Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування

При статистичному обстеженні різних явищ суспільного життя часто доводиться зустрічатися з прикладами недоцільнос­ті або неможливості проведення суцільного спостереження, тобто вивчення всіх одиниць сукупності. Так, недоцільно прово­дити обстеження бюджетів сімей в обсязі всієї країни, так як це було б зв'язане із залученням тисяч статистиків та значними ма­теріальними витратами. Практично неможливо на підприємстві для контролю якості хлібобулочних виробів, консервів тощо проводити суцільний контроль, так як це приведе до пошко­дження або знищення всій партії продуктів. Тому у випадках, коли суцільне спостереження неможливо або недоцільно, вико­ристовують несуцільне спостереження, різновидом якого є ви­біркове (вибірка). Цей вид спостереження широко використову­ється в соціологічних дослідженнях бюджетів сімей, обстеженні якості продуктів харчування, обстеженні домогосподарств, мар­кетингових дослідженнях, аудиторських перевірках тощо. Крім того, вибірковий метод використовується для прискорення об­робки матеріалів суцільного спостереження, перевірки правиль­ності даних переписів, проведення спостережень.

При вибірковому спостереженні обстежуються не всі одиниці вивчаємого явища, а лише частина їх, за якими можна робити висновки про все явище в цілому.

Використання вибіркового методу замість суцільного спостереження дає можливість зберігати трудові ресурси і кош­ти, провести спостереження в стислі строки та отримати кінцеві результати в більш коротші терміни часу.

Вибірковий метод використовується для опису явищ (процесів) суспільного життя з ймовірних позицій при викорис­танні закону великих чисел.

Всі одиниці явища називаються генеральною сукупніс­тю, а окрема частина цих одиниць, відібраних із генеральної сукупності для безпосереднього спостереження, називається вибірковою сукупністю. Кажуть, що вибіркова сукупність репре­зентує (представляє) всю генеральну сукупність.

Об'єктивну гарантію репрезентативності отриманої ви­бірки дає використання відповідних науково обґрунтованих способів відбору одиниць вибіркової сукупності:

а) вибірка з генеральної сукупності повинна бути прове­дена випадково, тобто кожна її одиниця повинна мати таку ж ймовірність потрапити у вибірку (так, наприклад, відібрані най­кращі або найгірші одиниці не відображають дійсний розподіл ознаки в генеральній сукупності);

б) вибірка має бути здійснена із однорідної сукупності, так як за інших обставин результати вибірки будуть не точними і не можуть в повній мірі репрезентувати генеральну сукупність.

При створенні випадкової вибірки можливі два підходи:

1) відбір при жеребкуванні заздалегідь занумерованих оди­ниць генеральної сукупності;

2) використання таблиць випадкових чисел.

В першому підході розрізняють два принципово різних способи формування вибіркової сукупності:

а) повторна вибірка, коли відібрана з генеральної сукуп­ності занумерована одиниця фіксується і знов повертається на своє місце, після чого пачка номерів одиниць генеральної суку­пності ретельно перемішується; цей спосіб відбору на практиці є обмеженим із-за недоцільності, а іноді й неможливості повтор­ного обстеження;

б) безповторна вибірка, коли відібраний із пачки номер одиниці генеральної сукупності відкладається в сторону і не по­вертається назад в пачку; цей спосіб відбору характеризується підвищеним ступенем точності, надійності вибірки і найчастіше використовується на практиці.

При другому підході із таблиці випадкових чисел відби­рають п чисел із любого рядка або стовпця таблиці, кількість яких не перевищує N чисел генеральної сукупності; потім від­бирають будь-яким способом ті одиниці заздалегідь занумеро­ваної сукупності із п чисел, які відповідають відібраним числам таблиці, що і складає вибіркову сукупність.

В статистичній практиці розрізняють такі різновиди ви­бірки:

а) за способом організації вибіркового обстеження;

б) за ступенем охоплення одиниць обстежуваної сукуп­ності.

За способом організації використовують наступні види вибірки:

1) проста випадкова вибірка;

2) механічна вибірка;

3) районована (типова) вибірка;

4) серійна вибірка;

5) ступенева вибірка.

За ступенем охоплення одиниць обстежуваної сукупнос­ті вибірки бувають:

1) великі (при n>30);

2) малі (при n<30).

Поиск по сайту: