Органи ротової порожнини: язик, слинні залози, зуби

ТРАВНА СИСТЕМА — SYSTEMA DIGESTORIUM

Травна система забезпечує приймання, механічну та хімічну обробку їжі, всмоктування продуктів її розщеплення і врілучення непереварених залишків.

РОТОВА ПОРОЖНИНА(cavitas oris)

Присінок ротової порожнини– це простір, обмежений верхньою та нижньою губами, щоками (спереду), а також зубами і яснами (ззаду). Верхня губа (labium superius) обмежена основою носа (basis nasi) і парною носогубною борозною (sulcus nasolabialis); нижня губа (labium inferius) обмежена підборідно-губною борозною (sulcus mentolabialis). Губи утворені коловим м'язом рота, який зовні вкритий шкірою, а всередині – слизовою оболонкою. Розрізняють шкірну частину (pars cutanea) губи, проміжну (pars intermedia) – червона кайма, слизову (pars mucosa). При переході з верхньої губи на альвеолярний відросток верхньої щелепи слизова оболонка утворює складку – вуздечку верхньої губи (frenulum labii superioris); при переході з нижньої губи на альвеолярну частину нижньої щелепи слизова оболонка утворює складку – вуздечку нижньої губи (frenulum labii inferioris). Між губами є ротова щілина (rіma oris).

ЩОКА(buсса) обмежена зверху виличною дугою, знизу – краєм нижньої щелепи, спереду – носо-губною борозною, ззаду – жувальним м'язом. В основі щоки лежить щічний м'яз, зсередини вистелений слизовою оболонкою, а зовні вкритий шкірою. В щоці виражена підшкірна жирова клітковина, яка формує тут жирове тіло щоки (corpus adiposum buccae).

Власне ротова порожнинаобмежена: верхньою та нижньою стінками. Верхня стінка — це піднебіння (palatum).

Розрізняють:

- тверде піднебіння (palatum durum), утворене кістковим піднебінням і слизовою оболонкою, яка вкриває кісткове піднебіння;

- м'яке піднебіння (palatum molle), утворене м'язами та слизовою оболонкою, яка вкриває м'язи.

Частини м'якого піднебіння: язичок (uvula); піднебінна завіска (velum palatinum); піднебінно-язикова (передня) дужка (arcuspalatoglossus); піднебінно-горлова (задня) дужка (arcus palatopharyngeus).

Між дужками знаходиться мигдаликова пазуха (sinus tonsillaris), в якій лежить піднебінний мигдалик (tonsilla palatinа) – скупчення лімфоїдної тканини.

М'язи м'якого піднебіння:

- м'яз язичка (musculus uvulae);

- м'яз-підіймач піднебінної завіски (musculus levator veli palatini);

- м'яз-натягач піднебінної завіски (muscilus tensor veli palatini);

- піднебінно-язиковий м'яз (musculus palatoglossus);

- піднебінно-горловий м'яз (musculus palatopharyngeus).

Нижня стінка – дно ротової порожнини (diaphragma oris) – утворена щелепно-під'язиковим м'язом, переднім черевцем двочеревцевого м'яза, підборідно-під'язиковим м'язом. М'язи вистелені зсередини слизовою оболонкою.

З ротової порожнини їжа потрапляє в горло через зів.

ЗІВ (fauces) – місце сполучення ротової порожнини з горлом. Зів обмежений знизу коренем язика, зверху та збоку – м'яким піднебінням.

Органи ротової порожнини: язик, слинні залози, зуби.

ЯЗИК(lingua).

Язик має конусоподібну форму. Язик – непарний орган. Язик знаходиться в ротовій порожнині. Зовнішня будова язика. В язику розрізняють:

- корінь язика (radix linguae);

- тіло язика (corpus linguae);

- верхівку (кінчик) язика (apex linguae);

- спинку язика (dorsum linguae);

- нижню поверхню язика (facies inferior linguae).

На спинці язика є сліпий отвір (foramen cecum linguae). Від сліпого отвору вбік і вперед йде парна погранична борозна (sulcus terminalis). Ця борозна поділяє язик на передборозну частину (pars presulcalis) і післяборозну частину (pars postsulcalis).

Внутрішня будова язика. Язик складається з м'язів, вкритих слизовою оболонкою. М'язи язика поділяються на скелетні та власні.

Скелетні м'язи:

- шило-язиковий м'яз (musculus styloglossus) – починається від шилоподібного відростка, зміщує язик вверх і назад;

- під'язиково-язиковий м'яз (musculus hyoglossus) – починається від під'язикової кістки, зміщує язик назад і вниз; вбік;

- підборідно-язиковий м'яз (musculus genioglossus) – починається від підборідної ості, зміщує язик вперед.

Власні м'язи язика:

- верхній поздовжній м'яз (musculus longitudinales superior) – зміщує язик назад, вкорочує його;

- нижній поздовжній м'яз (musculus longitudinalis inferior) – зміщує язик назад, вкорочує його;

- поперечний м'яз язика (musculus transversus linguae) – продовження піднебінно-язикового м'яза, зменшує поперечний розмір язика (скручує язик в трубочку);

- вертикальний м'яз язика (musculus verticalis linguae) – продовження підборідно-язикового м'яза, разом з ним зміщує язик вперед, а також робить його більш плоским.

Особливості слизової оболонки язика: плоский багатошаровий епітелій; язикові залози (glandulae linguales) виробляють слину; лімфоїдна тканина представлена язиковим мигдаликом (tonsilla lingualis), який знаходиться на корені язика; слизова оболонка при переході з язика на дно ротової порожнини формує парну під'язикову складку (plica sublingualis) і непарну складку – вуздечку язика (frenulum linguae). По обидва боки від вуздечки знаходиться під'язикове м'ясце (caruncula sublingualis).

