках єдиної організаційної структури Національного фонду стандартів, що є однією з вимог Угоди ТБТ.

Національний інформаційний центр Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ/СОТ) Держспоживстандарту України створено на виконання міжнародних зобов’язань України, які відображені в офіційних документах, надісланих до Секретаріату СОТ (Меморандум про зовнішньоторговельний режим України та Заява про запровадження і керування Угодою ГАТТ).

Створення Центру спрямоване на підвищення ефективності діяльності інформаційних служб щодо забезпечення користувачів необхідною інформацією та нормативними документами для вирішення питань виробництва продукції належної якості, яка відповідала б міжнародним вимогам безпеки, охорони здоров’я людей, навколишнього середовища; для забезпечення сумісності і взаємозамінності. Крім того, такі системи будуть сприяти виконанню міждержавних та міжнародних угод.

Центр забезпечує оперативний обмін інформацією з питань стандартизації між національними та зарубіжними користувачами міжнародної інформаційної мережі ISONET.

Семінар3

3.Дублінське ядро
Існують також стандарти, які встановлюють вимоги до складу (набору) елементів метаданих. Універсальний набір метаданих містить так зване Дублінське ядро ​​(Dublin Core) - відповідний для будь-яких інформаційних ресурсів міжнародний стандарт ІСО 15836. [16]
Завдання Дублінського ядра полягає в тому, щоб підтримати широкий пошук інформації по невеликій кількості общеіспользуемих елементів опису ресурсів.
Дублінське ядро ​​містить набір з 15 елементів опису інформації:
1. Заголовок (Title) - назва ресурсу.
2. Автор (Creator) - творець (персона, організація, служба), що несе первинну відповідальність за створення змісту ресурсу.
3. Предмет (Subject) - тема, яка зазвичай виражається за допомогою ключових слів, ключових фраз або класифікаційних кодів, які описують тему ресурсу.
4. Опис (Description) - виклад змісту ресурсу.
5. Видавець (Publisher) - фізична або юридична особа, відповідальна за публікацію ресурсу, введення його в обіг.
6. Співвиконавець (Contributor) - хто-небудь, крім видавця, який зробив значний внесок у публікацію ресурсу.
7. Дата (Data) - дата, пов'язана з подією у життєвому циклі ресурсу.
8. Тип ресурсу (Type) - категорія (жанр) вмісту ресурсу.
9. Формат (Format) - розмір або тривалість ресурсу, матеріал або фізичний носій ресурсу, програмне, технічне забезпечення та інше обладнання, необхідне для відтворення або роботи з ресурсом.
10. Ідентифікатор ресурсу (Identifier) ​​- текстове або цифрове унікальне позначення ресурсу, однозначна посилання на ресурс у межах даного контексту.
11. Джерело (Source) - посилання на ресурс, з якого цілком або частково вилучено справжній ресурс
12. Мова (Language) - мова інтелектуального змісту ресурсу.
13. Зв'язку (Relation) - відношення, посилання на родинний ресурс.
14. Охоплення (Coverage) - просторові та часові характеристики інтелектуального вмісту ресурсу.
15. Права (Rights) - право на копіювання та використання інформації даного джерела (положення про правові норми, що регулюють функціонування ресурсу, або посилання на службу, яка надає цю інформацію).
У багатьох розвинених країнах прийняті державні стандарти метаданих. Робота над ними зазвичай ведеться в рамках створення «електронного уряду», тобто при впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій у взаємодію органів влади різних рівнів один з одним, населенням і бізнесом.
Так, в Канаді, яка за незалежними оцінками посідає перше місце в справі реальної реалізації електронного уряду, програм «Онлайновий уряд» (Government On-Line) включає стандарт метаданих, адаптирующий Дублінське ядро ​​для мережевої інформації та документації державних органів Канади. [17]
У Великобританії розвиток і застосування стандарту метаданих є частиною моделі міжвідомчої взаємодії в електронному уряді. Британський стандарт метаданих [18] містить перелік елементів метаданих для державних інформаційних ресурсів та інформаційних систем.
В Австралії стратегія електронного уряду вимагає обов'язкового використання державними органами стандарту метаданих AGLS, прийнятого в 2002 році і призначеного в основному для опису мережевих інформаційних ресурсів у будь-якій сфері. [19]
Стандарти діловодних метаданих - особливий тип стандартів метаданих - покликані забезпечити значимість, керованість і тривалість існування документації організації. [20]
Міжнародний стандарт ІСО 23081 «Інформація та документація - Процеси управління документами - Метадані документів» присвячений діловодних метаданих в управлінській діяльності, їх типами, функціями щодо забезпечення управлінських і діловодних процесів, а також управлінню метаданими. Перша частина стандарту (ISO / TS 23081-1:2004 Information and documentation - Records management processes - Metadata for records - Part 1: Principles) містить визначення сутності діловодних метаданих, їх ролі в управлінській діяльності, опис процесів управління метаданими. У ній встановлені вимоги до різних категорій метаданих.
Міжнародний стандарт ISO / ТО 15801:2004 «Електронний іміджінг - Інформація, що зберігається в електронному вигляді - Рекомендації щодо забезпечення достовірності та надійності» (ISO / TR 15801 Electronic imaging - Information stored electronically - Recommendations for trustworthiness and reliability) регламентує впровадження та експлуатацію систем управління інформацією, які зберігають інформацію в електронному вигляді і для яких важливі достовірність, надійність, автентичність і цілісність інформації. Він охоплює повний життєвий цикл електронних документів, від включення документів в систему до знищення.

Cемінар 4

Метрологія як наука?

Метрологія - наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та досягнення потрібної точності. До основних питань метрології належить: загальна теорія вимірювань; одиниці фізичних величин і їх системи; методи і засоби вимірювань; методи визначення точності вимірювань; основи забезпечення єдності вимірювань і одноманітності засобів вимірювань; еталони і зразкові засоби вимірювань; методи передачі розмірів одиниць від еталонів або зразкових засобів вимірювань робочим засобам вимірювань. Метрологія поділяється на: · теоретичну метрологію - загальні теоретичні проблеми -теорія вимірювань, методи обробки результатів спостереження з метою оцінки їх точності, теорія величин та їх одиниць, теорія відтворення і передачі розмірів одиниць та ін.; · законодавчу метрологію - розробка комплексів взаємо пов'язаних і взаємозумовлених загальних правил, вимог і норм, а також інших питань, що потребують регламентації й контролю з боку держави, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань й одноманітності засобів вимірювань; · прикладну метрологію - практичні вимірювання і забезпечення єдності вимірювань. Технічні вимірювання є складовою частиною прикладної метрології. Процес вимірювання характеризується, з одного боку, сприйманням і відображенням фізичної величини, а з іншого – нормуванням, тобто присвоєнням їм певного числового значення (розміру), яке виражається в прийнятих одиницях.

Семінар 5

Поиск по сайту: