ТА КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ВИМОГ СТАНДАРТІВ

10.1 Мета нормоконтролю - забезпечення впровадження та дотримання стандартів при навчальному проектуванні, підвищення якості креслення, проектів, звітів, поліпшення продуктивності праці при розробках технічної документації.

10.2 Відповідальність за правильне оформлення студентських робіт згідно з вимогами цього стандарту несе студент – автор роботи, керівник дипломного проекту, відповідальна особа за нормоконтроль та консультанти розділів.

10.3 Нормоконтроль проводиться в три етапи.

Перший етап – консультації студентів-дипломників (ознайомлення з вимогами до оформлення).

Другий етап – перевірка графічної та текстової документації, що виконана в оригіналах. Документація повинна бути надана комплектно.

Допускається надавати до нормоконтролю окремі частини дипломного проекту.

Третій етап- перевірка та підпис у графі нормоконтролером остаточно оформлених, підписаних та підшитих документів.

Креслення та технічна документація, які не мають підписів нормоконтролера, не приймаються до захисту. Виправляти і змінювати підписані нормоконтролером документи без його відома не допускається.

10.4 Нормоконтролер зобов’язаний:

- систематично надавати керівництву відомості про дотримання в технічній документації вимог стандартів;

- проводити консультації виконавців з питань розробки технічної документації:

- підписувати всі перевірені документи, якщо вони не мають зауважень і не потребують виправлення помилок;

- керуватися тільки діючими стандартами та іншою НД;

- давати чітки, обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо виправлення перевірених документів з обов’язковим посиланням на конкретні вимоги стандартів;

- фіксувати свої зауваження на перевірених документах;

- вести систематичний звіт своєї роботи та подавати пропозиції ВЦК щодо підвищення якості оформлення дипломних проектів.

10.5 Нормоконтролер має право:

- повертати без подальшої перевірки документацію, що надійшла до перевірки, у випадках порушення правил комплектності та підписів документів, неохайно оформлених робіт, порушення вимог стандартів при побудові та оформленні документів;

- викликати виконавців для роз’яснення питань, які виникають в процесі перевірки;

- не підписувати надану документацію у випадках невиконання вимог нормоконтролера, а також навмисного зняття його поміток до підписання.

10.7 Нормоконтролер несе відповідальність:

- за дотриманням діючих стандартів;

- за правильність та обґрунтованість своїх зауважень;

- за звіт про виявлені помилки та інформування керівників щодо якості перевіреної документації.

10.8 Нормоконтролер не несе відповідальності за вибір, призначення, повноту і зміст документації, що перевіряється, конструкторських, технологічних та інших рішень, які прийняті студентом та погоджені з керівником дипломного проекту, а також виконання встановлених планом термінів та послідовності перевірки робіт.

Додаток А

Позначення елементів в електричних схемах

Таблиця А.1 – Приклади позначення елементів в електричних схемах

Найменування елемента електричної схеми	Умовне графічне позначення (1 клітинка – 1 мм)	Літерне позначення
Пристрій (загальне позначення)		A
Конденсатор постійної ємності		C
Конденсатор електролітичний		С
Лампа накалювання освітлювальна, сигнальна		ЕL, HL
Диференційне реле		FА
Розрядник		FV
Запобіжник плавкий		FU
Акумуляторна батарея		GB
Замикаючий контакт в колі керування		К
Розмикаючий контакт в колі керування		К

Продовження таблиці А.1

Контакти комутуючого пристрою, перемикаючі контакти реле без дугогасіння, короткозамикач		К
Контакт теплового реле		К
Контактор замикаючий з дугогасінням, або вимикач-роз’єднувач, що має замикаючий контакт із дугогасінням		К
Контактор розмикаючий з дугогасінням, або вимикач-роз’єднувач, що має розмикаючий контакт із дугогасінням		К
Котушка реле, контактора		K
Елементи теплового реле		KK
Котушка індуктивності з осердям або дросель		L
Згладжуюючий реактор		L
Обмотка якоря колекторного тягового електродвигуна з послідовною обмоткою збудження		М

Продовження таблиці А.1

Асинхронний двигун		M
Коло амперметра з вимірювальним шунтом		PA
Коло вольтметра з додатковим резистором		PV
Резистор постійного опору		R
Резистор змінного опору		R
Контакт кнопочний з самоповерненням замикаючий		SB
Контакт кнопочний з самоповерненням розмикаючий		SB
Контакт кнопочний без самоповернення – повернення витягуванням кнопки		SB
Контакт кнопочний без самоповернення – повернення повторним натисненням		SB
Контакт реле часу з затримкою замикання		SB

Продовження таблиці А.1

Контакт реле часу з затримкою при розмиканні		SB
Трансформатор без осердя		Т
Трансформатор з осердям		Т
Трансформатор струму вимірювальний		TA
Трансформатор напруги вимірювальний		TV
Діод		VD
Діод тунельний		VD
Діод Шотки		VD
Стабілітрон		VD
Стабілітрон двосторонній		VD
Світлодіод		VD

Продовження таблиці А.1

Тиристор яким управляють (одноопераційний)		VS
Тиристор яким запирають (двоопераційний)		VS
Транзистор біполярний n-p-n типу		VT
Транзистор біполярний p-n-p типу		VT
Транзистор польовий		VT
З’єднання на корпус		Х
Заземлення		Х
Струмоприймач		XA
Кільцевий струмовідвідний пристрій		ХА
Контакт роз’ємного контактного з’єднання		Х
Міжсекційний штир		XP
Міжсекційний штир		XS

Таблиця А.2 – Приклади позначення елементів які застосовуються в специфічних електричних схемах

Найменування елемента електричної схеми	Умовне графічне позначення (1 клітинка – 1 мм)	Літерне позначення
Вимикач подвійний (повторювач)		SB
Калорифер		EK
Автоматичний вимикач управління
Головний вимикач		QF
Пристрій механічний з електричним приводом (вентиль захисний)		Y1
Лічильник електроенергії		Wh
Перетворювач електричних величин в неелектричні		U5
Перетворювач електричної величини в електричну		U3
Модуль з використанням IGBT транзисторів		U
Сельсин датчик, сельсин приймач		BC BE

Таблиця А.3 – Приклади дволітерних кодів елементів в електричних схемах згідно ГОСТ 2.710-81

Продовження таблиці А.3

Продовження таблиці А.3

Продовження таблиці А.3

Додаток Б

Приклади заповнення основного напису

Основний напис для схем та креслень

Основний напис для плану підстанції

Додаток В

Приклад оформлення першого аркушу специфікації

Додаток Г

Приклад оформлення першого листа експлікації

Додаток Д

Приклад оформлення текстового документу

Українські залізниці являють собою транспортну систему, яка за розмірами, обсягами перевізної роботи і рівнем застосування технічних засобів займає друге місце після Росії серед незалежних держав, що утворилися на території колишнього Радянського Союзу. За густотою колій Українським залізницям (УЗ) належить провідне місце серед держав СНД (0,037 км на 1 кв. км. площі). УЗ наближаються до найбільш розвинутих європейських країн: Великобританія (0,078), Польща (0,074), Франція (0,060). Експлуатаційна довжина залізниць України складає 22,56 тисяч кілометрів, що є четвертим показником у Європі.

Незважаючи на зменшення обсягів перевезень за останні роки, умови роботи залізниць України залишаються більш важкими, ніж на закордонних залізницях; досить високою залишається інтенсивність перевезень вантажів і пасажирів, відзначаються значне статичне навантаження на вісь і надмірна вага вантажних поїздів.

Щоб поліпшити показники діяльності українських залізниць, необхідно перейти на нові для нас, але визнані у світі маркетингові принципи управління залізницями та їх підрозділами. Це дозволить чітко розподілити відповідальність конкретних осіб за управлінські рішення та фінансові результати діяльності у сфері пасажирських та вантажних перевезень.

Укрзалізниця вжила важливих заходів щодо впровадження поточних і для підготовки майбутніх реформ. Адже сьогодні ми стоїмо перед необхідністю подальшої адаптації до умов ринкової економіки. Укрзалізниця вживає заходів щодо підвищення рівня сервісного обслуговування клієнтів.

1.1 Призначення депо

Локомотивне депо є основним підприємством локомотивного господарства залізниць України. Воно здійснює виробничо-господарську діяльність у відповідності з планом перевезень на основі господарського розрахунку, має самостійний баланс, виконує зобов'язання та користується правами, як відокремлений структурний підрозділ залізниць.

Існує три типи локомотивних депо:

а) експлуатаційно-ремонтне депо, призначене для експлуатаційної роботи та виконання всіх видів ремонтів приписаних до депо локомотивів;

б) ремонтне депо, яке не має власного парку локомотивів, а виконує тільки поточні ремонти локомотивів ПР-3:

2) декількох серій локомотивів;

в) експлуатаційне депо, що призначене для експлуатаційної роботи і виконує лише поточний ремонт ПР-1 та технічне обслуговування приписаних до депо локомотивів.

В нинішній час в області організації ремонту рухомого складу в локомотивному депо робота направлена на розв'язання складних задач.

1.2 Розрахунок інвентарного парку ТРС та вимірювачів його роботи

Тяговий рухомий склад, що приписаний до депо та перебуває на його балансі, становить інвентарний парк депо. Інвентарний парк ТРС змінюється в результаті поповнення його новими одиницями (з існуючих залізниць, від підприємств, міністерств і відомств), також в результаті виключення з парку ТРС через непридатність до роботи з технічного стану або передачі іншим підприємствам.

На кожну одиницю ТРС, що значиться в інвентарному парку, у депо приписки ведеться технічний паспорт. В ньому відображається найважливіші технічні й експлуатаційні характеристики, рік будування і завод-виготовлювач, види і місце виконаних ремонтів, модернізація вузлів, заміна основного

При передачі локомотива іншим залізницям, підприємствам, при відправленні в капітальний ремонт або поточний ПР-3 разом з локомотивом відсилається і його технічний паспорт.

1.2.1 Визначення експлуатаційного парку

В експлуатаційному парку числяться локомотиви, котрі знаходяться на всіх видах робіт, під технічними операціями та в очікуванні роботи, на станційних коліях, в основному депо і пунктах обороту.

Розмір локомотивного парку депо визначає потужність всіх елементів тягового господарства, штат депо, енергетичні та матеріальні витрати на перевезення.

Розрахунок необхідного парку локомотивів виконують аналітичним та графічним методом.

Аналітичний метод в залежності від цілі розрахунку, вихідних даних і їх деталізації ведеться декількома способами:

- за полігонами тяги (по заданому вантажообороту, середньодобовому пробігу);

- по дільницям обертання, по заданим розмірам руху і коефіцієнту необхідності локомотивів на пару поїздів, по добовому бюджету часу роботи локомотива.

Графічний метод потреби в локомотивах оснований на використанні графіка обороту локомотивів. Розробці графіка обороту передує складання розрахункової відомості роботи локомотивів основного депо по кожній дільниці локомотивних бригад, які входять в дільницю обслуговування поїздів локомотивами.

Експлуатаційний парк ТРС визначаємо за формулою

де S_річн - річний пробіг локомотива;

S_ср.доб. - середньодобовий пробіг електровоза;

365 - кількість днів у році.

Приймаємо експлуатаційний парк електровозів серії ЧС4 рівним 166 локомотивів.

1.2.2 Визначення програми ремонтів та фронту ремонту

Для забезпечення надійної роботи обладнання, продовження строку служби і попередження аварійних зносів необхідний постійний контроль за його роботою і технічним станом. Тому створено ряд заходів для ремонту і відновлення вузлів локомотивів.

У відповідності з видами ремонту та технічного обслуговування локомотивів в кожному локомотивному депо знаходяться одиниці рухомого складу, які у встановлені строки повинні проходити планове технічне обслуговування та ремонт.

Кількість локомотивів визначених для проходження відповідних видів ремонту і технічного обслуговування, складає програму на відповідний період часу (місяць, квартал, рік).

Простої в ремонтах і пробіги між ремонтами згідно наказу №093-ЦЗ від 30.06.2010 р для електровоза серії ЧС4 приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Міжремонтні пробіги та простої у ремонті

Інвентарний парк складає тяговий рухомий склад приписаний до депо і який знаходиться у нього на балансі та має ініціали депо та залізниці відокремленим підрозділом якої є дане депо.

Інвентарний парк локомотивів знаходять як суму експлуатаційного парку локомотивів, кількості локомотивів, що знаходяться у резерві та локомотивів, які перебувають у ремонті.

Інвентарний парк локомотивів визначаю з врахуванням виразу (1) за формулою

де N_рез ‐ локомотиви, що знаходяться в резерві управління залізниці або

Укрзалізниці.

.

1.6 Вибір цехів та дільниць депо, підйомно-транспортного обладнання

для них

Для виконання своїх функцій депо повинно мати необхідну кількість цехів, дільниць, відділень, які дозволяють виконувати всі роботи, що передбачені правилами ремонту, аварійно-відновлювальні роботи, а також допоміжні цехи та відділення для ремонту обладнання і приміщень депо, виготовлення оснащення, інструменту.

1.6.1 Цех ПР-3 призначенний для виконання найбільшого за об’ємом виду ремонту. Технологічний процес ремонту ПР-3 організований за потоково-агрегатним методом ремонту. Цех запроектований на дві колії, одна з яких наскрізна, довжиною 108 м, інша тупикова, на одну секцію локомотива. Ширина цеху становить 30 м. На наскрізній колії розміщені позиції потокової лінії ремонту, на тупиковій-робочі місця для виконання позапланового ремонту локомотивів із завищеним об'ємом.

1.6.2 В цеху ПР-2 при ширині дільниці 24 метри і довжині 60 метри, розміщую три стійла: для виконання ПР-2, для встановлення верстата КЖ-20М з

1.6.3 Спеціалізовані стійла в цеху Цех ПР-1 та ТО-3 локомотивного депо розташовані на трьох коліях, ширина будівлі 24 м, довжина 60 м. В приміщенні встановлюють кран вантажопідйомністю 5 т. Перелік основного обладнання цеху наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 – Основне обладнання цеху

Продовження таблиці 2

Структурну схему АЛСН наведено на рисунку 1.

1 - локомотивний світлофор; 2 - блок погодження; 3 - блок фіксацій коду; 4 - реле контролю швидкості; 5 - локомотивний швидкостемір; 6 - електропневматичний клапан; 7 - рукоятка пильності.

Рисунок 1 – Структура системи АЛСН

1.6.5 Електроапаратний цех призначений для ремонту та випробування реле, контакторів, контролерів машиніста, ревер­сорів, регуляторів напруги, електропневматичних вентилів, опорів, запобіжників та інших електри­чних апаратів.

20 8

1. Про охорону праці: [закон України]: офіц. текст за станом на 09 квіт. 2014 р.- К.: Парламентське вид-во, 2014. – 64 с.

2. ДСТУ 2.106-98 ЕСКД. Текстові документи.

3. ТУ У 35.2 – 32495626 – 019 – 2002. Електровоз магістральний ДС3. Технічні умови.

4. Правила ремонту електричних машин електровозів і електропоїздів: ЦТ-0063 / Міністерство транспорту України. – К., 2003. – 286 с.

5. Находкин М.Д. Проектирование тягових электрических машин / М.Д. Находкин, Г.В. Василенко, В.И. Бочаров, М.А. Козорезов. – М.: Транспорт, 1976. – 624 с.

6. Папченков С.И. Локомотивное хозяйство. Пособие по дипломному проектированию. - М.: "Транспорт" 1988. - 192 с.

7. Экономика, организация и планирование локомотивного хозяйства. Под ред. Маслаковой С.С. - М.: "Транспорт" 1991. - 280 с.

8. Стукало Ю.М. Посібник з дипломного проектування; ДВНЗ «Київський електромеханічний коледж». К., 2012. – 65 с.

9. Архангельский Б.И. Аналитическое выражение кривой намагничивания электрических машин / Б.И. Архангельский // Электричество. – 1950. – № 3. – С. 30-32.

10. Шеперс В. Повышение тяговой способности рудничних локомотивов при футеровании колес пластмассой [Електрон. ресурс] / В. Шеперс // Глюкауф. – 1986. – № 6. – Режим доступа: http://www.masters.donntu.edu.ua/2006/fema/pavlijchuk/library/2.htm.

Додаток Е

Форма етикетки на курсовий та дипломний проекти

Пояснювальна записка

КЕМК. ДП ЕТ 05.00.00 ПЗ

Студента групи 412ЕТ-11

Поиск по сайту: