Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) в Україні за видами економічної діяльності

* складено за даними [14]

Найбільшу стурбованість іноземних інвесторів викликає високий рівень корупції в органах влади та в судовій системі країни [17]. Політична та економічна нестабільність в країні також негативно впливає на залучення іноземних інвестицій.

Більшість науковців зазначають, що інноваційна діяльність в Україні знаходиться в кризовому стані. В Україні частка промислових підприємств, що впроваджували інновації впродовж 2012-2014 рр. є незначною і складає трохи більше ніж 11 %. Ситуація в легкій промисловості є ще гіршою ніж у промисловості в цілому. Частка підприємств легкої промисловості, що впроваджували організаційні інновації складає лише 1,1 % від загальної кількості підприємств (табл. 4.).

Такий стан речей не відповідає сучасному рівню розвитку інноваційних процесів в розвинутих країнах світу. Основним чинником, що стримує інноваційну діяльність в Україні є відсутність бюджетного фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, а також на розробку нових технологій.

Таблиця 4.

Частка підприємств, що впроваджували інновації впродовж 2012-2014 рр., за типами інновацій

(відсотків до загальної кількості обстежених)

* складено за даними [14]

Ø низький притік молодих кадрів на підприємства.

Основною причиною того, що молодь не йде працювати в легку промисловість є те, що ця галузь є малоприбутковою для рядових працівників даної галузі. Тут середньомісячна зарплата майже в 2 рази менша, ніж показник заробітної плати загалом по підприємствам промисловості (рис. 1.).

Рис. 1. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників

* складено за даними [14]

– АТО на сході країни;

На сьогодні в зоні АТО ситуація катастрофічна. Переважна частина підприємств просто зупинилася, в основному по причині повного зруйнування в результаті обстрілів. Лише одиниці змогли вивезти з території воєнних дій лінії устаткування.

З одного боку, воєнні дії на сході країни та анексія Кримського півострова призвели до зменшення загальної кількість підприємств легкої промисловості, а з іншого боку необхідність обшити армію призвела до значного зростання кількості державних замовлень по пошиттю одягу і взуття для військових. Крім того, сьогодні, багато підприємств України працюють на виконання волонтерських замовлень з пошиття обмундирування, одягу та військових аксесуарів для зони АТО.

Всі вище зазначені проблеми, негативно впливаючи на діяльність підприємств легкої промисловості, тим самим стримують подальший розвиток галузі.

Проте, незважаючи на ряд проблем, які склалися в розвитку легкої промисловості України, все ж таки її варто розглядати як перспективну галузь [6]. Перспектива роботи галузі полягає у збільшенні частки вітчизняних товарів на внутрішньому ринку та у зростанні експорту продукції власного виробництва. Це дозволить щорічно стабільно нарощувати обсяги виробництва, розширювати асортимент продукції, суттєво покращувати фінансовий стан підприємств, створювати нові робочі місця.

За умов, коли глобалізаційні процеси в світі набувають все більших обертів, які в свою чергу надзвичайно загострюють конкуренцію на світовому ринку, а також враховуючи сьогоднішній стан легкої промисловості України постає необхідність здійснення певних системних кроків по виведенню галузі з кризи.

По-перше для захисту вітчизняного виробництва потрібно вирішити проблему контрабанди. Думки економістів щодо проблеми ввезення контрабандної продукції останнім часом кардинально змінилась. Раніше вважалось, що для унеможливлення неконтрольованого ввезення контрабандної продукції необхідним є державне втручання, за допомогою якого на ринку було б створено рівні умови конкурентної гри для українських виробників.

Сьогодні притримуються думки, що єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є прозорість і мінімізація ролі держави в митній політиці. Системна контрабанда робиться на ліцензіях і квотах. Доки в Україні буде існувати система квотування експорту й імпорту, доти буде контрабанда [3].

По-друге для відродження та подальшого розвитку легкої промисловості необхідно забезпечити потреби українських виробників вітчизняною сировиною. Кліматичні умови України сприяють вирощуванню таких видів сировини як вовна, льон, шовк, конопля. Це можна здійснити тільки на основі подолання кризи в АПК.

Забезпечення легкої промисловості власною сировиною підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції завдяки зниженню її собівартості. Сьогодні в умовах колосальної девальвації гривні проблема забезпечення вітчизняного виробництва власною сировиною постала надзвичайно гостро.

В той же час не можна не погодитись з тим, що в результаті девальвації гривні кардинально змінюється ситуація на внутрішньому ринку, компанії сподіваються на зростання своїх продажів шляхом поступового витіснення турецького товару, який за останні роки значно подорожчав порівняно з аналоговою продукцією вітчизняного виробництва.

Безсумнівним є той факт, що зараз стало надзвичайно вигідно експортувати українську продукцію до Євросоюзу. Слід зазначити, що українська легка промисловість не може поскаржитися на відсутність замовлень із Європи. За найскромнішими оцінками, не менше сотні українських швейних компаній виконують регулярні замовлення з країн ЄС [9]. Як зазначають спеціалісти якість нашого одягу не поступається західним прет-а-порте. В Україні одяг шиють із натуральних тканин, дотримуючись державних стандартів [15].

До останнього часу дуже багато підприємств виробляли свою продукцію для російського ринку. Але в умовах воєнного конфлікту на сході країни, в результаті якого російський ринок поступово закрився, вихід в Європу для цих підприємств, стає ключовим завданням. Ситуацію ускладнює ще й те, що Російська федерація була великим ринком збуту для європейського одягу, що також не могло не відобразитися на замовленнях для українських швейних фабрик [9].

Слід зазначити, серед компаній, що були зав’язані на російський ринок різко зростатиме конкуренція і вижити зможуть лише ті, які навчаться працювати по-європейськи, виробляючи якісну і дешеву продукцію. Для цих підприємств, щоб мати можливість виробляти конкурентоспроможну продукцію, надзвичайно актуально постало питання модернізації виробництва. Так як більша частина виробничих фондів на сьогоднішній день є застарілою, таким підприємствам необхідне нове обладнання. Проблему застарілості виробничих фондів необхідно вирішувати шляхом капітального оновлення виробництва та запровадження новітніх технологій на підприємствах галузі [7, с. 78].

Висновки та перспективи подальших досліджень.Основними стримуючими факторами розвитку легкої промисловості є:

- криза в економіці та війна на сході країни;

- висока собівартість виробництва товарів легкої промисловості;

- низький притік молодих кадрів на підприємства легкої промисловості;

- залежність вітчизняного виробництва від імпортованої сировини;

- низька купівельна спроможність населення;

- заповнення внутрішнього ринку країни дешевою продукцією китайського та турецького виробництва, а також завезення «секонд-хенду» з Європи;

- значна тінізація галузі;

- недостатня інвестиційна та інноваційна діяльність;

Перспектива розвитку легкої промисловості полягає у збільшенні частки вітчизняних товарів на внутрішньому ринку та у зростанні експорту продукції власного виробництва. Для цього необхідно підвищувати конкурентоспроможність вітчизняної продукції шляхом поліпшення якості та одночасного зниження її собівартості. Це можливо реалізувати за умови відновлення вітчизняного агропромислового комплексу, який зможе забезпечити легку промисловість сировиною власного виробництва.

Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції як за ціною так і за якістю дозволить вітчизняним підприємцям поступово відійти від давальницьких схем виробництва.

Конкурентоспроможність вітчизняних виробників, врешті-решт, сприятиме покращенню якості життя населення через підвищення рівня заробітної плати та збільшення робочих місць. А це в свою чергу, певною мірою підвищить купівельну спроможність та сприятиме скороченню сегменту ринку дешевих імпортних товарів.

Зрозумілим є те, що галузь для реалізації всіх вище зазначених заходів потребує величезних інвестиційних ресурсів. З огляду на реальну можливість залучення необхідних інвестицій, найефективнішими є корпоративні форми бізнесу. Саме публічні акціонерні товариства через фондову біржу можуть об’єднувати різні за розмірами капітали великої кількості фізичних і юридичних осіб для фінансування всіх заходів, які можуть бути заплановані компаніями для поліпшення свого стану. Але проблема в тому, що вкладати гроші в акціонерні товариства ніхто не поспішає через відсутність ефективного механізму захисту прав акціонерів. В таких умовах надзвичайної актуальності набуває формування ефективної системи корпоративного управління.

Література.

1. Адвокатова Н. О. Дослідження сучасного стану підприємств легкої промисловості України / Н. О. Адвокатова // Економічні інновації. – 2012. - №47. – с. 5-14.

2. Андрощук Г.О. Інноваційна діяльність в Україні: економічний механізм стимулювання / Г.О. Андрощук // Інтелектуальна власність. – 2000. – №12. – С. 23–28.

3. Боротися з контрабандою потрібно не на Одеській митниці, а в Кабміні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.slovoidilo.ua

4. Гончаров Ю. В. Обґрунтування побудови кластерної моделі підвищення інвестиційно-інноваційного потенціалу підприємств легкої промисловості України / Ю. В. Гончаров, Т. І. Марченко // Легка промисловість. – 2010. – № 4. – С. 21-24.

5. Діяльність великих, середніх, малих та мікропідприємств // Статистичний збірник, 2013р. // Державна служба статистики України // Електронний ресурс:www.ukrstat.gov.ua

6. Легка промисловість // Інтернет ресурс: https://uk.wikipedia.org/

7. Максименко І. О., Бокій В. І. Легка промисловість України: сучасний стан та перспективи розвитку / І. О. Максименко, В. І. Бокій // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. - № 3. – Т. 2. – с. 77-80.

8. Носова Н. І., Сараєва І. М. Стратегічні напрямки державної підтримки легкої промисловості України в умовах лібералізації міжнародної торгівлі / Н. І. Носова // Економічні інновації. – 2012. - № 47. – с. 165-177

9. Панченко Ю. Нелегка євроінтеграція легкої промисловості, 2015 р, і [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua

10. Паливода О. М. Управління інноваційною діяльністю на підприємствах легкої промисловості: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / О. М. Паливода; Київ. нац. ун-т технологій та дизайну. — К., 2009. — 20 с. — укp.

11. Підсумки роботи легкої промисловості України за 2014 рік // Офіційний сайт Асоціації «Укрлегпром» // Мінстат: [Електронний ресурс] Режим доступу:http://ukrlegprom.org.ua

12. Посторонко В. М. Тенденції розвитку підприємств легкої промисловості України / В. М. Посторонко // Вісник ЖДТУ. – 2012. - № 1 (59) – с. 188-191

13. Тарасенко І. О. Сталий розвиток підприємств легкої промисловості: теорія, методологія, практика [Текст]: [монографія] / І. О. Тарасенко; Київський національний ун-т технологій та дизайну. - К. : КНУТД, 2010. - 390с.

14. Україна у цифрах у 2014 році / Статистичний збірник за редакцією Жук І. М. // Державна служба статистики України – Київ–2015р. // Електронний ресурс: www.ukrstat.gov.ua

15. Украинцы одевают Европу, самим же по карману только Турция и Китай. Интернет ресурс: http://www.ua-fashion.net

16. Українці стали жити гірше // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org

17. Що найбільше цікавить та відлякує американців в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://expres.ua/news/2015

Поиск по сайту: