Феромагнітні матеріали

В залежності від характеру взаємодії з магнітним полем речовини розподіляють на діамагнітні, парамагнітні та феромагнітні.

Діамагнітні речовини мають властивість намагнічуватись назустріч магнітному полю. Діамагнітні тіла відштовхуються від полюсів магнітів, виштовхуються із нерівномірного магнітного поля а в рівномірному магнітному полі намагаються розміститись перпендикулярно напрямку магнітних силових ліній. До таких речовин відносять вісмут.

Парамагнітні речовини мають властивість намагнічуватись в напрямку зовнішнього магнітного поля. Парамагнітні тіла притягуються до полюсів магніту, втягуються в нерівномірне магнітне поле, а в рівномірному магнітному полі вони намагаються розміститись вздовж напрямку магнітних силових ліній. До таких речовин можна віднести кисень, за помірних температур.

Феромагнітні речовини мають властивість намагнічуватись у зовнішньому магнітному полі та частково зберігати намагнічення при припиненні дії магнітного поля. Феромагнітні тіла притягуються до полюсів магнітів, втягуються в нерівномірне магнітне поле, а в рівномірному полі намагаються розміститись вздовж напрямку магнітних силових ліній. До таких відносять залізо, кобальт, нікель та велику кількість сплавів. Феромагнітні речовини широко використовуються для створення магнітопроводів трансформаторів, електричних машин, електромагнітів, вимірювальних приладів та т.д..

Електромагніти.

Електромагнітом названо електромеханічний пристрій, що перетворює електричну енергію в механічну та створює механічні операції (підйом вантажів, протягування, відштовхування, утримування та ін.). Принцип дії електромагнітів полягає у явищі протягування намагнічених феромагнітних тіл одне до одного. Склад електромагніт:

1) нерухомий магнітопровід, 2) рухомий магнітопровід, 3) намагнічуюча котушка. Електромагніти показано на мал.4.

Поиск по сайту: