Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЗАКОН ОМА ДЛЯ ДІЛЯНКИ КОЛА



ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ. СИЛА СТРУМУ

1.Електричний струм.

Електричний струм має певний напрям. За напрям електричного струму приймається напрям руху позитивно заряджених частинок.

Безпосередньо рух частинок у провіднику ми побачити не можемо. Про наявність електричного струму можна робити висновок на підставі тих дій або явищ, які його супроводжують (теплові, магнітні, хімічні).

2. Сила струму. Силою струму називається скалярна величина, яка чисельно дорівнює кількості електрики, що проходить за одиницю часу через площу поперечного перерізу провідника: .

Для того щоб розрахувати силу струму, знайдемо заряд Δq, який протікає через поперечний переріз провідника за час Δt. За цей час через переріз провідника пройдуть тільки ті заряди, які рухаються із середньою швидкістю о співнапрямлено з напруженістю зовнішнього електричного поля і містяться усередині циліндра перерізом S із твірною . Знаючи концентрацію п заряджених частинок, можна знайти число заряджених частинок у цьому об'ємі і визначити їх заряд:

, де q0 — заряд однієї частинки.Тоді сила струму: Постійним струмом називається електричний струм, сила й напрям якого не змінюються з часом.

Густина струму — векторна величина, модуль якої дорівнює відношенню сили струму до площі перерізу провідника, через який проходить електричний струм: .

Вектор густини струму збігається з напрямом сили струму в провіднику.

У міжнародній системі одиниць силу струму виражають в амперах (А). Цю одиницю встановлюють на основі магнітної взаємодії струмів.

3. Умови, необхідні для існування електричного струму. Електричний струм може бути отриманий тільки в речовині, в якій є вільні заряджені частинки. Щоб вони прийшли в рух, потрібно створити в провіднику електричне поле.

Отже, для існування струму в провіднику необхідні такі умови:

1) наявність вільних заряджених частинок;

2) існування в провіднику електричного поля, що характеризується різницею потенціалів на кінцях провідника;

3) замкнуте електричне коло.

Якщо різниця потенціалів не змінюється з часом, то в провіднику встановлюється постійний електричний струм.

ЗАКОН ОМА ДЛЯ ДІЛЯНКИ КОЛА

1. Залежність сили струму в провіднику від прикладеної до нього напруги. Для існування струму в провіднику необхідно створити різницю потенціалів на його кінцях. Для кожного провідника — твердого, рідкого, газоподібного — існує певна залежність сили струму від прикладеної до нього різниці потенціалів (або прикладеної напруги).

2. Закон Ома.

Вперше залежність сили струму від напруги була експериментально добута 1826 року німецьким ученим Георгом Омом. Закон Ома для однорідного провідника (однорідним є провідник, в якому не діють сторонні сили) читається так: сила струму в однорідному провіднику прямо пропорційна прикладеній напрузі:

До формули закону Ома входить напруга, яка визначається роботою електричного поля з переміщення одиниці заряду в даній ділянці кола:

3. Опір провідника. Опір — основна електрична характеристика провідника. Чим більшим є електричний опір за заданої напруги, тим меншою є сила струму в провіднику.

Опір характеризує ступінь протидії провідника напрямленому руху по ньому зарядів.

Із закону Ома випливає, що . Звідки

За одиницю опору приймають 1 Ом — опір такого провідника, в якому за напруги на кінцях 1 В сила струму дорівнює 1 А.

Легко встановити одиницю вимірювання питомого опору. У СІ одиниця опору — 1 Ом, площа поперечного перерізу — 1 м2, а довжина — 1 м. Тоді одиницею питомого опору буде 1 Ом·м.

Зручніше вимірювати площу поперечного перерізу провідника у квадратних міліметрах (мм2), оскільки вона частіше за все буває невеликою.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.