Відносні величини - показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-економічного життя. Їх дістають як частку від ділення двох абсолютних величин. Зіставляючи звітну величину з базисною, визначають, у скільки разів порівнювана величина є більшою чи меншою від базисної. Основними формами вираження відносних величин є цілі і дробові числа коефіцієнти і проценти, промілле. Цілі та дробові числа показують, у скільки разів одна величина більша від другої прийнятої за базу порівняння, або яку частину її становить. Коефіцієнти і відсотки - найбільш зручна і легко зрозуміла форма вираження відносних величин, тобто відношення чисел, при яких базисне число приймають за одиницю або за 100. Промілле (0/00) обчислюють, якщо базисну величину приймають не за 100, а за 1000. В промілле виражають коефіцієнти народжуваності, природного приросту населення, показники, що характеризують рівень охорони здоров’я освіти і т.д. Види та способи обрахування відносних величин.
1) Відносна величина виконання плану - аналіз виконання плану (відношення фактично досягнутого рівня до запланованого рівня).
2) Відносна величина планового завдання - оцінка планової швидкості розвитку (відношення запланованого рівня до базового).
3) Відносна величина динаміки - аналіз інтенсивності розвитку (відношення фактично досягнутого рівня до базового рівня). Відносну величину динаміки визначають відношенням показників за звітний період (рік, квартал, місяць ) та за минулий період. Аби обчислити відносну величину динаміки, потрібно мати дані щонайменше за два періоди або моменти часу.
4) Відносна величина структури - аналіз структури сукупності. Їх розраховують як відношення абсолютної величини кожного складового елемента до абсолютної величини всієї сукупності, тобто як відношення частини до цілого. Відносні величини структури виражають у відсотках (базу порівняння приймають за 100). Показники структури можна виражати в коефіцієнтній формі (базу порівняння приймають за одиницю).
5) Відносна величина координації - аналіз структури сукупності (характеризують співвідношення окремих частин цілого, одна з яких приймається за базу порівняння в межах однієї сукупності). Наприклад, співвідношення між чисельністю міського і сільського населення, чоловіків і жінок, робітників і службовців, основними і оборотними фондами, силовими ф робочими машинами.
Відносні показники координації найчастіше виражаються числом одиниць однієї частини на 100 або 1000 одиниць другої частини.
6) Відносна величина порівняння в просторі - просторові, територіальні порівняння, які характеризують співвідношення однойменних показників, які відносяться до різних об'єктів або територій. 7) Відносна величина інтенсивності - аналіз інтенсивності розвитку (які показують ступінь поширеності досліджуваного явища в певному середовищі, наприклад, рівень виробництва м’яса на душу населення, фондомісткість, фондовіддача). Розраховується шляхом ділення абсолютної величини досліджуваного явища на абсолютну величину, яка характеризує обсяг середовища, в якому здійснюється розвиток і розповсюдження явища.
Взяті для розрахунків, порівнянь та аналізу абсолютні і відносні показники повинні: 1) відноситись до одного й того самого кола об'єктів і одиниць спостереження або тієї самої сукупності; 2) визначатися за єдиною методикою, що забезпечує порівняння їх за змістом; 3) відноситись до однієї території; 4) характеризувати дані за той самий період або момент часу; 5) мати однакові одиниці вимірювання.