Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Склад лексики з погляду походження



За походженням лексика украïнськоï мови неоднорiдна. Споконвiчно украïнська лексика

формувалася у такiй по слiдовностi: iндоєвропейська >

прасловянська > спiльносхiднословянська > власне украïнська

лексика. 1 Iндоєвропейськi слова становлять важливий шар

украïнськоï лексики. Вони називають: предмети i явища (небо,

сонце, вечiр, озеро, вода), тварин, рослини, про- 2 4 дукти (вiвця,

вовк, верба, сiль, мед); родиннi зв'язки (тато, батько, мати); частини

тiла (око, рука, зуб, серце, кров); числа (л ‘ять, тисяча, сто);

якостi (жовтий, босий, довгий); дiï (брати, везти, велiти).

2. Праслов'янська лексика утворилася, коли слов'яни жили спiльним

життям. Спiльнослов'янськi слова позначають назви: людей, тварин,

птахiв (чоловiк, жiнка, голуб, ведмiдь); житла, одягу, взуття,

прикрас (вiкно, дзеркало, шуба); ïжi (пирiг, молоко, сало);

предметiв i явищ природи (вiтер, роса, осiнь, серп, плуг);

абстрактних понять (правда, гнiв, скорбота); обрядiв (Купала,

молода).

3. Спiльносхiднослов'янськi (або давньоруськi) слова виникли в перiод,

коли iз словянськоï мовноï єдностi видiлилася група

схiдних слов'ян (ГУ-УI ст.). Спiль носхiднослов'янських слiв в

украïнськiй мовi дуже багато: щока, кулак, племiнник, дядько;

бiлка, кiшка, собака; кiвш, кочерга, горня; зозуля, жайворонок;

щавель, хвощ, молочай; ярина, сiножать та iн.

4. Власне украïнськi слова виникли на украïнському мовному

грунтi пiсля розпаду давньоруськоï єдностi словян i

утворення трьох народiв — украïнського, бiлоруського i

росiйського. Власне

украïнськi слова можна розпiзнати за фонетичними i граматичними

ознаками:

1) чергування [о], [е] з [i]: село — сiльський, чоло —

чiльний;

2) змiна [е] на [о] пiсля шиплячих та [й]: женити — жонатий;

3) наявнiсть'суфiксiв -ник, -iвник, -ець, -овець(-iвець), -iй, -ень,

-ищ, -от, -шн, -неч, -анн, -енн, -iнн, -ач, -аль, -ив, -иськ, -юк,

-ар, -езн, -елезн, -iсiньк, -есеньк, -юсiньк, -ощ: вiзник, комiрник;

промовець; плаксiй, водiй; днище, горище; голота, босота; дiтлашня;

ворожнеча; зростання; знищення; горiння; викладач; скрипаль; печиво;

хлопчисько; злюка; нездара; старезний; довжелезний; гарнiсiнький;

малесенький; тонюсiнький; ласощi;

4) наявнiсть префiксiв су-(сузiр я); перед-(передчасно); по-(подвiр

‘я, посадити); прi-(прiрва, прiзвище).

 

Лексика нейтральна і стилістично забарвлена

Найбільший тематично-стилістичний шар лексики мови становлять загальновживані слова, які використовуються вільно, без будь-яких обмежень. Ці слова пов’язані зі спільними для більшості носіїв мови поняттями, водночас є звичайними, зрозумілими для широкого загалу назвами предметів і явищ довколишньої дійсності: батьківщина, воля, добро, земля, молоко, ні, одна, повітря, син, так, я.

Вони характеризуються стійкістю основних значень, тобто більшість слів зберегли в сучасній мові ті самі значення, що їх зафіксовано в найдавніших пам’ятках писемності (бігти, вода, мати, перший, три). Водночас цей склад може зазнавати змін, поповнюючись новими поняттями, що стають загальновідомими (атомний, банк, екологія, комп’ютер, мрія, президент, робот), або у зв’язку зі зміною стилістичної маркованості слова, його лексичної та синтаксичної сполучуваності. Загальновживана лексика переважно належить до стилістично нейтральної, міжстильової, але не тотожна їй, має у своєму складі певну частину вільно вживаних емоційно-експресивних слів: матуся, навіжений, попри.

Загальновживана (або загальнонародна) лексика включає в себе лексику як власне українську, так і загальновідому запозичену.

Стилістично забарвлені слова — це такі слова, що вживаються лише в певних стилях. До них належать:

наукова лексика – слова, що вживаються в галузі науки, освіти, техніки: кисень, радіус.

політична лексика – слова, що вживаються у політичному, громадському житті: Верховна Рада, депутат, мітинг.

розмовна лексика – слова, які використовують в усному, переважно побутовому спілкуванні: байдикувати, велик, відік.

У художніх творах розмовна лексика вживається для характеристики персонажів.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.