Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника

Тема 12. Звернення стягнення на майно боржника

1. Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

2. Черговість звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні.

3. Порядок накладення арешту на майно боржника.

4. Опис майна боржника у виконавчому провадженні.

5. Реалізація майна, на яке звернене стягнення.

6. Звернення стягнення на заставлене майно боржника.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника

Звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті (описі), вилученні та примусовій реалізації (ч.1 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»). Особливос­ті застосування звернення стягнення на майно залежать від то­го, хто є боржником, — фізична чи юридична особа. Зважаю­чи на це, наприклад, визначають черговість звернення стягнен­ня на майно боржника.

Щодо звернення стягнення на майно діє низка загальних правил, які стосуються всіх видів виконань:

1) стягнення на майно боржника звертається у розмірах та об­
сязі, необхідних для виконання за виконавчим документом,
з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконав­
чого збору;

2) боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на
які необхідно звернути стягнення у першу чергу, хоча оста­
точно черговість стягнення на кошти та інше майно борж­
ника визначає державний виконавець;

3) боржник має право визначити черговість реалізації майна,
на яке накладено арешт, якщо це не впливає на результатив­
ність виконання. Боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. У разі коли від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, витрат на здійснення виконавчих дій, штрафу, подальший продаж арештованого майна припиняється. Вимоги боржника щодо черговості продажу майна не приймаються державним виконавцем, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк.

Чітка регламентація порядку звернення стягнення потребує уточнення, за яким всі дії, передбачені ч.1 цієї статті, можуть здійснюватись в примусовому порядку: арешт (опис); вилучення; реалізація, а не тільки і не стільки реалізація.

Стосовно самого порядку звернення стягнення на майно, то він також потребує уточнення і правової регламентації дій державного виконавця, а також усіх осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні. А саме: перша і необхідна стадія виконавчого провадження – це встановлення місцезнаходження наявного боржнику майна, що залежить від певної інформації, яка має сприяти здійсненню державним виконавцем його повноважень. Так, за ст. 12 цього Закону, сторони вправі давати усні і письмові пояснення в процесі вчинення виконавчих дій стосовно належності боржнику майна та його місцезнаходження.

У разі смерті особи, стосовно якої порушено виконавче провадження і якій надано строк для добровільного виконання рішення, державний виконавець за ст. 60 Закону України "Про нотаріат", вправі попередити нотаріуса про необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна і отримати його повідомлення про належність і місцезнаходження майна померлого боржника, результати його опису тощо.

Державний виконавець також має право офіційно звернення до всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України, які у встановлений ним строк повинні надати йому безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень, що також може бути використане для розшуку майна (ч.1 та 2 ст.5 Закону). Для впровадження цього положення в життя рекомендуємо для звертатися за інформацією про наявність у боржника майна або майнових прав до таких організацій як:

1) податкові адміністрації, за місцем проживання боржника;

2) державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси;

3) бюро технічної інвентаризації;

4) органи Державтоінспекції, що реєструють транспортні засоби;

5) банківські установи України;

6) підприємство, де працює боржник;

7) місцевих органів виконавчої влади тощо.

Поиск по сайту: