Напруженість електричного поля

Електричне поле має властивість діяти на заряджені тіла, тому в будь-якій точці його можна досліджувати за допомогою «пробного заряду» — точкового позитивного заряду, значно меншого за заряд, який створює досліджуване поле.
Відношення сили, з якою поле в даній точці діє на пробний заряд, до значення цього заряду називається напруженістю електричного поля в даній точці:
, , .
Вміщуючи пробний заряд у різні точки поля, проводять лінії напруженості. Якщо вони прямі, то вектор напрямлений уздовж них, а якщо криві — вздовж дотичних до них. Густота ліній напруженості чисельно дорівнює (або пропорційна) значенню напруженості.
Лінії напруженості електростатичного поля (силові лінії) незамкнені: починаються на позитивних зарядах, а закінчуються на негативних; вони неперервні й не перетинаються.Напруженість поля точкового заряду:
.
Електричне поле між двома паралельними різнойменно зарядженими пластинами, а також поле плоского конденсатора однорідні, тобто напруженість кожного із цих полів у будь-якій точці однакова і чисельно, і за напрямком. Ознакою однорідності поля є паралельність його силових ліній

. 

Принцип суперпозиції - один з найбільш загальних законів у багатьох розділах фізики. У найпростішій формулюванні принцип суперпозиції говорить:

• результат впливу на частинку кількох зовнішніх сил є векторна сума впливу цих сил.

Найбільш відомий принцип суперпозиції в електростатиці, в якій він стверджує, що напруженість електростатичного поля, створюваного в даній точці системою зарядів, є сума напруженостей полів окремих зарядів.

Принцип суперпозиції може приймати і інші формулювання, які повністю еквівалентні наведеної вище:

• Взаємодія між двома частинками не змінюється при внесені третіми частинки, також взаємодіє з першими двома.
• Енергія взаємодії всіх частинок в багаточастинкових системі є просто сума енергій парних взаємодій між усіма можливими парами частинок. В системі немає багаточастинкових взаємодій.
• Рівняння, що описують поведінку багаточастинкових системи, є лінійними за кількістю частинок.

Саме лінійність фундаментальної теорії в даній галузі фізики є причина виникнення в ній принципу суперпозиції.

Поиск по сайту: