Можна орієнтуватися на таку

схему логічного розвитку цілей:

v розширити і поглибити знання вихованців за темою співпраці;

v сформувати певне (залежить від вибраної цілі співпраці) емоційно-оцінююче ставлення до предмету чи явища, на якому будується співпраця (це можу бути інтерес, захоплення, гордість, співчуття, неприйняття - тільки не байдужість);

v розкрити перед кожним вихованцем можливості для його особистої чи колективної участі в суспільно-корисній справі;

v навчати практичним навичкам і вмінням особистої турботи про навколишнє оточення та природне середовище, оточуючих людях, про себе самого;

v розвивати конкретні інтелектуальні, вольові, емоційні, фізичні здібності та якості вихованців;

v формувати сприятливі для розвитку вихованців взаємовідносини в учнівському колективі.

Цілі та завдання необхідно реалізувати їх шляхом особистої діяльності вихованців.

III. Психолого-педагогічна

Характеристика класу

Подаються загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, рівень їхньої вихованості, свідомості, громадянської відповідальності; роз­виток самоврядування тощо. Класний керівник може використати Орієн­товні питання для складання характеристики класу.

План-схема психолого-педагогічної характеристики класу

1.Загальні відомості про клас: склад учнів за ві­ком, статтю; біографія класу, його традиції; загальна характеристика успішності та навчальної дисциплі­ни; зв'язки класу з іншими групами і колективами.

Соціально-психологічні параметри сім‘ї - повна, одно чи багатопоколінна сім’я; гармонійність внутрішньо сімейних стосунків; за стилем родинного спілкування (авторитарні, демокра­тичні чи конфліктні сім'ї); за характером ставлення до дитини (зацікавлені, турботливі, тривожні, відчужені, безконтрольні тощо).

2. Спрямованість класного колективу: мета і мотиви основних видів колективної діяльнос­ті, характеристика моральної атмосфери у класі:

а) навчальна діяльність (рівень загального роз­витку учнів, широта інтересів, кругозір); вимоги до навчальної діяльності з боку активу і учнів один до одного; негативні та позитивні прояви взаємодії в навчальній роботі (взаємодопомога або списуван­ня, підказування тощо);

б) групова діяльність (суспільно корисна праця та її місце в житті колективу, види праці і характер її виконання, прояв дисципліни і свідомості в праці);

в) громадська діяльність класу; громадська думка; г) інші види діяльності (інтерес у класі до мисте­цтва, літератури, спорту; відвідування театрів, участь у лекціях, диспутах, конференціях, обговорення кі­нофільмів тощо).

3. Характер взаємин у колективі: що лежить в основі взаємин у колективі (характер зв’язків у колективі, де дружать, місце проживання, спільна діяльність, інтереси, місце за партою); як ставляться учні один до одного, система їх взаємини (повага, ввічливість, чуйність, поступливість, взаємодопомо­га); загальні інтереси, прагнення бути разом у позаурочний час; взаємини між хлопчиками і дівчатками; найавторитетніші учні в класі, кого діти нехтують або не помічають у своєму класі і чому, ставлення класу до учнів з фізичними вадами; загальні моральні нор­ми, правила в колективі, які діти вважають за потрібне виконувати; характерні випадки порушень цих пра­вил, їх причини та засоби впливу на порушників з бо­ку класного керівника та учнівського колективу.

4. Коротка характеристика виборного активу класу та його діяльності, наскільки він самостійно діє. Неофіційний актив класу, його взаємини з офіційним, взаємозв’язок із шкільним парламентом.

5. Педагогічне керівництво класним колек­тивом: вплив особистості класного керівника, вчи­телів, батьків на колектив, ставлення класу до них, авторитет педагогів серед учнів; здійснення індиві­дуального підходу до учнів і загальний стиль педа­гогічного керівництва.

6. Аналіз результативності індивідуальної виховної роботи (з учнями, схильними до девіантної поведінки, з обдарованими дітьми).

7. Аналіз роботи з батьками(взаємодія, результативність проведення батьківських зборів, інших видів роботи, ведення документації роботи з батьками)

Висновки: визначення рівня вихованості учнів, зростання або зміна рівня вихованості характеристика рівня розвитку класного колективу; основні недоліки в організації життя колективу, міжособистісних стосунків і шля­хи їх подолання; можливість використання клас­ного колективу для виховного впливу на окремих учнів; рекомендації щодо поліпшення роботи з ор­ганізації та згуртування класного колективу, ство­рення сприятливого психологічного мікроклімату для кожного учня.

Примітка: кожне положення психолого-педагогічних характеристик має бути підтверджене прикла­дами на основі проведених спостережень. Основні положення нормативно – правових документів, якими слід користуватися при складання виховного плану: Закони України «Про освіту», Декларація прав дитини, державна програма патріотичного виховання населення. формування здорового способу життя, розвиток духовності та зміцнення моральних засад, Концепція національного виховання, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, національна доктрина розвитку освіти, указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні».

Поиск по сайту: