Порядок слухання справи у квазісудді сша

Слухання відкривається адміністративним суддею, що повідомляє назву і номер справи, а також оповіщає про сторони у ньому. Перевіряється і відзначається в протоколі присутність осіб, що беруть участь у слуханні. Потім адміністративний суддя коротко викладає зміст справи, і сторонам пропонується погодитися з таким викладом чи зробити свої зауваження. Слідом за цим адвокатам обох сторін (за їхньої відсутності − самим сторонам) надається можливість зробити заяви по справі. Після виступів адвокатів адміністративний суддя приводить до присяги свідків, прилучає до протоколу речові докази (звичайно це письмові документи), виносить рішення про допустимість доказів і у процедурних питаннях. Усе, що відбувається на слуханні, а також рішення адміністративного судді, відображається у протоколі: виступи сторін, їхні пропозиції, процедурні постанови, отримані чи розглянуті докази, офіційно відомі факти, оцінка сторонами доказів, проекти рішень і заперечення проти них; будь-яке рішення, думка чи доповідь особи, яка головує на слуханні; усі службові меморандуми і дані, передані адміністративному судді чи службовцям установи у зв’язку з розглядом справи. Для того щоб протокол не був надмірно об’ємним, сторонам дозволяється домовлятися про усунення з нього малозначних матеріалів. Протокол, що містить рішення адміністративного судді, направляється звичайно главі установи, що виносить остаточне рішення.На відміну від судді в цивільному процесі адміністративний суддя грає в квазісудових процесі більш активну роль. Так, згідно з правилами Національної ради з трудових відносин він уповноважений викликати і допитувати свідків, влаштовувати їм перехресний допит і заносити в протокол письмові докази. Він не повинен закривати протокол до тих пір, поки не буде повністю впевнений в тому, що всі наявні, стосовні до справи і допустимі законом докази представлені сторонами або, якщо це необхідно, їм самим.Законодательство США содержит правило, согласно которому административные процедуры носят закрытый характер аналогично французскому варианту. Несмотря на то, что правила процедуры английских трибуналов устанавливают открытый порядок заседаний, в действительности же, как отмечалось, лишь небольшая часть трибуналов проводит свои заседания публично. Таким образом, на практике квазисудебным органам и США, и Великобритании свойственно отступление от основополагающего принципа гласности отправления правосудия в суде общего права.

112. Порядок призначення квазісудді в США. Попередні слухання(наради)Глава адміністративної установи був би не в змозі справитися з величезним числом претензій, пропонованих установі громадянами й організаціями, якби вирішальну участь у розгляді цих претензій не брали особливі службовці, що проводять слухання . Використовуючи право на делегацію, глава установи передає їм свої повноваження на розгляд претензій і винесення у них попередніх, а іноді й остаточних рішень. Ці службовці в різних установах називаються по-різному. Федеральне зведення адміністративного процесу (далі − ЗАП) називає їх «екзаменаторами на слуханні». Асоціація американських юристів, з огляду на їхнє дійсне положення в адміністративному процесі, іменує їх адміністративними суддями [1].Адміністративний суддя наділений надзвичайно широкими правами з ведення слухання, багато в чому аналогічними тим, якими володіє суддя в цивільному процесі. Згідно зі ст. 7 (b) федерального ЗАП адміністративний суддя має право: 1) привести до присяги чи до дачі заяв, що замінюють присягу; 2) направляти повістки, установлені законом; 3) виносити рішення щодо допустимості доказів і приймати докази, що стосуються справи; 4) знімати показання під присягою чи залучати до справи показання, дані під присягою; 5) регулювати хід слухання; 6) влаштовувати наради для врегулювання чи спрощення питань у справі за взаємною згодою сторін; 7) вирішувати процедурні чи аналогічні питання; 8) виносити чи рекомендувати рішення у справі; 9) починати інші дії, що передбачені нормативними актами адміністрації, що знаходяться відповідно до федерального ЗАП.До 1946 року адміністративні судді призначалися керівництвом установи з числа облич, рекомендованих Комісією цивільної служби, і ним же відсторонялися від посади. Федеральний ЗАП значно зміцнив самостійність адміністративних суддів. Вони можуть бути тепер відсторонені від посади тільки через серйозні причини, установлені Комісією цивільної служби, після проведення слухання і на підставі протоколу такого слухання. Федеральний ЗАП також збільшив посадові оклади адміністративних суддів, що створило ще один шар привілейованої бюрократії.На сьогодні посади адміністративних суддів займаються зазвичай юристами. Федеральний ЗАП доручив Комісії цивільної служби видавати акти, що регулюють діяльність адміністративних суддів, здійснювати нагляд за ними і починати інші заходи, включаючи представлення конгресу законопроектів з метою поліпшення роботи адміністративних суддів.

113. Вікриті слухання в адміністративному суді США. Попередні слухання(наради)З метою прискорення розгляду питань, що обговорюються на слуханні, протягом останніх років широко поширилася практика попередніх нарад. Проведення таких нарад, зокрема, рекомендоване в 1953 році президентською комісією з адміністративної процедури. Вказівками до дій на цих нарадах служить звичайно правило 16 федерального ЦПК, відповідно до якого на нараді обговорюється: 1) спрощення питань; 2) необхідність чи бажаність внесення змін у заяви сторін; 3) можливість визнання фактів і документів, що усунуло б непотрібне в майбутньому доведення; 4) обмеження числа експертів і т. д. Нарада може закінчитися навіть тим, що сторони домовляються не проводити слухання, обмежившись письмовим провадженням.Перед попередньою нарадою, під час неї чи після, сторони, що беруть участь у справі, здійснюють так назване dіscovегу (ознайомлення з матеріалами справи, з аргументацією протилежної сторони) − процедуру, яка практикується у федеральних судах відповідно до правил 26−35 федерального ЦПК. Коли нарада не влаштовується, подібне ознайомлення проводиться звичайно після оповіщення сторін про час і місце проведення слухання з викладом суті справи.Таким чином, слухання в адміністративній установі у процедурному відношенні багато в чому подібне із судовим засіданням. Як заявив у 1971 році Апеляційний суд штату Нью-Йорк у справі Consolіdated Edіson Co. of New York v. Knetchmer «якщо слухання було судовим чи квазісудовим ... то воно повинно проводитися з дотриманням § 7803 ЦПК штату Нью-Йорк» [7]. У федеральних установах, на думку Л. Левінджера, слухання мають тенденцію навіть до більшої формалізації, ніж судові засідання у цивільних справах [8,

119. Поняття органу управління , правомочного на видання акту в ФРН.У німецькій адміністративно-правової теорії та законодавстві сформульовано поняття органу управління, правомочного на видання актів управління. Воно міститься в п. 1 ст. 84, пп. 1-4 ст. 85, п. 3 ст. 87 Конституції ФРН, ст. 978 Німецького цивільного уложення. Згідно із законодавством ФРН органом управління визнається всяке установа «публічного управління», наділене відповідними правомочностями. Органи управління у ФРН прийнято іменувати «установами», «службами», установами «публічного права».
Для визнання в якості органу управління, повноважного на видання актів управління, установа повинна володіти рядом ознак. Такими ознаками є діяльність в якості органу, забезпеченого державою владними функціями і володіє необхідними для функціонування елементами (чиновниками, службовцями, необхідною матеріальною базою та ін), а також організаційна самостійність установи. Далі, установа повинна займати певне місце в системі органів управління і мати внутрішній статут, виданий в установленому порядку. Відсутність хоча б одного із зазначених ознак позбавляє установа якості органа управління, уповноваженій-го на видання юридичних актів.

Поиск по сайту: