Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі



Прийменник — службова частини мови, яка разом з формою непрямого відмінка іменників, а також деяких числівників і займенників виражає відношення між предметами, відношення дії, стану чи ознаки до предмета.

Службова роль прийменників полягає в диференціації значень відмінкових форм:вбігла в хату — означає напрямок об'єкта дії; від чого осміхнулись — означає причинові відношення. Прийменник як службова частина мови не є членом речення, але разом з повнозначними частинами мови,здебільшого іменниками, може бути у структурі підмета, присудка, додатка,обставини, неузгодженогоозначення. Ми пішли до лісу (обставина), минаючи сухі балки та невеличкі болітця.

Прийменники поділяються на:

1)первинні (непохідні),( біля, без, в (у), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, над (наді), під (піді), о (об), через);

2)вторинні (похідні), (поряд, коло, кінець, край, незважаючи на, зважаючи на, поблизу);

3) прості (по, про, у, без, коло, протягом), складні (з-поперед, з-за, понад, довкола), складені (з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до).

Сполучник — незмінна службова частина мови, що сполучає однорідні члени речення та частини складного речення. Сполучники не мають лексичного значення, вони не є членами речення.

За будовою сполучники поділяються на прості (і (й), а, але, та, бо, як, що.), складні (ніби, якже, неначе, , якби, якщо, проте) і складені (через те що, тому що, для того щоб).

За значенням і синтаксичними функціями у реченні сполучники поділяються на сурядні і підрядні:

Сурядні сполучники:

· єднальні (не тільки...а й, і (й), ні...ні, теж, також, як...так);

· протиставні (а, але, зате, проте, однак, все ж);

· розділові (або...або, то...то, чи то...чи то, поки не, з того часу як, або, чи).

Підрядні сполучники:

· часові (як, доки, щойно, поки, перш ніж, коли, з того часу як, поки, поки не);

· умовні (якби, якщо, як, коли б);

· мети (щоб, для того щоб, аби);

· допустові (незважаючи на те що, дарма що, хоч, , хай);

· наслідкові(так що, так що аж, так що й);

· порівняльні(мов, як, немов, наче, неначе, немовби, начебто);

· причинові(бо, тому що, через те що, оскільки, завдяки тому що).

Методика ознайомлення зі службовими словами

У 1-4 класах учні ознайомлюються зі службовими словами, до яких не ставлять питань, але без яких майже неможливо побудувати речення: на, в, із, по, до, у, над, під, а, але, чи, тому що. Відповідно до програми вже в 1-2 класах слід сформувати в молодших школярів такі вміння: упізнавати в реченні, тексті службові слова, писати їх окремо від інших слів; пов'язувати між собою слова, а також частини складного речення за допомогою службових слів; упізнавати в реченні, тексті загальновживані прийменники, використовувати їх у мовленні.

У 3 класі учні спостерігають за префіксами, співзвучними з прийменниками (без сорому - безсоромний, написьмі - написаний), навчаються розрізнювати їх на слух і на письмі. З терміном сполучник учні ознайомлюються у 4 класі під час вивчення однорідних членів речення.

 

25. Частки. Їх класифікація. Вигуки. Звуконаслідуванні слова. Вивчення службових слів на уроках української мови в початковій школі.
Частка- це службова частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи реченням додаткових емоційно-експресивних та смислових відтінків або для творення морфологічних форм та нових слів. Самостійно членом речення частка не буває. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова.

За будовою частки поділяються на: прості і складені. Простими називаються ті, що складаються з одного слова. До них належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток: ще, же, би, навряд, мов, лише, тільки, навіть, ось, саме та ін.: Тільки музика хай виграє, Бо душа у мене є. Складені частки складаються з кількох слів. Найчастіше вони включають просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: трохи не, навряд чи, ще й, хай би, еге ж, тільки і, що за, невже ж, лиш би та ін.: Та хоча б вижив... Славний він хлопець.

За місцем у реченні частки бувають: препозитивні (стоять перед тим словом, до якого відносяться: хай, нехай, давай, не, ні, казна-, хтозна-, що) і постпозитивні (стоять після того слова, до якого відносяться: -бо, -но, -то, -небудь)

Класифікація часток

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.