Прийменник — службова частини мови, яка разом з формою непрямого відмінка іменників, а також деяких числівників і займенників виражає відношення між предметами, відношення дії, стану чи ознаки до предмета.
Службова роль прийменників полягає в диференціації значень відмінкових форм:вбігла в хату — означає напрямок об'єкта дії; від чого осміхнулись — означає причинові відношення. Прийменник як службова частина мови не є членом речення, але разом з повнозначними частинами мови,здебільшого іменниками, може бути у структурі підмета, присудка, додатка,обставини, неузгодженогоозначення. Ми пішли до лісу (обставина), минаючи сухі балки та невеличкі болітця.
Прийменники поділяються на:
1)первинні (непохідні),( біля, без, в (у), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, над (наді), під (піді), о (об), через);
2)вторинні (похідні), (поряд, коло, кінець, край, незважаючи на, зважаючи на, поблизу);
3) прості (по, про, у, без, коло, протягом), складні (з-поперед, з-за, понад, довкола), складені (з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до).
Сполучник — незмінна службова частина мови, що сполучає однорідні члени речення та частини складного речення. Сполучники не мають лексичного значення, вони не є членами речення.
За будовою сполучники поділяються на прості (і (й), а, але, та, бо, як, що.), складні (ніби, якже, неначе, , якби, якщо, проте) і складені (через те що, тому що, для того щоб).
За значенням і синтаксичними функціями у реченні сполучники поділяються на сурядні і підрядні:
Сурядні сполучники:
· єднальні (не тільки...а й, і (й), ні...ні, теж, також, як...так);
· протиставні (а, але, зате, проте, однак, все ж);
· розділові (або...або, то...то, чи то...чи то, поки не, з того часу як, або, чи).
Підрядні сполучники:
· часові (як, доки, щойно, поки, перш ніж, коли, з того часу як, поки, поки не);
· умовні (якби, якщо, як, коли б);
· мети (щоб, для того щоб, аби);
· допустові (незважаючи на те що, дарма що, хоч, , хай);
· причинові(бо, тому що, через те що, оскільки, завдяки тому що).
Методика ознайомлення зі службовими словами
У 1-4 класах учні ознайомлюються зі службовими словами, до яких не ставлять питань, але без яких майже неможливо побудувати речення: на, в, із, по, до, у, над, під, а, але, чи, тому що. Відповідно до програми вже в 1-2 класах слід сформувати в молодших школярів такі вміння: упізнавати в реченні, тексті службові слова, писати їх окремо від інших слів; пов'язувати між собою слова, а також частини складного речення за допомогою службових слів; упізнавати в реченні, тексті загальновживані прийменники, використовувати їх у мовленні.
У 3 класі учні спостерігають за префіксами, співзвучними з прийменниками (без сорому - безсоромний, написьмі - написаний), навчаються розрізнювати їх на слух і на письмі. З терміном сполучник учні ознайомлюються у 4 класі під час вивчення однорідних членів речення.
25. Частки. Їх класифікація. Вигуки. Звуконаслідуванні слова. Вивчення службових слів на уроках української мови в початковій школі. Частка- це службова частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи реченням додаткових емоційно-експресивних та смислових відтінків або для творення морфологічних форм та нових слів. Самостійно членом речення частка не буває. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова.
За будовою частки поділяються на: прості і складені. Простими називаються ті, що складаються з одного слова. До них належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток: ще, же, би, навряд, мов, лише, тільки, навіть, ось, саме та ін.: Тільки музика хай виграє, Бо душа у мене є. Складені частки складаються з кількох слів. Найчастіше вони включають просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: трохи не, навряд чи, ще й, хай би, еге ж, тільки і, що за, невже ж, лиш би та ін.: Та хоча б вижив... Славний він хлопець.
За місцем у реченні частки бувають: препозитивні (стоять перед тим словом, до якого відносяться: хай, нехай, давай, не, ні, казна-, хтозна-, що) і постпозитивні (стоять після того слова, до якого відносяться: -бо, -но, -то, -небудь)