Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 4. Національні рухи на теренах Речі Посполитої



у першій половині ХІХ століття

Зміст теми:

Листопадове повстання 1830 – 1831 років. Головні вимоги повсталих, характер руху. Початок повстання. Утворення Тимчасового уряду на чолі з А.Чарторийським. Проголошення диктатором повстання Ю. Хлопицького та його роль у подіях. Формування Національного уряду. Вступ російських військ під командуванням І. Дібича на території Королівства. Битва під Сточеком. Генеральна битва під Гроховим. Поширення повстання на територію Литви, Білорусії, України. Битва під Остроленкою. Дії уряду Я. Круковецького. Взяття Варшави російськими війська. Капітуляція останніх вогнищ опору. Значення і причини поразки руху.

Велика еміграція і національно-визвольний рух у 30 – 40-ві роки ХІХ століття. А. Чарторийський та його роль у визвольному русі. Діяльність Й. Лелевеля. Створення й діяльність Польського демократичного товариства. Діяльність революційно-демократичної організації "Люд польський" під проводом С. Ворцеля і Т. Кремповецького.

Нові порядки в Королівстві Польському після поразки Листопадового повстання: скасування Конституції 1815 року, поява "Органічного статуту". Ліквідація сейму, Державної ради, вищих судових установ, польської армії. Запровадження воєнного стану.

Таємні організації 30 – 40-х років у польських землях: "Співдружність польського народу", "Келецько-Люблінська організація" та інші. Значення їх діяльності для розгортання національно-визвольного руху.

Краківське повстання 1846 року. Формування Національного уряду, проголошення маніфесту. Роль Е. Дембовського в рухові. Придушення повстання військами Австрії, Пруссії й Росії. Створення Великого князівства Краківського.

Селянські рухи в Західній Галичині.

Вплив революцій 1848 – 1849 років на визвольну боротьбу поляків. Революційні події в Познанському великому князівстві. Придушення прусськими військами революційних виступі.

Новий етап національно-визвольного руху. Початок промислової революції в Королівстві Польському та Сілезії, ліквідація митних бар’єрів між Королівством і Росією. Початок періоду відлиги. Розкол польського суспільства на два політичних табори: білих (поміркованих) і червоних (радикалів). Їх вимоги. Поступки царизму. Січневе повстання 1863 – 1864 років. Діяльність Центрального національного комітету. Уведення каральних військ на польські землі. Проголошення диктатором повстання Р. Траугутта. Придушення повстання. Царський указ про надання землі у власність селянам. Придушення повстання та його значення.

 

Література:

Бардах Ю. История государства и права Польши / Ю. Бардах, Б.

Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення / Пьотр Вандич. — К.: Критика, 2004 . — 463 с.

Григораш И.В. Адам Ежи Чарторыйский (1770 – 1861) / И.В. Григораш // Новая и новейшая история. — 2002. — № 3. — С. 218.

Дыбровская А. История Польши с древнейших времен до наших дней / А. Дыбковская, Я. Жарин. — Варшава, 1995.

Зашкільняк Л. Історія Польщі / Л. Зашкільняк, М. Крикун. — Львів : Львів. нац. ун-т, 2002.

История Польши. В 3-х томах. — М.: Учпедгиз, 1954. — Т.1.

История южных и западных славян. В 2 т. [ред. Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев]. — М.: МГУ, 2008.

Історія Центрально-Східної Європи [ред.. Л. Зашкільняк]. — Львів: Львів. нац.. ун-т, 2001.

Коляда І. "За вашу й нашу свободу". Нарис з історії польського національно-визвольного руху: (до 175-річчя польського повстання 1831 року на Правобережній Україні) / І. Коляда // Історія в школі. — 2006. — № 10. — С. 10 – 17.

Костюшко И. Крестьянская реформа 1864 г. в Царстве Польском. – М., 1962.

Краткая история Польши: с древнейших времен до наших дней — М.: Наука, 1993.

Кутшеба С. Очерк истории общественно-государственного строя Польши / С. Кутшеба. — Санкт-Петербург: Алтея,1986.

Любавский М.К. История западных славян / Матвей Кузьмич Любавский. — М.: Парад, 2004. — 607 с.

Манусевич А.Я. Очерки по истории Польши / А.Я. Манусевич. — М.: Учпедгиз, 1952.

Марахов Г. Польское восстание 1863 г. на Правобережной Украине / Г. Марахов. — К.: Наук. думка, 1967.

Миллер И.С. Исследования по истории народов Центральной и Восточной Европы ХІХ в. / Илья Соломонович Миллер — М.: Наука, 1980.

Миско М. Польское восстание 1863 г ./ М. Миско — М.Просвещение, 1962.

Обущенкова Л.А. Королевство Польское в 1815 – 1830 годах. Экономическое и социальное развитие / Л.А. Обущенкова. — М.: Наука, 1979.

Пашаева Н. Проблемное изучение славянского национального Возрождения. Книга как исторический источник. – Ч. I. Страны Центральной Европы. – М., 1988. – Ч. II. Страны Юго-Восточной Европы. – М., 1989.

Польша на путях развития и утверждения капитализма. Конец ХVІІІ – 690е годы ХІХ в. — М.: Просвещение, 1984.

Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. — М.: Мысль, 1988.

Ревуненков В.Г. Польское восстание 1830 – 1831 годов и европейские демократы / В.Г. Ревуненков. — Л.: Учпедгиз, 1967.

Ревуненков Г. Польское восстание 1863 г. и европейская дипломатия / Г. Ревуненков . — Л.: Учпедгиз, 1967.

Славянские культуры в эпоху формирования и развития славянских наций XVIII – XIX вв. — М.: Наука, 1978.

Смирнов А. Восстание 1863 г. в Литве и Белоруссии / А. Смирнов. — М.: Наука, 1963.

Социальная структура общества в XIX в. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы. — М.: Наука, 1982.

Сюндюков І. "Слов’янські струмки" й "російське море": апологети Російської імперії в контексті польського повстання 1830 року /І.Сюндюков // День. —2010. — 22 – 23 жовтня. С. 11.

Травин Д. Европейская модернизация / Д. Травин, О. Маргония Европейская модернизация — М.: Мысль, 2001.

Тымковский М. История Польши / М. Тымковский, Я. Кеневич, Е. Хольцер. — М.: Весь мир, 2004.

У истоков формирования наций в Центральной и Юго-Восточной Европе. Общественно-культурное развитие и генезис национального самосознания. — М.: Наука, 1984.

Фалькович С. Идейно-политическая борьба в польском освободительном движении 50-х – 60-х годов XIX в. / С. Фалькович. — М.: Просвещение, 1966.

Формирование наций в Центральной и Юго-Восточной Европе. Исторические и историко-культурные аспекты. — М.: Наука, 1981.

Формирование национальных культур в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. – М.: Мысль, 1977.

Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. — М.: Просвещение, 1961.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3 т. [отв. ред. М.М. Фрейденберг]. — Минск: БГУ, 1987. — Т.1. Эпоха феодализма.

Хрестоматия по новой истории. В 3 т. [ред. А.А. Губер]. — М.: Просвещение, 1963. — Т. 1. 1640 – 1815.

Центральная и Юго-Восточная Европа в Новое время [Сборник статей]. — М.: Наука, 1974.

Шпопер Д. Польское дворянство и крестьянский вопрос в ХІХ в. / Д. Шпопер // Вопросы истории. — 1998. — № 2. — с. 106 – 113.

Основні терміни і поняття:

Листопадове повстання, Велика еміграція, Краківське повстання, Конституції 1815 року, Січневе повстання.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена.

Б) Семінарське заняття:Національні рухи на теренах Речі Посполитої у першій половині ХІХ століття (2 год.)

План:

1. Листопадове повстання 1830 – 1831 років: причини хід та значення.

2. "Велика еміграція" і національно-визвольний рух у 30 – 40-ві роки ХІХ століття:

а) чинники і значення Великої еміграції;

б) діяльність таємних організацій на польських теренах у 30 – 40-ві роки;

в) Краківське повстання 1846 року;

г) "весна народів" на землях трьох анексій.

3. Січневе повстання 1863 – 1864 років.

 

Методичні поради:

Вивчення теми необхідно розпочати зі з’ясування чинників національно-визвольної боротьби поляків у першій половині ХІХ століття. Знати основні вимоги, хід Листопадового повстання 1830 – 1831 років, характер руху. Звернути увагу на утворення Тимчасового уряду на чолі з А. Чарторийським. Чому виникла необхідність проголошення диктатором повстання Ю. Хлопицького? Яку роль він відіграв у подіях. Як Росія відреагувала на ці події? Описати битви під Сточеком, під Гроховим, поширення повстання на територію Литви, Білорусії, України. Знати події під Остроленкою та дії уряду Я. Круковецького. Описати взяття Варшави російськими військами та придушення останніх вогнищ опору. З’ясувати значення і причини поразки руху.

Друге питання передбачає аналіз міграційних процесів. Необхідно виокремити основні течії в польському еміграційному русі. Визначити роль А. Чарторийський, діяльність Й. Лелевеля, створення Польського демократичного товариства та революційно-демократичної організації "Люд польський" під проводом С. Ворцеля і Т. Кремповецького.

З’ясувати діяльність таємних організації у польських землях: "Співдружність польського народу", "Келецько-Люблінської організаці" та інших, їх значення для розгортання національно-визвольного руху.

З’ясувати чинники та хід Краківського повстання 1846 року. Звернути увагу на роль Е. Дембовського у рухові. Хто і як придушив це повстання? До складу якої держави увійшло Велике князівство Краківське.

Останній підпункт другого питання передбачає висвітлення впливу революцій 1848 – 1849 років на визвольну боротьбу поляків. Зокрема, спалах революції у Берліні в березні 1848 року розбурхав патріотичні елементи в Познані. Необхідно описати революційні події в Познанському великому князівстві та придушення прусськими військами революційних виступі.

Розглянути події в Галичині та придушення рухів австрійською владою.

З’ясувати, чому "весна народів" закінчилася перемогою консерваторів по всій Європі?

Третє питання розпочати зі з’ясування соціально-економічних, політичних, ідеологічних чинників нового етапу національно-визвольного руху. Звернути увагу на початок промислової революції в Королівстві Польському та Сілезії; ліквідацію митних бар’єрів між Королівством і Росією; Початок періоду відлиги. дати характеристику двом політичним таборам: білим (поміркованим) і червоним (радикалам). Чому царизм пішов на поступки?

Знати хід січневого повстання 1863 – 1864 років. Проаналізувати діяльність Центрального національного комітету. Як Росія відреагувала на ці події? Чому виникла потреба проголошення диктатором повстання Р. Траугутта. Значення царського указу про надання землі у власність селянам для згортання руху. З’ясувати причини поразки руху та його значення.

 

В) Самостійна робота робочою програмою не передбачена

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.