Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі



Речення- це мінімальна одиниця мовлення, оформлена за законами певної мови, що є відносно завершеною одиницею спілкування та вираження думки.

Речення має такі ознаки:

1.Предикативність- це синтаксична категорія, що виражає співвідносність повідомлення з дійсністю. Предикативні відношення виражають ствердження або заперечення дії. Вона становить єдність двох категорій: дієслівної категорії часу та категорії модальності. Носієм предикативності у реченні або головний член речення в односкладному реченні. Предикативність реалізується категорією:Часу;Способу;Виду;Особи.

2.Модальність - це категорія, що виражає відношення змісту висловлення до дійсності. Ця категорія виявляє себе теж за допомогою присудка, його граматичними формами способу, часу, модальними частками та іншими засобами.

Речення можуть мати реальну модальність ( означають реальну дію: Наші діти підростають, Наші діти підростатимуть, Наші діти виросли).

Типи речень за метою висловлення:

Розповідні- речення містять повідомлення про факти, події, явища: наприклад: Я вперше в Києві. Це місто- прекрасне, як усмішка долі. Розповідні речення дуже різноманітні за змістом і структурою.

У них можуть повідомлятися:

-Реальні події: Місто Помпеї було зруйноване внаслідок вулкану у 79 році нашої доби.

-перераховувати предмети, події, явища: А з очеретів видибала лисичка.- давати характеристику, опис природи. Основним засобом оформлення розповідних речень є інтонація. Вони вимовляються рівним тоном, на логічно наголошеному слові, тоді тон підвищується, далі йде пауза і у кінці речення тон знижується.

Питальні – речення містять у собі питання, що вимагає відповіді у співрозмовника .

Засобами вираження питання у питальних реченнях є специфічна питальна інтонація, питальні займенники, частки та порядок слів. Слово, що виражає питання стоїть на початку речення.

Типи речення за емоційним насиченням. За ступенем емоційного насичення речення поділяються на 2 типи :

Неокличні речення- це речення, які не мають особливого емоційного насичення. Вони вимовляються звичайною інтонацією, властивою для кожного з типів речень за метою висловлення .

Окличні речення- це розповідні, питальні, спонукальні, бажальні речення, що вимовляються з піднесенням тону для вираження емоцій: почуття радості, захоплення, здивування, страху. Вкінці окличного речення ставиться знак оклику.

Типи речення за структурою поділяються на: прості та складні.

Прості- це речення, що мають у своєму складі один предикативний центр.

Складне- речення , яке має дві і більше предикативних центри і складається з двох і більше частин простих речень.

Просте та складне речення мають ряд відмінних ознак. У простому реченні складовою частиною є член речення і словосполучення . У складному- структурним елементом є ціле речення.

Однак проста частина складного речення називається речення умовно, оскільки хоч і має будову простого речення та насправді у простого компонента відсутня така суттєва ознака, як інтонаційна завершеність- її має ціле складне речення, а не кожна його частина. Всередині простого речення основним є предикативний зв'язок між підметом і присудком, частини складного речення об’єднуються сурядним, підрядним або безсполучниковим зв’язком. Одиницею зв'язного мовлення є речення. Таким чином, формування поняття простого речення є дуже важливим у курсі вивчення української мови.Саме поняття речення тісно пов'язане з поняттям словосполучення та синтаксичного зв'язку в реченні. Відомо, що матеріалом, з якого будується речення, є словосполучення. недостатня увага вчителя на уроках формування знань про речення та інші синтаксичні поняття досить часто спричиняє масу грубих помилок як у письмових роботах учнів, так і в їхньому повсякденному мовленні.Таким чином, актуальність даної проблеми полягає в тому, що між вивченням простого речення як одиниці синтаксису і розвитком зв'язного мовлення школярів існує нерозривний зв'язок, а, отже, вивчення простого речення дає можливість формувати навички й уміння правильно виражати, оформляти й висловлювати думки на початковому етапі навчання, а також формувати основу для подальшого вивчення синтаксису в середній школі.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.