Площі СТО за своїм функціональним призначенням поділяються на три основні групи: виробничо-складські, зберігання рухомого складу і допоміжні. До складу виробничо-складських приміщень входять зони ТО і ПР, виробничі ділянки ПР, склади, а також технічні приміщення енергетичних і санітарно-технічних служб і пристроїв (компресорні, трансформаторні, насосні, вентиляційні камери і т.д.). На СТО при невеликій виробничій програмі деякі ділянки з однорідним характером робіт, а також окремі складські приміщення можуть бути об'єднані. До складу площ зон зберігання (стоянки) входять площі стоянок (відкритих або закритих) з урахуванням площі, займаної обладнанням для підігріву автомобілів (для відкритих стоянок). До складу допоміжних площ входять: санітарно-побутові приміщення, приміщення адміністрації, клієнтські.
Вим.
Аркуш
№ докум.
Підп.
Дата
ХМТ7.КП7401.016 ВАЗ ПЗ
Аркуш
Площа ділянки розраховується за формулою:
- площа ділянки;
- площа зайнята устаткуванням;
- коефіцієнт розстановки обладнання.
Площа ділянки ТО і ПР:
- площа автомобіле-місця в плані,
= 7 - коефіцієнт розстановки постів.
Площа малярного ділянки:
3.6Послідовність виконання технологічного планування.
Планування ділянки є планом розстановки технологічного устаткування, постів обслуговування і ремонту (якщо на ділянку передбачається заїзд автомобілів), підйомно-транспортного устаткування.
Планувальні вирішення виробничих ділянок розробляються після компоновки виробничого корпусу і визначення розмірів ділянок.
Розстановка устаткування на ділянках повинна відповідати технологічному процесу відповідної ділянки, вимогам техніки безпеки і наукової організації праці.
Розміри, конфігурація і розташування зон і ділянок повинні відповідати прийнятим на плануванні виробничого корпусу.
Устаткування необхідно розташовувати так, щоб переміщення робочого при виконанні роботи відповідно до технологічного процесу були мінімальними.
Вим.
Аркуш
№ докум.
Підп.
Дата
ХМТ7.КП7401.016 ВАЗ ПЗ
Аркуш
Планувальне креслення ділянки (зони) зазвичай виконують в масштабі 1:20,1:50 або 1:100 з вказівкою колон, віконних і дверних отворів і розташованих поряд приміщень або прив’язують до плану головного виробничого корпусу за допомогою координатної сітки.