Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження

Статистичні дані можна отримати різними шляхами. З організаційної точки зору розрізняють три форми статистично­го спостереження: звітність; спеціально організоване статистич­не спостереження; реєстри.

Статистична звітність є основною формою статисти­чного спостереження в Україні. Це така форма спостереження, коли кожний суб'єкт діяльності (підприємство, організація, установа) подає свої дані у статистичні органи. Дані подаються у вигляді звітів, які підводять підсумок результату роботи суб'єкта діяльності за звітний період. Зміст звітності визнача­ється її програмою. Звітність здійснюється за встановленою фо­рмою і називається табелем звітності. Тут наводяться дані про узагальнені статистичні показники, наприклад: фонд місячної заробітної плати для підприємства; показник надходження това­рно-матеріальних цінностей на основі аналізу документів з над­ходження вантажів тощо.

Розрізняють типову та спеціальну форму звітності. Ти­пова звітність має однакову форму і зміст для всіх суб'єктів діяльності. Спеціальна звітність виражає специфічні моменти для окремих підприємств.

За принципом періодичності звітність поділяють на річ­ну та поточну. Остання включає такі види звітності як кварталь­ну, місячну, двотижневу, тижневу.

В залежності від способу передачі інформації розрізня­ють поштову, телеграфну, факс-модемну звітність.

Спеціально організоване статистичне спостереження є другою формою звітності і має на меті отримати відомості, які не охоплені звітністю (переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування).

Ще одною формою обстеження є реєстр - перелік оди­ниць об'єкта спостереження із зазначенням ознак, який склада­ється та оновлюється під час постійного обстежування. Напри­клад, реєстром підприємств і організацій є перелік суб'єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їх реквізитів та ос­новних показників, реєстром населення - поіменний перелік мешканців регіону, який регулярно переглядається і містить па­спортні та податкові відомості про кожного мешканця.

Статистичне обстеження розрізняється в залежності від часу реєстрації даних та ступеня охоплення одиниць спостере­ження.

Спостереження за часом реєстрації даних поділяються на поточне, періодичне та одноразове. При поточному спосте­реженні звітність постійно реєструється за мірою виникнення даних. Періодичне спостереження проводиться через певні проміжки часу, наприклад: перепис населення, виробничих площ, технологій, а також обстеження суб'єктів бізнесу щодо можливості інвестування.

За ступенем охоплення одиниць спостереження буває суцільним та несуцільним. Суцільним називають таке спостере­ження, при якому обстежуються всі без винятку одиниці сукуп­ності, наприклад: перепис населення; облік випуску продукції та ін. При несуцільному спостереженні обстежується тільки части­на одиниць сукупності.

Несуцільне обстеження у свою чергу поділяють на вибі­ркове, монографічне, основного масиву, анкетне, моніторинг. Вибірковим називають таке спостереження, при якому обсте­женню підлягає певна частина одиниць сукупності, яку отрима­ли на основі випадкового відбору; цей вид статистичного спо­стереження отримав значне визначення в статистичній практиці. Монографічне спостереження характеризується тим, що здійс­нюється докладне і всебічне обстеження окремих одиниць до­сліджуваної сукупності (опис нових технологій, виробництва окремих видів продукції, передового досвіду тощо). Обстежен­ня основного масиву - це спостереження за частиною найбіль­ших одиниць, питома вага яких переважає в загальному обсязі сукупності (дослідження найбільш крупних транспортних вузлів у загальній структурі вантажного потоку; спостереження за тор­гівлею на ринках у містах, де мешкає більшість міського насе­лення та ін.). Анкетне обстеження ґрунтується на розсиланні анкет певному колу осіб або установ. Моніторинг є різновидом несуцільного обстеження за станом певного середовища (напри­клад, моніторинг стану здоров'я мешканців зони посиленого екологічного контролю, моніторинг валютних торгів та аукціо­нів тощо).

Статистичне спостереження здійснюється в такі три способи: безпосередній облік фактів; документальний облік; опитування. При безпосередньому обліку фактів відомості, що підлягають фіксації, певним чином підраховуються, виміряють­ся, зважуються для одиниць об'єкта спостереження, наприклад: реєстрація товарних потоків, що перетинають кордон; облік го­тівкової грошової маси в банках тощо. Документальне спосте­реження ґрунтується на використанні різних документів (звіт­ності, бухгалтерських документів, річних звітів та ін.), чим ви­значаються показники на макро- та мікрорівні: обсяги матеріа­льних, трудових і фінансових ресурсів; розмір доходів; обсяги експорту та імпорту товарів та ін. Опитування - такий спосіб спостереження, при якому відомості отримують усно або пись­мово зі слів опитуваних осіб.

Опитування може бути експедиційним, кореспондентсь­ким та у формі самореєстрації. За експедиційним способом ре­єстрація фактів здійснюється спеціально підготовленими облі­ковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації (як на­приклад, під час перепису населення). При кореспондентському способі спостереження потрібні відомості надають особи, які добровільно виявили бажання відповісти на поставлені в анке­тах запитання; кореспондентський спосіб спостереження засто­совується, наприклад, для дослідження ринку товарів і послуг окремих регіонів, для обстежування процесу просування товарів в умовах ринку тощо. Самореєстрація - це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців; прикладом такого спостереження може бути бюджетне обстежування родин різних верств населення, при якому родини самі ведуть записи про свої доходи та витра­ти, а реєстратори-обліковці регулярно (двічі на місяць) відвіду­ють їх, перевіряють повноту і правильність цих записів.

5. Програмно-методологічні та організаційні питання як основа плану статистичного спостереження.

Поиск по сайту: