1) Суть способуполягає у використанні у формовій суміші термореактивної смоли з технічним уротропіном (пульвербакелітом), яка при незначному нагріванні плавиться, а при подальшому нагріванні полімеризується і необоротно твердіє. За точністю розмірів і чистотою поверхні виливки, виготовлені в оболонкових формах, перевершують виготовлені в піщано-глинистих формах. Цей спосіб застосовують у серійному і масовому виробництві дрібних і середніх виливків з будь-яких сплавів.
2) Виготовлення оболонкових формпочинається з нагрівання модельних металевих плит в електричній печі до температури 220.. .280 °С (рис. 111.29, а). Нагріту модельну плиту 1 (рис. III.29, б) закріплюють моделлю вниз над бункером 2 i формовою сумішшю 3, яка складається з піску і домішки 4...6 % смоли у вигляді порошку. Бункер разом з модельною плитою повертають на 180° (рис. III.29, в), і формова суміш падає на модельну плиту. Смола суміші плавиться і зв'язує зерна піску в напівтверду кірку. Потім бункер повертається у вихідне положення, формова суміш, що не прореагувала, падає на дно бункера, а на модельній плиті залишається напівтверда оболонка 4 завтовшки 6...8 мм (рис. III.29, г). Далі модельну плиту подають у піч для остаточного затверднення оболонки при температурі близько 350...500 °С (рис. 111.29, д). Готову тверду оболонку 5 знімають з модельної плити 6 за допомогою виштовхувачів 7 (рис. III.29, є). Таким способом виготовляють обидві половинки оболонкової форми. Стрижні також виготовляють з цієї суміиіі в металевих стрижневих ящиках за такою самою технологією. Заключною операцією є складання оболонкової форми з півформ. Півформи 8 (рис. III.29, є) скріплюють скобами, струбцинами або склеюють по площині розняття. Складену форму кладуть у металевий ящик 9, засипають навколо крупним піском 10 (або дробом) і заливають металом. Під дією високої температури смола з формової і стрижневої сумішей поступово вигоряє, оболонка втрачає міцність і легко руйнується при вибиванні виливка.
6. Виготовлення виливків відцентровим виливанням
1) Суть способу полягає в тому, що метал заливають у кокіль, який обертається з певною швидкістю. Заповнення кокілю і кристалізація металу відбуваються під дією відцентрових сил, що забезпечує значну щільність металу, оскільки гази і неметалеві домішки важкий метал витискує до внутрішньої порожнини виливка, а потім їх видаляють при механічній обробці. Перевагою відцентрового виливання є високий вихід придатних виливків (до 90 %) завдяки майже повній відсутності витрати металу на ливникову систему і додатки.
Вісь обертання кокілю може бути горизонтальною (рис. III.30, а) і вертикальною (рис. III.30, б). В обох випадках вісь обертання збігається з віссю виливка, і тому внутрішня порожнина його утворюється без застосування стрижнів. Цей спосіб поширений при виготовленні виливків, що мають форму тіла обертання.
2) Найбільш поширенозастосовується відцентрове виливання у виробництві чавунних труб в охолоджувальному кокілі 3 (рис. III.30, в), який обертається електродвигуном. Рідкий чавун 5 з ковша по нерухомому жолобу 4 надходить у кокіль. Залежно від заповнення металом кокіль переміщується на рейках ліворуч. Після заливання кокіль перебуває в крайньому лівому положенні і ще деякий час (до повної кристалізації металу) обертається. Після затверднення металу електродвигун вимикають, трубу разом із стрижнем 2 (він утворює розтруб) видаляють з форми ліворуч. Одержані чавунні труби на зовнішній поверхні вибілюються, тому їх треба відпалювати при температурі 850.. .920 °С. Цим способом виготовляють труби із чавуну діаметром 80. ..150, 200. ..300 мм.
7. Виготовлення виливків електрошлаковим виливанням
Суть електрошлакового виливання(ЕШВ) полягає у використанні технології електрошлакового переплаву, при якому одержують метал найвищої якості. При ЕШВ плавлення металу, заповнення ним ливарної форми і затверднення виливка відбувається безперервно і одночасно. При звичайній ливарній технології ці операції роз'єднані, що погіршує якість металу виливка.
При ЕШВ ливарна форма виконує дві функції: є плавильним агрегатом і формує виливок. Цей процес відбувається під шаром рідкого шлаку, який є джерелом теплоти, очищає метал від сірки та фосфору, захищає його від кисню і азоту повітря, виконує роль теплового додатка при кристалізації металу, що усуває усадочні раковини і потребу в додатках.
Переваги ЕШВ високі якості великих виливків; непотрібні плавильні агрегати, розливні ковші, формові суміші, ливникові системи і додатки; економія металу (на кожній тонні готових виливків економія металу становить 2...3 т).
На рис. III.31 подано схему виготовлення виливка прокатного валка методом ЕШВ. Візок 4 переміщує електрод 5 униз, а візки 1, 2, 3 переміщують назустріч охолоджувані водою кристалізатори 6, 7, 8. У нижньому кристалізатор 6 формується ліва шийка валка 9; в середньому кристалізаторі 7 формується бочка валка 10, а у верхньому 8 - права шийка валка 11. Кристалізація відбувається під шаром рідкого шлаку 12.
ЕШВ використовують у енергетичному машинобудуванні (корпуси атомних реактор: в, паропроводів високого тиску, парогенератори та ін.); у суднобудуванні (колінчасті вали дизелів); у металургії (прокатні валки, калібри трубопрокатних станів, кувальні штампи, кокілі для виливання труб відцентровим способом.