Cосочки язика (papillae linguales):

- ниткоподібні (papillae filiformes) та

- конічні (papillae соniсае) – лежать на кінчику язика;

- грибоподібні (papillae fungiformes) – знаходяться на кінчику та на спинці язика, мають смакові цибулини;

- валкоподібні (papillae vallatae) – лежать вздовж пограничної борозни, мають смакові цибулини;

- листоподібні (papillae foliatae) – знаходяться по краях язика, мають смакові цибулини.

Функції язика:

травна (механічна обробка їжі, формування харчового комка, ковтання); язик – орган смаку; язик – орган мови.

СЛИННІ ЗАЛОЗИ (glandulae salivariae, s. sialoaden (гр.)

Малі слинні залози (glandulae salivariae minores) розміщені в слизовій оболонці ротової порожнини: губні (glandulae labiales); щічні (glandulae buccales); піднебінні (glandulae palatinae); язикові (glandulae linguales);кутні (glandulae molares).

ВЕЛИКІ СЛИННІ ЗАЛОЗИ (glandulae salivariae majores):

Привушна залоза (glandula parotidea) – парна, знаходиться біля вушної раковини, в занижньощелепній ямці. Протока її (ductus parotideus) лежить на жувальному м'язі, проходить крізь щічний м'яз і відкривається у слизовій щоки напроти 2-го верхнього моляра. Привушна слинна залоза – паренхіматозний орган, анатомічною одиницею якого є часточка (lobulus).

Піднижньощелепна залоза (glandula submandibularis) – парна, знаходиться в піднижньощелепному трикутнику. Протока її (ductus submandibularis) відкривається у власне ротовій порожнині в під'язиковому м'ясці. Піднижньощелепна залоза – паренхіматозний орган, анатомічною одиницею якого є часточка.

Під'язикова залоза (glandula sublingualis) – парна, лежить в під'язиковій складці. Велика протока її (ductus sublingualis major) відкривається у під'язиковому м'ясці, малі протоки (ductuli sublinguales minores) відкриваються безпосередньо в під'язиковій складці. Під'язикова залоза – паренхіматозний орган, анатомічною одиницею якого є часточка.

ЗУБИ(зуб – dens, s. odontos (гр.)

За формою зуби поділяють на:

- різці (dens incisivus) мають один корінь, клиноподібну форму коронки.

- ікла (dens caninus) мають один корінь, конусоподібну форму коронки;

- премоляри (dens premolaris): верхні премоляри мають роздвоєнийкорінь, на горизонтальному зрізі коронка їх овальної форми; горбочки майже однакові; нижні премоляри мають один корінь.

- моляри (dens molaris): верхні моляри мають три , ромбоподібну форму коронки; нижні моляри мають два корені, квадратну форму коронки.

Цифрові дані. Формули зубів.

Постійних зубів (dentespermanentes) у людини 28-32. Молочних зубів (dentes decidui) у дитини є 20.

Формулa постійних зубів: 2123 Формулa молочних зубів: 2102

Зуби розміщені в ротовій порожнині.

Зовнішня будова зуба.Зуб складається з наступних частин: коронка зуба (corona dentis). Розрізняють коронку анатомічну і клінічну.

Всередині зуба є порожнина (cavitas dentis), яка продовжується в канал кореня зуба (canalis radicis dentis). Поверхні зуба: губна (facies labialis), присінкова (facies vestibularis), щічна (facies buccalis), язикова (facies lingualis), латеральна (facies lateralis) – апроксимальна мезіальна (aproximalismesialis), апроксимальна дистальна (aproximalisdistalis) жувальна, або оклюзальна (facies occlusalis, s. masticatorica).

Внутрішня будова зуба.

Зуб складається з наступних тканин:

Дентин(dentinum) визначає форму зуба. 72 % дентину – це неорганічні речовини. В склад дентину входять колагенові.

Емаль (enamelum) виконує захисну функцію. 97 % емалі – це неорганічні речовини. Емаль складається з емалевих призм.

Цемент(cementum) виконує захисну функцію. Цемент розрізняють первинний (безклітинний) і вторинний (містить клітини – цементоцити). Цемент складається з колагенових волокон і неорганічних речовин, які становлять 70 % цементу. Цемент не має судин, харчується шляхом дифузії зі сторони періодонту.

Пульпа(pulpa) – це пухка сполучна тканина, багата клітинами, судинами, нервами; виконує трофічну функцію.

Емаль покриває коронку зуба, цемент – корінь зуба, пульпа міститься в порожнині зуба.

Ясна(gingiva) – це слизова оболонка, яка вкриває альвеолярні відростки верхніх щелеп і альвеолярну частину нижньої щелепи. Розрізняють 2 частини ясен: альвеолярна (щільно зростається з окістям); крайова (знаходиться біля поверхні зуба). Вільна частина ясен, яка безпосередньо прилягає до зуба, називається ясневим краєм. Яснева борозна – борозна між ясневим краєм і зубом. Ясневі сосочки – ділянки ясневого краю, розміщені в проміжках між сусідніми зубами.

Особливості ясен:багатошаровий плоский епітелій; власна пластинка (lamina propria) – сполучнотканинна основа – складається з 2 шарів: підепітеліального і надальвеолярного; власна пластинка безпосередньо переходить в окістя альвеолярних відростків; відсутня підслизова основа.

Функція зубів: механічна обробка їла.

Поиск по сайту: