МОЄ БАЧЕННЯ СПОРТУ В СУЧАСНОМК ЖИТТІ

Фізичне виховання і спорт тісно взаємозалежне з іншими сторонами виховання: розумовим, моральним, трудовим, естетичним і, отже, робить великий вплив на розвиток людини, їм займається, в суспільстві. Це пояснюється цілим рядом причин. По-перше, єдністю мети всіх видів виховання, по-друге, діалектикою самого виховного процесу, в ході якого зачіпаються не окремі сторони людської особистості, а вся особистість у цілому, по-третє, наявністю загальної основи, на якій розгортається виховання, а саме діяльності.

У спорті представлені практично всі види людської діяльності: пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна, спілкування і т.д. Тому в процесі фізичного виховання можна активно формувати свідомість і поведінку людей у ​​потрібному напрямку.

У процесі спортивних занять здійснюється розумовий виховання учасників. Яким же чином це відбувається? Тут мають бути місце дві зв'язку: безпосередня і опосередкована.

Безпосередній зв'язок полягає в тому, що в ході фізичного виховання здійснюється прямий вплив на розвиток інтелектуальних якостей займаються. В процесі заняття спортивними вправами безупинно виникають рухові пізнавальні ситуації, вирішення яких вимагає значного розумового напруження. Вже просте рішення рухових завдань: як зробити рух швидше, точніше, що треба зробити, щоб виправити допущену помилку, і т. д. - є ланцюг розумових операцій, що включають спостереження, узагальнення, прийняття рішення. Специфічність розумової діяльності в процесі заняття спортом полягає в тісній взаємодії між рухами тіла і розумовими операціями: займаються безупинно звіряють програму рухів з її фактичним виконанням. В результаті закріплюються усвідомлені зв'язки між м'язовими відчуттями, рухової завданням і способом її вирішення. Рухи стають способом пізнання та освоєння навколишнього світу.

Опосередкований зв'язок спорту з розумовим розвитком особистості полягає в тому, що заняття фізичними вправами створюють необхідний фундамент у вигляді міцного здоров'я, який дозволяє людині повноцінно виконувати розумову діяльність. Заняття спортом часто використовується як засіб для зняття розумової напруги і стимуляції інтелектуальної діяльності.

В процесі заняття спортом також відбувається моральний розвиток займаються. Воно спрямоване на формування у людини соціально цінних якостей, які визначають його ставлення до інших людей, до суспільства, до самого себе і в сукупності представляють те, що прийнято називати моральної вихованістю. Ця характеристика - стрижнева у визначенні особистості. Її зміст обумовлено нормами моралі, пануючої в суспільстві.

Заняття спортом розгортаються на тлі спілкування, в колективі, під керівництвом вчителя. Саме спілкування є самим могутнім чинником формування моральних якостей займаються, з самого початку занять спортом вони починають усвідомлювати причетність колективу і відповідно до правил та розпорядженнями, вчаться керувати своїми діями, співвідносити їх з діями інших. Так зміцнюється воля, виробляється дисциплінованість, формується звичка до дотримання норм моральної поведінки.

В іграх і спортивних змаганнях укладені багаті можливості для формування норм колективної поведінки. Опановуючи різними командними функціями, виховувані вчаться не тільки організовувати свою поведінку, але й активно впливати на дії своїх товаришів, сприймати завдання колективу як свої власні, мобілізовувати діяльність інших у інтересах команди. Під керівництвом тренера зміцнюються такі важливі моральні якості, як відповідальність перед колективом, почуття обов'язку, гордість за успіхи команди, школи і т.д.

Спортивне змагання - це змагання (суперництво) людей в ігровій формі з метою з'ясування переваги в ступені фізичної підготовленості, у розвитку деяких сторін свідомості.

Змагання дозволяють вирішувати педагогічні, спортивно-методичні та суспільно політичні завдання. Під час спортивних змагань вирішуються ті ж педагогічні завдання, що й на заняттях фізичною культурою і спортом в цілому, тобто вдосконалення фізичної, технічної, тактичної, психічної та теоретичної підготовленості. Однак при цьому всі зрушення, що відбуваються в організмі, перевершують рівень, характерний для тренувальних занять. Змагання - один з дієвих заходів підвищення тренованості спортсмена. Особливо велике значення спортивних змагань для формування вольових рис характеру. Вони також сприяють розвитку в цілому фізкультури і спорту та дозволяють педагогічно впливати на глядачів.

Спортивні змагання - яскраве, емоційне видовище. Задоволення від спортивних видовищ виникає внаслідок співучасті у них глядача, якого приваблює високий рівень розвитку рухових якостей, сміливі і рішучі дії учасників, їх високі досягнення.

ВИСНОВОК

Отже, в даній роботі мною було розглянуто значення спорту в сучасній різній життя, показана роль фізичної культури як навчальної дисципліни вищої освіти, що важливо в наш складний час. Але необхідно враховувати, що укладені в спорті можливості для реалізації гуманістичних культурних цінностей не реалізуються автоматично, тим більше в повному обсязі. У залежності від конкретної ситуації, конкретних історичних умов, під впливом різних факторів змінюються зміст, характер, спрямованість, значимість спорту, на перший план виходять його гуманістичні цінності або переважаючими стають антигуманні явища, культурний потенціал використовується в більшій чи меншій мірі і т.д.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Визитей Н. Н. Физическая культура и спорт как социальное явление. Философские очерки. – Кишинёв, 1986.

2. Виноградов П. А. Физическая культура и здоровый образ жизни. Проблемы и перспективы массовой спортивной индивидуализации. – М., 1991.

3. Гостев Р. Г., Гуськов С. И. Трансформация идеалов олимпизма // Спорт для всех. 2001. № 3-4, с. 4-7.

4. Группе О. О будущем спорта высших достижений. Ч. 1 // Физкультура и спорт. 1986. № 5, с. 14-21.

5. Ермак Н. Р., Пилоян Р. А. Культурно-исторические истоки спорта в контексте объяснения многообразия и противоречивости его развития // Теория и практика физ. культуры. 1997. № 7, с. 13-16.

6. Жемильский А. Скептический взгляд на спорт. Спорт и образ жизни / Сб. статей. – М., 1979.

7. Кулинкович Е. К. Спорт – твой друг. – М., 1990.

8. Лубышева Л. И. Концепция физкультурного воспитания: методология развития и технология реализации // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. 1996. № 1, с. 5-11.

9. Лубышева Л. И. Концепция формирования физической культуры человека. – М., 1992.

Поиск по сайту: