Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Виготовлення виливків виливанням у оболонкові форми



1) Суть способуполягає у використанні у формовій суміші термореак­тивної смоли з технічним уротропіном (пульвербакелітом), яка при не­значному нагріванні плавиться, а при подальшому нагріванні полімеризується і необоротно твердіє. За точністю розмірів і чистотою поверхні виливки, виготовлені в оболонкових формах, перевершують виготовлені в піщано-глинистих формах. Цей спосіб застосовують у серійному і масо­вому виробництві дрібних і середніх виливків з будь-яких сплавів.

2) Виготовлення оболонкових формпочинається з нагрівання модельних металевих плит в електричній печі до температури 220.. .280 °С (рис. 111.29, а). Нагріту модельну плиту 1 (рис. III.29, б) закріплюють моделлю вниз над бункером 2 i формовою сумішшю 3, яка складається з піску і домішки 4...6 % смоли у вигляді порошку. Бункер разом з модельною плитою по­вертають на 180° (рис. III.29, в), і формова суміш падає на модельну пли­ту. Смола суміші плавиться і зв'язує зерна піску в напівтверду кірку. По­тім бункер повертається у вихідне положення, формова суміш, що не про­реагувала, падає на дно бункера, а на модельній плиті залишається на­півтверда оболонка 4 завтовшки 6...8 мм (рис. III.29, г). Далі модельну плиту подають у піч для остаточного затверднення оболонки при темпе­ратурі близько 350...500 °С (рис. 111.29, д). Готову тверду оболонку 5 зні­мають з модельної плити 6 за допомогою виштовхувачів 7 (рис. III.29, є). Таким способом виготовляють обидві половинки оболонкової форми. Стрижні також виготовляють з цієї суміиіі в металевих стрижневих ящи­ках за такою самою технологією. Заключною операцією є складання обо­лонкової форми з півформ. Півформи 8 (рис. III.29, є) скріплюють скоба­ми, струбцинами або склеюють по площині розняття. Складену форму кладуть у металевий ящик 9, засипають навколо крупним піском 10 (або дробом) і заливають металом. Під дією високої температури смола з формової і стрижневої сумішей поступово вигоряє, оболонка втрачає міцність і легко руйнується при вибиванні виливка.


6. Виготовлення виливків відцентровим виливанням


1) Суть способу полягає в тому, що метал заливають у кокіль, який обер­тається з певною швидкістю. Заповнення кокілю і кристалізація металу відбуваються під дією відцентрових сил, що забезпечує значну щільність металу, оскільки гази і неметалеві домішки важкий метал витискує до внут­рішньої порожнини виливка, а потім їх видаляють при механічній оброб­ці. Перевагою відцентрового виливання є високий вихід придатних вили­вків (до 90 %) завдяки майже повній відсутності витрати металу на лив­никову систему і додатки.

Вісь обертання кокілю може бути горизонтальною (рис. III.30, а) і вер­тикальною (рис. III.30, б). В обох випадках вісь обертання збігається з віссю виливка, і тому внутрішня порожнина його утворюється без засто­сування стрижнів. Цей спосіб поширений при виготовленні виливків, що мають форму тіла обертання.

2) Найбільш поширенозастосовується відцентрове виливання у виробництві чавунних труб в охолоджувальному кокілі 3 (рис. III.30, в), який обертається електродвигуном. Рідкий чавун 5 з ковша по нерухомому жолобу 4 надходить у кокіль. Залежно від заповнення металом кокіль пе­реміщується на рейках ліворуч. Після заливання кокіль перебуває в край­ньому лівому положенні і ще деякий час (до повної кристалізації металу) обертається. Після затверднення металу електродвигун вимикають, тру­бу разом із стрижнем 2 (він утворює розтруб) видаляють з форми ліво­руч. Одержані чавунні труби на зовнішній поверхні вибілюються, тому їх треба відпалювати при температурі 850.. .920 °С. Цим способом виготов­ляють труби із чавуну діаметром 80. ..150, 200. ..300 мм.


7. Виготовлення виливків електрошлаковим виливанням


Суть електрошлакового виливання(ЕШВ) полягає у використанні тех­нології електрошлакового переплаву, при якому одержують метал най­вищої якості. При ЕШВ плавлення металу, заповнення ним ливарної форми і затверднення виливка відбувається безперервно і одночасно. При зви­чайній ливарній технології ці операції роз'єднані, що погіршує якість ме­талу виливка.

При ЕШВ ливарна форма виконує дві функції: є плавильним агрега­том і формує виливок. Цей процес відбувається під шаром рідкого шла­ку, який є джерелом теплоти, очищає метал від сірки та фосфору, захи­щає його від кисню і азоту повітря, виконує роль теплового додатка при кристалізації металу, що усуває усадочні раковини і потребу в додатках.

Переваги ЕШВ високі якості великих виливків; непотрібні плавильні агрегати, розливні ковші, формові суміші, ливникові системи і додатки; економія металу (на кожній тонні готових виливків економія металу ста­новить 2...3 т).

На рис. III.31 подано схему виготовлення виливка прокатного валка методом ЕШВ. Візок 4 переміщує електрод 5 униз, а візки 1, 2, 3 перемі­щують назустріч охолоджувані водою кристалізатори 6, 7, 8. У нижньо­му кристалізатор 6 формується ліва шийка валка 9; в середньому криста­лізаторі 7 формується бочка валка 10, а у верхньому 8 - права шийка вал­ка 11. Кристалізація відбувається під шаром рідкого шлаку 12.

ЕШВ використовують у енергетичному машинобудуванні (корпуси атомних реактор: в, паропроводів високого тиску, парогенератори та ін.); у суднобудуванні (колінчасті вали дизелів); у металургії (прокатні валки, калібри трубопрокатних станів, кувальні штампи, кокілі для виливання труб відцентровим способом.


ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.