Різновиди несуцільного спостереження та їх характеристика

Несуцільне спостереження застосовується з метою економії часу, зусиль і коштів, а також через неможливість проведення суцільного спостереження. Несуцільні спостереження поділяють на такі види:

- спостереження основного масиву;

- монографічне;

- вибіркове.

Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки в яких визначає розмір явища, тобто при обстеженні свідки дають певну кількість одиниць, які не можуть істотно вплинути на характеристику сукупності загалом. Цей різновид статистичного спостереження значно економить працю та кошти.

Монографічне спостереження передбачає детальне обстеження лише деяких типових елементів сукупності. До нього вдаються з метою поглибленого вивчення тих аспектів суспільного життя, котрі не були висвітлені масовим обстеженням.

Вибірковим спостереженням називається обстеження, при якому реєстрації підлягають не всі елементи сукупності, а тільки певна, випадково відібрана їх частина. Проведення вибіркового спостереження ґрунтується на знаннях математичної статистики та теорії ймовірностей.

Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження, що їх застосовують при вивченні різноманітних закономірностей суспільного життя. Це дає змогу, наприклад, вивчати громадську думку.

Сутність статистичної звітності та її види.

Звітність – це така форма статистичного спостереження, яка характеризує систему взаємопов'язаних показників, які дають змогу одержати дані наслідків роботи підприємства, установи або організації за звітний період, і періодично подається у вигляді встановлених законодавством звітних документів (статистичних звітів) статистичним, контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і вірогідність цих даних. Інакше кажучи, це така форма статистичного спостереження, при якій кожна установа за єдиними бланками в суворо затверджені строки (кожний квартал, півріччя або за рік) надає своєму вищому органу і органу державної статистики документально підтверджені дані.

У правовій статистиці звітність є основною організаційною формою статистичного спостереження, оскільки вона дає змогу одержати дані, які характеризують діяльність правоохоронних і правозастосовчих органів з різних сторін, оперативно керувати розвитком правових явищ і процесів у суспільстві. Вони широко застосовуються для проведення різноманітних наукових досліджень. Зміст звіту, його форма та термін подання встановлюється вищим статистичним органом країни – Державним комітетом статистики України.

Звітність поділяється на фінансову та статистичну.

Фінансова (бухгалтерська) звітність — це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання повної, перевіреної та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання бюджетів користувачам.

Метою складання статистичної звітності є отримання статистичних даних про виконання державного бюджету користувачами для економічного аналізу та їх прогнозування на поточний і перспективний періоди.

До форм статистичної звітності належать:

— сальдовий баланс рахунків;

— звіт про виконання державного бюджету;

— звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду позики міжнародних фінансових організацій;

— довідка про депозитні операції бюджетних установ.

Управлінська звітність — це звітність про стан та результати діяльності органів Державного казначейства, яка використовується керівництвом Державного казначейства України для планування, контролю та прийняття відповідних управлінських рішень. Метою управлінської звітності є надання можливості оперативно управляти бюджетними ресурсами та оцінювати ризики.

Поиск по сайту: