 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавстваСтр 1 из 2Следующая ⇒
Нотаріат Німеччини та його джерела. Нотаріат в Німеччині формувався протягом тривалого часу, його специфіку обумовлено факторами історичного формування держави. Так, у Лівобережжі Рейну застосовувалася французька система нотаріату, в Баварії було заборонено одночасне перебування на посадах нотаріуса та адвоката, у Пруссії нотаріальні дії мали право виконувати нотаріуси-адвокати і нотаріуси, та в північно- та середньо-німецьких землях нотаріусами працювали виключно адвокати.У 1937 році із введенням Імперського Положення про нотаріат та у 1961 році із введенням Федерального положення про нотаріат, які і на сучасному етапі є нормативно-правовою основою інституту нотаріату в Німеччині, було здійснено спробу щодо уніфікації системи нотаріату та приведення її до недержавного нотаріату французького типу. Проте й до сьогодні в Німеччині в різних землях діють різні системи організації нотаріату одночасно: нотаріуси-адвокати, нотаріуси та державні нотаріуси. Однак незалежно від цього нотаріус в Німеччині є «носієм публічної посади та органом попережувального правосуддя» Самоврядування нотаріусів в Німеччині здійснюється таким чином: Федеральним положенням про передбачено створення Федеральної нотаріальної палати, як вищого органу німецького нотаріату, наділеного власною правосуб’єктністю та регіональних нотаріальних палат відповідно до територіального ділення на виду діяльності. Кожний нотаріус має бути членом регіональної нотаріальної палати. Важливо відзначити, що в Німеччині Федеральне Міністерство юстиції та Управління юстиції здійснюють державний нагляд за як Федеральною нотаріальною палатою та відповідно за регіональними нотаріальними палатами. В Німеччині, на відміну Франції, інститут нотаріату більшому державному врегулюванню через установи юстиції. Не в усіх землях Німеччини нотаріуси є працівниками вільної професії, але, незважаючи на певні відмінності, інститути нотаріату Франції та Німеччини вважаються класичними моделями нотаріату латинського типу. Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавства. Була підписана у Лондоні 07.06.1968 року, Україна була 14.07.1993 набула чинності: 14.09.1994.1. Сфера застосування - договірні сторони зобов'язуються надавати одна одній у відповідності до положень цієї Конвенції інформацію щодо свого законодавства та процесуальних норм у цивільній та комерційній галузях, а такої, щодо організації їхньої судової влади.2. З метою здійснення положень данної конвенції сторони учасниці створюють відповідний орган, для отримання від іншої Договірної Сторони запитів про інформацію,; для вживання заходів щодо цих запитів.Отримуючий заклад може бути або департаментом міністерства, або іншим державним органом.3. Запит про інформацію завжди надходить від судового органу навіть у тому випадку, коли він не був складений цим органом. Запит може бути зроблений тільки у випадку фактичного порушення справи. Сторони можуть прийняти рішення про поширення між ними сфери застосування цієї Конвенції на запити не тільки судових, але й інших органів. Тексти таких угод надсилаються Генеральному секретарю Ради Європи.4. Запит про інформацію містить назву судового органу, від якого він надходить, а також виклад суті справи. В ньому якнайточніше зазначаються питання, з яких бажано отримати інформацію щодо законодавства держави. Запит містить також виклад фактів, необхідних для його належного розуміння і для підготування точної та недвозначної відповіді. Коли запит складається не судовим органом, він супроводжується "рішенням того органу, який на нього дав згоду.5. Запит про інформацію надсилається безпосередньо отримуючому закладу держави, до якої звернено запит, надсилаючим закладом або, у відсутність такого закладу, судовим органом, від якого він походить.6. Отримуючий заклад, який одержав запит про інформацію, може сам підготувати відповідь або перепровадити цей запит іншому державному чи офіційному закладу для підготовки відповіді. В належних випадках або з адміністративних причин отримуючий заклад може надіслати запит приватному закладу або кваліфікованому юристу для підготовки відповіді.7. Інформація, яка наводиться у відповіді, не покладає ніяких зобов'язань на судовий орган, від якого походить запит.8. Держава, до якої звернено запит, може відмовитись вживати заходів щодо запиту про інформацію , коли її інтереси зачіпаються справою, у зв'язку з якою виникає запит, або коли вона вважає, що відповідь може зашкодити її суверенітету або безпеці.9. Відповідь на запит про інформацію надається якомога швидше. Однак, якщо підготовка відповіді вимагає тривалого часу, отримуючий заклад інформує про це іноземний запитуючий заклад і, по можливості, зазначає при цьому ймовірну дату передачі відповіді.10. Запит про інформацію і додатки складаються мовою чи однією з офіційних мов держави, до .якої звернено запит, або супроводжуються перекладом на цю мову. Відповідь складається на мові держави, до якої звернено запит.11. Що до витрат, отримуючий заклад до передачі запиту, сповіщає орган, від якого надійшов запит про приватний заклад або юриста, якому буде перепроваджено запит, повідомляє зазначений орган з максимально можливою точністю про можливі витрати і запитує на його згоду.
Поиск по сайту: |